13 квітня 2010 р. Справа № 73644/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Сапіги В.П. , Попка Я.С.
при секретарі судового засідання Наконечна М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконними наказів про звільнення з роботи, зобов'язання укласти трудовий договір, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх позовних вимог просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України (далі - ДМС України) від 25.04.2008 року № 693-к у частині свого звільнення з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Західної регіональної митниці;
- визнати незаконним і скасувати п. 2 наказу ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к “По особовому складу митних органів” у частині визнання недоцільним подальшого перебування його на державній службі в митних органах;
- зобов'язати Голову ДМС України та начальника Львівської митниці запропонувати йому посаду старшого інспектора відділу митного оформлення митного поста “Краковець” Львівської митниці та укласти трудову угоду, призначивши на цю посаду.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року вказаний позов було задоволено, визнано протиправним і скасовано наказ Голови ДМС України від 25.04.2008 року № 693-к у частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення митного поста “Краковець” у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці; визнано незаконним і скасовано п. 2 наказу Голови ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к “По особовому складу митних органів” в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах, а також зобов'язано Голову ДМС України і начальника Львівської митниці запропонувати позивачу посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста “Краковець” Львівської митниці та укласти з ним трудову угоду, призначивши на зазначену посаду.
Окрім того, на користь ОСОБА_1 судом було стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2008 року по день поновлення на роботі.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ДМС України просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення було ухвалене без належного повідомлення ДМС України про судовий розгляд, чим позбавлено можливості реалізації процесуальних прав, передбачених ст.ст. 49, 51, 76, 139 КАС України.
Одночасно звертає увагу апеляційного суду на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.
Так, судом було ототожнено 9-ти значний код митниці, який використовується у митних процедурах, із 8-ми значним кодом ЄДРПОУ, та зроблено помилковий висновок про реорганізацію, а не ліквідацію Західної регіональної митниці. При цьому судом не було враховано приписи ст. 15 Митного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, ст.ст. 22, 34, 35, 36, 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Висновок суду про те, що більшість працівників Західної регіональної митниці було прийнято на роботу до Львівської митниці у порядку переведення, на думку апелянта, не відповідає положенням ч. 3 ст. 36 КЗпП України, оскільки жоден працівник Західної регіональної митниці не був переведений у Львівську митницю відповідно до приписів ст. 32 КЗпП України.
Додатково звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що Західна регіональна митниця здійснювала щодо Вадул-Сіретської, Виноградівської, Івано-Франківської, Кельменецької, Рівненської, Тернопільської, Ужгородської, Чопської, Хмельницької та Ягодинської митниць контрольно-координуючі функції з питань митного контролю й митного оформлення і порівняльний аналіз положень про Західну регіональну митницю та Львівську митницю свідчить про зменшення повноважень Львівської митниці, що призвело до зменшення штатної чисельності її працівників.
Окрім цього наполягає на тому, що приписи ч. 4 ст. 40 КЗпП України, на які покликається суд першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні, не поширюються на випадки повної ліквідації підприємства, установи, організації, яка мала місце із Західною регіональною митницею, а відтак згідно із роз'ясненнями, що містяться у абз. 3 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Також апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що на підставі результатів службового розслідування, проведеного на виконання наказу ДМС України від 19.09.2007 року № 771 «Про призначення службового розслідування» (акт службового розслідування від 15.02.2008 року № 2/2008) було видано наказ ДМС України № 301-к від 18.03.2008 року, у п. 2 якого було визнано за недоцільне подальше перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 за порушення ним службових обов'язків, що проявилося у неналежному здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, які переміщалися через митний кордон України. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вказаним фактом не було проведено лише у зв'язку із спливом граничного строку застосування дисциплінарного стягнення. Тому висновок суду першої інстанції про те, що наказ ДМС України № 301-к від 18.03.2008 року прийнятий всупереч установленому порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з митних органів свідчить про неповне з'ясування обставин справи.
Одночасно наполягає на тому, що оскільки позивач не працював у ДМС України і заробітну плату отримував у Західній регіональній митниці, то у суду не було правових підстав для покладення обов'язку на вказаного відповідача щодо виплати позивачу ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Додатково апелянт покликається на судову практику з аналогічних спорів, яка свідчить про правомірність звільнення позивача ОСОБА_1 наказом ДМС України від 25.04.2008 року № 693-к на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Західної регіональної митниці.
Львівська митниця у поданій апеляційній скарзі після уточнення своїх вимог просить скасувати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.11.2008 року у справі № 2-976/08 та направити справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду з огляду на приписи ст. 227 КАС України. Свої вимоги аргументує тим, що оскаржуване судове рішення було прийняте з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Висновок суду про те, що наказ ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к був прийнятий всупереч встановленому порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів митної служби є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він був виданий за результатами службового розслідування, у ході якого було встановлено, що посадовими особами відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці, зокрема і позивачем ОСОБА_1, у порушення своїх посадових обов'язків не було забезпечено належного митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщалися через митний кордон України. Такі дії позивача було визнано несумісними з вимогами Закону України «Про державну митну службу», але у зв'язку із закінченням встановлених ст. 148 КЗпП України строків застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 не було застосовано жодного дисциплінарного стягнення, а визнано недоцільним подальше перебування його на державній службі в митних органах. При цьому Львівська митниця наголошує на тому, що на підставі наказу ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах не було припинено.
Одночасно апелянт наполягає на тому, що висновок суду про фактичну реорганізацію Західної регіональної митниці на підставі наказу ДМС України № 61 від 29.01.2008 року суперечить приписам ст. 15 Митного кодексу України, ст.ст. 104, 107, 108, 110, 111 ЦК України, ст.ст. 36, 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Вважає припинення Західної регіональної митниці шляхом ліквідації таким, що було проведено у повній відповідності з вимогами закону.
При цьому наголошує на тому, що ідентифікаційні коди у ЄДРПУО Західної регіональної митниці та Львівської митниці є різними, а код «209000000» є кодом митного органу, який присвоюється наказом ДМС України з метою ідентифікації митного органу у електронній мережі і є фактично порядковим номером митниці у переліку всіх митних органів України.
Окрім цього акцентує увагу апеляційного суду на тому, що функції та завдання, які покладалися на Західну регіональну митницю та Львівську митницю не є тотожними і Львівська митниця не є правонаступником Західної регіональної митниці, незважаючи на отримання частини майна Західної регіональної митниці, покладення на неї обов'язку щодо видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії державним службовцям, пенсія яких була призначена на умовах та у відповідності до Закону України «Про державну митну службу», передачі від Західної регіональної митниці справ про контрабанду, порушення митних правил та нараховані податкові борги і зобов'язання суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
Додатково апелянт наголошує на тому, що приписи ч. 4 ст. 40 КЗпП України, на які покликається суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні, не поширюються на випадки повної ліквідації підприємства, установи, організації, а також на неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 421 КЗпП України з огляду на передбачений Законом України «Про державну службу» порядок прийняття на таку на конкурсній основі. Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про наявність у позивача переважного права на укладення трудового договору на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці.
Окремо апелянт звертає увагу апеляційного суду на грубі порушення норм процесуального права при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції, які проявилися у неповідомленні належним чином про час та місце розгляду справи, ненадісланні копії судового рішення, порушенні вимог щодо територіальної підсудності даної справи.
Представники апелянтів ДМС України та Львівської митниці у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у своїх апеляційних скаргах, підтримали повністю поясненнями, аналогічними до викладеного у самих скаргах, просять їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянтів заперечив, вважає законним оскаржуване судове рішення та просить залишити його без змін, а подані апеляційні скарги - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що з огляду на приписи ст.ст. 22, 23, 28 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року, оспорюваний наказ ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах у зв'язку із порушенням присяги державного службовця є необґрунтованим та безпідставним, прийнятий всупереч встановленому порядку притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді звільнення з митних органів.
Одночасно судом було зроблено висновок про те, що при проведенні ліквідації Західної регіональної митниці відповідно до наказу ДМС України № 61 від 29.01.2008 року та створенні Львівської митниці відповідно до наказу ДМС України № 429 від 25.04.2008 року не відбулася повна ліквідація Західної регіональної митниці відповідно до приписів ст.ст. 104-111 ЦК України, а мало місце перетворення (реорганізація) митниці у розумінні вимог ст. 107 ЦК України.
При цьому звільнення 30.04.2008 року позивача ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України наказом ДМС України № 693-к від 25.04.2008 року було проведено у період його тимчасової непрацездатності з 29.04.2008 року по 14.05.2008 року, що стверджується листком непрацездатності серії АБЗ № 2080429 від 29.04.2008 року. Дана обставина свідчить про порушення при звільненні позивача ОСОБА_1 приписів ч. 4 ст. 40 КЗпП України.
Окрім того, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що оскільки у Львівській митниці у ході реорганізації Західної регіональної митниці проводився набір працівників аналогічної спеціальності і на аналогічні посади, то відповідачами не було дотримано приписів ст.ст. 42, 421 КЗпП України, а тому судом було зобов'язано Голову ДМС України та начальника Львівської митниці запропонувати позивачу посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста “Краковець” Львівської митниці та укласти з ним трудову угоду, призначивши на зазначену посаду.
Разом із тим суд першої інстанції вирішив стягнути на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2008 року по день поновлення на роботі.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, позивач ОСОБА_1 з 01.01.2008 року по 30.04.2009 року працював на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець”.
З наявної у матеріалах справи копії наказу ДМС України № 301-к від 18.03.2008 року “По особовому складу митних органів” вбачається, що у ході службового розслідування, проведеного відповідно до наказу ДМС від 19.09.2007 року № 771 “Про призначення службового розслідування”, було виявлено неналежне виконання службових обов'язків посадовими особами митного поста “Краковець”.
При цьому з огляду на виявлені у ході такого службового розслідування обставини у п. 2 оспорюваного наказу ДМС України № 301-к від 18.03.2008 року було вирішено вважати недоцільним подальше перебування на державній митній службі в митних органах ряду посадових осіб митного поста “Краковець”, зокрема, і позивача ОСОБА_1
Разом із тим, відповідно до положень преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV, цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
Відповідно до п. 21 Статуту порушенням службової дисципліни є протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Приписами п. 23 Статуту визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень за вчинення посадовими особами митної служби дисциплінарних правопорушень, а саме:
1) зауваження;
2) догана;
3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання;
4) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
5) попередження про неповну службову відповідність;
6) звільнення з митного органу.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що вказаним Статутом не передбачено такого способу реагування на вчинення посадовими особами митної служби дисциплінарних правопорушень, як визнання недоцільним подальшого перебування на державній митній службі в митних органах.
Покликання апелянтів у обґрунтування правомірності оспорюваного наказу ДМС України № 301-к від 18.03.2008 року на неможливість накладення на позивача ОСОБА_1 одного з передбачених Статутом дисциплінарних стягнень з огляду на закінчення встановленого приписами ст. 148 КЗпП України граничного строку для застосування дисциплінарного стягнення колегією суддів до уваги не береться з огляду на те, що такі обставини врегульовано пп. 2 п. 25 Статуту як такі, що виключають можливість застосування дисциплінарних стягнень, що не створює правових підстав для реагування на виявлені у ході службового розслідування обставини у спосіб, зазначений у п. 2 наказу ДМС України № 301-к від 18.03.2008 року.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним і скасування п. 2 наказу ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к “По особовому складу митних органів” у частині визнання недоцільним його подальшого перебування на державній службі в митних органах, а отже про правомірність їх задоволення судом першої інстанції.
Окрім того, у ході апеляційного розгляду було встановлено, що у подальшому наказом ДМС України № 1884-к від 15.10.2009 року оспорюваний позивачем ОСОБА_1 наказ ДМС України від 18.03.2008 року № 301-к “По особовому складу митних органів” було скасовано в цілому.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та вимогам апелянтів у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо перевірки правомірності його звільнення з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці та поновлення на роботі, колегія суддів виходить із таких міркувань.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. При цьому цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права, а порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Преамбулою Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що він визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України.
Главою 2 МК України визначена структура та організація діяльності митної служби в Україні.
Відповідно до ст. 12 МК України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.
Приписами ст. 13 МК України передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів.
Спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.
Положеннями ч. 4 ст. 15 МК України передбачено, що митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.
Указом Президента України “Про Державну митну службу України” від 29 листопада 1996 року № 1145/96 відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України було утворено на базі Державного митного комітету України, що ліквідується, Державну митну службу України як центральний орган виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 940 було затверджене Положення про Державну митну службу України. Відповідно до положень п. 9 вказаного положення Голова ДМС України приймає рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, затверджує їх структуру, чисельність та штатні розписи (пп. 1 п. 9), а також самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників ДМС України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників регіональних митниць (пп. 13. п.9)
З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянтів на приписи ст.ст. 104, 107, 108, 110, 111 ЦК України, ст.ст. 36, 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у обґрунтування свого твердження про повну ліквідацію Західної регіональної митниці, яка є юридичною особою публічного права.
Разом із тим, згідно із копією наказу ДМС України № 61 від 29.01.2008 року “Про ліквідацію митних органів” з метою оптимізації діяльності й структури митних органів вирішено ліквідувати Західну регіональну митницю з 01.05.2008 року та вважати недійсним код 20900 00 00.
Одночасно відповідно до копії наказу ДМС України № 64 від 29.01.2008 року “Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць” з метою оптимізації діяльності й структури митних органів було створено Львівську митницю, підпорядкувавши її Державній митній службі, визначивши зоною її діяльності Львівську область та установивши той самий код - 20900 00 00.
При цьому п. 12 цього ж наказу Львівську митницю визначено правонаступником Західної регіональної митниці в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям, пенсія яким призначена на умовах і відповідно до норм Закону України “Про державну службу”.
Окрім того, наказом ДМС України № 393 від 17.04.2008 року Львівську митницю уповноважено прийняти від Західної регіональної митниці кримінальні справи про контрабанду, справи про порушення митних правил, дізнання по яких триває, та покладено на Львівську митницю обов'язки і наділено правами з усіх питань, що стосуються дізнання у кримінальних справах про контрабанду, провадження у справах про порушення митних правил, прийнятих від Західної регіональної митниці, у тому числі з питань представництва у судових органах у разі оскарження постанов митних органів у справах про порушення митних правил.
Згідно із копією наказу ДМС України № 429 від 25.04.2008 року “Про передання податкових зобов'язань та податкових боргів платників податків” Львівську митницю було уповноважено прийняти від Західної регіональної митниці податкові борги платників податків, а також податкові зобов'язання, апеляційне узгодження яких триває, та наділено правами з усіх питань, що стосуються узгодження та погашення податкових зобов'язань та податкових боргів, прийнятих від Західної регіональної митниці, у тому числі з питань представництва у судових органах у разі оскарження таких податкових зобов'язань та податкових боргів.
Порівняльний аналіз змісту наявних у матеріалах справи Положення про Західну регіональну митницю та Положення про Львівську митницю свідчить, що зоною діяльності обидвох митниць щодо безпосереднього здійснення митного контролю та митного оформлення є Львівська область, однак Львівська митниця не наділена контрольно-координуючими функціями з питань митного контролю та митного оформлення на територіях Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей.
Порівняльний аналіз наявних у матеріалах справи копій штатного розпису на 2008 рік Західної регіональної митниці та штатного розпису на 2008 рік Львівської митниці, а також Положення про митний пост “Краковець” Західної регіональної митниці та Положення про митний пост “Краковець” Львівської митниці свідчить про те, що після проведеної оптимізації діяльності й структури митних органів митний пост “Краковець” ліквідований не був і у штаті митного поста “Краковець” передбачені посади старшого інспектора відділу митного оформлення.
Порівняльний аналіз наявних у матеріалах справи копій посадової інструкції старшого інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Західної регіональної митниці, з якою був ознайомлений позивач ОСОБА_1 при проходження служби, та посадової інструкція старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці свідчить про фактичну ідентичність прав та службових обов'язків на обидвох посадах.
Окрім того, з наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи Західної регіональної митниці та Львівської митниці вбачається, що юридична адреса обох митних органів є однаковою - м. Львів, вул. Костюшка, 1.
З огляду на наведені правові норми та встановлені судом обставини колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з особливостей створення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб публічного права, до яких належить ДМС України та підпорядковані їй митні органи, наказом ДМС України № 61 від 29.01.2008 року з метою оптимізації діяльності й структури митних органів фактично було проведено реорганізацію підпорядкованих митних органів, у тому числі реорганізацію Західної регіональної митниці у Львівську митницю.
Таку ж правову позицію висловила колегія суддів Вищого адміністративного суду в ухвалі від 24.02.2010 року у аналогічній справі за позовом ОСОБА_2 до ДМС України, Львівської митниці про визнання протиправними наказів про звільнення та їх скасування і зобов'язання укласти трудовий договір.
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки, порядок і умови проходження служби в митних органах України визначені, зокрема, Митним Кодексом України, Законом України “Про державну службу”, Положенням про порядок та умови проходження служби в митних органах України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 року № 97.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу” державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених КЗпП України.
З наявної у матеріалах справи копії наказу ДМС України № 693-к від 25.04.2008 року “Про звільнення” вбачається, що відповідно до наказу ДМС України від 29.01.2008 року №61 “Про ліквідацію митних органів” позивача ОСОБА_1 30.04.2008 року було звільнено з посади старшого інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення митного поста “Краковець” Західної регіональної митниці відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Західної регіональної митниці.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).
Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Разом із тим, судом встановлено, що посада, яку займав позивач ОСОБА_1 до звільнення, не виключалася зі штату митних органів ДМС України та із штатного розпису митного поста “Краковець”, а його звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності з 29.04.2008 року по 14.05.2008 року, що стверджується листком непрацездатності серії АБЗ № 2080429 від 29.04.2008 року.
Представник ДМС України у ході апеляційного розгляду визнала той факт, що інші працівники Західної регіональної митниці, окрім звільнених відповідно до наказу ДМС України № 693-к від 25.04.2008 року, були переведені у Львівську митницю на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (п. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України);
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 у митних органах працював з 07.06.1990 року, нагороджений нагрудним знаком “За сумлінну службу в митних органах” наказом ДМС України № 128-ос від 25.06.1999 року ЗРМ і на момент звільнення дисциплінарних стягнень не мав.
Окрім того, положеннями ст. 421 КЗпП України передбачено, що працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.
З наявних у матеріалах справи копій відповідей Львівської митниці від 14.05.2008 року № 29/32-652 та Західної регіональної митниці від 14.05.2008 року № 29/32-6554 на звернення позивача ОСОБА_1 від 23.04.2008 року та від 24.04.2008 року вбачається, що йому було відмовлено у можливості переведення у Львівську митницю лише з огляду на звільнення відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Західної регіональної митниці.
При цьому відповідачами не надано суду доказів того, що ДМС України не мала можливості перевести позивач ОСОБА_1 з його посади на іншу роботу в митних органах України і той не виявив бажання скористатися переважним правом на залишення на роботі та переважним правом на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу (ст.ст. 42, 421 КЗпП України).
З огляду на викладене колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при звільненні ОСОБА_1 відповідач ДМС України не діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до порушення права позивача на працю.
Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині поновлення його на роботі та зобов'язуючи Голову ДМС України і начальника Львівської митниці запропонувати позивачу посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста “Краковець” Львівської митниці та укласти з ним трудову угоду, призначивши на зазначену посаду, суд першої інстанції не врахував того, що відповідно до пп. 13 п. 9 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 940, Голова ДМС України самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, а відтак начальник Львівської митниці не уповноважений здійснювати будь-яких дій щодо поновлення позивача на службі у ДМС України і відповідні позовні вимоги до нього є безпідставними.
Виходячи з наведеного та враховуючи надану у розпорядження суду посадову інструкцію старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці, яка за своїм змістом ідентична посадовій інструкції старшого інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Західної регіональної митниці, підписану позивачем 09.03.2007 року при проходженні служби, колегія суддів приходить до переконання, що належним способом відновлення порушеного права позивача ОСОБА_1 буде зобов'язання Голови ДМС України поновити його на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці.
Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що стягуючи на користь ОСОБА_1 з ДМС України середній заробіток за час вимушеного прогулу судом першої інстанції не було визначено конкретну суму, яка підлягає виплаті, та не наведеного відповідного розрахунку.
Відтак, на переконання колегії суддів, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.05.2008 року по 27.11.2008 року, тобто по час прийняття постанови у справі судом першої інстанції, що становить:
145 робочих днів х 157,97 грн. середньоденного заробітку = 22905,65 грн.
Покликання апелянтів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення їх про час та місце судового розгляду справи, а також про порушення судом правил територіальної підсудності, на переконання колегії суддів, не можуть служити підставою для задоволення апеляційних вимог з огляду на те, що вказані обставини самі по собі не призвели до неправильного вирішення спору і не дають правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 чи направлення справи на новий судовий розгляд, а процесуальні права відповідачів, передбачені ст. 49, 51, 185 КАС України, були поновлені апеляційним судом у ході апеляційного розгляду даної справи.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої при вирішенні позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та порушення норм процесуального та матеріального права, а тому оскаржуване судове рішення у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці задовольнити частково.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 у справі № 2-976/08 у частині позовних вимог щодо поновлення на роботі скасувати та прийняти у цій частині нову постанову, якою такі позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати підпункт 1.13 пункту 1 наказу Голови Державної митної служби України від 25 квітня 2008 року № 693-к “Про звільнення” щодо звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення митного поста “Краковець” Західної регіональної митниці відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Зобов'язати Голову Державної митної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці з 01 травня 2008 року.
Стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 травня по 27 листопада 2008 року у сумі 22905 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 65 коп.
У задоволенні решти цих позовних вимог відмовити.
У решті постанову суду від 27 листопада 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Онишкевич Т.В.
Судді Сапіга В.П. , Попко Я.С.
Постанова у повному обсязі складена 15 квітня 2010 року.