10 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12020110040000884 від 10.04.2020 за апеляційною скаргою представника цивільного позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 15.09.2020 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, працюючого робітником ПП "Галерея Каменю", розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участі
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
представника цивільного відповідача ОСОБА_10
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 15.09.2020 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Покладено на останнього обов'язки, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України. Стягнено процесуальні витрати. Вирішено долю речових доказів. Частково задоволено цивільний позов.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд змінити вирок Ірпінського міського суду Київської області від 15.09.2020 та задовольнити цивільний позов ОСОБА_5 до ПрАТ "СК "Євроінс Україна" та ОСОБА_7 , а саме:
- стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 заподіяну шкоду в розмірі 60 733,00 грн., яка полягає у втраті заробітку потерпілого на час знаходження в лікарні протягом 46 днів, моральну шкоду в розмірі 40 000,00 грн., та 15 000,00 грн. на правничу допомогу адвоката, а всього на загальну суму в розмірі 115 733,00 грн.
- стягнути з ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка складається з витрати на його лікування в розмірі 156 592,94 грн., на відшкодування пошкодженого мотоцикла в розмірі 112 431,20 грн., та на вартість товарознавчого дослідження ТОВ "Пасат Груп" в розмірі 2 400,00 грн., а всього на загальну суму в розмірі 271 424,15 грн.
В обгрунтування апеляційних вимог адвокат ОСОБА_6 зазначає, що при вирішенні питання щодо цивільного позову, суд відкинув рахунки-фактури від 21.04.2020 №36, від 13.04.2020 №8-00000166, рахунки на оплату від 29.04.2020 №74, від 06.05.2020 №1384, оскільки ці документи не підтверджують факт оплати, а є лише документами, на підставі яких оплата може бути проведена. До того ж, рахунок-фактура від 21.04.2020 №36 взагалі не містить підпис особи, яка його видала. Апелянт не погоджується з твердженням суду, що документ від 13.04.2020 №8-00000166 є рахунком-фактурою, оскільки до цивільного позову було додано копію видаткової накладної №8-00000166 від 13.04.2020, яка підтверджує факт передачі/отримання апарату зовнішньої фіксації по типу АО та його оплату. Щодо документів, які підтверджують факт передачі/отримання товарів та їх оплату, а саме: накладна від 21.04.2020 №31, видаткова накладна від 04.05.2020 №143, видаткова накладна від 06.05.2020 №151 не були надані для дослідження суду першої інстанції, оскільки на момент подачі цивільного позову у позивача були відсутні та отримані лише 12.10.2020. Судом першої інстанції зазначено, що суду не було надано доказів того, що потерпілий перебував на лікуванні 46 робочих днів, а його середній заробіток становить 40 000,00 грн/міс. Апелянт зауважує, що факт та строк перебування ОСОБА_5 на лікуванні підтверджується листками непрацездатності (АДЮ №908880 з 09.04.2020 по 15.05.2020; АДШ №523980 з 16.05.2020 по 25.05.2020; АДШ №882481 з 26.05.2020 по 03.07.2020; АДШ №882789 з 04.07.2020 по 12.08.2020; АДШ №237730 з 13.08.2020 по 25.08.2020), а середній заробіток ОСОБА_5 вказаний у довідці про доходи, яка була досліджена судом першої інстанції. Крім того, на момент подачі цивільного позову потерпілий перебував на лікуванні, у зв'язку з чим копії листків непрацездатності не були долучені до цивільного позову та відповідно не досліджувалися в суді першої інстанції. В такому випадку, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що судом першої інстанції не повністю встановлено суму матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
За встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_7 , 09.04.2020, близько 21 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем "DaewooLanos TF48Y" д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автодороги "Т1001" в смт. Ворзель Київської області, з боку м. Ірпінь у напрямку автодороги "Київ-Ковель", проїжджаючи нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг - автодороги "Т1001" та автодороги "Київ-Ковель", в порушення вимог п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав дорогу мотоциклу "YAMAHA FZ-6" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі - автодорозі "Київ-Ковель" в напрямку м. Буча Київської області, внаслідок чого допустив зіткнення лівою боковою частиною автомобіля "Daewoo Lanos TF48Y", д.н.з. НОМЕР_1 з передньою частиною мотоцикла "YAMAHA FZ-6" д.н.з. НОМЕР_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: переломи кісток тазу: лівої сіднічної кістки, лівої лобкової, крила лівої клубової з розривом лобкового зчленуванням та переломом бічної мас 5-го крижового хребця, закритий перелом голівки правої малогомілкової кістки, закритий перелом обох шилоподібних відростків ліктьового та променевої кісток правого передпліччя з вивихом та саднами кисті, закритий перелом дистального епіметафізу лівої променевої кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому діафізу правої великогомілкової кістки, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином, ОСОБА_7 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілого, представника потерпілого, прокурора, які підтримали вимоги апеляційної скарги, доводи захисника, обвинуваченого та представника цивільного відповідача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, їх пояснення, заслухавши учасників кримінального провадження в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За правилами ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з?ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов?язковому з?ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв?язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з?ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Так, судом першої інстанції встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , які полягали у порушенні правил безпеки дорожнього руху, потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження, а саме: переломи кісток тазу: лівої сіднічної кістки, лівої лобкової, крила лівої клубової з розривом лобкового зчленуванням та переломом бічної мас 5-го крижового хребця, закритий перелом голівки правої малогомілкової кістки, закритий перелом обох шилоподібних відростків ліктьового та променевої кісток правого передпліччя з вивихом та саднами кисті, закритий перелом дистального епіметафізу лівої променевої кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому діафізу правої великогомілкової кістки. На лікування вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 витратив 31 356,37 грн., про що свідчать фіскальні чеки, квитанції та товарні чеки (а.с. 58-80). Також, внаслідок пошкодження через вказану ДТП мотоциклу "YAMAHA FZ-6" д.н.з. НОМЕР_2 , потерпілому завдані збитки в розмірі 112 431,20 грн., що підтверджується звітом про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу від 25.05.2020 №21/05-ТЗ (а.с. 23-47). Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 25.05.2020 №21-1/05-ТЗ (а.с. 48-57) ринкова вартість мотоцикла "YAMAHAFZ-6"до ДТП становила - 112 431,00 грн., а після ДТП - 1 136,48 грн. З квитанції до прибуткового касового ордеру від 21.05.2020 №21/05-ТЗ (а.с. 83) вбачається, що за проведення вказаних експертиз ОСОБА_5 сплатив 2 400,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 , як користувачем автомобіля "Daewoo Lanos TF48Y" д.н.з. НОМЕР_1 , було застраховано свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ "СК "Євроінс Україна", про що свідчить Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.11.19 № АО/2307754 (а.с. 118), згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю становить 260 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн. із франшизою в розмірі 260,00 грн. Сторонами в судовому засіданні визнано, що після скоєння ДТП, в той же день, було повідомлено ПрАТ "СК "Євроінс Україна" про подію, що має ознаки страхового випадку.
Судом першої інстанції було вирішено стягнути з ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_5 шкоду, завдану внаслідок лікування в розмірі 31 356,37 грн та шкоду, пов'язану з фізичним знищенням транспортного засобу в розмірі 111 294,72 грн., як різницю між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (112 431,20 грн.) та після (1 136,48 грн.), за вирахуванням франшизи в розмірі 260,00 грн. Судом визнано безпідставними віднесення вартості проведення товарознавчого дослідження в розмірі 2 400,00 грн. у шкоду, пов'язану з фізичним знищенням транспортного засобу, оскільки такі витрати відносяться до судових витрат.
При цьому, доводи представника потерпілого щодо не взяття до уваги судом першої інстанції документів, які підтверджують факт передачі/отримання товарів та їх оплату, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки дійсно такі документи не підтверджують факт оплати.
Відносно доводів щодо не долучення до цивільного позову листків непрацездатності потерпілого, оскільки останній перебував на лікуванні, не позбавляли можливості представника потерпілого долучити частину копій листів непрацездатності, враховуючи, що позовна заява була складена лише 08.07.2020, в той час як листи непрацездатності датовані з 09.04.2020 по 15.05.2020, з 16.05.2020 по 25.05.2020, з 26.05.2020 по 03.07.2020.
Відтак, підстав для зменшення чи збільшення розміру заподіяної шкоди, колегія суддів не вбачає.
Інші доводи, на які посилається представник потерпілого в своїй апеляційній скарзі свого підтвердження в ході її перевірки не знайшли.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни оскаржуваного вироку Ірпінського міського суду Київської області від 15.09.2020, як того просить апелянт.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника цивільного позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 15.09.2020 відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3