Справа № 11-кп/824/2399/2021 Категорія КК: ч.1 ст. 369 КК України
Головуючий в суді 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Головуючий в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
10 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12021110130000219 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2021 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кривицьке Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -
за участю прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_7
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 03.02.2021 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021110130000219 від 29.01.2021, між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначено йому покарання за цією статтею у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 131, 176 КПК України, не застосовано.
Речові докази: - диск DVD-R 4,7 GВ із відео записами з нагрудної камери BodyCam, поміщений до паперового конверту - залишено в матеріалах кримінального провадження;
- грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень наступними купюрами: 500 грн. (ВД8025972), 200 грн. (ХЖ8358650), 100 грн.(YY7338150), 100 грн. (YА8669159), 50 грн. (YР4818806), 50 грн. (СЛ2310836), що передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 , - конфісковано в дохід держави.
Як зазначено у вироку, 28.01.2021, близько 09:20 год., на автодорозі №1 Київ - Кіпті - Нові Яриловичі 33км, м. Бровари Київської області, поліцейськими Броварського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України про «Національну поліцію», зупинено автомобіль марки «Daewoo» моделі «Lanos», р.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 у зв'язку з наявністю очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
ОСОБА_6 запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Drager» в присутності двох свідків, на що останній відмовився від проходження тесту.
За таких обставин, поліцейський СРПП №2 Броварського РУП ГУНП у Київській області ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_6 пройти до службового автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» р.з. НОМЕР_2 для складення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Близько 09:25 год. у ОСОБА_6 , який усвідомлюючи настання негативних правових наслідків для себе за скоєні ним адміністративні правопорушення, з метою уникнення адміністративної відповідальності, виник умисел на надання поліцейським СРПП Броварського РУП ГУНП у Київській області, які є службовими особами правоохоронного органу, неправомірної вигоди за невчинення ними у його інтересах з використанням наданого їм службового становища дій, які вони повинні виконати, а саме: за не складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, тобто не притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 28.01.2021, близько 09:30 год., перебуваючи у службовому автомобілі марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» р.з. НОМЕР_2 , на автодорозі №1 Київ - Кіпті - Нові Яриловичі 33км м. Бровари Київської області надав поліцейським СРПП, які, згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу, неправомірну вигоду в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень, при цьому попросивши їх відпустити його без складання протоколів про адміністративні правопорушення, на що останні в категоричній формі відмовились.
Про вказаний факт поліцейський СРПП Броварського РУП ГУНП у Київській області ОСОБА_10 повідомив чергового Броварського РУП та викликав слідчо-оперативну групу Броварського РУП ГУНП в Київській області.
Даний факт було зафіксовано на нагрудний реєстратор.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 369 КК України як надання неправомірної вигоду службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади.
До суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості, укладена 03.02.2021 між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 .
Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій винної особи за ч. 1 ст. 369 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та узгоджено сторонами вид та міру покарання ОСОБА_6 за скоєння ним злочину.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити вирок суду першої інстанції в частині рішення щодо речових доказів, а саме виключити в п'ятому абзаці резолютивної частини вироку текст «…що передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 »
Адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі зазначає, що вирок суду в частині рішення про те, що конфісковані в дохід держави конкретні купюри грошових коштів в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 є незаконним, оскільки ОСОБА_6 ці грошові кошти під розписку не отримував і йому досудовим слідством не передавались, а правилами зберігання речових доказів не передбачено, щоб слідчий передавав предмет злочину по неправомірній вигоді на зберігання підозрюваному.
Крім того, адвокат ОСОБА_7 вважає, що суд вказавши, що кошти передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 фактично призначив йому покарання суворіше, ніж узгоджено сторонами угоди, оскільки при виконання вироку на ОСОБА_6 покладено обов'язок передати органам, які будуть виконувати вирок, для конфіскації отриманий на зберігання предмет злочину - конкретні купюри грошових коштів, які підлягають спеціальній конфіскації, проте питання долі речових доказів, зокрема грошових коштів, в угоді про примирення сторонами угоди не обговорювалося та в судовому засіданні при затвердженні угоди про визнання винуватості також судом не перевірялась, тобто на думку адвоката ОСОБА_7 без згоди обвинуваченого йому було призначено покарання.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином та не повідомив суд про поважні причини свого неприбуття, його участь в апеляційному розгляді згідно з вимогами КПК України не є обов'язковою, а тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 .
Розглянувши кримінальне провадження в межах апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, думку захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Фактичні обставини провадження, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 та його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення ніким не оспорюється, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст. 404 КПК України рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як передбачено ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються рішення щодо речових доказів.
Згідно п.2 ч.9 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12021110130000219 щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст.369 КК України, суд першої інстанції в вироку відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.374 КПК України вирішив питання в частині речових доказів та обґрунтовано зазначив, що грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень наступними купюрами: 500 грн. (ВД8025972), 200 грн. (ХЖ8358650), 100 грн.(YY7338150), 100 грн. (YА8669159), 50 грн. (YР4818806), 50 грн. (СЛ2310836), що були передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 підлягають конфісковації в дохід держави, оскільки дані кошти, відповідно до обвинувального акту були предметом правопорушення та згідно п.2 ч.9 ст.100 КПК підлягають конфіскації.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 не були передані грошові кошти під зберігальну розписку є необґрунтованими та спростовується матеріалами даного кримінального провадження, поскільки в обвинувальному акті в частині речових доказів зазначено , що грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень наступними купюрами: 500 грн. (ВД8025972), 200 грн. (ХЖ8358650), 100 грн.(YY7338150), 100 грн. (YА8669159), 50 грн. (YР4818806), 50 грн. (СЛ2310836), які поміщенні до паперового пакету №1, повернуті на зберігання власнику ОСОБА_6 під зберігальну розписку (а.с.1-6), з яким обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 ознайомилися, отримали його копії та в подальшому не заперечували щодо правильності та обґрунтованості даного обвинувального акту в частині повернення обвинуваченому вилученого майна.
В матеріалах провадження не міститься також жодних відомостей про те, що на вилучене майно - грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, було накладено арешт, в зв'язку з чим вони були повернуті обвинуваченому ОСОБА_6 під зберігальну розписку у відповідності з ч.5 ст.171 КПК України, що також підтверджується поясненнями прокурора при апеляційному розгляді кримінального провадження.
Крім того в суді апеляційної інстанції при розгляді даного провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_8 підтвердили наявність в матеріалах кримінального провадження розписки, відповідно до якої грошові кошти в сумі 1000( одна тисяча) гривень, наступними купюрами: 500 грн. (ВД8025972), 200 грн. (ХЖ8358650), 100 грн.(YY7338150), 100 грн. (YА8669159), 50 грн. (YР4818806), 50 грн. (СЛ2310836),які були предметом кримінального правопорушення були повернуті обвинуваченому ОСОБА_6 під зберігальну розписку.
Посилання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 на те, що суд першої інстанції вказавши, що кошти передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 фактично призначив йому покарання суворіше,ніж узгоджено сторонами угоди є безпідставним, поскільки суд першої інстанції наклав на ОСОБА_6 покарання в межах передбачених ч.1 ст.369 КК України та угодою сторін, а вирішення питання щодо речових доказів відповідно до ст.100, п.2 ч.4 ст.374 КПК України не є призначенням покарання.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, як підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено, вирок суду першої інстанції є законним, вмотивованим та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2021 року у кримінальному провадженні №12021110130000219 щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст.369 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена на протязі трьох місяців з моменту проголошення, безпосередньо до Верховного суду.
Судді:
_________________ _______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4