вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2021 р. Справа№ 910/7918/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Кочурова Т.О.
За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 09.06.2021.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 (суддя Яковенко А.В., м. Київ, повний текст рішення складено 16.02.2021)
за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області
до Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз»
про зобов'язання вчинити дії
в межах справи № 917/814/16
за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз»
про банкрутство
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 917/814/16, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі № 917/814/16, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз»; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз» у розмірі 555 687 553,91 грн; введено процедуру розпорядження майном «АвтоКраз». Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство «АвтоКраз» (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) за номером 54698 від 09.10.2018; призначено розпорядником майна «АвтоКраз» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (свідоцтво № 408 від 27.02.2013, адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 11).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 917/814/16, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі № 917/814/16, відкрито провадження у справі про банкрутство.
09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» про зобов'язання вчинити дії, а саме передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області гуртожиток за адресою: місто Кременчук, вул. Вадима Пугачова, 14-А.
На обґрунтування позовних вимог Кременчуцька міська рада Полтавської області зазначає, що Приватним акціонерне товариство «АвтоКраз», як власником гуртожитку, не було прийнято рішення про передачу його у власність територіальної громади.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про передачу гуртожитку у власність територіальної громади за рішенням суду на безоплатній основі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 (суддя Яковенко А.В., м. Київ, повний текст рішення складено 16.02.2021) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судове рішення прийнято із посиланням на ст. 41 Конституції України, ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 331-332 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та мотивоване тим, що спірна будівля є власністю Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства, а відтак, сфера дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не поширюється на спірний гуртожиток.
Крім того, протягом процедури розпорядження майном будь-яке відчуження майна Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» органами управління заборонено законом.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У апеляційній скарзі Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області зазначає, зокрема, що правовідносини з приводу спірного об'єкту нерухомого майна слід реалізовувати із застосуванням Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Також скаржник вказує, що передача спірного гуртожитку до комунальної власності територіального громади міста Кременчука обумовлена саме забезпеченням реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитку, зокрема, шляхом приватизації займаних кімнат, а отже, припинення права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна не порушує приписів Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та принципу мирного володіння майном, з огляду на дотримання у даному випадку справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи - власника.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 для розгляду апеляційної скарги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 910/7918/20 відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20; призначено справу до розгляду в режимі відеоконференції на 19.05.2021.
22.04.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майном ПрАТ «АвтоКраз» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2021 у справі № 910/7918/20, серед іншого, клопотання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про участь в судовому засіданні 19.05.2021 в режимі відеоконференції задоволено; призначено справу № 910/7918/20 до розгляду в режимі відеоконференції на 19.05.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 910/7918/20 задоволено клопотання розпорядника майном ПрАТ «АвтоКраз» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційної скарги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/7918/20 відкладено на 09.06.2021.
09.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ПрАТ «АвтоКраз», адвоката Плескач-Сидорець М.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На обґрунтування вищевказаного клопотання представник ПрАТ «АвтоКраз», адвокат Плескач-Сидорець М.С. зазначає, що уповноважений представник зайнятий у іншому судовому засіданні, яке призначено до слухання у Господарському суді міста Києва.
Розглянувши клопотання представника ПрАТ «АвтоКраз», адвоката Плескач-Сидорець М.С. про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його відхилення з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, скаржником не надано належних та допустимих доказів, щодо неможливості направити іншого представника ПрАТ «АвтоКраз» у судове засідання, яке призначене на 09.06.2021.
Враховуючи те, що про дату судового засідання заявника було попереджено заздалегідь, отже, у останнього було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 09.06.2021.
При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно положень ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, що унеможливлює таке відкладення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, строк розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 відповідно до ст. 273 ГПК України закінчився, а задоволення клопотання призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
Отже, скаржник не позбавлений був можливості залучити іншого представника у судове засідання 09.06.2021, а доказів неможливості розгляду скарги без участі представника ПрАТ «АвтоКраз» матеріали справи не містять.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.
Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
09.06.2021 у судове засідання не з'явилися представники Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз», які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз» належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що їх явка обов'язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи та за участі представника Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області і розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» арбітражного керуючого Кізленка В.А.
У судовому засіданні 09.06.2021 представник Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/7918/20 - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
09.06.2021 розпорядник майна ПрАТ «АвтоКраз» арбітражний керуючий Кізленко В.А. заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 23.01.2020 «Про надання згоди на безоплатне прийняття гуртожитку по вул. Вадима Пугачова, буд. 14-А з власності ПрАТ «АвтоКраз» до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука» з метою захисту конституційних прав мешканців гуртожитку стосовно реалізації права на приватизацію житла, забезпечення гідних умов проживання, враховуючи численні скарги та звернення мешканців гуртожитку, рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.03.2017 «Про звернення депутатів Кременчуцької міської ради до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Фонду державного майна України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України щодо захисту конституційних прав мешканців гуртожитку для висококваліфікованих працівників ПАТ «АвтоКраз»», рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1577 від 22.11.2019 «Про ініціювання питання щодо передачі у комунальну власність міста гуртожитку №11 для висококваліфікованих працівників приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» по вул. Вадима Пугачова, 14-А», згідно з відповідями Фонду державного майна України № 10-17-21587 від 05.12.2019, Полтавської обласної державної адміністрації № 26130/2/01-10 від 16.12.2019, керуючись Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст.ст. 328, 329 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кременчуцька міська рада Полтавської області вирішила надати згоду на безоплатне прийняття власності приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука об'єкта нерухомого майна, а саме: будівлі гуртожитку по вул. Вадима Пугачова, буд. 14-А (згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно - будівля гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» по вул. Московській, буд. 14-А загальною площею 6277,1 кв.м, реєстраційний номер майна 1117581).
10.03.2020 виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області звернувся до ПрАТ «АвтоКраз» та арбітражного керуючого Кізленка В.А. листом № 01-28/1844 з проханням розпочати процес передачі будівлі гуртожитку по вул. Вадима Пугачова, буд. 14-А до комунальної власності м. Кременчука. Відповіді на лист Кременчуцька міська рада Полтавської області та її виконавчий комітет не отримали.
Однак, Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз», як власник гуртожитку, рішення про передачу його у власність територіальної громади, не приймало.
З огляду на вищевикладене, позивачем ініційовано спір про передачу гуртожитку у власність територіальної громади за рішенням суду на безоплатній основі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту прийняття-передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» від 11.02.2000 Міністерство промислової політики України, як правонаступник Міністерства машинобудування, військо-промислового комплексу і конверсії України передало, а ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз», яка є правонаступником ВАТ «Краз», що створене шляхом корпоратизації державного підприємства «Кременчуцький автомобільний завод» відповідно до Указу Президента України № 210 від 15.06.1998 «Про корпоратизацію підприємств» прийняло у власність компанії на підставі Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВАТ «Краз» станом на 01.09.1994 та рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» від 03.03.1998 об'єкти нерухомого майна, зокрема: «Будинок ВПУ-7 з їдальнею, гуртожитком, навчальним корпусом в місті Кременчуці по вул. Московській, 14».
В подальшому, наказом № 418 від 06.10.2000 «Про реконструкцію гуртожитку №11 ВПУ-7 під жилі квартири» керівництвом ХК «АвтоКраз» за згодою профкому прийнято рішення, про переобладнання гуртожитку № 11 ВПУ-7 під жилі квартири із терміном вводу 29.12.2000.
Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області № 505 від 16.03.2001 «Про надання холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства в тимчасове короткострокове користування до 01.01.2003 земельної ділянки для переобладнання гуртожитку № 11 ВПУ -7 під жилий будинок по вул. Московській, 14-а у місті Кременчуці», надано холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства в тимчасове короткострокове користування до 01.01.2003 земельну ділянку загальною площею 7353 кв.м. для переобладнання гуртожитку № 11 вищого професійного училища № 7 під жилий будинок по вул. Московській, 14-а.
Адміністрація холдингової компанії «АвтоКраз» звернулась до міськвиконкому з клопотанням про внесення змін до рішення міськвиконкому № 2492 від 29.12.2000 та №505 від 16.03.2001, на підставі вказаного звернення, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1833 від 04.10.2001 внесено зміни до рішень № 2492 від 29.12.2000 та № 505 від 16.03.2001- вирішено перший пункт рішення міськвиконкому № 2492 від 29.12.200 викласти в такому формулюванні «Дозволити холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства проектування реконструкції гуртожитку вищого професійного училища № 7 під гуртожиток для висококваліфікованих працівників компанії по вул. Московській, 14 в м. Кременчуці та в п.п. 1, 2 рішення міськвиконкому від 16.03.2001 № 505 по тексту вилучити слова «для переобладнання гуртожитку № 11 вищого професійного училища № 7 під жилий будинок по вул. Московській, 14-а».
Актом Державної технічної комісії № 1046 від 14.06.2002 про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, Державна технічна комісія, призначена згідно рішення Кременчуцької міськвиконкому № 1190 від 06.07.2001, встановила, що гуртожиток вищого професійного училища № 7 реконструйовано під гуртожиток для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» по вул. Московській, 14 А, реконструкція якого виконана згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт, виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Кременчука за № 2Ж-02 від 05.03.2002.
Вищевказаний акт свідчить, про прийняття даного гуртожитку в експлуатацію та є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт та включення його до державної статистичної звітності.
Таким чином, на момент введення в експлуатацію, будівля гуртожитку відповідала вимогам нормативних документів у галузі будівництва, які діяли на той час, що підтверджується безпосередньо актом Державної технічної комісії.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 663 від 21.06.2002 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» по вул. Московській, 14а» затверджено акт державної технічної комісії, про прийняття в експлуатацію гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» по вул. Московській, 14а, вирішено оформити право власності на введений об'єкт та видати свідоцтво про право власності та провести реєстрацію введених споруд та приміщень відповідно до діючої інструкції «Про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб».
Так, на підставі зазначеного вище рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області, видано свідоцтво № 237 від 03.09.2002 про право власності на будівлю гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз», відповідно до якого Кременчуцька міська рада Полтавської області посвідчує, що в цілому будівля гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз», яка розташована в місті Кременчуці по вул. Московській за № 14а, дійсно належить Холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства на праві колективної власності.
Поміж іншого, з Акту прийняття-передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» від 11.02.2000 вбачається, що балансова вартість на 01.09.1994 «Будинок ВПУ-7 з їдальнею, гуртожитком, навчальним корпусом в м. Кременчуці по вул. Московській, 14» становить 10 299,00 грн, а залишкова вартість на 01.09.1994 - 8 887,00 грн, в той же час відповідно до Довідки про вартість деяких об'єктів основних засобів ХК «АвтоКраз» станом на 01.04.2003 Гуртожиток для високваліфікованих робітників № 11 балансова вартість становить 3 363 765,33 грн, залишкова - 2 706 064,80 грн. Отже, після реконструкції балансова вартість гуртожитку зросла майже в 330 разів.
Частиною 1 статті 332 ЦК України визначено, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість .
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 332 ЦК України якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.
Норма ч. 4 ст. 332 ЦК України є спеціальною по відношенню до частин 1-2 наведеної статті, оскільки регулює суспільні відносини, пов'язані з набуттям особою права власності на перероблену річ не за будь-яких умов, а лише у випадку, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу.
Виникнення права власності на нову річ (новостворене нерухоме майно) урегульовано ч. 2 ст. 331 ЦК України, в якій зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди) виникає у момент завершення будівництва даного об'єкта. У разі якщо законом або договором передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації або державної реєстрації, то право власності на дане майно виникає з моменту прийняття до експлуатації або державної реєстрації.
За таких обставин, враховуючи співвідношення вартості переробки, вартості матеріалів та вартості нової речі і з урахуванням принципів справедливості, розумності і добросовісності, встановивши, що реконструкція гуртожитку ВПУ -7 в гуртожиток для високваліфікованих працівників Холдингової компанії «АвтоКраз» була здійснена на замовлення та за рахунок коштів такої компанії, внаслідок чого зазначений гуртожиток, в розумінні вищенаведених імперативних законодавчих приписів, є новою річчю, а введення в експлуатацію реконструйованого об'єкту підтверджується матеріалами справи, відтак, власником є «Холдингова компанія «АвтоКраз».
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.05.2018 у справі 14/312.
Слід зазначити, що правонаступником «Холдингової компанія «АвтоКраз» є Публічне акціонерне товариство «АвтоКраз», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз» відповідно до протокольних рішень акціонерів.
Так, з інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав та свідоцтві про право власності вбачається, що приміщення гуртожитку належить ПрАТ «АвтоКраз» з 21.06.2002.
Згідно з приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
В силу ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, Кременчуцька міська рада Полтавської області від 23.01.2020 «Про надання згоди на безоплатне прийняття гуртожитку по вул. Вадима Пугачова, буд. 14-А з власності ПрАТ «АвтоКраз» до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука" керувалася положеннями Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що у власність територіальних громад підлягають передачі всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, що є об'єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01.12.1991) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).
Як вбачається з листа Фонду державного майна України № 10-17-21587 від 05.12.2019, який міститься в матеріалах справи № 910/7918/20, продаж державних акцій відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький автомобільний завод» (код ЄДОПОУ 05808735, правонаступник - акціонерне товариства Холдингова компанія «АвтоКраз») був здійснений з 1995 по 2001 відповідно до способів, передбачених чинним на той час законодавством про приватизацію. Отже, з жовтня 2001 року і по теперішній час державний пакет акцій ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» відсутній.
Також, у зазначеному вище листі зазначено, що повноваження щодо розпорядження майном, що було внесено до статутного капіталу господарського товариства, належить органам товариства (загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган) у порядку, визначеному статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Відповідно до листа Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» № 120/22-84 від 22.07.2020 будівля гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» по вул. Вадима Пугачова, 14А, перебуває на балансі ПрАТ «АвтоКраз» за інвентарним № 954 з 2002, згідно свідоцтва про право власності від 03.09.2002, видане Кременчуцькою міською радою Полтавської області за № 237.
Крім того, вказаний гуртожиток не вносився до Статутного фонду Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства (в подальшому організаційно-правова форма змінена на Публічне акціонерне товариство, а з нього на Приватне акціонерне товариство), заснованої згідно наказу Фонду державного майна України № 33-АТ від 24.10.1995 «Про створення холдингової компанії «АвтоКраз» у відповідності до Закону України «Про господарські товариства» та Указу Президента України № 224/94 від 11.05.1994 «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» шляхом об'єднання в статутному капіталі контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів. Також вказано, що згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВАТ «КрАЗ» станом на 01.09.1994, рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» від 03.03.1998, Акту прийняття-передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» від 11.02.2000, в процесі корпоратизації (приватизації) підприємства, об'єкт «Будівля гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» не передавався.
Враховуючи вищезазначене, оскільки будівля гуртожитку для висококваліфікованих працівників ХК «АвтоКраз» по вул. Вадима Пугачова, 14А не вносилась до статутного капіталу відповідача, а судом встановлено, що спірна будівля є власністю Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства, то сфера дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не поширюється на спірний гуртожиток.
Як вже зазначалося вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 917/814/16, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі № 917/814/16, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз»; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Публічного акціонерного товариства «АвтоКраз» у розмірі 555 687 553,91 грн; введено процедуру розпорядження майном «АвтоКраз». Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство «АвтоКраз» (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) за номером 54698 від 09.10.2018; призначено розпорядником майна «АвтоКраз» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (свідоцтво № 408 від 27.02.2013, адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 11).
З урахуванням вищевикладеного, ПрАТ «АвтоКраз» наразі перебуває в процедурі банкрутства на стадії розпорядженням майном.
Так, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 21.10.2019.
У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Абзацом 7 частини 5 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства.
За таких обставин, будь-яке відчуження майна Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» органами управління заборонено законом.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін, у даній справі прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 та, відповідно апеляційна скарга Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 275, 281-284 ГПК України, Кодексом України з процедур банкротства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/7918/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/7918/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови підписано - 16.06.2021.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
О.М. Остапенко