єдиний унікальний номер справи 757/44211/19-ц
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4029/2021
27 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача: Білич І.М.
суддів: Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
при секретарі: Кемському В.В., Довгополій А.В.
за участю: представника позивача - Голяр І.С.
представника відповідача - Лук'янчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Лук'янчука Артема Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,
по цивільній справі № 757/44211/19-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
У серпні 2019 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу кошти понесених витрат у сумі 257 112,18 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 856,68 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 19 травня 2018 року з вини відповідача, який керував транспортним засобом марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 та за кермом якого був водій ОСОБА_3 .
На виконання умов договору добровільного страхування від 04травня 2018 року № 006-0479671/01НТ позивачем виплачено страхове відшкодування потерпілому (спадкоємцю ОСОБА_4 ) в сумі 257 112,18 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задоволено.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 257 112,18 грн.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» суму сплаченого судового збору в розмірі 3 856,68 грн.
Не погодившись з рішенням суду, адвокат Лук'янчук А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи скаргу тим, що виплачене страхове відшкодування позивачем за договором добровільного страхування не можна вважати збитками, що страхова компанія в подальшому може вимагати від винуватця ДТП, оскільки відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика переходить право вимоги потерпілої особи в межах виплаченого страхового відшкодування, а не в розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Вказуючи на те, що якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, то відшкодовується не повна вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
У позовній заяві ПрАТ «СК «Брокбізнес» вказує, що ними з ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №006-0479671 від 04 травня 2018 року,
Відповідно до умов договору страхування, вигодонабувачем, тобто особою, яка має майновий інтерес до предмету страхування і несе ризик знищення або пошкодження речі є ОСОБА_5 . Однак, власник автомобіля марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до моменту укладання договору добровільного страхування транспортного засобу №006-0479671 від 04 травня 2018 року. Таким чином, вона навіть теоретично не могла бути вигодонабувачем за вищевказаним договором страхування.
У той час, як позивач вказує, що виплатив страхове відшкодування на рахунок ОСОБА_6 , оскільки він є власником автомобіля марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник позивача доводів апеляційної скарги не визнав, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом при розгляді справи встановлено, що 19 травня 2018 року в м. Києві по вул. Паркова Дорога, 3/5 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , за кермом якого був водій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 .
У результаті ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 з вини ОСОБА_1 , що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 19листопада 2018 року у справі № 757/33708/18-п.
04 травня 2018 року та на момент ДТП, між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та власником автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування № 006-0479671/01НТ, на виконання умов якого позивачем виплачене страхове відшкодування потерпілому (спадкоємцю ОСОБА_4 ) в сумі 257 112,18 грн.
Внаслідок пошкодження транспортного засобу «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до звіту від 21 червня 2018 року № 448-2018 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість відновлювального ремонту складала 276 075,68 грн.
Згідно акту виконаних робіт СП ТОВ «Автомобільний Дім Україна-Мерседес Бенц» офіційний дилер Даймлер АГ від 23 липня 2018 року № 1800009098, вартість відновлювального ремонту склала 257 112,18 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ.
Вищевказана шкода відповідачем не була відшкодована потерпілому у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до нього з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу. Дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 та ст. 38 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначаючи про те, що після проведення виплати на користь ОСОБА_4 у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача, при цьому, станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України «Про страхування»).
Предметом договору страхування, відповідно до його умов та приписів ст. 4 Закону України «Про страхування» є майновий інтерес, що не суперечить закону і пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням майном ( майнове страхування).
Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не було взято до уваги, що звертаючись до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу страхових виплат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування ПрАТ «СК «Брокбізнес» виходило з підстав укладеного між ними та ОСОБА_2 04 травня 2018 року договору добровільного страхування № 006-0479671/01НТ транспортного засобу автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 .
За умовами укладеного договору добровільного страхування № 006-0479671/01НТ від 04 травня 2018 року вигодонабувачем, тобто особою, яка має майновий інтерес до предмету страхування і несе ризик знищення або пошкодження речі була визначена - ОСОБА_5 , якій на праві власності належав застрахований позивачем автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , а не ОСОБА_2 , як про це зазначив суд першої інстанції в рішенні.
За матеріалами справи вбачається, що власник автомобіля ОСОБА_5 , 1968 року народження померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, ще до укладення договору добровільного страхування між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, підставою припинення права власності є, зокрема смерть власника.
Згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом № 1098 від 27 грудня 2018 року чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4 став спадкоємцем на спадкове майно після смерті дружини - автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 ( а.с 14).
ПрАТ «СК «Брокбізнес» 08 січня 2019 року виплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 257 112, 18 грн. ( а.с.47).
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки ( штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Отже, умовою для виплати страхового відшкодування спадкоємцю є наявність у спадкодавця за життя права за договором страхування.
Враховуючи, що договір добровільного страхування № 006-0479671/01НТ від 04 травня 2018 року був укладений після смерті ОСОБА_5 , колегія суддів вважає, що вона не набувала статусу вигодонабувача, так як за життя не мала права на виплату страхового відшкодування за договором страхування.
Об'єктами спадщини є права та обов'язки, в тому числі об'єкти цивільних прав, які належали особі на час смерті.
Відтак, колегія суддів вважає, що до ОСОБА_4 якому було позивачем виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 257 112, 18 грн., не перейшло право вимагати страхові виплати передбачені положеннями Закону України «Про страхування», оскільки договір був укладений на користь особи ( вигодонабувача), яка померла до моменту його укладання.
Відповідно до положень ст. 27 Закону України « Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завданий збиток.
Однак, колегія суддів вважає, що позивачем в порядку положень ст. 81 ЦПК України не було надано доказів того, що за життя спадкодавця йому було завдано шкоду у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо укладення договору страхування і спадкодавець заявляв про порушення своїх прав відповідачем. Незважаючи на те, що позивач при вирішенні питання щодо виплати суми страхового відшкодування мав можливість та пакет документів щодо перевірки наявності правових підстав проведення такої виплати саме спадкоємцю.
Враховуючи вищевикладені підстави недоведеності позовних вимог викладених в постанові апеляційного суду, аналіз інших доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає недоцільним з огляду на встановлення відсутності зазначених вище підстав для звернення позивача з вимогою до відповідача.
Згідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нової постанови за правилами ст.367 ЦПК України про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з зазначених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 368, 372, 376, 381-383, 384, 387 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката Лук'янчука Артема Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 рокускасувати та постановити нове за яким;
Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Брокбізнес» відмовити у задоволенні заявлених вимог до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (ЄДРПОУ 20344871) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 5837,10 (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень десять копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 червня 2021 року.
Суддя-доповідач: Судді: