вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" червня 2021 р. Справа№ 910/2601/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
За участю секретаря судового засідання Брунько А.І.
та представників сторін:
від ТОВ "Фінік.Про": Мамуня О.С. (ордер АА №1103503 від 11.05.2021);
від АТ "Альфа Банк": Григориця В.О. (довіреність №013441/20 від 19.08.2020).
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік.Про" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021
у справі №910/2601/21 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік.Про"
до Акціонерного товариства "Альфа Банк"
про припинення порушення авторського права та стягнення 9 662 488,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/2601/21 (повний текст складено 30.04.2021) зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/14398/20.
Мотивуючи прийняте рішення місцевий господарський суд вказав на існування об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/14398/20, оскільки в предмет доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності факту використання відповідачем програмного коду (функціоналу), створеного позивачем для відповідача в березні 2020 року в комп'ютерній програмі, права на яку належать позивачеві, а також правомірності нарахування позивачем компенсації за порушення його прав, а у справі №910/14398/20 за позовом ТОВ "Фінік.Про" до АТ "Альфа Банк" про стягнення 3 439 669,60 грн, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за Договором №18330 у зв'язку з виконанням позивачем робіт у березні 2020 року. Отже, в межах справи №910/14398/20 будуть досліджуватись обставини надання позивачем та отримання відповідачем послуг згідно умов Догвору №18330, їх обсяг та вартість. Саме від висновків суду у справі №910/14398/20 щодо встановлення вартості робіт, що були виконані позивачем у березні 2020 року буде залежати встановлення розміру збитків позивача заявлених до стягнення у даній справі.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що існують підстави для зупинення провадження у даній справі відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінік.Про" (далі - ТОВ "Фінік.Про") звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 про зупинення провадження у справі №910/2601/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала постановлена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Фінік.Про" вказує наступне:
- дана справа та справа №910/14398/20 мають різні предмет, підстави позову, а також різний предмет доказування;
- сума заборгованості за виконані роботи, що є предметом розгляду у справі №910/14398/20 не має преюдиційного значення для розгляду даної справи, а зібрані у справі докази дозволяють самостійно встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду;
- безпідставне зупинення провадження у даній справі порушує право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінік.Про" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінік.Про" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/2601/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.06.2021.
07.06.2021 до суду апеляційної інстанції від АТ "Альфа Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно кого відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідач стверджує, що дана справа та справа №910/14398/20 є пов'язаними, а висновки у справі №910/14398/20 матимуть преюдиціальне значення для вирішення цієї справи, оскільки обставини щодо обсягу виконаної/невиконаної роботи, їх вартості за березень 2020 року встановлюються у справі №910/14398/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у розгляді справи №910/2601/21 оголошено перерву до 15.06.2021.
В судовому засіданні 15.06.2021 представники сторін надали пояснення по суті спору.
Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 про зупинення провадження у справі №910/2601/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
В судовому засіданні 15.06.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Північний апелляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 було задоволено клопотання АТ "Альфа Банк" і зупинено провадження у справі №910/2601/21 до набрання законної сили рішенням у справі №910/14398/20.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта - шоста статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі №910/14398/20 будуть досліджуватись обставини надання позивачем та отримання відповідачем послуг у березні 2020 року згідно умов Договору №18330, їх обсяг та вартість. Відтак саме від висновків у вказаній справі буде залежати встановлення розміру збитків позивача, заявлених до стягнення у даній справі. За висновком місцевого господарського суду, вказані обставини не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки суд обмежений імперативними приписами ст. 14 ГПК України.
Однак з таким висновком Господарського суду міста Києва суд апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки суд першої інстанції при постановленні ухвали, що оскаржується, обмежився лише встановленням факту пов'язаності справи №910/14398/20 з даною справою. Між тим для правильного застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України він мав встановити саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, тоді як таких відомостей ухвала не містить.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через: обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок її непідвідомчості; обмеженість предметом позову; неможливість розгляду тотожної справи у зв'язку з певною черговістю розгляду вимог тощо.
Так, як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є вимога про заборону відповідачу використовувати у комп'ютерній програмі "ОК, Альфа!" комп'ютерної програми позивача, що була створена у березні 2020 року на виконання договору №18330 від 31.07.2018 та стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 9 662 488,98 грн.
Предметом позовних вимог у справі №910/14398/20 є стягнення з відповідача заборгованості за Договором №18330 у зв'язку з виконанням позивачем робіт у березні 2020 року.
Таким чином до предмету доказування у даній справі входять наступні обставини: наявність у позивача майнових авторських прав на комп'ютерну програму; фактичне використання цієї комп'ютерної програми відповідачем та відсутність згоди (дозволу) позивача на таке використання. Тоді як до предмету доказування у справі №910/14398/20 входять обставини щодо: укладання між позивачем та відповідачем договору про виконання робіт; фактичне виконання позивачем робіт для відповідача за вказаним договором; (не) приймання відповідачем робіт, виконаних позивачем - не підписання відповідного акту; обов'язок відповідача оплатити належним чином виконані роботи.
З наведеного слідує, що предметом розгляду у даній справі є деліктні правовідносини - порушення відповідачем майнового авторського права позивача на комп'ютерну программу, а об'єктом спірних правовідносин є результат - комп'ютерна програма, що була створена у процесі виконання робіт за Договором №18330.
У справі №910/14398/20 предметом судового розгляду є договірні правовідносини між сторонами (порядок замовлення виконання робіт, порядок їх прийняття тощо), а б'єктом є процес - процес виконання робіт. Вартість цих робіт за Договором №18330 визначається як добуток погодинної ставки відповідного фахівця позивача та кількості годин, відпрацьованих цим фахівцем у звітному періоді.
При цьому, щоб встановити розмір компенсації за порушення відповідачем майнового авторського права позивача на комп'ютерну програму, суд повинен встановити вартість ліцензії (дозволу), яку відповідач мав би сплатити, якби звернувся до позивача за дозволом. Тобто, для обрахунку компенсації у даній справі не має значення, який обсяг робіт замовляв відповідач, чи дотримався відповідач встановленого Договором №18330 порядку замовлення робіт, який обсяг робіт мав виконати позивач та, як наслідок, яку суму заборгованості за виконані роботи відповідач має сплатити позивачеві. Натомість для даної справи має значення у якому обсязі відповідач фактично використовує комп'ютерну програму позивача без дозволу останнього, що може бути встановлено судом самостійно на основі поданих сторонами доказів.
Отже, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №910/14398/20, місцевий господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.
За таких обставин оскаржувана ухвала від 28.04.2021 не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/14398/20, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить вимогам п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України.
Близька за змістом правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема від 25.05.2018 зі справи №910/31771/18, від 03.04.2019 зі справи №909/621/17, від 02.06.2020 зі справи №910/6674/19, від 14.07.2020 у справі № 910/17709/18.
Водночас, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Наведеного судом першої нстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в цій справі, суд порушив право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 постановлена з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, що відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України є підставою для скасування цієї ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ТОВ "Фінік.Про" знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зупинення провадження стало наслідком розгляду клопотання відповідача, то згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 280, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік.Про" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/2601/21 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/2601/21 скасувати.
3. Матеріали справи №910/2601/21 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа Банк" (Ідентифікаційний код 23494714; 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік.Про" (Ідентифікаційний код 41768356; 03127, м. Київ, Голосіївський проспект, 114, корпус 1) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.06.2021.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді М.Л. Доманська
В.О. Пантелієнко