Справа № 2-675/10
Іменем України
29 березня 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі:
головуючого судді Ченцової С.М.
секретаря Биховець Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будівельно-монтажного управління «Житлобуд-1» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпромбуд» про стягнення розрахунку при звільненні, середнього заробітку та моральної шкоди,
12.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до БМУ «Житлобуд-1» ВАТ «Чернігівпромбуд» про стягнення суми розрахунку при звільненні в сумі 9177 грн. 32 коп., середнього заробітку за весь час затримки по день звернення до суду в сумі 4964 грн. 34 коп., моральної шкоди в розмірі 3000 грн. 00 коп. та судові витрати. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.12.2004 року він був прийнятий на роботу водієм 1-го класу до ВАТ «Чернігівпромбуд» БМУ «Житлобуд-1».11.05.2007 року його переведено слюсарем 5-го розряду на тому ж підприємстві. 15.10.2009 року його звільнено на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України. Заробітна плата за період з квітня 2009 року не виплачувалась, в день звільнення розрахунок з ним не проведений. Сума розрахунку при звільненні становить 9177 грн. 32 коп., що вбачається з копії розрахунку по заробітній платі за жовтень 2009 року. Зазначає, що невиплатою заробітної плати з квітня 2009 року та не проведення повного розрахунку при його звільненні відповідач порушив конституційні та трудові права, які призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків, що виразилось у необхідності запозичення коштів для харчування, придбання ліків та оплату комунальних послуг вимагають додаткових зусиль для організації його життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 3000 гривень.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку з виплатою заробітної плати при звільненні, остаточно просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки відповідно до довідки відповідача в сумі 5343 грн. 12 коп., 3000 гривень моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 600 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях (а.с.16-17, 36-37) . Крім того, пояснив, що виплата заробітної плати працівникам як звільненим, так і працюючим, проводиться частинами в залежності від надходження коштів на розрахунковий рахунок, про що свідчать дані , наведені в запереченні . Частинами виплачувалась заробітна плата і ОСОБА_1 На момент розгляду справи позивачу повністю виплачена заборгованість по заробітній платі та компенсація за несвоєчасну виплату. Несвоєчасна виплата заробітної плати ОСОБА_1 не є навмисним ухиленням від виплати заборгованості. Керівник підприємства вважає , що жодних моральних, а тим більше фізичних страждань позивачу завдано не було. Навпаки , коли позивач за станом здоров»я не міг виконувати обов»язки водія , йому запропонували виконувати роботу слюсаря; позивач продовжував працювати на підприємстві і після досягнення пенсійного віку. Тому , крім пенсії отримував заробітну плату в розмірі 1800 гривень .
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Судом встановлено, що 01.12.2004 року наказом № 100 від 01.12.2004 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу водієм 1-го класу до ВАТ «Чернігівпромбуд» БМУ «Житлобуд-1», наказом від № 30 від 17.05.2007 року переведено слюсарем 5-го розряду на тому ж підприємтсві, а наказом № 52 від 15.10.2009 року звільнено з посади на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України (а.с.8-9).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Письмового повідомлення ОСОБА_1 відповідачем здійснено не було. Отже, при звільненні, з вини відповідача з позивачем не був проведений повний розрахунок і ВАТ «Чернігівпромбуд» БМУ «Житлобуд-1» не надано допустимих доказів про відсутність його вини в цьому.
Згідно довідки ВАТ «Чернігівпромбуд» БМУ «Житлобуд-1» заборгованість перед позивачем по заробітній платі в сумі 9177 грн. 32 коп. виплачена повністю лише 27.01.2010 року (а.с.36).
Оскільки, відповідачем порушено право позивача щодо строку проведення розрахунку при звільненні, передбаченого ст.116 КЗпП, а тому відповідно до ст.117 КЗпП підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
При визначенні суми середнього заробітку, що підлягає стягненню, суд враховує, що наказом БМУ « Житлобуд -1» № 79 від 04.11.2009 року з 9 листопада 2009 року встановлено тривалість робочого дня -7 годин. Середньоденна заробітна плата складала - 86 гривень 88 копійок, в перерахунку на 7 годин - становить 76 гривень 02 копійки. Сума середнього заробітку за час затримки зарплати складає 5343,12 гривень , що підтверджується довідкою , наданою відповідачем
( а.с. 38) та підтримав позивач у судовому засіданні.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 237-1 КзПП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 4 постанови № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди” вказано на необхідність в позовній заяві зазначати, в чому полягає ця шкода, якими діями чи бездіяльністю вона заподіяна, з яких міркувань визначений розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджено.
У судовому засіданні позивач не надав суду доказів того, що йому завдана моральна шкода. Доводи позивача про те, що моральна шкода полягає у тому, що позивач змушений був декілька разів приїжджати до підприємства , щоб зустрітись з керівником , отримати довідки , не грунтуються на законі, оскільки : позивач мав право та використав своє право звернення до суду з заявою про витребування довідки про розмір заборгованості по заробітній платі , середньомісячну та середньоденну заробітну плату. На день звернення до суду позивачу частково виплачена заробітна плата , в сумі 988,56 гривень , до 27.01.2010 року- повністю погашена сума заборгованості по заробітній платі. Заробітна плата не була єдиним джерелом доходів позивача , він отримує пенсію за віком. Тому , суд вважає, що порушення права позивача на своєчасну оплату його праці , не призвело до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв»язків і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких підстав , суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди немає.
Не підлягають відшкодуванню і витрати на правову допомогу в сумі 600, 00 гривень , оскільки позивачем надана тільки квитанція про оплату 600 гривень ( а.с. 29) , із змісту якої не зрозуміло за які види послуг оплачена сума. Крім того , інших документів , що підтверджували б повноваження особи , яка надавала правову допомогу позивач суду не надав та пояснив , що крім квитанції інших документів у нього немає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України , підлягають стягненню з відповідача судові витрати: в доход держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, в розмірі 59 грн. 50 коп. (51 грн. 00 коп. - за вимогу майнового характеру, 8,50 грн. - про стягнення моральної шкоди); на користь місцевого бюджету м. Чернігова - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57-61, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 295 ЦПК України, ст. ст. 116, 117, 2371 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Будівельно-монтажного управління «Житлобуд-1» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпромбуд» про стягнення розрахунку при звільненні, середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Будівельно-монтажного управління «Житлобуд-1» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпромбуд» (юридична адреса: м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки заробітної плати в сумі 5343 гривні 12 копійок.
Стягнути з Будівельно-монтажного управління «Житлобуд-1» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпромбуд» в доход держави судовий збір в розмірі - 59 гривень 50 копійок.
Стягнути з Будівельно-монтажного управління «Житлобуд-1» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпромбуд» на користь державного бюджету м. Чернігова на розрахунковий рахунок: 31214259700002 код ЄДРПОУ 22825965 МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області - 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського
районного суду м.Чернігова С.М.Ченцова