Справа № 576/330/21
Провадження № 2/576/145/21
24 травня 2021 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі
головуючого суддіУсенко Л.М.
секретар судового засіданняБірюк О.І.
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 576/330/21
за позовомОСОБА_1
до відповідачівОСОБА_2 ОСОБА_3
пропоновлення строку для прийняття спадщини та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини
позивач представник позивача відповідач відповідач представник відповідачаОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_6
10 лютого 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 та за заповітом залишив все належне йому майно позивачу. Протягом шести місяців не звернулась до нотаріуса за прийняттям спадщини, бо не знала про існування заповіту. Тому просить суд поновити строк для прийняття спадщини та встановити додатковий двомісячний строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_1 через представника - адвоката Осьмакова О.А. направила відзив, у якому позов не визнала, вважала, що позивач не надала доказів наявності істотних, об'єктивних та непереборних перешкод своєчасному зверненню до нотаріуса за прийняттям спадщини (а.с. 23-25).
Відповідач ОСОБА_3 також надала відзив, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, оскільки остання без поважних причин пропустила визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 27).
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, що викладені в позові. Позивач повідомила, що померлий ОСОБА_7 доводився їй двоюрідним братом. Раніше мали добрі стосунки, позивач доглядала за батьками ОСОБА_7 , який казав, що склав заповіт на її користь. Заповіт читала, бо за життя ОСОБА_7 їй показував. Але потім звинуватив у крадіжці, почалися скандали, і вона думала, що скасував заповіт. Відповідачі не повідомили про наявність заповіту на її користь. Вже після спливу шести місяців після смерті ОСОБА_7 , його донька ОСОБА_3 зателефонувала та повідомила, що треба піти до нотаріуса та відмовитись від прийняття спадщини. Нотаріус не повідомляла про заповіт. Під час похорону ОСОБА_3 про його наявність не нагадувала.
Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, з підстав, які викладені у відзивах на позов. Просив відмовити в його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що позивач була обізнана про заповіт, і під час похорону це обговорювалось.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що нічого не чув і не бачив, позивачу доводиться братом, в день похорону ОСОБА_7 був із нею на кладовищі, зустрілися там з відповідачами та їх матір'ю, розмовляли про причину смерті, про заповіт розмови не було.
Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, свідка, безпосередньо дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 (а.с. 62).
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 .
04 серпня 2020 року приватним нотаріусом Глухівського міського нотаріального округу заведена спадкова справа № 136/2020 (а.с. 60-81), з матеріалів якоі встановлені наступні факти.
Відповідач ОСОБА_2 , яка являється донькою померлого ОСОБА_7 (а.с. 71, 72) та відповідно спадкоємцем першої черги за законом, від прийняття спадщини відмовилась, подавши нотаріусу відповідну письмову заяву (а.с. 61).
Відповідач ОСОБА_3 , яка також являється донькою померлого ОСОБА_7 (а.с. 78, 79) та спадкоємцем першої черги за законом, у визначений законом шестимісячний строк спащину прийняла, про що свідчить копія заяви (а.с. 75).
Видані свідоцтва про право на спадщину в спадковій справі відсутні. Відомості про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, також відсутні.
Разом з цим, за життя, 05.01.2003 року ОСОБА_7 залишив заповіт, яким усе майно, де б воно не було та з чого б не складалося, все те, що буде належати йому на день смерті, заповів ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений у державній Глухівській міській нотаріальній конторі, зареєстрований у реєстрі за № 15 (а.с. 81, 65).
27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але постановою нотаріуса їй відмовлено, оскільки пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 (а.с. 7).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
За ч.ч. 1. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
У ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 663/2151/17.
У відповідності до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2., 2.3. та 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 2963/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
В матеріалах спадкової справи відсутні відомості про місце проживання або роботи позивача, а також про її виклик шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала, не довела наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що в силу ст. 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не була обізнана про наявність на її ім'я заповіту. Навпаки, позивач в судовому засіданні повідомила, що не лише була обізнана про його існування, але й бачила заповіт та читала його. Об'єктивних даних про скасування чи зміну заповіту після погіршення стосунків зі спадкодавцем, не мала, але вважала його скасованим, тому, на її думку, не обізнана про існування заповіту.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджувала, що під час похорон нагадала позивачу про існування заповіту на її користь.
Позивач цю обставину заперечувала.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що ніякої розмови про заповіт під час похорону не чув.
Враховуючи те, що з цього питання сторони стверджують протилежне, свідок конкретної інформації не надав, а інші докази відсутні, суд також не може встановити, що відповідач повідомила ОСОБА_1 про наявність заповіту до спливу шести місяців після смерті спадкодавця.
Враховуючи наведене, а саме відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не була обізнана про наявність на її ім'я заповіту, позовні вимоги до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 року по справі № 352/382/18(провадження № 61-40424св18), від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, тому позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, позаяк остання від прийняття спадщини відмовилась.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу Українисуд,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду черезГлухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Усенко