Справа № 522/11143/21
Провадження 2-а/522/281/21
16 червня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Бойко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,
Позивач 16.06.2021 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом просив примусово видворити з України громадянку В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що 16.06.2021 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області, було повторно виявлено громадянку В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме ухилилась від виїзду за межі території України після закінчення відповідного терміну перебування. Ще 07.11.2018 року ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано її покинути територію України у термін до 06.12.2019 року. Оскільки у визначений термін відповідач з території України не виїхала, та у неї, за наявності паспортного документу, відсутня віза, обов'язковість яких визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення про примусове повернення. 16.06.2021 року за порушення ч.1 ст.203 КУпАП, у відношення громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення від 16.06.2021 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн. Відповідач з заявою про визнання її біженцем, чи особою, яка потребує додаткового захисту, не зверталась
Ухвалою суду від 16.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.06.2021 року.
У судовому засіданні 16.06.2021 року відповідач позов визнала, та не заперечувала проти його задоволення, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 07.11.2019 року працівниками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області) під час проведення профілактичних заходів щодо протидії нелегальній міграції було виявлено особу, яка назвалась громадянкою В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В результаті проведеної перевірки встановлено, що громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула на територію України 28.02.2016 року через КПП «Жуляни» з метою проживання на території України. Всі родичі перебувають на території В'єтнаму.
07.11.2018 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області відносно громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи вчинення нею адміністративного правопорушення, а саме проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 001117 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 13.10.2020 року ПН МОД № 001122 відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
07.11.2018 року ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано її покинути територію України у термін до 06.12.2019 року.
16.06.2021 року співробітниками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно виявлено громадянку В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме ухилилася від виїзду за межі території України після закінчення відповідного терміну перебування.
Відносно відповідача, враховуючи вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП, 16.06.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 005046 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 16.06.2021 року ПН МОД № 005104 відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
У визначений термін громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхала. У відповідача наявний паспортний документ проте відсутня віза обов'язкова наявність яких визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ, рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.
Проте, з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем, чи особою яка потребує додаткового захисту відповідач не зверталась.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).
Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, зі змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).
Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки, громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконала в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, та зважаючи на те, що громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушила правовий режим знаходження її на території України, суд вважає, що є підстави для примусового видворення громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України, а відтак задовольняє позов повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-9, 77, 241-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити з території України громадянку В'єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 16.06.2021 року.
Суддя В.Я.Бондар