16 червня 2021 р.Справа №160/9555/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 160/9555/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" про визнання протиправною та скасування постанови,-
14.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому вона просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кириленко Наталії Вікторівни № 665544018 від 24.05.2021 року.
Разом з позовною заявою надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за постановою державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кириленко Наталії Вікторівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 65544018 на підставі виконавчого напису № 5617 приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. до винесення рішення у справі № 160/9555/21.
В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржуваною постановою було звернуто стягнення на доходи позивача та постановлено здійснювати відрахування із доходів ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу у розмірі 12 291 грн. Зокрема, постановою зобовязано роботодавця здійснювати відрахування з заробітної плати і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат, а якщо такий строк не встановлено, то до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Дана постанова була направлена за місцем роботи позича для її фактичного виконання. При цьому, про наявність постанови № 665544018 від 24.05.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, позивач дізналась 04.06.2021 року з відділу планово-фінансової діяльності - бухгалтерії. Не погоджуючись з постановою № 665544018 від 24.05.2021 року, позивач звернулася до суду з позовною заявою. Водночас, безпосереднє оскарження постанови № 665544018 від 24.05.2021 року не зупиняє її виконання, а для відновлення наслідків, до яких призведе звернення цього документа до примусового виконання, необхідно буде докласти значних сил та витрат, пов'язаних з поверненням стягнутих коштів.
Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З аналізу вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках:
1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову;
2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Частиною 2 ст.68 Закону встановлено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до ч.1 ст.69 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Отже, при наявності постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, кошти, що можуть бути отримані позивачем у вигляді доходу будуть безспірно перераховані на користь третьої особи і позивач не може жодним чином вплинути на дану обставину.
Таким чином, суд вважає, що стягнення боргу в примусовому порядку може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову.
При цьому, судом встановлено, що на даний час постанова № 665544018 від 24.05.2021 року перебуває у Дніпропетровському окружному адміністративному суді для здійснення відрахування із доходів, а семе заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 20 відсотків, у зв'язку з чим є ризик того, що виконавче провадження буде виконано ще до того, як суд прийме рішення з приводу правомірності оскаржуваної постанови.
Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відтак, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є належним заходом забезпечення позову в даному випадку.
З метою запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення по цій справі, суд вбачає підстави для забезпечення позову, передбачені пунктом 1 частини 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями150-154,241-243, 248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 160/9555/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Зупинити стягнення за постановою державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кириленко Наталії Вікторівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 65544018 на підставі виконавчого напису № 5617 приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. до винесення рішення у справі № 160/9555/21.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська