КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
07 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі:
секретаря судового засідання Федчик Т.В.
захисника Босенка Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2021, -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд провадження по справі закрити у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_1 вказує на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, воно було скоєно 06.02.2021 о 22 год. 40 хв., однак як убачається з відеозапису, часом зупинки останнього є 22 год. 20 хв., що свідчить про не збігання викладеним обставинам у протоколі та на відеозаписі. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній запис про ознаки алкогольного сп'яніння, які дали підстави працівникам поліції вважати, що останній перебуває в такому стані. Також апелянт зауважує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції за основу його винуватості був взятий до уваги протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2021, який складений з численними та грубими порушеннями законодавства, а отже який є недопустимим доказом, і, відповідно, є підставою для закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 288106 від 06.02.2021, ОСОБА_1 06 лютого 2021 року о 22 год. 40 хв. керував транспортним засобом "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1 , по автодорозі М-05 Київ-Одеса, 34 км, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку лікарем-наркологом у медичному закладі КНП "Білоцерківська міська лікарня №4", результат позитивний - 2,11 проміле, чим порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Босенка Ю.Г., дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах поданої апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Пунктом 2.9 (а) ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме:
? протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №288106 від 06.02.2021, складеного щодо ОСОБА_1 про порушення ним вимог п.2.9(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП; (а.с. 1)
? висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №25 від 06.02.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2);
? відеозаписом з нагрудної камери № ВС 01487 від 06.02.2021, дані про застосування якої занесені до протоколу про адміністративне правопорушення .
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9(а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо не збігання часу зупинки патрульними транспортного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі, а також те, що у протоколі не вказано ознак сп'яніння водія і відсутнє в матеріалах справи направлення на медичне освідування, не спростовує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, який поза розумним сумнівом доведений джерелами доказів, зазначеними вище і, які були передосліджені в суді апеляційної інстанції.
Крім того, захисник у судовому засіданні не заперечував факт знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, але вважав, що з причин допущених, на його думку недоліків, докази є недопустимими, що цілком спростовується вищенаведеними обґрунтуваннями .
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2021 та закриття провадження по справі, як того просить апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської областиі від 31.03.2021 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов