вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" червня 2021 р. Справа№ 911/1792/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Корсака В.А.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
від позивача: Сечко С.В., дов. від 14.12.2020 року №0120-183
від відповідача : Ковбасюк-Боброва А.І., дов. від 04.01.2021 року №1
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020
у справі №911/1792/20 (суддя Ярема В.А.)
за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6
про стягнення 48 973,00 грн.,
Позов заявлено про стягнення з відповідача 48 973,00 грн., які становлять суму виплаченого позивачем, як страховиком за договором добровільного страхування орендованого майна №05-2701-19-00031 від 24.07.2019, комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Аптека №1» страхового відшкодування внаслідок настання страхової події - пошкодження майна внаслідок впливу рідини (прорив каналізаційної системи на технічному поверсі), право на стягнення яких позивач, відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 ЦК України має з особи, відповідальної за завдану шкоду, якою, на думку позивача, є відповідач як особа, яка є балансоутримувачем спірного будинку та здійснює технічне обслуговування його внутрішньобудинкових систем зокрема і обслуговування системи водовідведення.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач проти задоволення позову заперечив пославшись на те, що:
- позивачем не надано доказів, що саме відповідач є балансоутримувачем застрахованого приміщення, оскільки ані договором оренди, на підставі якого комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Аптека №1» орендує спірне приміщення, ані договором страхування не зазначено номеру приміщення;
- вина відповідача у спірному залитті відсутня, оскільки відповідачем вчинялись всі необхідні дії щодо належного обслуговування системи водовідведення, а причиною затоплення нежитлового приміщення на першому поверсі є недбале ставлення власників/мешканців квартир до внутрішньобудинкових систем, оскільки при проведенні робіт по прочищенню закупорення у мережі зливової каналізації виявлено сторонні предмети (очистки картоплі та шматки ганчір'я).
Рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2020, повний текст якого складений 18.02.2021, у справі №911/1792/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано наявності як протиправної поведінки та/або бездіяльності відповідача, так і причинно-наслідкового зв'язку, що призвели б до понесення страхувальником збитків у заявленому розмірі, які позивачем заявлено до стягнення в порядку суброгації.
Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:
- зі змісту акту про залиття слідує, що 30.09.2019 в будинку №64/2 по вул. Ярослава Мудрого , «Аптека №1», трапилось залиття 1,2 м. кв. стелі та 3,5 м. кв. стін у кімнаті №8 - бухгалтерії; 2,5 м. кв. стелі та 2,2 м. кв. стіни у роздягальній кімнаті, а причиною такої події стало закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та протікання в приміщення аптеки;
- згідно наявної в матеріалах справи копії виписки №1402 від 30.07.2020 з журналу реєстрації заявок від населення по аварійній службі КП БМР «Міська служба замовника» слідує, що 30.09.2019 о 17:35 зареєстровано заявку про закупорювання мережі зливової каналізації по вул. Ярослава Мудрого, 64/2 від мешканців квартири №65 та з 18:00 до 20:25 бригада КП БМР «Міська служба замовника» виконала такі роботи: першочергово здійснено спробу ліквідувати закупорювання у мережі зливової каналізації з квартири 65 протягом 2 годин - не прочистили; при повторній спробі прочистити з приміщення аптеки №1 з мережі зливової каналізації дістали сторонні предмети (очистки картоплі та шматки ганчір'я); після прочищення будо відновлено роботу мережі зливової каналізації;
- вказане свідчить про те, що закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням в застраховане нежитлове приміщення та, як наслідок, пошкодження такого майна сталося внаслідок потрапляння до мережі водовідведення сторонніх предметів побутового походження, проте контроль за належною експлуатацією мешканцями квартир мереж водовідведення не входить до обов'язків відповідача, як особи, що надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території.
Не погоджуючись з судовим рішенням, акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення неповно з'ясував всі істотні обставини справи, що у відповідності до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.
У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- виходячи з положень чинного законодавства, а саме Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 особою, яка несе відповідальність за спірне залиття є саме відповідач як балансоутримувач будинку за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого 64/2, неправомірність поведінки якого полягає у неналежному виконання покладених на нього функцій балансоутримувача будинку, а саме незабезпечення відповідачем належного стану внутрішньобудинкової мережі;
- висновок суду першої інстанції про те, що закупорювання мережі водовідведення з впливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням в застраховане приміщення, сталася внаслідок потрапляння до мережі водовідведення сторонніх предметів побутового походження, не відповідає обставинам справи, оскільки згідно копії виписки № 1402 від 30.07.2020 з журналу реєстрації заявок по аварійній службі виконання робіт по ліквідації закупорювання у мережі зливової каналізації по вул. Ярослава Мудрого 64/2, проводились 30.09.2019, тоді як страхова подія - залиття застрахованого приміщення «Аптека № 1» відбулось 01.10.2010.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 апеляційну скаргу акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
27.04.2021 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду скаржником на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме документи, що підтверджують сплату судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20, відкрито апеляційне провадження у справі №911/1792/20, зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20 до закінчення апеляційного провадження у даній справі, призначено справу до розгляду на 15.06.2021 об 10 год. 45 хв.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року враховуючи перебування судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею, у відпустці, справу №911/1792/20 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 14.06.2021 року, справу №911/1792/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А. (головуюча суддя), судді Корсак В.А., Пономаренко Є.Ю.
28.05.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Аптека №1» є орендарем нежитлових приміщень на першому поверсі та в підвалі дев'ятиповерхового будинку за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 64/2 за укладеними з Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради договорами оренди нежитлового приміщення №103, №107 та №160 від 07.04.2017.(а.с.55,139,143 т.1)
24.07.2019 позивач як страховик та комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Аптека №1» як страхувальник уклали договір добровільного страхування орендованого майна №05-2701-19-00031 (далі договір страхування) (а.с.4-8 т.1) предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з користуванням та розпорядженням майном, яке передано в оренду, а саме: нежитловим приміщенням аптеки, загальною площею 888,40 м. кв., що розташоване на 1-му поверсі 9-поверховоого будинку.
Відповідно до пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.8 договору страхування страхова сума за договором: 3 144 807,81 грн.; страхувальник призначає вигодонабувачем Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради; місце страхування: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 64/2.
В п. 2.3 договору страхування сторонами визначені страхові випадки до яких, серед іншого, відносяться збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна зазначеного в розділі 1 цього договору, внаслідок настання впливу рідин з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень.
Згідно з складеним 01.10.2019 комісією у складі головного інженера, начальника дільниці, майстра, слюсаря-сантехніка відповідача та представника комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Аптека №1» актом про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) (далі Акт про залиття) 30.09.2019 у спірному будинку трапилось залиття приміщення Аптеки № 1. (а.с.9 т.1)
Враховуючи, що вказана подія віднесена до страхових випадків за Договором страхування, страхувальник звернувся до позивача з відповідною заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 01.10.2019. (а.с.20)
Згідно з замовленим позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» Звітом про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна-внутрішне оздоблення нежитлового приміщення вартість матеріального збитку (без урахування зносу) без ПДВ становить 49 473,00 грн.(а.с.11 т.1)
Згідно зі складеним позивачем Страховим актом № ДКЦВ-18760 від 18.12.2019 (а.с.52 т.1) та розрахунком ДКЦВ-18760 (а.с.53 т.1) остаточної суми страхового відшкодування з урахуванням того, що франшиза становить 500,00 грн., до виплати в якості страхового відшкодування призначено 48 973,00 грн. (49 473,00-500,00), з яких першу частину в розмірі 1 572,00 грн. зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу, а другу частину в сумі 47 401,00 грн. вирішено виплатити страхувальнику.
Згоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику надано вигодонабувачем за Договором страхування у листі вих.№ 01-25/578 від 12.12.2019.(а.с.59 т.1)
З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 30889 від 19.12.2019 слідує, що страхове відшкодування в сумі 47 401,00 грн. перераховане позивачем на рахунок страхувальника. (а.с.60 т.1)
З відмітки банку на вказаному платіжному доручення слідує, що воно банком проведено, а отже, страхове відшкодування позивачем виплачене в повному обсязі відповідно до умов Договору страхування.
Позивач, посилаючись на приписи ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219, вважає, що невжиття відповідачем, як балансоутримувачем, заходів щодо належного обслуговування системи водовідведення стало причиною завдання матеріального збитку та виплати суми страхового відшкодування, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані залиттям приміщення збитки в порядку суброгації.
З огляду на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача виплачене позивачем страхове відшкодування в сумі 48 973,00 грн.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вказаними вище законодавчими приписами врегульовано правовідносини суброгації (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін), яка є одним із видів уступки права, що полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Так, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Вказана правова позиція викладена в п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц .
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/18279/19.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Пункт 3 ч. 1 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Приписами статей 224, 225 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є,
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина ч. 1 с. 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності виконавця у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення того, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
В даному випадку, позивач має довести, серед іншого, протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Аптека №1», як безумовний наслідок такої протиправної поведінки.
Позивач вказує на те, що неправомірною поведінкою відповідача є неналежне виконання останнім покладених на нього функцій балансоутримувача будинку, а саме - незабезпечення відповідачем належного стану внутрішньобудинкової мережі і контролю за технічним станом інженерного обладнання, тоді як причинний зв'язок між такою неправомірною поведінкою та завданою шкодою полягає у наявності такого наслідку як залиття застрахованого майна та, відповідно, його пошкодження.
Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надано визначення, зокрема, таким термінам:
- аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам;
- управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Абзацом 3 пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради (або іншим органом - суб'єктом владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг).
Відповідно до приписів Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005:
- управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
- утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;
- технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Відповідно до пп. 1, 4 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №2278-52-VII від 24.05.2018 «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 багатоквартирних будинків»:
- з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 списано багатоквартирні будинки, зокрема будинок №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого у м. Біла Церква;
- комунальним підприємствам Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 продовжити надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до визначення управителя або прийняття співвласниками рішення щодо форми (способу) управління багатоквартирним будинком, забезпечити зберігання технічної документації на будинки, актів про списання багатоквартирних будинків з балансу та забезпечити їх подальшу передачу управителям, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків тощо відповідно до вимог чинного законодавства України.
З матеріалів справи слідує, що відповідач за укладеним з комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Аптека №1» договором участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку та прибудинкової території №46 від 01.05.2012 надає експлуатаційні послуги з утримання послуги з утримання будинку та прибудинкової території щодо спірного нежитлового приміщення за адресою вул. Ярослава Мудрого, 64/2, Комунальне підприємство «Аптека №1», загальною площею 888,4 кв.м.
Згідно з п. 2.2 вказаного договору відповідач зобов'язаний забезпечити систематичне технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи будинку для безперебійного постачання води, електроенергії, теплової енергії, газу (за наявності). До послуг по технічному обслуговуванню будинку відносяться ліквідація несправностей в системах водопроводу і каналізації, центрального опалення і гарячого водопостачання, електропостачання, перевірка належної роботи каналізаційних витяжок, наявність тяги у вентеляційних каналах, підготовка будинку до експлуатації в весняно-літній і осінньо-зимовий періоди.
При цьому за змістом п. 6.4 цього договору відповідач не несе зобов'язань по майновим збиткам суб'єкта підприємницької діяльності, які настали внаслідок аварій в системі опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення та технічному поверсі, що знаходиться вище займаного ними нежитлового приміщення із-за того, що при проектуванні і будівництві інженерних мереж не передбачено або не проведено гідроізоляцію і систему аварійного виходу води з технічного поверху.
Зі змісту Акту про залиття, (а.с.9 т.1) який підписаний комісією у складені представників відповідача та комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Аптека №1» слідує, що 30.09.2019 в будинку №64/2 по вул. Ярослава Мудрого, «Аптека №1», трапилось залиття 1,2 м. кв. стелі та 3,5 м. кв. стін у кімнаті №8 - бухгалтерії; 2,5 м. кв. стелі та 2,2 м. кв. стіни у роздягальній кімнаті, а причиною такої події стало закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та протікання в приміщення аптеки.
Змістом Акту про залиття спростовуються, викладені у апеляційній скарзі твердження позивача про те, що страхова подія - залиття застрахованого приміщення «Аптека № 1» відбулось 01.10.2010.
З наданої відповідачем копії договору про надання послуг по ліквідації аварій у внутрішньо будинкових системах гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання №6Ж від 01.01.2018 укладеного між відповідачем як замовником та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Міська служба замовника» слідує, що останнє прийняло на себе зобов'язання з надання послуг по ліквідації аварійних ситуацій, які виникають зокрема у внутрішньо будинкових системах гарячого та холодного водопостачання та водовідведення.
З копії виписки №1402 від 30.07.2020 з журналу реєстрації заявок від населення по аварійній службі (а.с.148 т.1) слідує, що 30.09.2019 о 17:35 комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Міська служба замовника» зареєстровано заявку про закупорювання мережі зливової каналізації по вул. Ярослава Мудрого, 64/2 від мешканців квартири №65 та з 18:00 до 20:25 бригада комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Міська служба замовника» виконала такі роботи: першочергово здійснено спробу ліквідувати закупорювання у мережі зливової каналізації з квартири 65 протягом 2 годин - не прочистили; при повторній спробі прочистити з приміщення аптеки №1 з мережі зливової каналізації дістали сторонні предмети (очистки картоплі та шматки ганчір'я); після прочищення будо відновлено роботу мережі зливової каналізації.
Вказане свідчить про те, що закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням в застраховане нежитлове приміщення, та, як наслідок, пошкодження майна у спірному приміщенні, сталося внаслідок потрапляння до мережі водовідведення сторонніх предметів побутового походження.
При цьому жодних доказів як того, що відповідачем неналежно виконувались послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем, так і того, що виникнення 30.09.2019 закупорювання системи водовідведення відбулось внаслідок несправності/поломки такої системи з огляду на необхідність проведення ремонтних робіт матеріали справи не містять.
Отже, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин настання закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням на застраховане майно - нежитлове приміщення, саме внаслідок протиправних дій та/або бездіяльності відповідача суду не надано, як і не надано жодних доказів на підтвердження того, що таке закупорювання сталось у зв'язку з технічною несправністю складових системи водовідведення, тоді як контроль за належною експлуатацією мешканцями квартир мереж водовідведення не входить до обов'язків відповідача, як особи, що надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження того, що спірна аварія сталась внаслідок дій або бездіяльності відповідача, а відтак, вина відповідача у вчиненні дій, які призвели до аварії, відсутня, так само як відсутня і наявність причинного зв'язку між поведінкою відповідача та завданням збитків комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Аптека №1».
Посилання позивача на те, що неправомірність поведінки відповідача полягає у неналежному виконання покладених на нього функцій балансоутримувача будинку, а саме незабезпечення відповідачем належного стану внутрішньобудинкової мережі спростовуються наявними у матеріалах справи документальними доказами які свідчать про те, що причиною спірного залиття сталось саме потрапляння до мережі водовідведення сторонніх предметів побутового походження що, в свою чергу, є наслідком дії власників або орендарів приміщень, розташованих над спірними.
При цьому факт перебування або неперебування спірного будинку на балансі відповідача не може змінити причини виникнення спірного залиття та, відповідно, особу винну у завданих таким залиттям збитків, так як балансоутримувач будинку також не може відповідати за дії власників або орендарів приміщень, розташованих над спірними.
Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1792/20.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи №911/1792/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 17.06.2021
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
В.А. Корсак