Справа № 361/7375/18 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2512/2021 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.289 КК України
09 червня 2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
із участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисика обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Бакай Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, працюючого на посаді охоронця в ТОВ «ПСО Яструб», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2004 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.ст.69, 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;
- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 03 березня 2005 року за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 березня 2007 року за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2007 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнений 22 серпня 2017 року по відбуттю покарання, -
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначено йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з часу його затримання, а саме з 15 серпня 2018 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 залишено у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та ухвалено утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Цим же вироком вирішено питання про відшкодування процесуальних витрат та речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, вчиненого за наступних обставин.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи раніше судимий за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, а саме повторно, незаконно заволодів транспортним засобом за наступних обставин.
Судом визнано доведеним, що 15 серпня 2018 року, близько 03:50 год., ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, неподалік будинку № 12а, помітив автомобіль марки «ЗАЗ 110206» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , де у нього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вище вказаним транспортним засобом, скориставшись заздалегідь приготованою з метою вчинення злочину пилочкою для нігтів, відчинив замок на дверцятах зі сторони водійського місця та проник до салону автомобіля.
Після цього, ОСОБА_8 за допомогою вищезазначеної металевої пилочки для нігтів, завів двигун автомобіля марки «ЗАЗ 110206», р.н. НОМЕР_1 та розпочав рух на викраденому транспортному засобі, тим самим залишив місце вчинення злочину, таким чином незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.
В подальшому ОСОБА_8 розпорядився автомобілем марки «ЗАЗ 110206», р.н. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_10 на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на загальну суму 184705 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот п'ять) гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій вона, з урахуванням доповнень, просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
На думку захисника, в порушення вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, суд першої інстанції ухвалюючи вирок, не сформулював обвинувачення, яке він визнав доведеним. Натомість замість обвинувачення, яке визнав доведеним, у мотивувальній частині вироку виклав обвинувачення, що було сформульоване органом досудового розслідування. Адже, фактичні обставини про те, що ОСОБА_8 відчинив замок дверей автомобіля та завів автомобіль за допомогою пилки для нігтів, прокурором не доводилось взагалі і є виключно припущенням сторони обвинувачення.
Крім того на думку захисника, обвинувальний акт не відповідає вимога кримінального процесуального законодавства, оскільки при затвердженні його прокурором він не скріплений гербовою печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу.
В обґрунтування вироку суд першої інстанції поклав протоколи огляду місця події, що отримані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема огляд місця події 15.08.2018 року в період часу з 09 год. 05 хв. до 10 год. 30 хв. було проведено за участю обвинуваченого ОСОБА_8 після його фактичного затримання, без участі адвоката, що є порушенням права на захист. Крім того, вказана слідча дія проведена без участі спеціаліста-криміналіста, але на пакетах стоять його підписи, як учасника слідчої дії. Захисник також зазначає про штучне, на його думку, створення доказів у кримінальному провадженні.
Протокол складений за результатами огляду місця події від 15.08.2018 року, проведеного у період часу з 08 год. 36 хв. до 08 год. 59 хв. також, на думку захисника, є недопустимим доказом, оскільки в ньому не зазначено місце виявлення недопалків, не здійснено фотографування за правилами масштабної фотозйомки. Слідча дія проведена без участі спеціаліста-криміналіста, але на пакетах з вмістом об'єктів, направлених на експертизу, стоять його підписи.
За доктриною «плодів отруєного дерева» повинні бути також визнані недопустимими відомості, що містяться у висновку експерта від 05.10.2018 року №8-1/2370 та від 07.02.2019 року №10-1/1939.
Захисник також вказує на недопустимість як доказів протоколів пред'явлення особи для впізнання, оскільки слідчим при проведенні вказаної слідчої дії було порушено вимоги ч.1 ст.228, ч.6 ст.228 КПК України. Крім того, вказані слідчі дії були проведенні після фактичного затримання обвинуваченого без участі адвоката, що є однозначним порушенням права на захист.
На думку захисника, суд першої інстанції необґрунтовано визнав доведеним, що потерпілий ОСОБА_10 є належним користувачем автомобіля.
Також, судом не було враховано, що висновок товарознавчої експертизи від 25.10.2018 року №12-2/794 містить математичні помилки, а отже висновки, що містяться у ньому є недопустимими доказами.
Захисник вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав доведеним, що обвинуваченому були відкриті матеріали кримінального провадження у порядку ст.290 КПК України.
В порушення вимог ч.1 ст.293 КПК України обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_8 намагався вручити слідчий, який не наділений законом такими повноваженнями. А на технічний носіях, долучених до матеріалів кримінального провадження, відсутні аудіозаписи судових засідань від 27 та 29.04.2020 року.
Прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 за ч.2 ст.289 КК України призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що вирок суду є незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення кримінального процесуального закону, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Зокрема, суд належним чином не взяв до уваги дані про особу ОСОБА_8 , який має не зняту і не погашену судимість, неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів, за що реально відбував покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став. Зокрема, як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду ОСОБА_8 свою вину не визнав, а навпаки намагався всіляко ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене, що вкотре засвідчує про відсутність щирого каяття.
У достатній мірі судом також не враховано і те, що злочин, інкримінований ОСОБА_8 відноситься до категорії тяжких, а також те, що такі ж подібні злочини останній вже вчиняв і раніше, зокрема за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України був засуджений у 2012 році і 22.08.2017 року звільнений по відбуттю покарання.
Більш того, суд проігнорував думку потерпілого щодо обрання ОСОБА_8 покарання згідно позиції прокурора у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали вимоги апеляційної скарги сторони захисту та вважали необґрунтованою апеляційну скаргу прокурора, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягаютьіз наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону місцевим судом було дотримано в повній мірі.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 , правильно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.289 КК України.
В оскаржуваному вироку місцевий суд навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст.91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених у судовому засіданні доказів із зазначенням підстав, із яких приймає одні докази та відкидає інші.
Так, вина ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені місцевим судом.
Обвинувачений ОСОБА_8 у суді першої та апеляційної інстанції вини у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив що він 14 серпня 2018 року починаючи з 07:30 до 24:00 год. працював охоронником в магазині «Варус», який знаходиться в м. Бровари Київської області по вул. Гагаріна. Приблизно о 22:15 год. в нього стався серцевий напад, невідкладну медичну допомогу не викликали, а прийшов медичний працівник з магазину, яка і надала йому допомогу, за її порадою придбав в аптеці ліки, вжив їх, після чого з дозволу керівництва пішов додому. Прийшовши до себе додому, в квартиру АДРЕСА_2 , де з метою поїхати додому, а саме в с. М'якеньківка Решетіловського району Полтавської області, склав особисті речі та продукти харчування. Після цього, приблизно в 00:00 год. пішов на другий об'єкт охорони, який знаходиться по АДРЕСА_3 де поспілкувавшись із своїми друзями та дівчиною по імені Олеся, випив чаю і приблизно через 40 хвилин повернувся назад додому, звідки забрав складені ним речі у дві господарські сумки та біля 05:00 год. ранку вже 15 серпня 2018 року пішов на трасу в м. Бровари, точної адреси не знає, де в районі автобусної зупинки зупинив попутний автомобіль марки «ВАЗ», бежевого кольору, і поїхав до м. Бориспіль Київської області. По дорозі він заснув, прокинувся коли зупинились біля терміналу аеропорту «Бориспіль» де здійснюється висадка пасажирів. На цій зупинці було багато інших автомобілів. Забравши свої сумки він пішов у зворотному напрямку, щоб потім поїхати в м. Полтава. Пройшовши незначну відстань, неподалік стоячого автомобіля марки «ЗАЗ Таврія» приблизно за 8 метрів, його зупинили працівники поліції та попросили пред'явити документи, на що він погодився і пред'явив їм свій паспорт громадянина України та посвідчення охоронника ТОВ «Яструб». Побачивши на зап'ясті правої руки наколотих п'ять крапок, працівники поліції поцікавились чи не судимий він раніше, на що пояснив їм що так. Почувши, що він раніше судимий працівники поліції стали перевіряти вміст його сумок та з не зрозумілих йому причин запитали в нього кому належить автомобіль марки «ЗАЗ Таврія». На їхнє запитання відповів, що господаря автомобіля не знає. Потім попросили його відкрити багажне відділення автомобіля на що він відмовився пояснюючи, що цей автомобіль не його. Після цього працівники смикнули за дверцята водія і вони відкрились та попросили його спробувати запустити двигун автомобіля, на що він також відмовився. Тоді останні стали йому погрожувати. Вказані погрози зафіксовані на відеозапису, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Злякавшись їх він сів в салон автомобіля марки «ЗАЗ» і спробував запустити двигун із кнопок які в ньому знаходились, але двигун так і не запустився. В салоні автомобіля марки «ЗАЗ» він знаходився протягом 1-1,5 хвилин. Сідаючи в салон автомобіля свій паспорт поклав між сидіннями, а пластикову пляшку ємністю 0,5 літра з мінеральною водою «Джерельна» поклав на переднє пасажирське сидіння, в салоні автомобіля не курив, а взагалі в той день курив цигарки з фільтром марки «Київ». Через деякий час приїхали інші працівники поліції та забрали його до Броварського відділу поліції де під час допиту та складанні інших процесуальних документів погрожували йому фізичною розправою, тому і підписував чисті аркуші. З приводу погроз зі сторони працівників поліції письмових заяв не подавав, тільки в усній формі повідомив слідчого Шаповала. Навиків керування автомобілями в нього не має, він може керувати тільки мотоциклами.
Однак, незважаючи на невизнання, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами.
Потерпілий ОСОБА_10 , в суді першої інстанції пояснив, що 01 квітня 2018 року автомобіль марки «ЗАЗ 110206» синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 , він купив по оголошенню у ОСОБА_11 . На день його викрадення у сервісному центрі МВС України (МРЕВ) свідоцтво про реєстрацію автомобіля на своє ім'я не переоформив, так і володів ним та користується цим автомобілем за власними потребами. Користувався автомобілем тільки він і нікому не доручав ним користуватись, ключі від автомобіля були лише в нього. В серпні 2018 року, точної дати не пам'ятає, у вечірній час залишив свій автомобіль марки «ЗАЗ 110206, «Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 на площадці біля будинку № 12а по вул. Гагаріна у м. Бровари Київської області. Залишаючи свій автомобіль він замкнув ключем дверний замок. На наступний день, приблизно о 07:00-07:30 год., спільно із своїм знайомим ОСОБА_12 виявив відсутність на стоянці свого автомобіля, після чого зателефонував в поліцію та звернувся із письмовою заявою про його викрадення. В цей же день, приблизно о 12:00 год. йому зателефонували із поліції та повідомили, що належний йому автомобіль затримано в м. Бориспіль Київської області. В ході досудового розслідування він дізнався, що його автомобілем незаконно заволодів ОСОБА_8 , якого він раніше не знав і підстав його оговорювати в нього не має. Внаслідок незаконного заволодіння його автомобілем було пошкоджено замок запалювання двигуна, дверний замок лівої передньої дверцят, деформовано праве переднє крило та двері водія. Двері автомобіля відкривались тільки ключем, сигналізації не було. Також зазначив, що курить він тільки сигарети марки «Філіп Морріс». Завдану йому майнову шкоду ОСОБА_8 не відшкодував, цивільний позов не заявляв. У подальшому подав заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що думку прокурора підтримує в повному обсязі. Також надав суду письмову заяву в якій виразив подяку працівникам поліції, оскільки завдяки їхньому швидкому реагуванню було знайдено його автомобіль.
Свідок ОСОБА_13 , в суді першої інстанції пояснила, що вона працює на посаді інспектора відділення забезпечення діяльності батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції. В ніч з 14 на 15 серпня 2018 року, а саме в період часу з 20:00 год. вечора до 08:00 год. ранку, вона спільно із своїм напарником-поліцейським ОСОБА_14 на службовому автомобілі марки «Міtsybishі Outlander» під її керуванням, здійснювали патрулювання в районі аеропорту «Бориспіль». Під час патрулювання, приблизно о 06:00 год. 15 серпня 2018 року звернули увагу, що автомобіль марки «ЗАЗ, Таврія», темного кольору, стояв на проїзній частині дороги в порушення правил дорожнього руху, а саме під дією дорожнього знаку «Зупинка заборонена». Під'їхавши до вказаного вище автомобіля і через відкрите вікно автомобіля звернулись до ОСОБА_8 , який в цей час керував автомобілем та повідомили йому, що на місці де він зупинився зупинка заборонена та пояснили де можливо припаркувати свій автомобіль. В автомобілі знаходився тільки один ОСОБА_8 , який їм у відповідь покивав головою, що згоден з їхнім зауваженням. Оскільки вид у ОСОБА_8 був схвильований то вони запропонували йому заїхати на естакаду, після чого поїхали вперед. Через дзеркало заднього виду, вона побачила, як ОСОБА_8 всупереч їхнього прохання їхати на естакаду, знову порушуючи правила дорожнього руху розвернув керований ним автомобіль у місці де розворот заборонено та поїхав у зворотному напрямку. Побачивши такі дії ОСОБА_8 , що він продовжує порушувати правила дорожнього руху України, вони поїхали за ним. Під'їхавши до автомобіля яким керував ОСОБА_8 , що в'їхав у металевий відбійник та побачили як останній із двома сумками став швидко йти від керованого ним автомобіля їм назустріч. Вони зупинили його приблизно за 7 метрів від автомобіля марки «ЗАЗ, Таврія» та запитали по якій причині він залишив свій автомобіль у забороненому місці, але ОСОБА_8 спочатку розгубився і чіткої відповіді їм не надав. Повернувшись разом з ними назад до автомобіля марки «ЗАЗ, Таврія», ОСОБА_8 пояснив їм, що керований ним автомобіль належить його товаришу, документів на автомобіль товариш йому не дав. Прізвище свого товариша ОСОБА_8 не називав. На їхнє прохання останній пред'явив свій паспорт громадянина України. Після цього, враховуючи знервовану поведінку ОСОБА_8 попросили його відкрити багажне відділення автомобіля, але останній пояснив, що він не знає як його відкрити. Потім вони попросили в нього ключі від автомобіля, але ОСОБА_8 пояснив, що ключів в нього не має. Після чого запитали в нього як він запускав двигун автомобіля на що ОСОБА_8 пояснив, що двигун автомобіля запустив за допомогою кнопки. На їхнє прохання, вказану кнопку яким запускав двигун автомобіля ОСОБА_8 так і не знайшов, шукаючи її він хаотично нажимав на всі кнопки в автомобілі, але двигун автомобіля так і не запустився. Коли сідав в салон автомобіля, щоб довести, що двигун автомобіля запускається від кнопки то в руках в нього нічого не було і ОСОБА_8 в той момент не курив. Крім ОСОБА_8 в салоні автомобіля та поблизу автомобіля марки «ЗАЗ, Таврія» інших осіб не було. У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 в той час вів себе знервовано, постійно курив сигарети, намагаючись сховати своє хвилювання та постійні не чіткі його пояснення, на їхні запитання, тому вони запідозрили його у незаконному заволодінні цим транспортним засобом. Перевіривши його по базі, вияснили, що ОСОБА_8 вже був засуджений судом за незаконне заволодіння транспортним засобом. В цей час, близько 7:15 год. 15 серпня 2018 року, точного часу не пам'ятає, надійшло орієнтування, про те що в м. Бровари Київської області викрадено автомобіль марки «ЗАЗ 110206, Таврія» реєстраційний номер якого співпадав із реєстраційним номером автомобіля яким керував ОСОБА_8 .
Після цього вони повідомили працівникам Броварського відділу поліцію, що розшукуваний ними автомобіль марки «ЗАЗ» вони зупинили разом із водієм, а саме з ОСОБА_8 та викликали слідчо-оперативну групу. ОСОБА_8 вона раніше не знала і підстав оговорювати його в неї не має.
Крім того, вина ОСОБА_8 у вчиненому підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження та належним чином дослідженими судом першої інстанції.
З протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15 серпня 2018 року поданої до Броварського відділу поліції о 08:24 год., вбачається, що ОСОБА_10 звернувся із заявою про те що в період з 23:00 год. 14.08.2018 по 07:30 год. 15 серпня 2018 року невідомі особи незаконно заволоділи належним йому автомобілем марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився на стоянці біля будинку АДРЕСА_4 (а.п.155 т.1).
З рапорту старшого інспектора чергового ВП в а/п «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_15 вбачається, що 15 серпня 2018 року о 07:05 год. до чергової частини на лінію «102» надійшло телефонне повідомлення від працівника поліції Куриленко про те, що внаслідок порушення правил дорожнього руху України був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_8 , який під час перевірки транспортного засобу документів на автомобіль не надав (а.п.224 т.1).
У рапорті інспектора відділення забезпечення діяльності батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_13 зазначено, що 15 серпня 2018 року близько 06:00 год. під час несення служби в районі аеропорту «Бориспіль» спільно із працівником поліції ОСОБА_14 на естакаді терміналу «Д», було зупинено автомобіль марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , що рухався по зустрічній смузі руху, який не надав їм документів на автомобіль і не зміг пояснити кому належить керований ним автомобіль та на підставі чого керує. У зв'язку з чим ними було повідомлено до чергової частини а/п «Бориспіль» та викликано слідчо-оперативну групу (а.п.227 т.1).
З протоколу огляду місця події із ілюстрованою фото-таблицею від 15 серпня 2018 року вбачається, що в ньому зафіксовано факт крадіжки автомобіля марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із площадки біля будинку № 12а по вул. Гагаріна у м. Бровари Київської області та виявлено залишки слідів шин автомобіля та взуття, а також виявлено та вилучено ключі від автомобіля у кількості 3 штук з брелком, технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2 , недопалки сигарет у кількості 3 штук (а.п.156-161 т.1).
З протоколу огляду місця події із ілюстрованою фототаблицею від 15.08.2018, вбачається, що автомобіль марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 вилучено із під'їзної естакади терміналу «Д» Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район с. Гора, вул. Бориспіль-7. В момент виявлення та вилучення вищевказаний автомобіль перебував у щільному контакті правою стороною із металевим відбійником, при цьому автомобіль отримав механічні ушкодження кузова, а саме: пошкоджено передній номерний знак, на передньому капоті наявні подряпини та незначні вм'ятини, на праві та лівій сторонах автомобіля наявні вм'ятини та подряпини, з відколотою фарбою. Із салону автомобіля було вилучено виявлені: а саме у водійських дверцятах та за водійським сидінням недопалки з під сигарет «Київ», поблизу коробки передач між сидіннями водія та пасажира паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , також із автомобіля вилучено сліди папілярних узорів рук та із сидіння водія пластикову пляшку ємністю 0,5 літра з-під мінеральної води «Джерельна». Крім цього під час огляду автомобіля на задньому сидінні було виявлено два поліетиленових пакета та сумку синього кольору з одягом та продуктами харчування, на які ОСОБА_8 на запитання працівників поліції пояснив, що це його особисті речі (а.п.163-173 т.1).
Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 15 серпня 2018 року проведеного в присутності ОСОБА_8 виявлено по всьому периметру автомобіля марки «ЗАЗ 110206» реєстраційний номер НОМЕР_1 зовнішні механічні ушкодження у вигляді подряпин та вм'ятин (а.п.174 т.1).
З протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 жовтня 2018 року, вбачається, що свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вказали на фото № 1 на якому зображений громадянин України ОСОБА_8 , якого вони 15 серпня 2018 року, близько 06:00 год. під час патрулювання в районі аеропорту «Бориспіль» затримали на автомобілі марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який керуючи цим автомобілем скоїв дорожньо-транспортну пригоду та намагався втекти (а.п.179-184 т.1).
У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15 серпня 2018 року, зафіксовано, що під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено пачку сигарет марки «Київ» - червоні, пилочку для нігтів із зігнутим кінцем, з рожевою ручкою і блакитною вставкою, зігнуту металеву вилку, пилочку для нігтів без ручки, недопалок сигарети марки «Київ» - червоні, та службове посвідчення ТОВ «ПСО Яструб» на ім'я ОСОБА_8 (а.п.185-189 т.1).
З висновку судово-дактилоскопічної експертизи №8-1/2370 від 05 жовтня 2018 року вбачається, що виявлений та вилучений з пластикової пляшки, ємністю 0,5 літра з-під мінеральної води «Джерельна» слід папілярного узору пальця руки під №9 в ході огляду автомобіля марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходилась на сидінні водія, придатний для ідентифікації та залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_8 (а.п.193-205 т.1).
Згідно висновку експерта №12-2/794 від 25 жовтня 2018 року ринкова вартість автомобіля марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 15 серпня 2018 року могла становити 184705,00 гривень (а.п.209-214 т.1).
З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-1/1939 від 07.02.2019 року вбачається, що генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами на вилученому з підлоги автомобіля марки «ЗАЗ 110206», д.н.з. НОМЕР_1 недопалку марки «Київ» збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 .
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами на горлечку пляшки ємністю 0,5 літра з-під мінеральної води «Джерельна» є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 та другої невстановленої особи чоловічої генетичної статі (а.п.53-73 т.2).
З відеозапису від 15 серпня 2018 року з нагрудних відеокамер працівників поліції подій які відбулися 15 серпня 2018 року на під'їзній естакаді терміналу «Д» Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район с. Гора, вул. Бориспіль-7 та протоколу його огляду від 30 жовтня 2018 року, якими зафіксовано наявність щільно стоячого правою стороною автомобіля марки «ЗАЗ 110206», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 вздовж металевого відбійника, поряд з яким знаходився і ОСОБА_8 (а.п.219-221 т.1).
При цьому, на думку колегії суддів, місцевий суд правильно визнав необґрунтованими доводи сторони захисту про необхідність визнання недопустимими доказами фактичних даних отриманих під час проведення огляду місця події від 15 серпня 2018року проведеного в період часу з 08:36 до 08:59 год. по вул. Гагаріна у м. Бровари в ході якого вилучено недопалки з під цигарок в кількості 3-х штук, ключі від автомобіля в кількості 3-х штук, технічний паспорт на автомобіль серії НОМЕР_2 та огляду місця події від 15серпня 2018 року проведеного в період часу з 09:05 до 10:30 год. на під'їзній естакаді терміналу «Д» аеропорту «Бориспіль» в частині виявлення, фіксації та вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню. Зокрема місцевий суд вказав, що огляд місця події в період з 08:36 до 08:59 год. проводився слідчим за участю потерпілого та понятих із застосуванням цифрового фотоапарата марки «Cаnon», а огляд місця події в період з 09:05 до 10:30 год. проводився також слідчим за участю ОСОБА_8 та понятих із застосуванням фотоапарата марки «Нікон». До зазначених протоколів додано і ілюстровані фототаблиці, із знімками на яких зображено виявлені та вилучені предмети і сліди. Протоколи підписані понятими, потерпілим і ОСОБА_8 , будь яких зауважень доповнень від осіб які приймали участь в проведенні оглядів не надходило. В описовій частині судової дактилоскопічної експертизи № 8-1/2370 зазначено, що на дослідження надано запакований у паперовий конверт під цифрою №1 за підписами слідчого, понятих, спеціаліста-криміналіста, цілісність конверта не порушена. Експерт який проводив експертне дослідження попереджений про кримінальну відповідальність за статями 384, 385 КК України, кількість наданих на дослідження папілярних узорів руки експертом перераховано, та об'єктивно вивчено і досліджено. Також в описовій частині судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-1/1939, експертом зазначено, що об'єкти дослідження доставлено на експертизу в упакованому та опечатаному вигляді в шести конвертах та одному пакеті, порушень цілісності пакування у наданих на дослідження конвертах спеціальному пакеті не виявлено. Експерт який проводив експертне дослідження попереджений про кримінальну відповідальність за статями 384, 385 КК України. Експертом детально все вивчено та досліджено на підставі чого надані висновки. Висновки експертів в судовому засіданні суду першої інстанціїучасниками кримінального провадження не оспорювались. Що стосується не залучення слідчим під час огляду місця події спеціаліста, відповідно до вимог ст.237 КПК України слідчий може залучити для участі спеціалістів, тобто це не є обов'язком. Будь-яких належних доказів про те, що слідчий у незаконний спосіб намагався отримати від ОСОБА_8 , показання обвинуваченим та захисником суду не надано. Твердження захисника про те що не зазначена кількість вилучених папілярних узорів руки вплинула на об'єктивність висновку експерта будь-якими належними та допустимими доказами обвинуваченим та його захисником у суді не доведено. Також захистом належним чином не доведено і порушень вимог процесуального закону під час проведення огляду місця події без участі адвоката, оскільки самим ОСОБА_8 ця вимога не заявлялась, та будь-яких зауважень зі сторони останнього і понятих з цього приводу не заявлялось. Відповідно до вимог ст. 40 КПК України слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, тобто уповноважений здійснювати досудове розслідування кримінального провадження в ході якого у законний спосіб фіксувати та збирати докази. Зазначені огляди місця події проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як невідкладні слідчі дії, а тому слідчий вправі проводити огляд місця події на даній стадії. Під час проведення огляду місця події 15 серпня 2018року в період часу з 09:05 до 10:30 год. від ОСОБА_8 заяв про залучення адвоката не надходило і будь-яких доказів того, що останній просив надати захисника який приймав би участь під час огляду місця події обвинувачений та його захисник в ході судового розгляду суду не надали. Також не надходило від ОСОБА_8 і понятих зауважень з приводу проведення вказаного огляду місця події. З письмовою заявою про вчинений злочин потерпілий ОСОБА_10 звернувся до Броварського ВП ГУ НП в Київській області 15серпня 2018 року о 08:24, а зателефонував він в поліцію з приводу вчиненого злочину приблизно о 07:00 - 07:30 год., відразу як тільки виявив викрадення належного йому автомобіля. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву потерпілого ОСОБА_10 про вчинення злочину було зареєстровано 15серпня 2018 року о 12:07, захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 було залучено з Центру безоплатної правової допомоги Київської області перед оформленням протоколу про затриманням останнього, який складено слідчим о 14:30 год. 15 серпня 2018 року. Відповідно до ст.42 КПК України ОСОБА_8 набув статус підозрюваного з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, якому в присутності захисника ОСОБА_7 роз'яснено його права підозрюваного передбачені вище вказаною статтею, що підтверджується підписами обвинуваченого та його захисника. Підставою для проведення огляду місць події є інформація та письмова заява потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, показаннями потерпілого та його письмовою заявою надану суду, а тому відсутні підстави для визнання цих процесуальних документів неналежними та недопустимими доказами. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшовобгрунтованоговисновку, що під час проведення огляду місць події проведених 15 серпня 2018року в період часу з 08:36 до 08:59 год. та з 09:05 до 10:30 год. слідчим вимог КПК України та права ОСОБА_8 на захист не порушено. Також не порушено право на захист ОСОБА_8 і під час оформлення протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Крім того, на думку апеляційного суду місцевий суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів захисника про те, що в даному випадку не має місця незаконного заволодіння транспортним засобом обвинуваченим в зв'язку з тим, що потерпілий не є ані власником автомобіля «ЗАЗ 110206» синього кольору р.н. НОМЕР_1 , ані його законним володільцем. Оскільки, відповідно до примітки 1 до ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Автомобіль «ЗАЗ 110206» синього кольору р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у встановленому порядку та повернуто у користування володільцю ОСОБА_10 і суд не виявив з цього приводу грубих порушень вимог КПК України органом досудового розслідування для визнання цих доказів не допустимими.
В свою чергу колегія суддів також погоджується з тим, що доводи захисника про те, що органами досудового розслідування не встановлена особа потерпілого від діянь обвинуваченого та незалучення власника автомобіля до участі у кримінальному провадженні не заслуговує на увагу з огляду на те, що відповідно до статей 395, 396 ЦК України, особа, якій належить право володіння та (або) користування чужим майном, має право на захист цього права способами, які передбачені для захисту права власності. За матеріалами даного кримінального провадження, станом на 15 серпня 2018 року правомірним володільцем автомобіля був ОСОБА_10 , який ініціював звернення до правоохоронних органів із заявою про злочин. Для незаконного заволодіння транспортним засобом не є обов'язковим, щоб потерпіла особа була його власником. Факт же користування потерпілим автомобілем марки «ЗАЗ 110206» р.н. НОМЕР_1 судом першої інстанції встановлений і його законність ніким, в тому числі і стороною захисту в ході судового розгляду, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, не заперечувалась.
Сторона захисту також вказувала на неналежність та недопустимість судової автотоварознавчої експертизи № 12-2/794 по даному кримінальному провадженню з тих підстав, що вона проводилась без реального огляду транспортного засобу. Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку ця обставина не має істотного значення для кримінально-правової оцінки діяння ОСОБА_8 , оскільки потерпілим цивільний позов не заявлено і завдання матеріальної шкоди йому не інкримінується.
Також, на думку апеляційного суду вірними є висновки місцевого суду про те, що підстави для визнання недопустимими доказами протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 жовтня 2018 року за участю свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 відсутні, оскільки під час проведення зазначених слідчих дій слідчим не допущено порушень вимог ст. 228 КПК України. Із досліджених судом першої інстанції протоколів видно, що слідчим попередньо з'ясовано чи можуть свідки впізнати особу, опитав їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вони бачили цю особу. Для проведення впізнання слідчим пред'явлено фотознімки, чорно-білого зображення з обличчями невідомих молодих чоловіків, які за віком, одягом, та стрижкою однакові, тобто без різких відмінностей між собою за формою елементами зовнішності та одягу і іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Вказані фотознімки наклеєні у вигляді фотографічної таблиці на бланку протоколу, які прошиті білою ниткою, пронумеровані і скріплені печаткою Броварського ВП ГУ НП в Київській області. Фотознімок ОСОБА_8 розташований серед фотознімків інших фотознімків у довільному порядку. Під час впізнання свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_13 вказали за якими ознаками вони впізнали ОСОБА_8 , де та при яких обставинах вони його бачили. Впізнання проводились в присутності понятих, прізвище та ім'я яких зазначено в протоколах, права та обов'язки яким роз'яснено. Протоколи засвідчені підписами понятих, особами, яким пред'являлись фотознімки для впізнання та слідчим. Також до протоколів впізнання від 01 жовтня 2020 року за підписом слідчого додано і довідки. Про те, що фотознімки взяті слідчим для проведення впізнання з мережі Інтернет і вони є художніми творами, що охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права» обвинуваченим та його захисником у суді належних доказів не надано. У судовому засіданні 23 жовтня 2019 року свідок ОСОБА_13 надала пояснення на всі поставленні запитання прокурора, обвинуваченого, захисника та суду з питань де, коли та при яких обставинах було зупинено обвинуваченого ОСОБА_8 , при цьому порушення права на захист обвинуваченого суд не вбачає.
Також судом першої інстанції було надано належної оцінки твердженням захисника, про те, що протокол про надання ОСОБА_8 доступу до матеріалів досудового розслідування із відміткою про відмову ознайомитись не є підтвердженням факту відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження в розумінні положень ст. 290 КПК України. Зокрема вказані доводи повністю спростовуються протоколом відмови підозрюваного від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, отримання копії обвинувального акту та реєстру від 02 листопада 2018 року (том 1 а.п.6) відповідно до якого в цей же день, слідчим СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_17 в приміщенні службового кабінету Київського СІЗО підозрюваному ОСОБА_8 було запропоновано ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та отримати копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також надати стороні досудового розслідування розписку про отримання зазначених документів. На вказану пропозицію ОСОБА_8 в присутності двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , відмовився від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що підтверджується їхніми підписами. Також у розписці про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування відсутній підпис ОСОБА_8 , вказана розписка засвідчена підписами понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (т.1 а.п. 7). У письмовому повідомленні Прокурору Броварської місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_20 від 02 листопада 2018 року, відсутній підпис ОСОБА_8 про те, що він не володіє речовими доказами та матеріалами, які згідно ч.6 ст.290 КПК України необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення. Факт відмови підписувати ОСОБА_8 зазначене повідомлення в приміщенні Київського СІЗО засвідчено підписами двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , також в даному повідомленні зазначено, що ОСОБА_8 відмовився отримувати та підписувати повідомлення про зміну підозри, ознайомлюватися з матеріалами кримінальної справи, отримувати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування (т.1 а.п.255). У наданій суду першої інстанції, захисником ОСОБА_7 ксерокопії протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 02 листопада 2018 року, складеного слідчим СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області, зазначено, що в період часу з 14:30 до 15:00 год. в приміщенні Київського СІЗО слідчим надавався ОСОБА_8 доступ до матеріалів досудового розслідування №12018110130003471 від 15 серпня 2018 року в підшитому і пронумерованому стані в томі 1 на 213 аркушах. У вказаному протоколі відсутній підпис ОСОБА_8 , що засвідчено підписами понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Крім цього, в матеріалах кримінального провадження знаходиться розписка захисника ОСОБА_7 від 05 листопада 2018 року про те, що вона отримала копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1 а.с.8). Із зазначених документів вбачається, що слідчим вживались всі необхідні заходи для надання ОСОБА_8 доступу до матеріалів досудового розслідування та вручення йому копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, копії повідомлення про зміну підозри, тобто вимоги ст. 290 КПК України слідчим не порушено, а також не порушено і право на захист останнього.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність обвинувального акту вимога кримінального процесуального закону на думку суду апеляційної інстанції є необґрунтованими. Зокрема, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі захисник вказувала на не набуття обвинувальним актом статусу офіційного документа через відсутность скріплення його печаткою. Однак слід звернути увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, затвердження обвинувального акту печаткою не передбачено, тому посилання захисника на відсутність печатки є безпідставним. Із обвинувального акту вбачається, що він складений слідчим, затверджений прокурором та підписаний слідчим і прокурором. Зміст обвинувального акту відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України є чітким і зрозумілим з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а тому відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт не має офіційного статусу документа та не відповідає вимогам КПК України.
В своїй апеляційній скарзі захисник також посилався на невідповідність вироку суду першої інстанції вимогам ч.3 ст.374 КПК України, однак в ході апеляційного розгляду було встановлено, що такі доводи сторони захисту є голослівними. Оскільки, як вбачається зі змісту вироку суду першої інстанції в ньому зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. Сам по собі той факт, що формулювання обвинувачення зазначене в обвинувальному акті та формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним співпадають за своїм змістом жодним чином не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Адже свої висновки про доведеність обвинувачення, зазначеного у вироку, суд першої інстанції належним чином мотивував, пославшись на досліджені в судовому засіданні докази та надав їм оцінку.
Також не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про наявність істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема відсутності звукозапису судового засідання місцевого суду від 27 квітня 2020 року. Зокрема на запит апеляційного суду Броварським міськрайонним судом Київської області було надано копію технічного запису судового засідання від 27 квітня 2020 року (а.п.196-197 т.3), при прослуховуванні якого встановлено, що на ньому дійсно зафіксовано вказане судове засідання та якість аудіозапису дозволяє ознайомитися з його перебігом.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
У ході аналізу доводів апеляційної скарги сторони захисту, підстав для виправдання обвинуваченого судом апеляційної інстанції встановлено не було, адже його винуватість підтверджується належними, допустимими, достовірними доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими на основі власного переконання судом першої інстанції.
За таких обставин, невизнання вини ОСОБА_8 апеляційний суд розцінює, як обрану лінію захисту із метою уникнення ним відповідальності за вчинене, а тому оцінює його показання критично.
Що стосується доводі апеляційної скарги прокурора про те, що призначене обвинуваченому покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, то на думку суду апеляційної інстанції, вони не заслуговують на увагу.
Згідно з ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, згідно положень п.п.2, 3 ч.1 ст.65 КК України та п.п.1-3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував обставини вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, за які раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, повторно вчинив умисний корисливий, тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, і прийшов до обґрунтованого до обґрунтованого висновку, що перевиховання та виправлення останнього можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
В свою чергу висновки місцевого суду про відсутність підстав для визнання рецидиву злочину обставиною, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою складу злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, колегія суддів вважає правильними.
Відтак, місцевий суд призначив ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна, яке відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів і домірне скоєному, а вимоги апеляційної скарги прокурора про призначення більш суворого покарання такими, що не ґрунтуються на законі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційних скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора, і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 ,залишити без задоволення.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Головуючий :
Судді :