16 березня 2010 р. Справа № 43319/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Попка Я.С. , Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання Бацик О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, після доповнення позовних вимог, просив зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФ України в Рівненській області) переоформити його пенсію військовослужбовця на пенсію військового прокурора відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» та здійснити її перерахунок виходячи з розміру 9659,25 грн., починаючи з 01 лютого 2008 року.
Постановою Рівненського міського суду від 23 квітня 2009 року вказаний позов задоволено частково, зобов'язано відповідача переоформити пенсію ОСОБА_1 з пенсії військовослужбовця на пенсію військового прокурора згідно із ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» та здійснити перерахунок пенсії позивача за новим посадовим окладом, встановленим постановами Кабінету Міністрів України № 700 від 12.05.2007 року та № 34 від 06.02.2008 року, починаючи з 05 червня 2008 року.
У поданій апеляційній скарзі ГУ ПФ України в Рівненській області просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пенсія позивачу призначена з січня 1996 року згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-XII), як підполковнику Збройних Сил України, звільненому у запас з посади заступника військового прокурора. У подальшому за бажанням ОСОБА_1 вид його пенсії неодноразово змінювався і починаючи з 01.05.2005 року УПФ України в м. Рівне йому припинено виплату пенсії відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» та призначено пенсію за вислугу років, як військовослужбовцю. На даний час позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Рівненській області і отримує пенсію на підставі п. «а» ст. 13 Закону № 2262-XII. Постановою Кабінету Міністрів України № 34 від 06.02.2008 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з 01.02.2008 року змінено посадові оклади та деякі інші умови оплати праці військовослужбовців, на яких поширюється чинність постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року.
На підставі довідки Рівненського обласного військового комісаріату від 11.05.2008 року № XГ-13993/300 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, розмір якої з урахуванням надбавок склав 7092,13 грн. Однак, пунктом 29 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому, починаючи з 01 січня 2008 року максимальний розмір пенсії, обчисленої згідно із вищевказаним Законом складав 5640 грн., з 01 квітня 2008 року - 5772 грн., з 01 липня 2008 року - 5784 грн. та з 01.10.2008 року - 5976 грн. Проте, оскільки розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.01.2008 року вже перевищував встановлене обмеження, виплата йому пенсії починаючи з 01.02.2008 року залишена у попередньому розмірі 6615,03 грн. Вважає, що ОСОБА_1 правомірно було нараховано пенсію у такому розмірі.
Просить також врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і що органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій в межах встановлених основним фінансовим документом видатків. Незважаючи на те, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) певні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », будь-якого перерозподілу коштів на виплату пенсій військовослужбовцям без урахування обмежень їх розміру у Державному бюджеті України на 2008 рік здійснено не було.
Стверджує, що при розрахунку розміру пенсії позивача необхідно керуватися насамперед постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 10 якої також встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком. Дана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України в межах своєї компетенції, не скасовувалася та підлягає обов'язковому виконанню Пенсійним фондом України і його органами на місцях. Вважає, що задоволення заявленого ОСОБА_1 позову призведе до порушення принципу збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства і не узгоджується із закладеними у бюджеті видатками на соціальний захист громадян.
Вимоги позивача про перерахунок пенсії на підставі довідки військової частини А-0796 № 127 від 13.03.2008 року є безпідставними, оскільки дана довідка видана неуповноваженим органом. Крім того, до функцій ГУ ПФ України в Рівненській області не відноситься призначення, перерахунок чи поновлення виплати пенсій згідно із ст. 501 Закону України «Про прокуратуру», про що просить ОСОБА_1, і суд неправомірно поклав на нього такий обов'язок.
Під час апеляційного розгляду справи представник апелянта ГУ ПФ України в Рівненській області підтримав вимоги за апеляційною скаргою та надав суду пояснення, аналогічні до її змісту.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засідання апеляційного суду вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача і учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що він за вибором має право на одержання пенсії згідно із ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» чи пенсії військовослужбовця, а тому ГУ ПФ України в Рівненській області неправомірно відмовляє йому у призначенні пенсії військового прокурора та проведенні її перерахунку відповідно до нового посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 700 від 12.05.2007 року, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 06.02.2008 року. Обов'язок щодо проведення такого перерахунку слід покласти на відповідача з часу звернення позивача із заявою про зміну виду пенсії, тобто з 05 червня 2008 року.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений на пенсію з посади заступника військового прокурора Рівненського гарнізону у грудні 1995 року та починаючи з 01 січня 1996 року отримував пенсію за вислугою років.
З часу призначення пенсії позивачу її різновид на його вимогу неодноразово змінювався, зокрема, починаючи з 01.05.2005 року йому припинено виплату пенсії відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» та призначено пенсію на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із ч.9 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» (Закон України № 1789-XII) прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором. Військові прокурори і слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців.
Відповідно до ч.12 ст. 501 цього ж Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 16 липня 2007 року звернувся на адресу ГУ ПФ України в Рівненській області із заявою про переоформлення виплачуваної йому пенсії військовослужбовця на пенсію військового прокурора з одночасним її перерахунком відповідно до нового посадового окладу, встановленого постановами Кабінету Міністрів України № 700 від 12.05.2007 року та № 34 від 06.02.2008 року, у задоволенні якої відмовлено листом за № М-506/06-14 від 28.07.2008 року.
Досліджуючи питання щодо правомірності таких дій відповідача, колегія суддів виходить із таких міркувань.
Положеннями п. 5 пп. 2.2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року за № 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 року за № 581/6869, передбачено, що головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Окрім цього, відповідно до приписів п. 6 пп. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 81-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах призначають (здійснює перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із доводами апелянта про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Рівненській області щодо переоформлення його пенсії військовослужбовця на пенсію військового прокурора відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру», яка призначається і виплачується відповідними управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, а не головними управліннями Пенсійного фонду України в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
При цьому колегія суддів виходить із того, що положеннями ч. 1 ст. 52 КАС України передбачено право лише суду першої інстанції згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, а згідно із приписами ч. 3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, не передбачає можливості проведення перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 на підставі поданої ним довідки військової частини А-0796 № 127 від 13.03.2008 року, а відтак ці позовні вимоги також не можуть бути задоволені.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, а відтак оскаржуване судове рішення слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202 п. 3, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити.
Скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 23 квітня 2009 року у справі № 2-а-1881/09 та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Онишкевич Т.В.
Судді Попко Я.С. , Сапіга В.П.
Постанова у повному обсязі складена 18 березня 2010 року.