25 травня 2010 р. Справа № 81688/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Улицького В.З.
Суддів Ліщинського А.М. , Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу центру по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28.09.209 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та центру по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення разової допомоги,-
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та центру по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення на користь ОСОБА_1 з урахуванням виплаченої суми в 430 грн., матеріальну шкоду в сумі 3554 грн. і на користь ОСОБА_2 з урахуванням виплаченої суми в 340 грн., матеріальної шкоди в сумі 2150 грн..
Позивачі свої позовні вимоги мотивують тим, що вони являється ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи і відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на разову грошову допомогу в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. ОСОБА_2 є у часником бойових дій і відповідно до ст. 12 цього Закону має право на разову грошову допомогу в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
На звернення позивачів про перерахунок разової допомоги, отримали відмову, що і стало причиною звернення до суду.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28.09.2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати разової грошової допомоги у 2009 році у розмірах встановлених ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язано центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу у 2009 році в розмірі 3554 грн., та ОСОБА_2 в розмірі 2150 грн.. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Постанову суду оскаржив центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Зокрема вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом.
Апелянт також посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367, яким була запроваджена норма Закону щодо посилення матеріального становища ветеранів війни шляхом надання їм щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України, який, в свою чергу, щорічно у проекті Державного бюджету України повинен передбачати цільові кошти необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, а ОСОБА_2 є учасником бойових дій і відповідно на них поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. З огляду на викладене правовідносини, які виникають при призначені та виплаті вищевказаних допомог є бюджетними відносинами.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
З матеріалів справи вбачається, що дана допомога позивачам у 2009 році виплачена, у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 року якою встановлено, що виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» інвалідам 2 групи здійснюється в розмірі 430 грн., учасника бойових дій - 340 грн..
Відповідно до ст. 17 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік» в ст. ст. 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вносились зміни, однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року дані зміни були визнанні неконституційними, а тому Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діє в редакції чинній до внесення змін Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік».
Напідставі наведеного суд першої інстанції пришов до вірного висновку, що відповідач, центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населенння Рівненської облдержадміністрації, помилково застосовував при виплаті даної допомоги нормативно-правовий акт, який має меншу юридичну силу, а саме Постанову Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 року, коли слід застосовувати норми Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту».
Судом першої інстанції вірно враховано, що застосування положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з ти суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачам конкретні суми, а саме 3554 грн. та 2150 грн., оскільки дані повноваження належать відповідному управлінню праці та соціального захисту населення, й суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законом покладено такі повноваження.
З огляду на те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але з помилковим застосування норм матеріального права то оскаржувана постанова підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації задоволити частково.
Змінити ч. 3 резолютивної частини постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28.09.20029 року у справі № 2а-2441/09/1708 та викласти її в наступній редакції.
Зобов'язати центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу відповідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" а ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" разову грошову допомогу за 2009 рік з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В решті постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28.09.20029 року у справі № 2а-2441/09/1708 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двох місяців може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Улицький В.З.
Судді Ліщинський А.М. , Шавель Р.М.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.05.2010 року