вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" червня 2021 р. Справа№ 911/883/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: Глущенко Є.М. (ордер серія ДН№075369 від 01.02.2020 року), Круглик В.В. (ордер серія ЧК №126559 від 01.03.2021 року);
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи 1: ОСОБА_2. (паспорт № НОМЕР_1 від 04.02.2020 року);
від третьої особи 2: ОСОБА_3.;
від третьої особи 3: ОСОБА_4.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року
у справі №911/883/20 (суддя Колесник Р.М.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. колективного сільськогосподарського підприємства "Красилівське",
2. Броварської районної державної адміністрації в Київській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про визнання такими, що не відбулись загальні збори, визнання недійсним протоколу загальних зборів, скасування реєстраційних дій та відновлення становища, яке існувало, -
13.04.2020 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) до колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (надалі по тексту - КСП «Красилівське»/відповідач 1) та Броварської районної державної адміністрації в Київській області (надалі по тексту - Броварська РДА/відповідач 2), в якій позивач просив суд:
- визнати такими, що не відбулись загальні збори членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року;
- визнати недійсними прийняті на загальних зборах членів КСП «Красилівське» рішення;
- визнати незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 року №13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»;
- зобов'язати Броварську РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 року №13551420003004934;
- зобов'язати відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019 року.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що до моменту проведення зборів, в процесі їх проведення та оформлення документів після їх завершення було допущено низку порушень вимог законодавства. А саме, позивач зазначав, що було порушено порядок повідомлення членів підприємства про проведення зборів та враховуючи, що підприємство перебуває у стані ліквідації скликання загальних зборів можливе лише з ініціативи ліквідаційної комісії та лише з метою затвердження ліквідаційного балансу, спірним рішенням було змінено склад ліквідаційної комісії, його переобрано як члена попередньої ліквідаційної комісії, коли як ані положення Статуту підприємства, ані положення Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» такої процедури не передбачають, на зборах був відсутній необхідний для проведення зборів кворум, а державна реєстрація відповідних змін була проведена державним реєстратором в день, в який відділ мав працювати без прийому громадян.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив на те, що ані положеннями Статуту підприємства, ані положеннями ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» не передбачено чіткого, конкретного та передбачувального порядку повідомлення членів підприємства про проведення відповідних зборів, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про порушення порядку скликання відповідних зборів, адже така процедура не є визначеною. Також, зазначив, що згідно відомостей з ЄРД , які є достовірними відповідно до змісту ч.1 ст. 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», загальна кількість членів підприємства становить 646 осіб, що спростовує твердження позивача про кількість членів 1072 особи. Окрім того, зазначив, що з огляду на тривалість процедури ліквідації з 20.01.1998 року та ймовірність виникнення у підприємства необхідності у вирішенні нагальних потреб, до яких можна віднести і питання про зміну складу комісії з припинення, суд вбачає, що прийняття підприємством рішення від 25.12.2019 року прав та інтересів позивача не порушує. Оцінка необхідності вирішення питань, зокрема щодо зміни складу комісії з припинення є внутрішнім питанням підприємства та втручання суду у таку діяльність підприємства не є виправданим, адже суб'єктивного права позивача спірним рішенням порушено не було.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» та Броварської районної державної адміністрації в Київській області задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що загальна кількість членів КСП «Красилівське», які були включені до списків на участь у паюванні земель становить 1072 особи і саме від такої кількості має обліковуватися правомочність проведених загальних зборів та наявність кворуму. Апелянт вказує на те, що про проведення зборів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року його належним чином не повідомляли, на що суд уваги не звернув.
Зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення порушує його права на участь у справах КСП «Красилівське», наслідком якого його було виключено зі складу комісії з припинення (ліквідаційної комісії) підприємства.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/883/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 року поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20; відкрито апеляційне провадження у справі №911/883/20; зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20 до закінчення апеляційного провадження у даній справі; призначено справу до розгляду на 09.02.2021 року об 11 год. 40 хв.
04.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 було подано відзив на апеляційну скаргу.
05.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником відповідача 1 було подано відзив на апеляційну скаргу.
01.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 було подано супровідний лист з додатковими документами.
Також 01.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником апелянта було подано клопотання про відмову від апеляційної скарги.
09.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду членом комісії з припинення КСП «Красилівське» було подано заяву.
Також 09.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником апелянта адвокатом Безштанько С.М. було подано заяву про відмову від апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року розгляд справи №911/883/20 відкладено на 23.02.2021 року о 10 год. 20 хв.
16.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в якій повідомив про повну підтримку позовних вимог і апеляційної скарги, яка подана від його імені адвокатом Безштанько С.М.
23.02.2021 року до початку судового засідання через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником апелянта ОСОБА_1 адвокатом Безштанько С.М. було подано клопотання про відмову від апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року розгляд справи №911/883/20 відкладено на 02.03.2021 року о 13 год. 00 хв.
01.03.2021 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про повну підтримку позовних вимог і апеляційної скарги, а також повідомлення про розірвання договору про надання правової допомоги №24/02-2020 від 24.02.2020 року.
02.03.2021 року через канцелярію суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 було подано клопотання про перевірку правових підстав представництва інтересів КСП "Красилівське" та припинення участь у справі на стадії апеляційного провадження адвокатів Крижового Д.В. та Глущенка Є.М. , а також заява на підтримку апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Також 02.03.2021 року через канцелярію суду представником відповідача 1 було подано клопотання про закриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 року розгляд справи №911/883/20 відкладено на 22.03.2021 року о 14 год. 00 хв.
22.03.2021 року судове засідання не відбулось, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 року розгляд справи призначено на 27.04.2021 року.
27.04.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи своє клопотання відповідач 1 зазначив, що як йому стало відомо ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач у справі - ОСОБА_1 помер.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року зобов'язано Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до суду Витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 . Розгляд справи відкладено на 25.05.2021 року.
25.05.2021 року через канцелярію суду від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з із смертю позивача до набрання права на спадщину спадкоємцями (п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України). До клопотання третя особа долучила копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 .
Оскільки станом на 25.05.2021 року на виконання вимог ухвали від 27.04.2021 року Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надав до суду Витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 , у судовому засіданні, колегія суддів ухвалила зобов'язати Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати представнику КСП «Красилівське» адвокату - Глущенко Євгенію Михайловичу, для подальшого скерування до суду, Витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 . В зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 08.06.2021 року.
31.05.2021 року та 01.06.2021 року через канцелярію суду від Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшли супровідні листи №812/21.6-29 від 11.05.2021 року та №925/21.6-29 від 27.05.2021 року з повним витягом №00030681397 від 11.05.2021 року щодо актового запису №619 від 08.04.2021 року про смерть ОСОБА_1 .
08.06.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких КСП «Красилівське» просить рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
У судовому засіданні, 08.06.2021 року представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги позивача просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача 1 та треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заперечували проти апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача 2 у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.(а.с. 111-115 т. 4).
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача 2.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2019 року в с. Красилівка, Броварського району, Київської області відбулися загальні збори (збори уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське», оформлені протоколом від 25.12.2019 року. (а.с. 24 т. 1)
Зі змісту протоколу від 25.12.2019 року вбачається, що загальна кількість засновників (учасників) КСП «Красилівське» становить 646 осіб, взяли участь у зборах 325 осіб.
До порядку денного було включено наступні питання: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське». 2. Щодо здійснення процедури ліквідації (припинення) КСП «Красилівське», обрання складу комісії з припинення КСП «Красилівське», обрання голови комісії з припинення КСП «Красилівське». 3. Призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське».
За результатами голосування обрано головою зборів ОСОБА_3 , а секретарем ОСОБА_4 , з наданням їм права підпису протоколу загальних зборів. Обрано комісію з припинення КСП «Красилівське» у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Обрано головою комісії з припинення ОСОБА_3 . Позбавлено ОСОБА_2 права вчиняти від імені КСП «Красилівське» юридично значимі дії без довіреності, в тому числі підписувати будь-які документи в якості голови комісії з припинення або ліквідатора КСП «Красилівське». Зобов'язано ОСОБА_2. передати обраному голові комісії з припинення ОСОБА_3 всі печатки, справи, фінансово-господарську документацію, договори, оригінали правовстановлюючих документів та технічної документації на земельні ділянки й майно КСП «Красилівське», іншу документацію, яка стосується КСП «Красилівське». Уповноважено ОСОБА_3 на проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське» ЄДР.
За всі перелічені рішення «за» проголосувало 325 осіб.
Зазначений протокол зборів підписано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підписи яких на протоколі 27.12.2019 року засвідчено Базир Н.М. приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу (а.с. 23-27 т. 1).
27.12.2019 року державним реєстратором Василенко Л.В. проведено державну реєстрацію змін відомостей про КСП «Красилівське» в ЄДР 13551420003004934 щодо зміни складу комісії з припинення. (а.с. 124 т. 1)
Заперечуючи саму подію зборів членів КСП «Красилівське», як такі, що відбулися 25.12.2019 року, законність прийнятих на них рішень та посилаючись на незаконність наступної державної реєстрації відомості про зміни в ЄДР позивач звернувся до суду із даним позовом та, з урахуванням заяви 05.06.2020 року, остаточно просив суд: визнати такими, що не відбулись загальні збори членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року; визнати недійсними прийняті на загальних зборах членів КСП «Красилівське» рішення про: 1) обрання голови та секретаря зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське»; 2) щодо здійснення процедури ліквідації (припинення) КСП «Красиллівське», обрання голови комісії з припинення КСП «Красилівське»; 3) призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське», які оформлені протоколом від 25.12.2019 року (пункти №1-3 Протоколу порядку денного); визнати незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 року №13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»; зобов'язати Броварську РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 року №13551420003004934; зобов'язати відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019 року.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 25.12.2019 року на загальних зборах членів КСП «Красилівське» було прийнято рішення, яке, за доводами позивача, є таким, що порушує його права та законні інтереси, та прийняте з порушенням Статуту підприємства та діючого законодавства. Згідно протоколу зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» від 20.01.1998 року №7 ОСОБА_1 був обраний до складу ліквідаційної комісії підприємства, яке з 20.01.1998 року перебуває у стані ліквідації (а.с.12 т.1). Згідно протоколів зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» від 20.01.1998 року №7 та від 18.12.1999 року №8 ОСОБА_11 обраний до складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» та призначений головою підприємства та ліквідаційної комісії (а.с. 16 т.1). Підприємство перебуває в стані ліквідації, ніякий інший порядок скликання загальних зборів членів КСП «Красилівське», ніж той, що встановлений п. 12.7. Статуту КСП «Красилівське», під час здійснення ліквідаційної процедури підприємства статутом не передбачено, а тому проведенням зборів 25.12.2019 року, що були скликані із порушенням зазначеної процедури, порушено права позивача та інших членів, яким повідомлення про проведення загальних зборів не надсилалося чим позбавлено їх можливості взяти в них участь.
На загальних зборах, що відбулись 25.12.2019 року було порушено процедуру винесення питань на порядок денний та дотримання кворуму для прийняття рішень членами КСП «Красилівське», за позицією позивача, оскільки для прийняття правомочних рішень мало б бути 804 особи (3/4 від загальної кількості пайщиків підприємства - 1072 особи), а згідно п. 4.4. Статуту, рішення приймається простою більшістю, а саме із числа 804 осіб, тобто 403 особи, як стверджує позивач, мали б проголосувати «за» для прийняття відповідного рішення, проте, за доводами позивача, на зборах були присутні особи, кількість яких не перевищувала 50 осіб. Оскільки, протокол загальних зборів КСП «Красилівське», на думку позивача, прийнятий з порушенням статуту підприємства та чинного законодавства, тож підставними є вимоги про визнання незаконною (протиправною), недійсною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора від 27.12.2019 року №13551420003004934 щодо КСП «Красилівське» та вимога про відновлення становища, що існувало до порушення права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог з огляду на фактичні обставини та наявні в матеріалах справи докази.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.
Статтею 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
За змістом ст. 22-24 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства. Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства. Демократичність самоврядування у підприємстві забезпечується додержанням закріпленої в його статуті системи організаційно-управлінських і процедурно-правових норм.
Згідно з ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За змістом положень Статуту Підприємства (а.с. 84 т. 1):
- КСП «Красилівське» є добровільним об'єднання громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування (п. 1.1 Статуту);
- підприємство засноване в процесі приватизації майна державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське». Засновником підприємства є трудовий колектив державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (п. 1.2. Статуту);
- членами Підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16 річного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійсненні цілей Підприємства і визнають його статус. На день утворення Підприємства до складу членів Підприємства увійшли робітники державного сільськогосподарського Підприємства «Красилівське», що виявили бажання і прийняли участь у прийнятті рішення про утворення Підприємства, пенсіонери радгоспу «Красилівський» і державного сільськогосподарського Підприємства «Красилівське», а також два робітники радгоспу «Красилівський», які тимчасово були обрані на виборчі посади у органах державної влади, один робітник обраний на виборчу посаду в профспілках. Надалі до членів Підприємства можуть бути зараховані згідно рішення вищого органу Підприємства (загальних зборів, або зборів уповноважених) працездатні громадяни, які в додаток до вимог ч.1 цього пункту працювали в Підприємстві по трудовій угоді (контракту) не менше 3 років, зарекомендували себе задовільно, і за прийом яких проголосує більша половина присутніх на зборах членів Підприємства, або уповноважених. По завершенню 3-річного строку праці в Підприємстві по контракту громадянин подає заяву про прийняття його в члени Підприємства. Заява розглядається правлінням у місячний строк після її узгодження з радою трудового колективу підрозділу, де працює подавач заяви. Рішення правління набуває чинності після його затвердження зборами уповноважених Підприємства в присутності заявника. Громадянин, який подав заяву про прийняття в члени Підприємства, користується правами і несе обов'язки члена Підприємства з моменту прийняття рішення правлінням про рекомендацію зборам уповноважених задовольнити його прохання. Після затвердження цього рішення заявник стає повноправним членом Підприємства, на його ім'я відкривається пайовий рахунок. Початкова сума паю розраховується на загальних засадах у відповідності до трудового внеску заявника, визначеного за три роки його роботи за контрактом (п. 3.1. Статуту);
- підставами припинення членства в Підприємстві можуть бути випадки, які передбачені діючим законодавством України про працю (Кодексом законів про працю України), цим статутом (п. 3.2. Статуту);
- член Підприємства має право: брати участь в управлінні справами Підприємства, обирати і бути обраним до органів самоврядування, ревізійної комісії та посадових осіб; одержувати частки доходів або продукції, що підлягає розподілу на його грошові і майнові внески, а також кошти пайового фонду; на одержання паю натурою, грішми, або цінними паперами у разі добровільного виходу з Підприємства і подальше розпорядження паєм за власним розсудом (п. 3.4. Статуту);
- членство у Підприємстві припиняється в разі виходу або виключення із членів Підприємства. Звільнення з роботи в Підприємстві працездатного члена Підприємства, крім випадків виходу на пенсію або переходу на групу Інвалідності, проводиться одночасно з виходом його із членів Підприємства (п. 3.6. Статуту);
- член підприємства має право добровільного виходу із Підприємства, попередивши про це правління в письмовій формі за два тижні. При наявності поважних причин правління повинно прийняти рішення про вихід із членів Підприємства робітника у строк, про який він просить. Якщо працівник після закінчення строку попередження змінив наміри щодо виходу із членів Підприємства та звільнення з роботи, він повинен письмово відізвати своє попередження не пізніше останнього робочого дня двотижневого строку (п. 3.7 Статуту);
- членство в Підприємстві зберігається за працівниками, які тимчасово вибули з Підприємства у випадках: проходження дійсної строкової військової служби; обрання на виборну посаду; вступу на навчання з відривом від виробництва за направленням Підприємства; в інших випадках, передбачених законодавством; при припиненні роботи по старості, або інвалідності (п. 3.8. Статуту);
- членство в Підприємстві може бути припинено у випадках зміни в організації виробництва і праці, при скороченні чисельності або штату працівників. При цьому працівники, що вивільняються, мають право на гарантії і компенсації, передбачені чинним законодавством (п. 3.9. Статуту);
- спори, що виникають із членських відносин, вирішуються вищим органом самоврядування Підприємства або народним судом (п. 3.11. Статуту);
- самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства (п. 4.1. Статуту);
- вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори його членів або збори уповноважених членів підприємства. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються Статутом Підприємства з числа його членів. Норми представництва уповноважених визначаються правлінням з урахуванням максимально можливого залучення членів Підприємства до управління справами Підприємства (п. 4.2. Статуту);
- загальні збори, або збори уповноважених членів підприємства: приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та Інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства (п. 4.3. Статуту);
- збори уповноважених членів Підприємства скликаються правлінням в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Правління Підприємства зобов'язане також скликати збори уповноважених, якщо цього вимагатиме не менш як 1/3 працюючих членів підприємства або ревізійна комісія. Збори уповноважених членів Підприємства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 3/4 кількості уповноважених. Збори уповноважених у межах своїх повноважень приймають рішення, які набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у дію, доводиться до виконавців і є обов'язковими для виконання. Рішення на зборах приймаються простою більшістю голосів (п. 4.4. Статуту).
Згідно з частинами 1, 5 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Таким чином, стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник підприємства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» №13 від 24.10.2008 року (далі - Постанова №13) вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновків, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи може бути невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства (правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 20.02.2018 року у справі №925/706/17, від 27.02.2018 року у справі №918/92/17, від 18.04.2018 року у справі №912/2562/16, від 24.10.2019 року у справі №927/807/18).
В свою чергу, як визначено п. 11, 19 Постанови №13 при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі №525/505/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ані положення Статуту підприємства, ані положення Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» не передбачають чіткого, конкретного та передбачуваного порядку повідомлення членів підприємства про проведення відповідних зборів, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість встановлення порушення порядку скликання відповідних зборів, адже така процедура не є визначеною.
Апеляційний суд наголошує, що до спірних правовідносин, зокрема щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, які було проведено 25.12.2019 року, не можуть бути застосовані положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з огляду на те, що цей Закон визначає правовий статус саме товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників, тобто є спеціальним нормативним документом, що регулює діяльність товариств та розповсюдження положень зазначеного закону щодо діяльності управління та припинення колективного сільськогосподарського підприємства не є виправданим з огляду на значну відмінність у зазначених різновидах підприємств.
Апелянт зазначає, що про проведення зборів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року його належним чином не повідомляли.
Стосовно даних тверджень колегія суддів зауважує, що в положеннях Статуту підприємства, як і в положеннях спеціального, по відношенню до колективного сільськогосподарського підприємства, Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», не передбачено вимоги направлення запрошення у письмовій формі з зазначенням місця, дати та часу проведення зборів, а тому доводи щодо необхідності дотримання саме такого порядку повідомлення членів підприємства про проведення зборів є безпідставними.
Водночас, про обізнаність позивача щодо проведення 25.12.2019 року зборів свідчить визнання ним факту розповсюдження відповідачем 1 оголошення про проведення загальних зборів КСП «Красилівське» в с. Красилівка о 10 год. (а.с. 23 т. 1), на які було запрошено всіх учасників (засновників), жителів сіл Красилівка та Квітневе, в тому числі членів ліквідаційної комісії ОСОБА_2 (третя особа на стороні позивача в даній справі). ОСОБА_12 (позивач у даній справі), ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також наявність у позивача відео-запису зборів, який був наданий до позовної заяви.
Отже, апеляційний суд не вбачає порушень процедури повідомлення членів підприємства про проведення відповідних зборів, а відтак і підстав вважати збори від 25.12.2019 року такими, що не відбулися.
Що стосується тверджень скаржника про відсутність на зборах необхідного кворуму, який мав визначатися від загальної кількості уповноважених загальної кількості членів підприємства, яка становить 1072 особи, а не 646 осіб, як зазначено в протоколі від 25.12.2019 року, колегія суддів звертає увагу на таке.
Так, в протоколі від 25.12.2019 року зазначено, що загальна кількість членів підприємства становить 646 осіб, з яких присутніми на зборах є 325 осіб, тобто проста більшість членів підприємства.
Як вбачається з відомостей, що містилися в ЄДР станом на час проведення зборів, загальна кількість членів підприємства становить саме 646 осіб. (а.с. 39 т. 1)
Апелянт стверджує, що відомості, які містяться в ЄДР застарілі та підлягають відповідному коригуванню, адже належна кількість членів підприємства становить 1072 особи та саме від цієї кількості мав визначатися кворум.
Поряд із цим, за змістом ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З огляду на викладене, відомості з Єдиного державного реєстру, в яких наявна інформація про те, що загальна кількість членів підприємства становить саме 646 осіб, є достовірними та мають враховуватися для визначення повноважності зборів та наявності кворуму.
Аналіз положень Статуту підприємства (пунктів 4.2.-4.4.) засвідчує, що в підприємстві можуть діяти як загальні збори членів підприємства, так і збори уповноважених членів. При цьому вимога про необхідність присутності на зборах не менше ніж ѕ стосується саме зборів уповноважених. Окремої вимоги щодо кваліфікованої більшості, яка має бути присутня на загальних зборах членів підприємства положення Статуту не містять. Не містяться такі застереження і в Законі України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
В свою чергу, з матеріалів справи та змісту протоколу від 25.12.2019 року не вбачається, що цього дня проводилися саме збори уповноважених, а тому визначення кворуму від загальної кількості членів підприємства - 646 осіб та встановлення його у кількості, що перевищує 50% загальної кількості членів підприємства є цілком правильним та не порушує ані положень Статуту підприємства, ані приписи Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про те, що фактична кількість членів, які мали право приймати участь у відповідних зборах, та від якої мав би обраховуватися необхідний кворум (3/4) становить 1072 особи, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що саме ця кількість членів товариства мала право приймати участь у відповідних зборах, так і з огляду на те, що 25.12.2019 року було проведено не збори уповноважених, а загальні збори членів підприємства.
З огляду на все вищевикладене, зазначення у рішенні загальної кількості членів підприємства у кількості 646 особи, є таким, що відповідає офіційно визнаним відомостям, що містяться в ЄДР, відповідно, кворум для прийняття рішень щодо питань порядку денного має обраховуватися саме від цієї кількості членів. Отже необхідна кількість членів підприємства для проведення відповідних зборів становить 323 особи, що за умови присутності на зборах 325 осіб є достатньою кількістю для того, щоб вважати відповідні збори повноважними.
Стосовно аргументів апелянта про порушення його прав приймати участь у роботі зборів підприємства та бути членом ліквідаційної комісії (комісії з припинення), колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з відомостей з ЄДР, станом на день ухвалення оскаржуваного рішення, ОСОБА_1 продовжував бути членом комісії з припинення, а отже прийняття підприємством спірного рішення на права позивача, саме як члена цього органу, жодним чином не вплинуло.
Зміна та/чи доповнення складу такої комісії з припинення безпосередньо на права позивача не впливає, що не спростовано ним належними доказами, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстав вважати таке рішення недійсним лише тому, що воно могло стосуватися лише затвердження ліквідаційного балансу та з питань зміни складу комісії з припинення прийматися не могло, не має.
Необхідно зауважити, що загальні збори членів товариства можуть вирішувати і інші важливі питання діяльності підприємства, як-то про зміну складу комісії з припинення, і важливість того чи іншого питання для підприємства має суб'єктивно оцінюватися самим підприємством, оскільки відноситься до сфери його внутрішньої діяльності.
Поряд з цим, доказів усунення позивача з посади члена комісії з припинення КСП «Красилівське» на час розгляду справи в суді першої інстанції матеріали справи не містять.
При розгляді даної справи в апеляційному порядку апеляційний суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 22.10.2019 року у справі №923/876/16, зокрема про те, що суди мають врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі №916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства.
Таким чином, оскільки прийняття спірного рішення від 25.12.2019 року не призвело до виведення позивача зі складу членів комісії з припиненням його прав на участь у діяльності підприємства, брати участь в його управлінні та бути обраним у органи підприємства, є підстави для висновку про відсутність порушення прав позивача вказаним рішенням.
В свою чергу посилання скаржника на те, що спірне рішення порушує інтереси не тільки позивача, а також інших осіб, не можуть бути покладені в основу висновків суду про визнання спірного рішення недійсним, адже останній не наділений в установленому порядку повноваженнями щодо захисту прав та інтересів інших осіб, коло яких до того ж фактично не визначено.
При цьому колегія суддів зазначає, що інші члени колективного сільськогосподарського підприємства, в разі, якщо вважають, що при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено їх права та охоронювані законом інтереси не позбавлені права щодо до звернення до суду за захистом самостійно.
Встановивши, що рішення загальних зборів членів підприємства від 25.12.2019 року прав та інтересів позивача не порушує, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначене рішення, яке оформлене у відповідності до вимог закону, є достатньою підставою для державної реєстрації відповідних змін до відомостей, які містяться в ЄДР, зокрема щодо складу комісії з припинення та її голови, що, у свою чергу, є підставою для відмови в позові і в частині вимог про: визнання незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 року №13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»; зобов'язання Броварської РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 року №13551420003004934; зобов'язання відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019 року.
При цьому, судом першої інстанції правомірно відхилено посилання позивача на той факт, що державний реєстратор відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» мав відмовити у державній реєстрації відповідних змін з мотивів перебування підприємства у стані припинення, оскільки згідно зазначених приписів Закону підставою для відмови у державній реєстрації, щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, є проведення державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Отже підставою для відмови у державній реєстрації під час перебування підприємства в процесі припинення є саме подання змін, пов'язаних із зміною засновників (учасників) підприємства.
За наслідками прийнятих рішень КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року склад засновників (учасників) не змінювався, а зміни стосувалися лише зміни складу ліквідаційної комісії, а тому підстав для відмови у державній реєстрації відповідних змін у державного реєстратора не було.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, а відтак апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20.
Що стосується поданого відповідачем 1 02.03.2020 року клопотання про закриття апеляційного провадження, апеляційний суд зауважує, що судом першої інстанції вже розглядалося таке клопотання і наразі воно заявлене з тих же мотивів та підстав.
Так, на думку заявника даний спір не підлягає вирішенню в судах господарської юрисдикції через відсутність у цього спору ознак корпоративного, оскільки ОСОБА_1 не є учасником КСП «Красилівське» і прийняте 25.12.2019 року рішення його прав не порушує.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2020 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду була мотивована тим, що позивач стверджує, що він є учасником КСП «Красилівське», що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області станом на 20.02.2020 року, і загальні збори від 25.12.2019 року, які було проведено без його участі, порушили його корпоративні права, як учасника товариства, а тому, з огляду на обґрунтування позову, цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження суд зазначив, що оцінку обставин справи та обґрунтованості позову суд має давати у спосіб розгляду справи по суті, де позивач має довести суду порушення оспорюваним рішенням його корпоративних прав, та в залежності від доведених обставин суд має прийняти рішення по суті.
Закриття ж провадження у справі з мотивів порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, в той час, як позивач наполягає на тому, що прийняте рішення безпосередньо впливає на зміст його корпоративних прав, свідчило б про невиправданий формальний та передчасний підхід, що не відповідало б завданням, які стоять перед господарським судочинством.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 року у справі №922/1500/18 та від 31.10.2019 року у справі №916/1134/18.
Таким чином, відсутність факту порушення спірним рішенням корпоративних прав ОСОБА_12 є підставою саме для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі, а тому у задоволенні поданого відповідачем 1 02.03.2020 року клопотання необхідно відмовити.
Щодо клопотання третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до набуття права на спадщину спадкоємцями ОСОБА_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно даних свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 08.04.2021 року (а.с. 93 т. 4), колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.
Згідно із ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкоємця, зокрема: особисті немайнові права та право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Колегія суддів, враховуючи обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 був членом ліквідаційної комісії та позовна заява подавалась ним у зв'язку з тим, що порушено його право на участь у зборах товариства та позбавлено можливості бути обраним членом ліквідаційної комісії, з урахуванням положень ст. 1219 ЦК України спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, клопотання третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до набуття права на спадщину спадкоємцями ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Також колегія суддів зазначає про те, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 27 травня 2021 року (а.с. 109-110 т. 4) ОСОБА_1 (позивач) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №00142297691 від 08 квітня 2021 року, зареєстрований в реєстрі реєстратором Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Проте, колегія суддів зазначає , що відповідно до вимог ч. 3 ст. 278 ГПК України смерть фізичної особи у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою постановлення в суді апеляційної інстанції ухвали про закриття апеляційного провадження, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 ГПК України.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2020 року у справі №910/15925/18.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 278 ГПК України якщо судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що смерть фізичної особи ОСОБА_1 (позивача у даній справі), не може бути підставою для закриття провадження у справі.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником
справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставини не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленої. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі №911/883/20 залишити без змін.
Матеріали справи №911/883/20 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.06.2021 р.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко