Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
17 червня 2021 р. Справа №200/7589/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка»,
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з заявою у порядку термінового розгляду справ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» про підтвердження обґрунтованості накладеного адміністративного арешту майна платника податків.
Доводи позовної заяви обґрунтовані тим, що у зв'язку з недопущенням посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача, позивачем прийняте рішення про накладення адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити та підтвердити обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за заявою Головного управління ДПС у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Електроналадка», суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Частиною 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право у контексті ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України .
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин звернення з відповідною заявою.
Разом з тим, стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право.
Таким чином, у кожному конкретному випадку у залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права, що не обмежуються виключно зверненням до відповідного суду. Так, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено заяву.
У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 року (справа № 808/1601/17), від 08.05.2018 року (справа № 826/15024/16), від 13.06.2018 року (справа № 818/610/16), від 27.08.2018 року (справа № 821/1613/16) суд дійшов висновку, що оскарження в судовому порядку наказу, за яким працівників контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, підтверджує наявність спору про право.
У постанові від 19.12.2018 року (справа № 816/284/17) Верховний Суд висловив правову позицію, за якою заперечення платником податків щодо законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Електроналадка» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 20.04.2021 року № 664 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Електроналадка” (справа № 200/6048/21).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу прийнята до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 200/6048/21.
Тобто, у судовому провадженні за вказаним позовом платник податків висловив незгоду з наказом на проведення перевірки.
Таким чином, судом враховує, що у спірних правовідносинах існує спір про право, оскільки ТОВ «Електроналадка» заперечує законність проведення перевірки та наявність у податкового органу права на її проведення.
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлений особливий порядок розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який передбачає, що суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд не вправі надавати оцінку ні законності дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», ні законності наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства, оскільки це не входить до предмету доказування у даній справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка».
На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
У відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» - відмовити.
Ухвала відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог частини шостої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 24 годин з моменту її постановлення.
Суддя Т.В. Давиденко