Справа № 359/9449/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7269/2021
09 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,
при секретарі Маштаковій Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування рішень сільської ради, акту введення будинку в експлуатацію,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Муранової-Лесів І.В.,-
встановив:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом.
Просила скасувати, як незаконні: рішення Гірської сільської ради № 127-4-V від 19 січня 2007 року про передачу земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку гр-ну ОСОБА_3 ; рішення Гірської сільської ради від 09 жовтня 2007 № 593-9-V про надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ; рішення Гірської сільської ради про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна № 10 від 31 січня 2008 року, а саме на буд. АДРЕСА_1 ; акт прийняття до експлуатації завершеного будівництва житлового будинку і господарських будівель індивідуального забудовника по АДРЕСА_1 , затверджений рішенням виконкому Гірської сільської ради № 79 від 26 березня 2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримала в спадщину від ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 . На території даної земельної ділянки для сина позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було побудовано будинок. У ОСОБА_3 не було особистої ділянки на якій би він міг побудувати будинок. Земельної ділянки під АДРЕСА_2 не існує. Гірська селищна рада порушила права власності позивача, виділивши земельну ділянку та надавши дозвіл на забудову саме на її ділянці. Рішення Гірської сільської ради від 19 січня 2007 року прийнято з порушенням ст.ст. 40, 118 ЗК України. Даним рішенням надавався дозвіл на складання технічної документації із землеустрою, а не надавалась земельна ділянка. Рішення від 31 січня 2008 року винесене без введення об'єкта в експлуатацію. Скасуванню підлягають також рішення від 09 жовтня 2007 року та від 31 січня 2008 року, акт прийняття в експлуатацію від 26 березня 2009 року, як похідні від незаконного рішення від 19 січня 2007 року та самостійно незаконні.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відмовляючи у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, колегія суддів виходила із відсутності доказів на підтвердження поважних причин неявки у судове засідання.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що оспорюваним рішенням Гірської сільської ради № 127-4-V від 19 січня 2007 року фактично надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою, а рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 не приймалось.
Інші оскаржувані акти індивідуальної дії, а саме: рішення Гірської сільської ради від 09 жовтня 2007 року № 593-9-V, рішення виконавчого комітету Гірської сільської ради про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна № 10 від 31 січня 2008 року, акт прийняття до експлуатації, здійснювалось з відома та за сприяння позивача ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Встановлено, що 13 грудня 2002 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 .
Згідно державного акту КВ № 002989 від 24 вересня 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1077 га, кадастровий номер 3220883201:01:011:0002, за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку.
Рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 127-4-V від 19 січня 2007 року надано ОСОБА_3 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_3 .
Рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 593-9-V від 09 жовтня 2007 року дозволено ОСОБА_3 будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,08 га, що розташована в АДРЕСА_2 .
28 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 виготовлено паспорт на забудову садиби в АДРЕСА_3 та погоджено план забудови.
25 січня 2008 року на ім'я ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на садибний житловий будинок розташований за адресою : АДРЕСА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 10 від 31 січня 2008 року оформлено право власності на будинок, який збудований в 2007 році з відповідними надвірними будівлями - сарай, гараж, погріб, що знаходиться в АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_3 , присадибна земельна ділянка складає 0,08 га.
Відповідно до акту від 26 березня 2009 року прийнято до експлуатації завершений будівництвом житловий будинок і господарські будівлі індивідуального забудовника ОСОБА_3
11 березня 2008 року на ім'я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з описом об'єкта: житловий будинок (2006), А-11, 109,1 кв.м., гараж - Б, навіс, В - огорожа, № 1-3, замощення, № -І, криниця, К, яма вигрібна Л.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 23 вересня 2014 року.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого сина ОСОБА_3 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку та набула право на обов'язкову частку у спадщині, а ОСОБА_2 є дружиною та спадкоємцем померлого чоловіка за заповітом, яка прийняла спадщину в установленому законом порядку.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що дозвіл на забудову та виділення земельної ділянки ОСОБА_3 незаконні. Окремої адреси як буд. АДРЕСА_1 не існує. Надавши дозвіл на будівництво ОСОБА_3 на земельній ділянці позивача, сільська рада порушила право власності позивача. Рішення сільської ради від 19 січня 2007 року винесено незаконно. Рішення сільської ради від 31 січня 2008 року винесено без введення об'єкта в експлуатацію.
Крім того, позивачем вказано, що жодних дозволів на будівництво будинку ОСОБА_3 на її земельній ділянці вона не надавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України).
Згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Так, матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 25 вересня 2006 року на ім'я сільського голови ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_1 просить надати дозвіл виділити з її присадибної ділянки землі для будівництва будинку її сину.
Рішенням сільської ради 19 січня 2007 року надано ОСОБА_3 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_3 .
Посилання позивача на те, що жодних дозволів на будівництво ОСОБА_3 будинку вона не надавала, заяву від імені позивача було складено іншою особою без її відома, колегія суддів не приймає.
Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заява від 23 вересня 2006 року складена не ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_1 у позовній заяві особисто вказує на те, що будинок будували спільними зусиллями на її території для того, щоб син міг мати окреме місце проживання від батьків.
Матеріали справи містять також спільну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 23 листопада 2007 року на ім'я голови сільської ради Шиян Н.М., згідно якої вони не заперечують, що їх будівлі знаходяться на відстані 3,6 м.
Також матеріали справи містять акт встановлення зовнішніх меж та передачі на зберігання межових знаків власнику земельної ділянки ОСОБА_3 від 18 травня 2007 року, який містить підписи ОСОБА_3 , представника сільської ради Шиян Н.М., представників суміжних землекористувачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та медичної амбулаторії. Підписи суміжних землекористувачів посвідчені сільським головою ОСОБА_5 .
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 була обізнана про будівництво ОСОБА_3 будинку, не заперечувала проти будівництва та сприяла ОСОБА_3 в оформленні права власності на будинок.
Доказів на підтвердження того, що рішення Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 127-4-V від 19 січня 2007 року, яким надано ОСОБА_3 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_3 та рішення прийнято з порушенням вимог закону, матеріали справи не містять.
Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, врахував вищенаведені вимоги закону, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не мала уявлення, що на її земельній ділянці побудований будинок її сина ОСОБА_3 , колегія суддів не приймає, оскільки зазначене спростовується наявними в матеріалах справи заявами, а також самою позовною заявою, в якій ОСОБА_1 зазначає про будівництво будинку для сина спільними зусиллями.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції своїм рішенням здійснює незаконне відчуження права власності на земельну ділянку позивача, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не було позбавлено права власності, а надання ОСОБА_3 дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,08 в АДРЕСА_3 , відбувалося з відома та за погодженням ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що експертиза від 01 січня 2020 року не підтверджує написання ОСОБА_1 заяви про надання дозволу на будівництво на присадибній ділянці позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 була обізнана про будівництво будинку та не заперечувала проти будівництва.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 09 лютого 2021 рокупостановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
В.І. Олійник