Справа № 373/930/21
17 червня 2021 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області під головуванням судді Свояка Д.В., за участі секретаря Литвишко В.М., скаржниці ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця (про зняття арешту з майна) Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Стислий виклад позиції учасників:
ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою, в якій просить зобов'язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ Державної виконавчої служби скасувати всі відкриті виконавчі провадження, які пов'язані з ВП №61342135 та №61342349 та зняти арешт з її карткових рахунків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу та зазначила, що вирішила оскаржити всі постанови державного виконавця, оскільки не знає скільки їх та їх не отримувала.
Судом встановлено наступні обставини:
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05.06.2020 задоволено позов ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оскарження дій та рішень державного виконавця, яким винесено рішення.
Як вбачається з відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області №Г-3725 від 16.10.2020, державним виконавцем на виконання рішення суду 02.10.2020 винесено постанови про скасування процесуального документу, про зняття арешту з коштів, про закінчення виконавчих проваджень.
Відповідно до листа Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції №9302 від 28.05.2021 державним виконавцем 02.10.2020 відкриті виконавчі провадження про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №61342135 та №61342349.
Норми права застосовані судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Оцінка аргументів учасників справи.
З встановлених судом обставин вбачається, що оскаржувані рішення держаного виконавця відбулися не під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, а у зв'язку зі стягнення виконавчого збору.
Які ще постанови скаржниця оскаржує, у скарзі не вказано.
З урахуванням вищенаведених приписів законодавства можна зробити висновок, що на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Зважаючи на це, оскільки оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору віднесено до юрисдикції адміністративних судів, вимоги, викладені у скарзі, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 03.04.2019 у справі № 370/1034/15-ц.
При цьому подану скагу на дії державного виконавця, а не позовну заяву.
На підставі викладеного, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Д. В. Свояк