16 березня 2010 р. Справа № 44587/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Попка Я.С. , Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання Бацик О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі за її позовом до ВДАІ смт. Чемеровці УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити їй пропущений з поважних причин строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову інспектора ВДАІ смт. Чемеровці УДАІ УМВС України в Хмельницькій області старшого сержанта міліції Росецького О.В. серії ВХ № 074594 від 23.04.2009 року про її притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивачка просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нову постанову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що зафіксоване посадовими особами відповідача порушення правил дорожнього руху вона особисто, як власник транспортного засобу, не допускала, оскільки у вказаний в постанові час перебувала на роботі, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, а за кермом автомобіля перебував її чоловік ОСОБА_4, який має на це право. Вважає, що вона не може нести відповідальність за адміністративне правопорушення, якого не вчиняла. Просить врахувати, що суд не вирішив її позовної вимоги про поновлення встановленого ст. 289 КУпАП строку для подання скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана нею постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою і правових підстав для її скасування немає.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального і процесуального права та є помилковими.
Так, постановою інспектора ВДАІ смт. Чемеровці УДАІ УМВС України в Хмельницькій області старшого сержанта міліції Росецького О.В. серії ВХ № 074594 від 23.04.2009 року позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що вона 21 квітня 2009 року о 14 год. 42 хв. в с. Іванківці Дунаєвецького району Хмельницької області, керуючи автомобілем марки «Опель Астра» (д/н НОМЕР_1), рухалася зі швидкістю 92 км/год., тобто перевищила обмеження максимальної швидкості руху у населеному пункті більш як на 20 км/год., чим порушила п. 12.4 ПДР України.
Відповідно до статті 141 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно із приписами статті 258 КУпАП посадові особи органів Державної автомобільної інспекції мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Оспорювана позивачкою постанова від 23.04.2009 року була винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом із тим, згідно зі статтею 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.
Таким чином, перед застосуванням на території України відповідний прилад повинен пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
На даний час наявні у працівників Державної автомобільної інспекції прилади не можна вважати автоматичними засобами фото - або відеофіксації, оскільки вони знаходяться у співробітників Державної автомобільної інспекції, управляється ними безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і т. п).
У матеріалах справи відсутній експертний висновок або сертифікат відповідності приладу, яким було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху, тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, судом було встановлено, що у вказаний у постанові відповідача час за кермом автомобіля марки «Опель Астра» (д/н НОМЕР_1) насправді перебувала не позивачка ОСОБА_1, як його власник, а її чоловік ОСОБА_4, який має законне право на керування цим транспортним засобом. Це, зокрема, підтвердила свідок ОСОБА_3, будучи допитаною у судовому засіданні.
Однак, вважаючи зазначену обставину доведеною, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, безпідставно залишив її поза увагою при ухваленні судового рішення по суті.
Натомість, згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 у встановленому законом порядку доведено той факт, що 21 квітня 2009 року о 14 год. 42 хв. в с. Іванківці Дунаєвецького району Хмельницької області вона не перебувала за кермом автомобіля марки «Опель Астра» (д/н НОМЕР_1) та, як водій транспортного засобу, не порушувала п. 12.4 ПДР України, що в силу презумпції невинуватості виключає можливість притягнення її до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, якого вона в дійсності не вчиняла.
У свою чергу відповідач, як суб'єкт владних повноважень, судовий розгляд даної справи проігнорував та правомірності свого рішення перед судом не довів.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Крім того, оскільки передбачений ст. 289 КУпАП строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачкою пропущений з поважних причин, а саме через несвоєчасне одержання її копії та долучених до неї доказових матеріалів, він підлягає поновленню судом.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі № 2-а-597/09 скасувати і прийняти нову постанову, якою заявлений адміністративний позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови інспектора ВДАІ смт. Чемеровці УДАІ УМВС України в Хмельницькій області старшого сержанта міліції Росецького О.В. серії ВХ № 074594 від 23 квітня 2009 року про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ВДАІ смт. Чемеровці УДАІ УМВС України в Хмельницькій області старшого сержанта міліції Росецького О.В. серії ВХ № 074594 від 23 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Онишкевич Т.В.
Судді Попко Я.С. , Сапіга В.П.
Постанова у повному обсязі складена 18 березня 2010 року.