Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 травня 2021 р. Справа№200/4789/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 17 березня 2021 року № 2182;
- зобов'язання зарахувати до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних гірничих роботах періоди на ТОВ «Вуглетехнік» з 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року в якості гірничого робітника очисного забою з повним підземним робочим днем, на ТОВ «Терса Плюс» з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року в якості учня прохідника з повним підземним робочим днем, прохідника 5 розряду з повним підземним робочим днем, на ТОВ «Укрдонвуглепром» з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року в якості прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем в шахті, на ПрАТ «Укрвуглебуд» з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року в якості гірничого робітника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем в шахті, 01 місяць 14 днів страйків на ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» за періоди роботи з 03 жовтня 1995 року по 13 лютого 2002 року;
- зобов'язання повторно розглянути заяву від 11 березня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 17 березня 2021 року йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу. Вказаним рішенням до пільгового стажу не зараховано періоди роботи 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про пільговий стаж та наявність безоплатних відпусток. Період роботи з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з сумнівами щодо факту повного робочого дня або відсутності безоплатних відпусток, простою. Надану довідку відповідачем не було прийнято до уваги, у зв'язку з тим, що вона видана в місті Донецьк. Також відповідачем не зараховано 01 місяць 14 днів страйків за період роботи 03 жовтня 1995 року по 13 лютого 2002 року.
Позивач вважає рішення управління протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його трудова книжка містить необхідну інформацію про трудовий стаж на підземних роботах, що дає право на зарахування спірних періодів до пільгового стажу. Крім того, відповідно до положень чинного законодавства, перебування працівника у страйку не зараховується до стажу роботи тільки у разі визнання такого страйку незаконним.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
28 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що періоди роботи з 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю довідки, що підтвердила пільговий характер роботи. Період роботи з 01 червня 1994 року по 25 вересня 1995 року не зараховано до страхового стажу у зв'язку з невідповідністю запису у трудовій книжці вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Період роботи з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року не зараховано до пільгового стажу, оскільки заробітна плата за цей період значно менша встановленого розміру мінімальної заробітної плати, тому виникає сумнів щодо факту повного робочого дня або відсутності безоплатних відпусток, простоїв. До пільгового стажу не враховано також 01 місяць 14 днів страйків, 03 дні простоїв, 04 дні безоплатної відпустки на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», 09 днів безоплатної відпустки ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля».
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 11 березня 2021 року про призначення пенсії.
До заяви було додано копію трудової книжки, копію військового квитка, копію паспорту та РНОКПП, довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 08.01.2020 № 25, №26, № 27, № 28, від 15.01.2020 № 34, від 08.01.2020 № 16, довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 13.12.2019 № 793, від 19.12.2020 № 297, довідку ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мрноградвугілля» б/н від 18.11.2020, довідку ТОВ «Вуглетехнік» від 23.07.2012 № 23.07.2005,довідку ПАТ «Укрвуглебуд» від 30.08.2016 № 1031, лист керівнику ТОВ «Укрдонвуглепром», лист керівнику ТОВ «Терса «Плюс».
Рішенням відповідача від 17 березня 2021 № 2182 позивачуеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у відповідності до ч 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідно до вказаного рішення, періоди роботи з 07 вересня 2010 року по 30 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю довідки, що підтверджує пільговий характер роботи. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01 червня 1994 року по 25 вересня 1995 року у зв'язку тим, що записи про роботу завірено печаткою, яка погано зчитується. Період роботи з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року не зараховано до пільгового стажу оскільки заробітна плата за ці періоди менша встановленого розміру мінімальної заробітної плати у зв'язку з чим наявні сумніви щодо факту повного робочого дня або відсутності безоплатних відпусток, простоїв. До пільгового стажу не враховано 01 місяць 14 днів страйків, 03 дні простоїв, 04 дні 04 дні безоплатної відпустки на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», 09 днів безоплатної відпустки ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля».
Спірним питанням у даній справі є правомірність рішення управління щодо відмови у призначенні пенсії яким до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року, 01 місяць 14 днів страйків на ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» за періоди роботи з 03 жовтня 1995 року по 13 лютого 2002 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджені Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).
Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 1 Порядку № 383 Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Список N 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
Цей Порядок регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
З аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Проте, у разі відсутності трудової книжки або записів у ній, які визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема, характер та тривалість роботи, необхідно надавати уточнюючи довідки підприємства. Крім того, необхідною умовою підтвердження стажу роботи зі шкідливим та важкими умовами праці є надання виписки із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Щодо спірних періодів роботи трудова книжка позивача містить наступні записи:
- 07 вересня 2010 року прийнятий гірником очисного забою з повним підземним робочим днем;
- 31 жовтня 2012 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КзПП України;
- 16 листопада 212 року прийнятий учнем прохідника з повним робочим днем в шахті та направлений на курси прохідника;
- 17 грудня 2012 року виробнича практика;
- 15 січня 2013 року переведений прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею;
- 22 лютого 2013 року звільнений за власним бажанням за ст. 38КЗпП України;
- 25 березня 2013 року прийнятий прохідником підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею;
- 22 жовтня 2013 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України;
- 01 жовтня 2014 року прийнятий гірником очисного забою 5-го розряду підземним з повним робочим днем в шахті на ділянку № 1;
- 08 грудня 2015 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
Суд зазначає, що наведені записи містять інформацію про характер виконуваної роботи та про зайнятість працівника на вказаних роботах повний робочий день.
Таким чином, право позивача на зарахування періодів роботи з 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року до пільгового підземного стажу підтверджено записами у трудовій книжці, що виключає необхідність надання уточнюючих довідок, та, як наслідок свідчить про протиправність наведених у спірному рішенні підстав для не зарахування цих періодів роботи.
Суд критично ставиться до дій відповідача щодо не врахування довідки №1031 від 30.08.2016 р., яка видана ПАТ «Укрвуглебуд» з підстав того, що довідку надано у місті Донецьку та зазначає, що ПАТ «Укрвуглебуд» (код ЄДРПОУ 30556313), зареєстровано у місті Києві, а його відокремлений підрозділ Шахта ім. О.Г.Стаханова - у м. Мирнограді. Довідка містить печатку підприємства з позначкою «Україна».
Суд також критично ставиться до посилань відповідача на не зарахування періоду роботи з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року у зв'язку з наявністю сумнівів щодо факту повного робочого дня та відсутності безоплатних відпусток та зазначає, що вказані обставини не підтверджуються жодними доказами, в той час як основним документом, який надає право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу підтверджено, що у спірний період позивач виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті.
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів страйків, суд зазначає наступне.
З трудової книжки позивача вбачається, що у період з 29 листопада 1995 року по 27 листопада 1997 року (у тому числі, курси за професією гірника очисного забою з 08 серпня 1997 року по 27 вересня 1997 року, виробнича практика з 27 вересня 1997 року по 24 листопада 1997 року) працював за професією гірника підземного очисного забою з повним робочим днем під землею.
Відповідно до довідки ДП «Мирноградвугілля» № 16 від 08 січня 2020 року позивач брав участь у страйках 14 днів у березні 1996 року, 11 - у липні 2016 року, 19 - у листопаді 1996 року.
Статтею 18 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» визначено, що відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» визначено, що участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів», організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Доказів того, що страйки, у яких приймав участь позивач, відповідно до вищенаведених уточнюючих довідок, були визнані незаконними у судовому порядку, відповідачем до суду не надано, а тому відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача 14 днів страйку у березні 1996 року, 11 - у липні 1996 року, 19 - у листопаді 1996 року (загалом - 44 дні).
Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Доказів звернення із запитами до вказаних підприємств чи будь-яких інших осіб чи органів держави та місцевого самоврядування щодо уточнення пільгового стажу позивача, відповідачем до суду не надано.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення про відмову позивачу у призначені пенсії від 17 березня 2021 року № 2182 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового підземного стажу періоди роботи позивача з 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року та 01 місяць 14 днів страйків за період роботи з 03 жовтня 1995 року по 13 лютого 2002 року.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № 30 від 16 квітня 2021 року, судові витрати у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 березня 2021 року № 2182 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ: 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 11 березня 2021 року про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового підземного стажу періоди роботи з 07 вересня 2010 року по 31 жовтня 2012 року, з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2013 року, з 25 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2015 року, 44 днів страйків за період роботи з 03 жовтня 1995 року по 13 лютого 2002 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд.13, код ЄДРПОУ: 42169323) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 31 травня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко