17 червня 2021 р.Справа № 480/877/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2021, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, по справі № 480/877/21
за позовом ОСОБА_1
до Роменського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі - відповідач, Роменський МВ ДВС), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виключенні відомостей відносно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників;
- зобов'язати Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_1 , як боржника у виконавчих провадженнях ВП № 55301315, ВП № 56157720 та ВП № 60575368.
В обґрунтування позову зазначив, що за відсутності будь-якої заборгованості, позивача безпідставно було включено відповідачем до Єдиного реєстру боржників, а після завершення виконавчих проваджень № 55301315, ВП № 56157720 та ВП № 60575368 та повернення постанов про конфіскацію зброї стягувачу - Роменському міськрайонному суду Сумської області, не вжито відповідних заходів щодо виключення його із вказаного реєстру боржників. З огляду на викладене, враховуючи, що позивач не є боржником за будь-якими виконавчими провадженнями, вважає, що всі дані щодо нього мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників. В той же час, наявність запису в реєстрі боржників порушує та обмежує його конституційні права.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі № 480/877/21 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (б-р Шевченка, 8,м. Ромни, Роменський район, Сумська область,42000, код ЄДРПОУ 34608286) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), яка полягає у невиключенні відомостей відносно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників як боржника у виконавчих провадженнях ВП № 55301315, ВП №56157720 та ВП № 60575368.
Зобов'язано Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчих провадженнях ВП № 55301315, ВП № 56157720 та ВП № 60575368.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі № 480/877/21 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на виконанні у відділі ДВС відносно ОСОБА_1 , як боржника, перебували виконавчі провадження № 55301315, № 56157720, № 60575368 з примусового виконання постанови № 3/585/848/17 від 27.10.2017 року, виданої Роменським міськрайонним судом про конфіскацію зброї, а саме: рушниці "SIMSON" 16 калібру № НОМЕР_2 , що зберігається в спеціальному пакеті № 2158567 в камері речових доказів Роменського ВП. В ході проведення виконавчих дій в межах вказаних виконавчих проваджень було встановлено, що у ДП "СЕТАМ" відсутня ліцензія на торгівлю вогнепальною зброєю та відсутні можливості перевіряти наявність у потенційних покупців відповідних дозволів на придбання зброї, тому 14.02.2018 р., 30.07.2019 р. та 19.12.2019 р. постанова № 3/585/848/17 від 27.10.2017 року поверталась стягувачу (Роменському міськрайонному суду), виконавчі провадження № 55301315, № 56157720 та № 60575368 відповідно завершені на підставі п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». З 19.12.2019 року по теперішній час, вищевказана постанова на примусове виконання до відділу не надходила. 21.01.2020 року на адресу відділу надійшло повідомлення Роменського міськрайонного суду про те, що постанову № 3/585/848/17 від 27.10.2017 року відносно ОСОБА_1 про конфіскацію зброї, а саме: рушниці " SIMSON " 16 калібру № НОМЕР_2 направлено для виконання до Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області.
З огляду на викладене, враховуючи, що при завершенні вищевказаних виконавчих проваджень були винесені постанови на підставі п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», що не відповідає жодній з підстав, передбачених розділом X п.6 Положення про автоматичну систему виконавчого провадження, яким встановлено виключний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, автоматизована система виконавчих проваджень не виключила відомості відносно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. У зв'язку з чим, стверджує, що відповідач не має жодної можливості виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчих провадженнях № 55301315, № 56157720 та № 60575368.
Позивач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що доводи апеляційної скарги за своєю суттю аналогічні доводам, викладеним відповідачем у відзиві на позов та в письмових відповідях на заяви позивача, яким було надано оцінку під час розгляду справи в суді першої інстанції, не спростовують висновків суду та не впливають на законність оскаржуваного рішення, а лише зводяться до незгоди з ним. Просив розгляд справи проводити без своєї участі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
16.06.2021 від представника відповідача надійшла заява, в якій він просив провести розгляд справи без його участі.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.10.2017 у справі №585/4029/19 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді у штрафу розмірі 170 гривень з конфіскацією зброї, а саме: рушниці SIMSON 16 калібру № НОМЕР_2 , що зберігалась в спеціальному пакеті №2158567 в камері речових доказів ОСОБА_2 (а.с.5).
Згідно копії квитанції відділення банку від 28.10.2017, позивачем наступного дня після винесення постанови було сплачено 170,00 грн штрафу на виконання постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області у справі №585/4029/19 від 27.10.2017 (а.с.6). Також було сплачено судовий збір у розмірі 320 грн (а.с.6).
Також судом встановлено, що на виконання постанови Роменського міськрайонного суду від 27.10.2017 у справі №585/4029/19 Роменським МВ ДВС в частині конфіскації зброї рушниці «SIMSON» 16 КАЛІБРУ № НОМЕР_2 , що зберігається в спеціальному пакеті № 2158567 в камері речових доказів Роменського ВП, було відкрито виконавче провадження № 55301315.
Однак, постановою № 55301315 від 14.02.2019 (а.с.36-37) виконавчий документ - постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області №3/585/848/17 була повернута стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виходячи з того, що відповідно до вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого наказом Міністерства юстиції №2710/5 від 22.12.2015 проведення конфіскації зброї - неможливе.
В 2019 році постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області №3/585/848/17 в частині конфіскації зброї рушниці «SIMSON» 16 КАЛІБРУ № НОМЕР_2 , що зберігається в спеціальному пакеті №2158567 в камері речових доказів Роменського ВП повторно була направлена відповідачу для виконання, у зв'язку з чим було відкрито виконавче провадження №56157720.
Однак, постановою від 30.07.2019 у виконавчому провадженні № 56157720 (а.с.38-39), виконавчий документ - постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області №3/585/848/17 була повернута стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виходячи з того, що відповідно до вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого наказом Міністерства юстиції №2710/5 від 22.12.2015 проведення конфіскації зброї - неможливе.
Після цього постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області № 3/585/848/17 втретє була направлена відповідачу для виконання, в частині конфіскації зброї рушниці «SIMSON» 16 КАЛІБРУ № НОМЕР_2 , що зберігається в спеціальному пакеті №2158567 в камері речових доказів Роменського ВП, у зв'язку з чим було відкрито виконавче провадження №60575368.
Однак, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2019 у виконавчому провадженні № 60575368 (а.с.40-41), виконавчий документ - постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області №3/585/848/17 була повернута стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виходячи з того, що відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною, а ДП "Сетам" не здійснює реалізацію арештованої та конфіскованої зброї шляхом проведення електронних торгів у зв'язку з відсутністю у ДП "Сетам" ліцензії на торгівлю вогнепальної зброї та відсутністю можливості перевірити наявність у потенційних покупців відповідних дозволів на придбання зброї.
При цьому, в межах виконавчих проваджень № 55301315, № 56157720 та № 60575368 Роменським МВ ДВС позивача було включено до Єдиного реєстру боржників та станом на день розгляду справи не виключено з такого реєстру, що відповідачем не заперечується у відзиві (а.с.12).
Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо роз'яснення підстав включення його до Єдиного реєстру боржників та щодо виключення його з такого реєстру (а.с.8), на які отримав відповіді від 25.11.2020 та від 29.12.2020 (а.с.7, 9), в яких позивача було повідомлено про те, що виконавчі провадження № 55301315, № 56157720 та № 60575368 завершені, постанови про конфіскацію зброї повернуті Роменському міськрайонному суду Сумської області на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виключення відомостей щодо нього з Єдиного реєстру боржників, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що включення позивача до Єдиного реєстру боржників є непропорційними заявленій легітимній меті, а відтак, бездіяльність відповідача, яка полягає у невиключенні відомостей відносно позивача у виконавчих провадження, не можна вважати такою, яка є обґрунтованою, добросовісною та розсудливою, а тому не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сама мета Положення №2432/5 ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна, а таке майно не перебувало у позивача, а зберігалось в камері речових доказів Роменського ВП, та не підлягало реалізації органами Державної виконавчої служби на електронних торгах, у зв'язку з чим в подальшому постанова суду і була направлена в частині конфіскації зброї на виконання до Роменського ВП, позивачем зі свого боку було вжито всіх заходів щодо виконання свого обов'язку по сплаті штрафу, судових витрат та передачі зброї повноважним органам.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За визначенням ч.ч.1, 2, 5, 6 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (ч.1). Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (ч.2). Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5). Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо) (ч.6).
В силу приписів ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
У свою чергу, пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (п.1); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п.3); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (п.11).
Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п.2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Нормами п. 6, 7 розділу Х Положення № 2432/5 передбачено, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що Законом України «Про виконавче провадження» та Положенням №2432/5 передбачено вичерпний перелік підстав за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Матеріалами справи підтверджено, що виконавчий документ на підставі якого були відкриті виконавчі провадження № 55301315, № 56157720 та № 60575368 (постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.10.2017 у справі №585/4029/19) в усіх випадках було повернуто на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Слід зауважити, що вказана підстава відсутня в наведеному вище вичерпному переліку, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування.
Якість закону пов'язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року).
У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Виходячи зі змісту Положення № 2432/5 сама мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та в запобіганні відчуженню боржниками майна.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції всі вказані вище виконавчі провадження (№ 55301315, № 56157720 та № 60575368) було відкрито не в частині стягнення штрафу, а в частині конфіскації майна, а саме - рушниці «SIMSON» 16 КАЛІБРУ № НОМЕР_2 , що зберігається в спеціальному пакеті № 2158567 в камері речових доказів Роменського ВП.
Згідно з пп.12 п.9 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, на який, зокрема, посилається і відповідач у постановах про повернення виконавчого документа стягувачеві, майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог: мисливська вогнепальна, пневматична та холодна зброя, боєприпаси до зброї, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, реалізуються у встановленому законодавством порядку.
З наявних в матеріалах справи постанов про повернення виконавчого документа стягувану від 14.02.2018, 30.07.2019, 19.12.2019, вбачається, що причиною такого повернення була неможливість проведення відповідачем електронних торгів відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ч.1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Тобто, самою нормою передбачено виключення, за яких електронні торги не можуть бути проведеними - коли майно, зокрема, є обмежено оборотоздатним.
У свою чергу відповідно до ч.2 ст. 178 Цивільного кодексу України види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
При цьому, відповідно до п.2.3.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622 (далі Інструкція МВС № 622), на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України видається дозвіл управлінням поліції ГУНП.
У свою чергу, згідно із п.п.14,15 Розділу ІІ Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 травня 1993 року N 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 1993 р. за N 106 (далі Інструкція МВС України № 314), вогнепальна мисливська нарізна, гладкоствольна чи комбінована зброя, боєприпаси, порох, вилучені у громадян за порушення встановленого порядку придбання, зберігання чи використання, або зброя, яка здана для подальшого оформлення дозволу на право її зберігання та носіння, зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття відповідними органами рішення про адміністративну відповідальність винної особи або про оформлення дозволу на право зберігання та носіння, і не більше як 10 днів після прийняття такого рішення, коли воно не оскаржене чи його виконання не зупинене.
У випадку прийняття відповідними органами рішення про конфіскацію чи відшкодування вилучення зброї і боєприпасів вони передаються до складів управлінь (відділів) МТ і ТЗ ГУМВС, УМВС, УМВС України на транспорті. Якщо прийняте рішення не пов'язане з конфіскацією чи відшкодуванням вилученої зброї і боєприпасів, то вони у 10-денний строк повертаються власникові.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рушниця «SIMSON» 16 КАЛІБРУ № НОМЕР_2 , конфіскована за постановою суду, є об'єктом, обмежено оборотоздатним, яке не підлягає реалізації органами державної виконавчої служби на електронних торгах та порядок подальшого нею розпорядження визначено, зокрема, Інструкцією № 314.
Більше того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в подальшому постанову суду для виконання в частині конфіскації зброї було направлено саме до Роменського відділу поліції, де вона зберігалась в камері речових доказів.
Таким чином, враховуючи, що сама мета Положення № 2432/5 ведення Єдиного реєстру боржників полягає в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобіганні відчуженню боржниками майна, яке, як встановлено вище, не перебувало у позивача, а зберігалось в камері речових доказів Роменського ВП, та не підлягало реалізації органами Державної виконавчої служби на електронних торгах, у зв'язку з чим в подальшому виконавчий документі і було направлено в частині конфіскації зброї на виконання до Роменського ВП, позивачем зі свого боку було вжито всіх заходів щодо виконання свого обов'язку по сплаті штрафу, судових витрат та передачі зброї повноважним органам, тобто виконано вимоги виконавчого документу, колегія суддів вважає, що позивач перестав бути боржником у розумінні Закону України "Про виконавче провадження".
При вирішені цього спору, колегія суддів керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
У Доповіді Верховенство права, яка схвалена Європейською Комісією За демократію через право (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття законних очікувань) (пункт 48).
З наведеного слідує, що виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, враховуючи, що позивач виконав всі свої майнові зобов'язання, покладені на нього постановою суду, жодних інших зобов'язань саме на позивача покладено не було, подальше виконання іншими органами (в даному випадку Роменським відділом поліції) судового рішення, яке взагалі не залежить ні від позивача, ні від органів державної виконавчої служби, не повинно обмежувати права позивача шляхом наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників.
Докази того, що позивач має невиконані майнові зобов'язання, як боржник, відповідачем не надано, а дана обставина, в силу приписів ч.1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», є обов'язковою умовою включення особи до Єдиного реєстру боржників.
З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами справи встановлено відсутність заборгованості у ОСОБА_1 за виконавчим документом, колегія суддів вважає, що обставини, передбачені частиною сьомою статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" мають бути застосовані до позивача, оскільки виконавши вимоги виконавчого документу, позивач перестав бути боржником у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", а тому відомості щодо позивача підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Роменського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі № 480/877/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова