справа №759/2650/21 головуючий у суді І інстанції: Горбенко Н.О.
провадження №33/824/2576/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
10 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ритягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №006515 04.08.2020 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Берковецька, в порушення вимог п.10.9 ПДР України, під часу руху заднім ходом не переконався що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, скоїв зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у які просив скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від року у справі про адміністративне правопорушення № 759/2650/21 та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не правильно встановив фактичні обставини справи, та не дав достатньої оцінки наявним у справі доказам. Вказує, що норма п. 10.9 ПДР України є бланкетною, а тому суд виходячи з принципу диспозитивності, не вправі виходити за межі висунутого обвинувачення, та самостійно констатувати в судовому рішенні порушення водієм інших пунктів ПДР України, аніж тих, які вказані в протоколі.
Зазначає, що в матеріалах справи містяться фотокопії місця ДТП та пошкоджень транспортних засобів, де чітко видно, як на автомобілі DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 маються пошкодження у вигляді потертостей лакофарбового покриття та подряпин, широкі краї зони пошкоджень розташовані по середині правого крила, а вужчі краї цієї зони пошкоджень біля переднього краю переднього правого крила, також широкі краї зони пошкоджень розташовані на краю переднього бампера з правої сторони, а вужчі краї цієї зони пошкоджень біля передньої правої фари, що вказує на те, що слідоутворюючий предмет рухався від широкого краю до вузького, тобто ззаду на перед, що вказує на те, що автомобіль DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 в момент ДТП був нерухомим. Також, водій автомобіля RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 , вказує що він під час зіткнення рухався прямо, тобто його автомобіль «в момент контактування перебував в русі, що знову ж таки дає підстави стверджувати, що автомобіль LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 в момент первинного контактування перебував в нерухомому стані.
Вважає, що схема ДТП в повній дійсності не відповідає дійсній обстановці, а саме не вірно зазначено кінцеві розташування автомобілів, оскільки із фототаблиці, яка міститься в матеріалах справи чітко зафіксовано, що кінцеве місце розташування автомобіля RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 знаходиться під деяким кутом по вісі, проїзної частини парковки, розвернуте проти ходу годинникової стрілки, що свідчить про те, що перед зіткненням напрямок руху змінював саме автомобіль RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 .
Крім цього, на фото чітко зафіксовано, як у автомобіля DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 вивернуте праве переднє колесо, яке частково виходить за межі кузова, що в свою чергу підтверджує той факт, що якби даний автомобіль рухався заднім ходом, в першу чергу відбувся б контакт між колесом (гумою) та передньою лівою дверкою (лакофарбовим покриттям) автомобіля RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 , від якого б повинен був би утворитися слід гуми, але такого сліду не було, що ще раз підтверджує, що автомобіль LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 , під час контакту був нерухомий.
Також, суд першої інстанції, взяв за доказ постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 01.10.2020 р. провадження у справі №759/14442/20, якою закрито відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що в даній дорожній ситуації він діяв відповідно до вимог ПДР України, оскільки мною не здійснювався рух заднім ходом в момент ДТП, керований мною автомобіль DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 був нерухомим, у зв'язку з чим, в моїх діях водія відсутнє порушення п.10.9 ПДР України, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Одягайко Н.В. та Гусєв В.С.підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.3.6 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 увчиненні вказаних правопорушень, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №006515 відповідно до якого, 04.08.2020 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Берковецька, в порушення вимог п.10.9 ПДР України, під часу руху заднім ходом не переконався що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, скоїв зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП;
- у схемі місця ДТП, яка сталась 04.08.2020 року близько 15 години 20 хвилин по вул. Берковецька;
- у поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- у постанові Святошинского районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення відмовився від надання пояснень та його підпису, крім того, йомубуло роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, щосуд першої інстанції не правильно встановив фактичні обставини справи, та не дав достатньої оцінки наявним у справі доказам. Вказує, що норма п. 10.9 ПДР України є бланкетною, а тому суд виходячи з принципу диспозитивності, не вправі виходити за межі висунутого обвинувачення, та самостійно констатувати в судовому рішенні порушення водієм інших пунктів ПДР України, аніж тих, які вказані в протоколі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки у постанові суд першої інстанції зазначив пункт порушення ПДР тей сами, що і зазначений у протоколі.
Доводи апеляційної скарги про те, щов матеріалах справи містяться фотокопії місця ДТП та пошкоджень транспортних засобів, де чітко видно, як на автомобілі DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 маються пошкодження у вигляді потертостей лакофарбового покриття та подряпин, широкі краї зони пошкоджень розташовані по середині правого крила, а вужчі краї цієї зони пошкоджень біля переднього краю переднього правого крила, також широкі краї зони пошкоджень розташовані на краю переднього бампера з правої сторони, а вужчі краї цієї зони пошкоджень біля передньої правої фари, що вказує на те, що слідоутворюючий предмет рухався від широкого краю до вузького, тобто ззаду на перед, що вказує на те, що автомобіль DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 в момент ДТП був нерухомим. Також, водій автомобіля RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 , вказує що він під час зіткнення рухався прямо, тобто його автомобіль «в момент контактування перебував в русі, що знову ж таки дає підстави стверджувати, що автомобіль LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 в момент первинного контактування перебував в нерухомому стані, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки обставини на які посилається скаржник вже встановлені у постанові Святошинского районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року, яка набрала законної сили та ОСОБА_1 не оскаржувалась, крім того, останній не ставив питання про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи щодо спростування обставин, які вже встановлені у судовому рішенні.
Доводи апеляційної скарги про те, щосхема ДТП в повній дійсності не відповідає дійсній обстановці, а саме не вірно зазначено кінцеві розташування автомобілів, оскільки із фототаблиці, яка міститься в матеріалах справи чітко зафіксовано, що кінцеве місце розташування автомобіля RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 знаходиться під деяким кутом по вісі, проїзної частини парковки, розвернуте проти ходу годинникової стрілки, що свідчить про те, що перед зіткненням напрямок руху змінював саме автомобіль RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 . Крім цього, на фото чітко зафіксовано, як у автомобіля DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 вивернуте праве переднє колесо, яке частково виходить за межі кузова, що в свою чергу підтверджує той факт, що якби даний автомобіль рухався заднім ходом, в першу чергу відбувся б контакт між колесом (гумою) та передньою лівою дверкою (лакофарбовим покриттям) автомобіля RENAULT LOGAN, д.н.з НОМЕР_2 , від якого б повинен був би утворитися слід гуми, але такого сліду не було, що ще раз підтверджує, що автомобіль LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 , під час контакту був нерухомий, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки обставини на які посилається скаржник вже перевірялися та встановлені у постанові Святошинского районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року, яка набрала законної сили та ОСОБА_1 не оскаржувалась, крім того, останній не ставив питання про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи щодо спростування обставин, які вже встановлені у судовому рішенні.
Доводи апеляційної скарги про те, щов даній дорожній ситуації ОСОБА_1 діяв відповідно до вимог ПДР України, оскільки не здійснювався рух заднім ходом в момент ДТП, керований ним автомобіль DACIA LODGY, д.н.з. НОМЕР_1 був нерухомим, у зв'язку з чим, в його діях відсутнє порушення п.10.9 ПДР України, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки наявними у матеріалах справи доказами спростовуються твердження ОСОБА_1 ..
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та закриття провадження на підставі ст.38 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та закриття провадження на підставі ст.38 КУпАП відповідає обставинам справи, вимогам закону.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко