Справа №522/10933/21
Провадження № 2/522/7079/21
про забезпечення позову
16 червня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Лисенко А.О.,
розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Будівельно - конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію, державної реєстрації речових прав та припинення права власності,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Будівельно - конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав та припинення права власності.
Ухвалою суду від 16.06.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 12.07.2021 року.
Разом із позовом представником позивача було подано клопотання про забезпечення позову, згідно якого просила:
Заборонити відчуження (накласти арешт) на квартиру, загальною площею 194,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1237335251101), що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на квартиру, загальною площею 194,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1237335251101).
В обґрунтування заяви представник зазначила, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінтех» (далі - ТОВ «Будінтех» або «Забудовник») було укладено Договір пайової участі в будівництві житла № 27/08-05 (далі - Договір № 27/08-05 від 29.08.2005 року), відповідно до якого ОСОБА_1 після вводу завершеного будівництва в експлуатацію, повинна була набути право власності на житлову площу, що розташована на 18 поверсі в будинку будівельний номер АДРЕСА_2 . Загальна характеристика житлової площі по Договору № 27/08-05 від 29.08.2005 року: секція житлового будинку: 4; парадна: № 7; поверх: НОМЕР_1 (правий); загальна площа: 205,99 кв.м..
Після підписання Договору № 27/08-05 від 29.08.2005 року Позивачем було сплачено в повному обсязі вартість квартири, після чого вона повернулась до Росії.
За домовленістю з Забудовником, останній повинен був попередити Позивача про завершення будівництва та прийняття об'єкту в експлуатацію. Проте, на адресу позивача жодного повідомлення не надійшло. Проте, згодом з кінця листопада 2013-го року в Україні розпочалась Революція гідності, надалі антитерористична операція на сході України, у зв'язку з цим Позивачка хвилювалась за своє життя та здоров'я та боялась приїздити до України. Уаховуючи, що Забудовник не попередив Позивача про те, що об'єкт був введений в експлуатацію, а Позивач не могла приїхати до України, вона шукала можливість дізнатися про стан її квартири. 9 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Адвокатського об'єднання «Консалтингова фірма «Домінанта» з проханням дізнатися чи був введений в експлуатацію об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (будівельний номер) та допомогти оформити право власності на квартиру.
Після перевірки та аналізу інформації було встановлено, що спірна квартира була зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення права вимоги від 02.03.2008 року, Договору пайової участі в будівництві житла № 27/08-05 від 29.08.2005 року, акту приймання-передачі та довідки про повну сплату пайових внесків від 11.10.2010 року. Надалі спірна квартира була продана ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 31.08.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., зареєстрований в реєстрі за № 1319. Також, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності по даному нерухомому майну 07.02.2020 року проведено реєстрацію змін площі квартири та загальну площу 212,3 кв.м., житлову площу 80 кв.м. змінено на загальну площу 194.1 кв.м, житлову площу 111,7 кв.м.
За твердженням позивача договору про відступлення прав вимоги на користь ОСОБА_2 вона не підписувала, навіть не прибувала жодного разу до України після укладання нею договору пайової участі. Представник позивача вважає, що без вжиття заходів забезпечення цього позову вказане майно, яке наразі вже належить ОСОБА_3 на момент пред'явлення позову, може бути відчужено з метою ухилення від повернення майна, що істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернулася до суду, оскільки необхідно буде ініціювати нові судові процеси, а також створює ризик того, що рішення суду по даній справі, у випадку задоволення позовних вимог, не відновить порушених прав позивача.
На підставі ч. 3 ст.153 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, подане клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1ст. 149 ЦПК України.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала. щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до п.1 ч.1статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Суд вбачає, що предметом позову є вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав та припинення права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на квартиру, загальною площею 194,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1237335251101.
З огляду на викладене, зважаючи на предмет, підстави та обставини позову, а також надані до клопотання докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання представника позивача та вважає за можливе накласти арешт та заборонити проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на спірну квартиру з метою запобігання невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому суд вважає, що таке забезпечення позову не порушує принципів змагальності та процесуальної рівності сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачам.
Із урахуванням ч. 7ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, доказів того, що у позивача наявне майно на території України не надано.
Таким чином, суд вбачає підстави застосувати до позивача зустрічне забезпечення у розмірі запропонованому позивачем в заяві про забезпечення позову, а саме 10000 грн..
Відповідно до ч.5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного тексту.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов до розгляду справи по суті, а саме:
1.накласти арешт на квартиру, загальною площею 194,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1237335251101), що належить на праві власності ОСОБА_3 .
2.Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на квартиру, загальною площею 194,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1237335251101).
Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради.
Застосувати зустрічне забезпечення позову та зобов'язати ОСОБА_1 , гр. Російської Федерації, паспорт № НОМЕР_2 виданий ТП № 7 Міжрайонного ОУФМС Росії по Московській області в міському поселенні Одинцово внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).
Встановити строк для внесення грошових коштів15 днів з моменту проголошення ухвали.
Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 16.06.2021 року.
Суддя: Л.В. Домусчі