Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2021 р. Справа№200/799/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання протиправними дії щодо не зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу періодів: з 04.06.1985 по 10.11.1985, з 29.08.1991 по 04.10.1991, з 31.03.1992 по 07.12.1992, з 01.04.1997 по 09.04.1997, з 01.05.1997 по 03.05.1997, з 01.06.1997 по 10.06.1997, з 09.10.2002 по 28.07.2003, з 10.01.2005 по 20.03.2005, з 13.07.2005 по 31.10.2005, 01.11.2005 по 11.11.2005, з 06.10.2007 по 27.11.2007, з 22.01.2008 по 14.04.2008, з 15.04.2008 по 30.06.2008, з 14.07.2008, по 04.08.2008, з 23.08.2008 по 10.10.2008, з 10.11.2009 по 25.11.2009, з 12.03.2010 по 04.04.2010, з 01.05.2010 по 01.05.2010, з 03.11.2011 по 31.01.2012, 30.10.2013 по 21.01.2014;
- зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії з моменту її призначення 16 січня 2014 року із зарахування до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та у пільговому розмірі періоди роботи: з з 04.06.1985 по 10.11.1985, з 29.08.1991 по 04.10.1991, з 31.03.1992 по 07.12.1992, з 01.04.1997 по 09.04.1997, з 01.05.1997 по 03.05.1997, з 01.06.1997 по 10.06.1997, з 09.10.2002 по 28.07.2003, з 10.01.2005 по 20.03.2005, з 13.07.2005 по 31.10.2005, 01.11.2005 по 11.11.2005, з 06.10.2007 по 27.11.2007, з 22.01.2008 по 14.04.2008, з 15.04.2008 по 30.06.2008, з 14.07.2008, по 04.08.2008, з 23.08.2008 по 10.10.2008, з 10.11.2009 по 25.11.2009, з 12.03.2010 по 04.04.2010, з 01.05.2010 по 01.05.2010, з 03.11.2011 по 31.01.2012, 30.10.2013 по 21.01.2014.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку управлінні як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах та з січня 2014 року отримує пенсію.
З листа відповідача від 23 грудня 2020 року дізнався про те, що період його роботи з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 у зв'язку із відсутністю довідок, що підтверджують пільговий характер роботи. Крім того, відповідно до розрахунку стажу, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 04 червня 1985 року по 10 листопада 1985 року, з 29 серпня 1991 року по 04 жовтня 1991 року, з 31 березня 1992 року по 07 грудня 1992 року, з 01 квітня 1997 року по 09 квітня 1997 року, з 01 травня 1997 року по 03 травня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 10 червня 1997 року, з 09 жовтня 2002 року по 28 липня 2003 року, з 10 січня 2005 року по 20 березня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 31 жовтня 2005 року, 01 листопада 2005 року по 11 листопада 2005 року, з 06 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року, з 22 січня 2008 року по 14 квітня 2008 року, з 15 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, з 14 липня 2008 року по 04 серпня 2008 року, з 23 серпня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, з 10 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року, з 12 березня 2010 року по 04 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 01 травня 2010 року, з 03 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року, з 30 жовтня 2013 року по 21 січня 2014 року.
Позивач вважає дії управління щодо не зарахування вказаних періодів роботи протиправними, оскільки ним було надано трудові книжки, які підтверджують право на зарахування спірних періодів до пільгового стажу.
Ухвалою суду від 26 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи, зобов'язано відповідача надати суду докази.
Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, повторно зобов'язано відповідача надати суду докази.
Ухвалою суду від 23 березня 2021 року відкладено підготовче засідання у справі до 21 квітня 2021 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
24 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що до страхового стажу позивача зараховано усі періоди роботи згідно записів у трудовій книжці та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а до пільгового стажу зараховано усі періоди щодо наданих довідок, які підтверджують особливий характер роботи позивача та довідок про спуски в шахту. Страховий стаж позивача складав 31 рік 9 місяців 1 день, пільговий стаж на підземних роботах з повним робочим днем під землею складає 9 років. Стаж враховано по 31 січня 2015 року. Період роботи позивача з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року не зараховано до пільгового стажу позивача у зв'язку із відсутністю довідок, що уточнюють пільговий характер роботи позивача.
Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 13 травня 2021 року.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах. Пенсію призначено з 16 січня 2014 року.
Відповідно до розрахунку стажу позивача, до пільгового стажу (в межах спірних періодів) не зараховано періоди роботи з 04 червня 1985 року по 10 листопада 1985 року, з 29 серпня 1991 року по 04 жовтня 1991 року, з 31 березня 1992 року по 07 грудня 1992 року, з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року, з 01 квітня 1997 року по 09 квітня 1997 року, з 01 травня 1997 року по 03 травня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 10 червня 1997 року, з 09 жовтня 2002 року по 28 липня 2003 року, з 10 січня 2005 року по 20 березня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 31 жовтня 2005 року, з 01 листопада 2005 року по 11 листопада 2005 року, з 06 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року, з 22 січня 2008 року по 14 квітня 2008 року, з 15 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, з 14 липня 2008 року по 04 серпня 2008 року, з 23 серпня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, з 10 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року, з 12 березня 2010 року по 04 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 01 травня 2010 року, з 01 листопада 2011 року по 11 грудня 2011 року, з 01 січня 2012 року по 04 січня 2012 року з 30 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 01 січня 2014 року по 21 січня 2014 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Відповідно до ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058).
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 1 Порядку № 383 Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Список N 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
Цей Порядок регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12 ).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
З аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Проте, у разі відсутності трудової книжки або записів у ній, які визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема, характер та тривалість роботи, необхідно надавати уточнюючи довідки підприємства. Крім того, необхідною умовою підтвердження стажу роботи зі шкідливим та важкими умовами праці є надання виписки із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Щодо спірних періодів роботи трудові книжки позивача містять наступні записи:
Трудова книжка НОМЕР_3 :
- 16 березня 1985 року переведений підземним прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею;
- 11 листопада 1985 року переведений каменярем 3-го розряду;
- 01 липня 1991 року переведений прохідником 5-го розряду з повним робочим днем в шахті;
- 04 жовтня 1991 року звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП УРСР за переведенням;
- 13 січня 1992 року прийнятий прохідником підземним 5-го розряду з повним робочим днем в шахті;
- 07 грудня 1992 року звільнений за ст. 36 КЗпП України за власним бажанням;
- 24 лютого 1993 року прийнятий прохідником 4-го розряду з повним робочим днем в шахті та направлений на гірнично-монтажну ділянку № 3;
- 01 листопада 1993 року переведений прохідником 5-го розряду;
- 09 грудня 1996 року звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням;
- 18 грудня 1996 року прийнятий прохідником підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею;
- 25 червня 1997 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
Трудова книжка НОМЕР_4 :
- 09 жовтня 2002 року прийнятий гірничим майстром ділянки з видобутку вугілля № 2 з повним робочим днем під землею;
- 28 липня 2003 року звільнений за ст. 80 ТК РФ за власним бажанням;
- 10 січня 2005 року прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею;
- 20 березня 2005 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 01 липня 2005 року переведений заступником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею;
- 31 жовтня 2005 року звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням;
- 01 листопада 2005 року прийнятий підземним заступником начальника ділянки з повним робочим днем в шахті;
- 11 листопада 2005 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 05 вересня 2007 року прийнятий помічником начальника ділянки з повним робочим днем в шахті;
- 27 листопада 2007 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 22 січня 2008 року прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем в шахті;
- 14 квітня 2008 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 15 квітня 2008 року прийнятий помічником начальника ділянки з повним робочим днем під землею;
- 30 червня 2008 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 14 липня 2008 року прийнятий заступником начальника ділянки № 1 з повним робочим днем в шахті;
- 04 серпня 2008 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 23 серпня 2008 року прийнятий помічником начальника ділянки підземного, зайнятого повний робочий день на підземних роботах в шахті;
- 10 жовтня 2008 року звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням;
- 20 березня 2009 року прийнятий гірничим майстром підзменим з повним робочим днем в шахті на ділянку № 1;
- 25 листопада 2009 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 15 березня 2010 року прийнятий заступником начальника ділянки № 1 з повним робочим днем в шахті;
- 06 травня 2010 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Трудова книжка НОМЕР_5 :
- 03 листопада 2011 року прийнятий начальником ділянки підземним з повним робочим днем під землею;
- 31 січня 2012 року звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням;
- 19 листопада 2012 року прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею;
- 21 січня 2014 року звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням.
Суд зазначає, що наведені записи містять інформацію про характер виконуваної роботи та про зайнятість працівника на підземних роботах повний робочий день, що виключає необхідність надання уточнюючих довідок. Крім того, професії прохідника, гірничого майстра та начальника ділянки підземного відносяться до Списку №1, який затверджений постановам Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Враховуючи викладене, відповідачем протиправно не зараховано при призначенні позивачу пенсії, а саме 16 січня 2014 року періоди роботи з 04 червня 1985 року по 10 листопада 1985 року, з 29 серпня 1991 року по 04 жовтня 1991 року, з 31 березня 1992 року по 07 грудня 1992 року, з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року, з 01 квітня 1997 року по 09 квітня 1997 року, з 01 травня 1997 року по 03 травня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 10 червня 1997 року, з 09 жовтня 2002 року по 28 липня 2003 року, з 10 січня 2005 року по 20 березня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 31 жовтня 2005 року, 01 листопада 2005 року по 11 листопада 2005 року, з 06 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року, з 22 січня 2008 року по 14 квітня 2008 року, з 15 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, з 14 липня 2008 року по 04 серпня 2008 року, з 23 серпня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, з 10 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року, з 15 березня 2010 року по 04 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 01 травня 2010 року, з 03 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року, з 30 жовтня 2013 року по 16 січня 2014 року до пільгового підземного стажу за Списком №1.
Разом з тим, записи у трудових книжках позивача не містять відомостей щодо роботи останнього у період з 12 березня 2010 року по 14 березня 2010 року включно, уточнюючих довідок до матеріалів справи сторонами не долучено, а тому позовні вимоги щодо зарахування цього періоду роботи задоволенню не підлягають.
Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 періоди роботи 16 січня 2014 року періоди роботи з 04 червня 1985 року по 10 листопада 1985 року, з 29 серпня 1991 року по 04 жовтня 1991 року, з 31 березня 1992 року по 07 грудня 1992 року, з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року, з 01 квітня 1997 року по 09 квітня 1997 року, з 01 травня 1997 року по 03 травня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 10 червня 1997 року, з 09 жовтня 2002 року по 28 липня 2003 року, з 10 січня 2005 року по 20 березня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 31 жовтня 2005 року, 01 листопада 2005 року по 11 листопада 2005 року, з 06 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року, з 22 січня 2008 року по 14 квітня 2008 року, з 15 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, з 14 липня 2008 року по 04 серпня 2008 року, з 23 серпня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, з 10 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року, з 15 березня 2010 року по 04 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 01 травня 2010 року, з 03 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року, з 30 жовтня 2013 року по 16 січня 2014 року.
Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію 16 січня 2014 року, а тому позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з дати її призначення, зарахувавши ло пыльгового стажу період роботи з 17 січня 2014 року по 21 січня 2014 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наступний перерахунок пенсії позивача проводився у жовтні 2017 року (розпорядження №165807 від 19.10.2017). При цьому відповідно до розрахунку стажу, спірний період роботи (з 17 січня 2014 року по 21 січня 2014 року) зараховано тільки до страхового стажу позивача.
Враховуючи те, що, як вже зазначалось раніше, трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, які дають підстави для зарахування періоду роботи позивача з 17 січня 2014 року по 21 січня 2014 року до пільгового стажу за Списком №1, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 10 жовтня 2017 року зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи позивача з 17 січня 2014 року по 21 січня 2014.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1982904598.1 від 19 січня 2021 року, судові витрати у розмірі 817,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів роботи з 04 червня 1985 року по 10 листопада 1985 року, з 29 серпня 1991 року по 04 жовтня 1991 року, з 31 березня 1992 року по 07 грудня 1992 року, з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року, з 01 квітня 1997 року по 09 квітня 1997 року, з 01 травня 1997 року по 03 травня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 10 червня 1997 року, з 09 жовтня 2002 року по 28 липня 2003 року, з 10 січня 2005 року по 20 березня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 31 жовтня 2005 року, 01 листопада 2005 року по 11 листопада 2005 року, з 06 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року, з 22 січня 2008 року по 14 квітня 2008 року, з 15 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, з 14 липня 2008 року по 04 серпня 2008 року, з 23 серпня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, з 10 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року, з 15 березня 2010 року по 04 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 01 травня 2010 року, з 03 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року, з 30 жовтня 2013 року по 21 січня 2014 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ: 41247274) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) з 16 січня 2014 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 період роботи з 04 червня 1985 року по 10 листопада 1985 року, з 29 серпня 1991 року по 04 жовтня 1991 року, з 31 березня 1992 року по 07 грудня 1992 року, з 24 лютого 1993 року по 09 грудня 1996 року, з 01 квітня 1997 року по 09 квітня 1997 року, з 01 травня 1997 року по 03 травня 1997 року, з 01 червня 1997 року по 10 червня 1997 року, з 09 жовтня 2002 року по 28 липня 2003 року, з 10 січня 2005 року по 20 березня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 31 жовтня 2005 року, 01 листопада 2005 року по 11 листопада 2005 року, з 06 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року, з 22 січня 2008 року по 14 квітня 2008 року, з 15 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, з 14 липня 2008 року по 04 серпня 2008 року, з 23 серпня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, з 10 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року, з 15 березня 2010 року по 04 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 01 травня 2010 року, з 03 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року, з 30 жовтня 2013 року по 16 січня 2014 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ: 41247274) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) з 10 жовтня 2017 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 період роботи з 17 січня 2014 року по 21 січня 2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ: 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 20 копійок.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 13 травня 2021 року.
Повний текст рішення складено 21 травня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко