Справа № 11-cc/824/2165/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: №761/7814/21
09 червня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року,
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.04.2021 року включно, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище Черкаської області, громадянина України, українця, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали в інтересах ОСОБА_8 апеляційну скаргу, у якій просили прийняти апеляційну скаргу до розгляду, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_8 .
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги, захисники зазначають, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали допущено порушення норм кримінального процесуального законодавства, що виявилося у неналежній оцінці доказів, наданих органом досудового розслідування та недоведеності існування всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту щодо ОСОБА_8 є необґрунтованим та не містить у собі підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На думку захисників, перелічені прокурором у клопотанні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є формальними та не підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, ані слідчим суддею, ані прокурором не враховано, що підозрюваний ОСОБА_8 за час перебування під домашнім арештом не порушив покладені на нього процесуальні обов'язки, крім того, останній неофіційно працює у службі таксі, має на утриманні матір. В матеріалах провадження відсутні також і будь-які докази незаконного впливу на потерпілого, свідків або інших підозрюваних у кримінальному провадженні або наміру перешкоджати слідству іншим чином.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора не роз'яснено права підозрюваного.
Крім того, захисники зазначають, що у кримінальному провадженні № 12020105050001144 від 10.09.2020 року закінчилися строки досудового розслідування, передбачені ч. 3 та 4 ст. 219 КПК України. Підозрюваному ОСОБА_8 не повідомлено про завершення досудового розслідування та не надано матеріали провадження на ознайомлення. Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчився 09.02.2021 року, а тому, на думку сторони захисту, ОСОБА_8 наразі немає статусу підозрюваного, а тому слідчий суддя позбавлений можливості розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу відносно останнього.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечували проти задоволення апеляційної скарг захисників та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020105050001144 від 10.09.2020 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
09.10.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
12.10.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
07.12.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
26.02.2021 року прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2021 року з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_8 строку домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку домашнього арешту та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.04.2021 року включно.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора та застосовуючи щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя виходив з того, щопередбачені ст. 177 КПК України ризики, на які посилається прокурор у клопотанні істотно зменшилися та з урахуванням характеризуючих особу підозрюваного даних, дійшов до висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується зогляду на наступне.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, судом з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також встановив відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки у матеріалах клопотання прокурора не міститься достатніх даних на підтвердження того, що встановлені під час досудового розслідуванняпередбачені статтею 177 КПК України ризики не зменшилися та продовжують існувати.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтувати рішення про продовження обмеження свободи підозрюваної особи іншими підставами, які мають бути чітко вказані, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, який має міцні соціальні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання у м. Києві, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому, на думку колегії суддів апеляційного суду вказаний запобіжний захід зможе запобігти встановленим органом досудового розслідування ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання прокурора, слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_8 саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Доводи, на які посилаються в апеляційній скарзі захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо відсутність доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, а також відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на думку колегії суддів є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді особистого зобов'язання, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та належним чином мотивував своє рішення.
Щодо доводів сторони захисту про закінчення строків досудового розслідування та безпідставний розгляд слідчим суддею клопотання прокурора поза межами своїх повноважень, слід зазначити наступне.
Згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020105050001144 від 10.09.2020 року продовжено до чотирьох місяців, тобто до 09.02.2021 року.
Згідно матеріалів провадження, 29.01.2021 року, зокрема, підозрюваному ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_7 повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144 від 10.09.2020 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, завершено.
Крім того, прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_12 направлено запит у порядку ч. 6 ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_7 , який останні отримали 02.02.2021 року, про що свідчить підпис захисника та підозрюваного на нижній частині вказаного запиту.
Вказане свідчить, що підозрюваний та його захисники були обізнані про завершення досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Таким чином, істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку домашнього арешту та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 сит. 194 КПК України, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.04.2021 року включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3