Справа № 953/23559/19
н/п 2/953/195/21
14 червня 2021 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Губської Я.В.,
за участю секретаря судових засідань - Мордухович К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
27.11.2019 року АТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.06.2017 року у розмірі 807 534,14 грн., а також судових витрат в розмірі 12 113,01 грн.
В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 19.06.2017 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У позові зазначено, що 14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК». Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» , які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Вказує, що відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Виконання відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлений початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Пунктом 1.1.3.2.4. Договору передбачена можливість Зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором. Згідно п.п. 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.6.5. Договору. Представник позивача вказує, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.3.1. Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язковий платежу, однак не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526,1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як вказує представник позивача, згідно п. 2.1.1.12.2. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.07.2019 року має заборгованість - 807 534,14 грн.., з яких: 362 526,02 грн. - заборгованість за тілом кредита; 376344,92 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредита, 29733,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн.- штраф (фіксована частина), 38430,20 грн.- штраф (процентна складова). Вказали, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК", у звязку з чим останній вимушений звернутись до суду з даним позовом.
24 грудня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначено, що відповідач просить поновити строк для подання відзиву та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідач заперечує, що він укладав з позивачем кредитний договір. Відповідач скористувався послугами позивача лише щодо відкриття рахунку в АТ КБ «Приватбанк». На відкритому рахунку вже був відритий ліміт в розмірі 500 грн. та цим кредитом відповідач не збирався користуватись. В подальшому відповідач кредитний ліміт ніяким чином не збільшував, тим більше до розміру 300 000 грн. Тому відповідач не міг ніяким чином користуватись кредитними коштами. Крім того, щодо зняття готівки, то відповідно до наданих доказів, готівка була у Москві. Які особи та яким чином знімали грошові кошти відповідачу не відомо, та це відбувалось поза волею відповідача. Сам же відповідач в період зняття коштів перебував на території України, в Москві він ніколи не був. Гроші, які зачислялись на карту не відносяться до кредиту, гроші зачислялись на карту з території Великої Британії та республіки Мальта. Вважає, що невідома особа продублювала карту відповідача без його волі та його відома, що є шахрайством. Вказав, що відповідач не визнавав на момент підписання анкети-заяви та не визнає Умови та правила надання банківських послуг, про що усно повідомляв уповноважену особу АТ КБ «Приватбанк». Також відповідач не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг. У зв'язку з цим ні Умови та правила надання банківських послуг, ні витяги із Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису відповідача не можна розцінювати як частину договорів. Крім того, подані позивачем докази не містять підтверджень, що саме ці витяги з Умов розумів відповідач. Роздруківка з сайту не може бути належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї особи.
06 липня 2020 року через канцелярію суду від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» надійшли письмові пояснення на відзив на позовну заяву. Вказали, що анкета-заява заповнюється клієнтом, який звернувся до установи банку з метою отримання банківських послуг, а саме широкого кола банківських послугу відповідності до законодавства України для ідентифікації та верифікації особи клієнта, що звернувся до банківської установи. З вказаної анкети -заяви вбачається наступна інформація-персональні дані, адреса проживання, інша додаткова інформація необхідна для кредитної картки. Також в копії анкети -заяви чітко вбачається, що відповідач висловив згоду, що підписання цієї анкети-заяви він згідно ст. 634 ЦК України в повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) і які разом з пам'яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування. Заява підписана повнолітньою, дієздатною особою. Факт отримання кредитної карти було зафіксовано фотографуванням за допомогою Web-камери. В подальшому, 19.12.2019 року відповідачу видавалась перевипущена кредитна картка, факт отримання якої зафіксовано фотографуванням. Строк виданої картки до останнього дня 11/23 року (тобто 30.11.2023 року). Вказали, що у виписці по рахунку чітко прослідковується отримання ним коштів через банкомати, оплати товарів і послуг за допомогою картки, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій неможливо без наявності картки. Відповідач вказує, що ніколи не користувався карткою, але це не відповідає дійсності та спростовується наданою банком випискою по рахунку. Згідно виписки відповідач розпочав користування кредитними коштами з 20.06.2017 року. 11.08.2017 року відповідач знімав кошти в банкоматі в сумі 20000,00 грн. та 77 000,00 грн. видавалось йому в банку. Також в цей день здійснювалось зняття коштів в сумах 500,00 грн. та 800,00 грн. Наголошували, що без наявності картки та ідентифікації особистості вказані операції провести не можливо. Згідно виписки по рахунку, сума знятих відповідачем коштів перевищила суму зарахованих коштів на 362 526,02 грн. Саме ця сума заявлена банком як тіло кредиту, тобто це фактично та сума, яка була знята відповідачем. Також відповідач жодного разу не звертався до банку з приводу питань здійснення операцій за його рахунком, до органів Національної поліції звернувся лише тоді, як банком було подано позов до суду. Навіть якщо припустити, що дійсно невідома особа скористалась карткою відповідача, то відповідальність за вказані операції несе сам відповідач. Для зняття грошових коштів з кредитної карти, або для розрахунку картою необхідно мати кредитну карту та знати ПІН-код доступу до рахунку кредитної карти. З приводу втрати карти відповідач до банку або правоохоронних органів також не звертався. Вказане свідчить, що відповідач особисто скористався своєю карткою та знімав гроші зі свого рахунку, або допустив розголошення конфіденційної інформації та передав платіжний засіб сторонній особі, яка здійснила зняття коштів.
04.11.2020 року до суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.02.2020 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про допит свідків, закрито підготовче провадження по справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2021 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява, в якій представник позивача просив слухати справу без його участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 його представник адвокат Тимошенко Д.В. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог. Надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що є дружиною відповідача. Вказала, що її чоловік загубив карту Приватбанку та вони разом з ним ходили до відділення АТ КБ «Приватбанк», щоб її заблокували. Де чоловік загубив картку пояснити не змогла, за кордон з чоловіком не виїдили.
Приймаючи рішення про ухвалення рішення, суд також зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов'язана поведінки відповідача, спираючись на справу «Писатюк проти України», в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що «розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника».
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 19.06.2017 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
У заяві міститься підпис, який посвідчує, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, правилами користування, умовами обслуговування та кредитування становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Будь-яких заяв з 2017 року до дати подання позову до суду від ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват банк» щодо зміни ліміту не подавалось.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 17.07.2019 року становить 807534,14 грн. з яких: 362 526,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 376 344,92 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 29 733,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. -нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 0,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 38430,20 грн. - штраф (процента складова). На момент розгляду справи заборгованість відповідачем перед банком не погашена.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Як передбачено ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у загальному розмірі 807534,14 грн.
Всі інші зауваження відповідача щодо неможливості отримання коштів, зазначених у розрахунку заборгованості оскільки він не отримував кошти за збільшеним кредитним лімітом, не отримував нові картки, виїжджав за межі України є необґрунтованими, оскільки сучасними системами користування банківськими послугами передбачено зняття грошових коштів в банкоматі і за відсутності картки, а обов'язок нерозголошення інформації за рахунком є обов'язком володільця картки, тобто відповідача. Також доводи відповідача щодо неотримання грошових коштів за збільшеним лімітом спростовуються даними, наданими позивачем про отримання ОСОБА_1 11.08.2017 року у відділенні банку великої суми грошових коштів в розмірі 20 000 грн. та 77 000 грн., та знятті грошових коштів в сумах 500,00 грн. та 800,00 грн. того ж дня, а неотримання нових карток у випадку закінчення строку дії картки банком спростована фотокартками, долученими до матеріалів справи. Крім того, надані до суду відомості про результати кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 , подані до поліції вже після звернення АТ КБ «Приват Банк» до суду з позовною заявою. До установи банку відповідач з приводу здійснення операцій за його рахунком також не звертався.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно платіжного доручення від 31.10.2019 року при пред'явленні позову до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 12113,01 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 631, 1049, 1050 ЦК України, ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 274, 279-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: м. Київ 01001, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 19.06.2017 року станом на 17.07.2019 року в сумі 807534 (вісімсот сім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 12113 (дванадцять тисяч сто тринадцять) грн. 01 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: