Справа №491/991/20
16 червня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа: Виконавчий комітет Ананьївської міської ради (Орган опіки та піклування Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області),
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа: Виконавчий комітет Ананьївської міської ради (Орган опіки та піклування Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області).
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації згідно наказу служби у справах дітей райдержадміністрації від 22 квітня 2019 року №50/А-2019 перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно наказу служби у справах дітей райдержадміністрації від 15 жовтня 2020 року №86/А-2020 перебуває малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до позовної заяви, мати дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про батька у свідоцтві про народження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, виданий Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10 квітня 2019 року №00022584459).
Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 04 квітня 2019 року, з 25 квітня 2019 року перебуває на повному державному забезпеченні в Ізмаїльському спеціалізованому будинку дитини.
Позивач зазначає, що громадянка ОСОБА_3 після народження дитини не маючи можливості утримувати та виховувати її звернулася на адресу органу опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації із заявою від 08 квітня 2019 року про тимчасове влаштування малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до будинку дитини.
За результатами розгляду заяви розпорядженням голови Ананьївської районної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року №77/А-2019 «Про влаштування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано на повне державне забезпечення до Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини терміном на півроку. Через півроку на адресу служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації надійшло клопотання Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини від 05 листопада 2019 року №02/20-281 щодо подальшої долі малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивач, що 15 листопада 2019 року в службі у справах дітей райдержадміністрації було проведено бесіду з ОСОБА_3 та повідомлено про клопотання Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини від 05 листопада 2019 року №02-20/281 щодо вирішення подальшої долі малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час бесіди ОСОБА_3 попросила не позбавляти її батьківських прав, так як вона планує переїзд за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , де з її слів родичі допоможуть їй з облаштуванням та створенням необхідних умов для подальшого повернення дитини.
Зокрема, в позовній заяві вказано, що 28 листопада 2019 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ананьївської районної державної адміністрації розглядалося питання «Про розгляд клопотання Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини щодо подальшого перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », за результатами розгляду якого було прийнято рішення про продовження терміну перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ізмаїльському спеціалізованому будинку дитини до кінця квітня 2020 року. На підставі рішення комісії головою районної державної адміністрації було видано розпорядження від 05 грудня 2019 року №221/А-2019 «Про продовження терміну перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку дитини».
Згідно Актів про результати відвідування та піклування дитиною від 05 листопада 2019 року №02/06-91 та від 15 жовтня 2020 року №02/06-47, складених КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 квітня 2019 року по теперішній час ніхто не відвідував, не цікавився його долею ні в усній формі, ні в письмовій формі, тобто фактично мати самоусунулась від виховання та утримання дитини. За час подовження терміну перебування дитини в будинку дитини мати дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жодного разу не зверталася на адресу служби у справах дітей райдержадміністрації з питань дитини в родину або чергового продовження перебування дитини в будинку дитини.
Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_3 має ще одну малолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Знам'янка Знам'янського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області 28 вересня 2011 року, яка згідно довідки КЗ «Ананьївський спеціалізований ліцей спортивного профілю Одеської обласної ради» від 09 вересня 2020 року №486 з 01 вересня 2017 року по теперішній час навчається в даному закладі і є ученицею 4 класу. Дитина влаштована до КЗ «Ананьївський спеціалізований ліцей спортивного профілю Одеської обласної ради» за заявою матері.
Відомості про батька у свідоцтві про народження малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, виданий Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 17 жовтня 2020 року №00028195350).
Як зазначено в позовній заяві, що згідно довідки КЗ «Ананьївський спеціалізований ліцей спортивного профілю Одеської обласної ради» від 24 вересня 2020 року №506 ОСОБА_3 не цікавиться шкільним життям дитини: не телефонує, не відвідує класні та загальношкільні заходи за участю своєї доньки. Майже рік не виходить на зв'язок з вчителями та вихователями. На вихідні та канікулярні дні дитину не забирає.
Відповідно до позовної заяви, 29 жовтня 2020 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації. На засіданні комісія з питань захисту прав дитини одноголосно вирішила, зокрема: - вважати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів на їх утримання; - звернутися до Ананьївського районного суду з позовною заявою органу опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та стягнення аліментів на утримання дітей.
На думку позивача, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалий час не займається вихованням та утриманням своїх малолітніх дітей. Має місце також порушення статті 150 Сімейного кодексу України, де передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Вирішуючи питання позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав надасть можливість малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набути статус дитини, позбавленої батьківського піклування та бути усиновленими.
З урахуванням наведених в позовній заяві обставин позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить в прохальній частині:
1. Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 стосовно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. Стягнути з громадянки ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Відкриття рахунку буде проведено відповідно до постанови Національного банку України від 12.11.2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».
3. Інтереси позивача в судовому засіданні буде представляти представник служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації.
4. До судового засідання викликати відповідача - ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 04 січня 2021 року було відкрито провадження у справі та вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.40).
Зокрема, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачеві було роз'яснено про його процесуальні права передбачені ч.8 ст.178 та ст.193 ЦПК України, а саме про право на подання відзиву на позовну заяву та пред'явлення зустрічного позову.
Крім того, було роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі третій особі, що у відповідності до положень статті 181 ЦПК України вона має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, у строк визначений відповідачу для подання відзиву.
Відповідно до наявних в матеріалах справи супровідних листів 04 січня 2021 року сторонам по справі було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву разом з доданими до неї документами (а.с.42-44).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, що відповідачка своїми процесуальними правами, а саме правом на подання відзиву на позовну заяву та пред'явлення зустрічного позову, які роз'яснені їй в ухвалі від 04 січня 2021 року не скористалася.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що третьою особою не було подано пояснення щодо позову, в установлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В подальшому головуючим суддею у справі 10 березня 2021 року було постановлено на місці ухвалу про залучення до участі у справі правонаступника третьої особи Органу опіки та піклування Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області на Виконавчий комітет Ананьївської міської ради (а.с.83).
Зокрема, після виконання всіх завдань підготовчого провадження визначених статтею 189 ЦПК України головуючим суддею у справі було постановлено 10 березня 2021 року ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.83-84).
24 травня 2021 року головуючим суддею у справі без видалення в нарадчу кімнату постановлено на місці ухвалу про залучення до участі у справі правонаступника позивача Органу опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області - Орган опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області.
У судове засідання 16 червня 2021 року сторони по справі не з'явилися.
Представник позивача Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) Платонов С.І., який діє на підставі довіреності №01-25/80 від 23 лютого 2021 року (а.с.100) у судове засідання не з'явився. Проте, 16 червня 2021 року на електронну пошту суду надійшла заява від представника позивача про проведення судового засідання у його відсутність, на позовних вимогах наполягає і не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі (а.с.107).
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася. З наявної в матеріалах справи розписки вбачається, що судом була направлено на зареєстроване місце проживання відповідачки 24 травня 2021 року рекомендованим відправленням за вихідним №491/991/3187/2021 судову повістку про виклик до суду на 16 червня 2021 рік (а.с.102). Однак, вказаний лист повернувся на адресу суду з довідкою АТ «УКРПОШТА» ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.106).
При цьому, відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Аналогічні положення закріплені в пункті 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, яким визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Проте, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що відповідачка ОСОБА_3 викликалася у судове засідання призначене на 16 червня 2021 року через розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про виклик до суду (а.с.105).
При цьому, в оголошенні про виклик відповідача до суду зазначено, зокрема, назву суду в якому перебуває цивільна справа в провадженні, адреса суду, номер справи, суть позову та наслідки неявки в судове засідання, котрі передбачені ЦПК України.
Приписами частини 11 статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З наведеного вбачається, що відповідачці достеменно відомо про те, що на розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває вказана цивільна справа. Проте, жодного разу відповідачка до суду не з'явилася, причини своєї неявки не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавала.
Представник третьої особи - Виконавчого комітету Ананьївської міської ради (Органу опіки та піклування Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області), у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був повідомлений належним чином.
Однак, 02 березня 2021 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшло клопотання від Ананьївського міського голови (а.с.76-77), в якому він просить здійснити розгляд справи без участі представника третьої особи.
Враховуючи викладене, положення ч.3 ст.223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за учасників справи.
При цьому, ч.4 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При цьому, з наведених вище обставин та матеріалів справи вбачається, що відповідачка, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, при цьому у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин неявки, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1 та 2 частини 1 статті 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка відзив на позовну заяву не подала, що відповідає умові визначеній п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч.1 ст.281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяв учасників справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, при розгляді справи встановлено:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій зокрема, просить позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 стосовно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що відповідачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Виноградове, Цюрупинського району Херсонської області, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 25 вересня 2002 року Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області (а.с.16-17), та довідкою Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Херсонській області №6501.13-8762/6501.13-20 від 30 грудня 2020 року (а.с.39).
Встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 має малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 23 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Знам'янка Знам'янського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.18).
Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України виданого Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за № НОМЕР_4 від 17 жовтня 2020 року відомості про батька у свідоцтві про народження малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України та батьком зазначений громадянин України ОСОБА_4 (а.с.19).
При цьому, частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Також встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 має малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 04 квітня 2019 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.20).
Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України виданого Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за №00022584459 від 10 квітня 2019 року відомості про батька у свідоцтві про народження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України та батьком зазначений громадянин України ОСОБА_2 (а.с.21).
Судом встановлено, що відповідно до копії наказу начальника служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №86/А-2020 від 15 жовтня 2020 року взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).
Встановлено, що відповідно до копії наказу начальника служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №50/А-2019 від 22 квітня 2019 року взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах служби у справах дітей Ананьївської районної державної адміністрації малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).
З копії розпорядження голови Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №77/А-2019 від 18 квітня 2019 року вбачається, що вирішено питання щодо влаштування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинок дитини терміном на півроку (а.с.27).
З копії розпорядження голови Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №221/А-2019 від 05 грудня 2019 року вбачається, що вирішено питання щодо продовження терміну перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ізмаїльському спеціалізованому будинку дитини до кінця квітня 2020 року. Крім того, в розпорядженні попереджено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у разі необґрунтованої відмови забрати дитину в зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні й утриманні без поважних причин, буде ініційоване питання щодо позбавлення батьківських прав (а.с.28).
Частиною 1 статті 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З урахуванням частини 1 статті 165 СК України позивач підпадає під категорію осіб, котрі мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до частини 1 статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, при розгляді цивільних справ керується принципом верховенства прав, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено частиною 1, 2 та 4 статті 10 ЦПК України.
Частиною 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Приписами статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до частини 1 статті 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Змістом частини 2 статті 164 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, що 28 листопада 2019 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ананьївської районної державної адміністрації розглядалося питання «Про розгляд клопотання Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини щодо подальшого перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », за результатами розгляду якого було прийнято рішення про продовження терміну перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ізмаїльському спеціалізованому будинку дитини до кінця квітня 2020 року. На підставі рішення комісії головою районної державної адміністрації було видано розпорядження від 05 грудня 2019 року №221/А-2019 «Про продовження терміну перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку дитини».
З копії повідомлення Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини №02/20-118 від 26 квітня 2019 року вбачається, що в їхньому закладі з 25 квітня 2019 року на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації №77/А-2019 від 18 квітня 2019 року перебуває на повному державному забезпеченні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30).
Згідно Актів про результати відвідування та піклування дитиною від 05 листопада 2019 року №02/06-91 та від 15 жовтня 2020 року №02/06-47, складених КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», що з 25 квітня 2019 року по теперішній час мати - ОСОБА_3 за весь час жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилася його долею, ні в усній формі, ні в письмовій формі, тобто фактично мати самоусунулась від виховання та утримання дитини (а.с.31-32).
Крім того, з позовної заяви вбачається, що у відповідачки ОСОБА_3 є ще одна малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Знам'янка Знам'янського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області 28 вересня 2011 року, яка згідно копії довідки КЗ «Ананьївський спеціалізований ліцей спортивного профілю Одеської обласної ради» від 09 вересня 2020 року №486 з 01 вересня 2017 року по теперішній час навчається в даному закладі і є ученицею 4 класу. Дитина влаштована до КЗ «Ананьївський спеціалізований ліцей спортивного профілю Одеської обласної ради» за заявою матері (а.с.24).
При цьому, в матеріалах справи міститься копія довідки директора «Ананьївського спеціалізованого ліцею спортивного профілю Одеської обласної ради» №506 від 24 вересня 2020 року (а.с.25), з якої вбачається, що мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 не цікавиться шкільним життям дитини: не телефонує, не відвідує класні та загальношкільні заходи за участю своєї доньки. Майже рік не виходить на зв'язок з учителями та вихователями. На вихідні та канікулярні дні дитину не забирає (а.с.25).
З копії довідки №486 від 15 вересня 2020 року (а.с.26) вбачається, що назва комунального закладу «Ананьївська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» з 20.12.2019 року дійсно була змінена на комунальний заклад «Ананьївський спеціалізований ліцей спортивного профілю Одеської обласної ради».
З наданого Ананьївською районною державної адміністрації Одеської області 10 листопада 2020 року за №01-36/1777 висновку вбачається, що комісія з питань захисту прав дитини від 29 жовтня 2020 року, орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 , стосовно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів на утримання дітей (а.с.9-14).
Крім того, слід звернути увагу на копію заяви відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинок дитини з якої вбачається, що ОСОБА_3 було роз'яснено, що у разі необґрунтованої відмови забрати дитину в зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні й утриманні без поважних причин адміністрація будинку дитини має право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав на дитину або передати дитину для усиновлення іншим особам без їхньої згоди (частина друга статті 219 Сімейного кодексу України) (а.с.29).
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до абзацу 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Так, при розгляді даної справи судом було встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо не виконує свої батьківські обов'язки відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приписами частини 2 статті 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
В прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема просив суд: - стягнути з громадянки ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
У відповідності до частини 3 статті 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Статтею статті 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до частини 1 та 2 статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об'єм їх прав та не звільняє від обов'язків відносно дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітніх дітей.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 166 СК України є всі підстави для стягнення аліментів з відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання малолітніх дітей: - доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову 11 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 11 листопада 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з такого.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Оскільки вимоги Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому суд дійшов висновку, що судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави (у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України) та за ставками, встановленими ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки в позовній заяві заявлено дві позовні вимоги: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, то з відповідачки ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір 840,80 грн. за кожну вимогу, тобто загальна сума, котра підлягає стягненню з відповідача на користь держави складає 1681,60 грн.
Крім того, суд роз'яснює, що у відповідності із частиною 1 статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 137, 141, 264, 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа: Виконавчий комітет Ананьївської міської ради (Орган опіки та піклування Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області), - задовольнити в повному обсязі.
Позбавити відповідачку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 25 вересня 2002 року Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: - доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 25 вересня 2002 року Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , аліменти на утримання малолітніх дітей: - доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову 11 листопада 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 25 вересня 2002 року Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , в прибуток держави судовий збір в розмірі 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню 60 копійок.
В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню, у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити сторонам по справі, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач:Орган опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 34401250, розташований за адресою: Одеська обл., м.Подільськ, пр-т Шевченка, 2;
Віддповідач:ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;
Третя особа:Виконавчий комітет Ананьївської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 42024778, розташований за адресою: Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 20.
Суддя: О.О. Желясков
Рішення набуло законної сили «_____»_______________20___року.