про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору
17 червня 2021 р.Справа № 520/5390/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бершова Г.Є.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 по справі № 520/5390/21
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії .
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції процесуального закону від 03.10.2017 року, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач в клопотанні про звільнення від сплати судового збору посилається на те, що згідно п. 1 та п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір " від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору є індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 рр.
Відповідно до приписів чинного законодавства, а саме ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошового забезпечення - це механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Позивач дійшов хибного висновку про те, що предметом спору є стягнення заробітної плати, а відтак невірно розтлумачив п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір ".
Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його постанові від 30.01.2019р. у справі №910/4518/16 та Верховного Суду, викладеній в його постанові від 19.02.2020р. у справі №761/943/18, дана правова позиція підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, колегією суддів відхиляються посилання позивача на те, що він має пільги щодо сплати судового збору, встановлені п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом не пов'язано саме із виконанням військового обов'язку позивачем.
Наведені у частині 1 статті 8 Закону України № 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України "Про судовий збір", для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.Є. Бершов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко