апеляційне провадження №22-ц/824/4350/2021
справа №2-2725/2011
10 червня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року, ухваленого під головуванням судді Яровенко Н.О.
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_2 , Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
В квітні 2009 року ВАТ "Кредитпромбанк" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ВАТ "Агромаш" заборгованості за кредитним договором №08/29/06-КЛТ від 18 серпня 2006 року в розмірі 4 236 192,57 євро.
Вимоги обґрунтовані тим, що позичальником за цим кредитним договором є ВАТ "Агромаш", сума наданого кредиту 3 400 000 євро.
ОСОБА_2 є поручителем за цим договором згідно із договором поруки №08/29/П03/06-ПЛТ від 18 серпня 2006 року.
У зв'язку із невиконанням зобов'язань за кредитним договором, кредитор звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ВАТ "Агромаш" на користь ПАТ "Кредитпромбанк" 45 411 984,35 грн. та по 850,15 грн. судових витрат.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі посилається на те, що участі у справі не приймала, проте ухваленим рішенням вирішено питання про її права та інтереси.
Зазначає, що перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.
01 березня 2005 року між подружжям укладено шлюбний договір, який визнано дійсним рішенням №01-3/05 постійно діючого третейського суду "Факт" при товарній біржі "Даліса" від 22 березня 2005 року та рішенням Ленінського районного суду міста Донецька, у справі №2-4836/10.
Згідно із пунктом 10 зазначеного шлюбного договору, ОСОБА_2 перед укладенням зазначеного вище договору поруки повинен був отримати згоду дружини, оскільки у випадку покладення на поручителя зобов'язань за кредитним договором, останній буде відповідати майном, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 15 липня 2010 року у справі №2-4836/10 за позовом ОСОБА_2 до постійно діючого третейського суду "Факт" при товарній біржі "Даліса" про скасування рішень від 22 березня 2005 року №01-3/05 та від 30 червня 2010 року №02-6/10, визнання шлюбного договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання рішень від 22 березня 2005 року №01-3/05 та від 30 червня 2010 року №02-6/10 дійсними, визнання шлюбного договору від 01 березня 2005 року дійсним, зокрема, визнано недійсним договором поруки №08/29/П03/06-ПЛТ.
Вказує, що при розгляді справи 2-2725/2011 суд не урахував про наявність рішення суду про визнання недійсним договору поруки.
ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що договір поруки не стосується інтересів сім'ї, відтак права ОСОБА_1 не порушені. Окрім того, рішенням у цій справі питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_1 не вирішувалось. Компетентним судом розглядались вимоги про недійсність договору поруки та у задоволенні цього позову відмовлено.
В судовому засіданні представник ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм, матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних установлених ним обставин.
18 серпня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ВАТ "Агромаш" укладений кредитний договір №08/29/06/КЛТ, відповідно до умов якого ВАТ "Агромаш" було надано кредит в сумі 3 400 000 євро, з кінцевим терміном повернення не пізніше 25 липня 2011 року.
18 серпня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника, між ОСОБА_2 та ВАТ "Кредитпромбанк" укладено договір поруки №08/29/П03/06-ПЛТ, відповідно до умов якого ОСОБА_2 .
Постановою Господарського суду Житомирської області від 04 листопада 2008 року ВАТ "Агромаш" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05 листопада 2009 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Агромаш" з включеними до нього вимогами конкурсних кредиторів, серед яких є і ПАТ "Кредитпромбанк".
В рішенні суду також наведено висновки суду щодо заперечень ОСОБА_2 проти позову з посиланням на недійсність договору поруки. Так, судом установлено неодноразові звернення до суду з позовами про визнання договору поруки недійсним, що суд уважав затягуванням розгляду справи.
Дійшовши висновку, що кредитний договір та договір поруки в судовому порядку не визнані недійсними, установивши наявність заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_2 , рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом установлено наступне.
Щодо участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС", апеляційний суд вказує на таке.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2016 року замінено стягувача у виконавчому провадженні №41386995 щодо боржника ОСОБА_2 з ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК" на його правонаступника ПАТ "Дельта Банк", а ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 серпня 2020 року задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" про заміну стягувача у цьому ж виконавчому провадженні.
У вересні 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" звернулось до суду із заявою, у якій просило замінити стягувача ПАТ "Дельта Банк" у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року у справі №2-2725/2011 на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС".
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі №2-2725/2011 задоволено позовні вимоги ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК" про стягнення з ОСОБА_2 та ВАТ "Агромаш" заборгованості за кредитним договором №08/29/06-КЛТ від 18 серпня 2006 року, на виконання рішення суду 13 листопада 2013 року видано виконавчий лист.
14 серпня 2019 року відбулися відкриті торги щодо реалізації за лотом №UKR-2019-03, до якого включені права та вимоги ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №08/29/06-КЛТ від 18 серпня 2006 року та за кредитним договором №05/54/06-КЛТ від 06 грудня 2006 року. Відповідно до результатів торгів переможцем стало ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС".
За результатами торгів між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №1962/К від 26 вересня 2019 року, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" прийнято всі права вимоги банку які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, у тому числі, всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та всі права вимоги банку до майнових і фінансових поручителів боржників, які виникли за укладеними між ними і банком договорами, зокрема і за зобов'язаннями боржників у цій справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року заяву задоволено, замінено ПАТ "Дельта Банк" як стягувача у виконавчому листі Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року у справі №2-2725/2011 його процесуальним правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС".
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - без змін.
Щодо обставин справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, слід урахувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду
Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги та досліджених матеріалів справи зазначає про таке.
Звертаючись з апеляційної скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 уклав договір поруки, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_1 , відтак ухвалене Дніпровським районним судом міста Києва 23 травня 2013 року рішення про стягнення коштів із ОСОБА_2 порушує її права.
З матеріалів справи убачається, що 22 березня 2005 року постійно діючим третейським судом "Факт" при товарній біржі "Даліса" (м.Донецьк) у справі №01-3/05 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним шлюбного договору ухвалено рішення, яким визнано дійсним зазначений шлюбний договір. Відповідно до змісту цього рішення ОСОБА_2 ухилився від нотаріального посвідчення шлюбного договору, а тому третейський суд дійшов висновку про задоволення позову.
При цьому, третейським судом не досліджувався зазначений шлюбний договір, оскільки його умов з цього рішення не убачається.
30 червня 2010 року постійно діючий третейський суд "Факт" при товарній біржі "Даліса" (м.Донецьк) у справі №02-6/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору поруки №08/29/П03/06-ПЛТ від 18 серпня 2006 року з ВАТ "Кредитпромбанк" недійсним ухвалено рішення, яким визнано недійсним зазначений договір поруки.
Відповідно до змісту цього рішення, договір визнано недійсним з посиланням на недотримання статей 60, 61, 63, 97 СК України та умов шлюбного договору, відповідно до пункту 10 якого: "На укладення одним із подружжя будь-яких угод чи договорів, пов'язаних з розпорядженням майном, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також на укладення договорів, які забезпечують виконання зобов'язань третіх осіб майном кого-небудь із подружжя або спільним майном подружжя (договори купівлі-продажу, дарування, застави, поруки, іпотеки та інші) один із подружжя, який хоче укласти зазначену угоду, зобов'язаний одержати згоду іншого подружжя".
ВАТ "Кредитпромбанк" не було учасником цього третейського розгляду.
На підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 надано копію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року у справі №755/25332/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, згідно якого сторони з 23 вересня 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Цим рішенням суду шлюб вирішено розірвати.
Окрім того, надано рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 15 липня 2010 року у справі №2-4836/10 за позовом ОСОБА_2 до постійно діючого третейського суду "Факт" при товарній біржі "Даліса" про скасування рішень від 22 березня 2005 року №01-3/05 та від 30 червня 2010 року №02-6/10, визнання шлюбного договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання рішень від 22 березня 2005 року №01-3/05 та від 30 червня 2010 року №02-6/10 дійсними, визнання шлюбного договору від 01 березня 2005 року дійсним , згідно якого вирішено:
- у задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування рішень третейського суду та визнання недійсним шлюбного договору відмовити;
- рішення постійно діючого третейського суду "Факт" при товарній біржі "Даліса" від 22 березня 2005 року №01-3/05 та від 30 червня 2010 року №02-6/10 визнати дійсними;
- шлюбний договір визнати дійсним;
- договір поруки визнати недійсним.
Окрім того, також установлено, що 30 серпня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі №2604/11031/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Кредитпромбанк", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки №08/29/П03/06-ПЛТ від 18 серпня 2006 року ухвалено рішення про відмову у задоволенні таких вимог.
У справі №2604/11031/2012 судом досліджувалась підставність вимог про недійсність поруки з огляду на умови шлюбного договору, що визнаний дійсним рішенням постійно діючого третейського суду "Факт" при товарній біржі "Даліса" №01-3/05 від 22 березня 2005 року.
У позові відмовлено з тих підстав, що надання поруки не є розпорядженням майном, а відтак укладений договір поруки не суперечить умовам шлюбного договору.
Зазначене рішення переглядалось Апеляційним судом міста Києва за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою від 07 листопада 2012 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення суду залишено без змін.
Всі зазначені вище судові рішення наявні в матеріалах справи та були враховані при ухваленні рішення Дніпровським районним судом міста Києва від 23 травня 2013 року, а також при апеляційному та касаційному переглядах.
Отже установлено, що компетентним судом відмовлено у визнанні недійсним договору поруки.
Поряд з цим, апеляційний суд вказує, що договір поруки укладено не в інтересах сім'ї, відтак він не породжує для другого з подружжя жодних прав та обов'язків, окрім того, договір поруки не є договором, який забезпечує виконання зобов'язань третіх осіб майном кого-небудь із подружжя або спільним майном подружжя.
Наведене дає підстави для висновку про те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі за позовом ВАТ "Кредитпромбанк" до ОСОБА_2 , ВАТ "Агромаш" про стягнення заборгованості за кредитним договором не вирішувалось питання про права чи обов'язки ОСОБА_1 , оскільки спір вирішено у правовідносинах, учасником яких не є ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 362, 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_2 , Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 15 червня 2021 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова