Іменем України
16 червня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/31/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури,
код ЄДРПОУ 02910114, вул. 1-го Травня,50А, м. Прилуки, 17500,
в інтересах держави в особі
позивача: Срібнянської селищної ради,
код ЄДРПОУ 04412573, вул. Миру, 43А, смт. Срібне, Чернігівська область, 17300,
до відповідача: Державного підприємства “Прилуцьке лісове господарство”,
код ЄДРПОУ 00993461, вул.Київська, 288, м.Прилуки, 17500
про стягнення 51642,00 грн
від прокуратури: Лепська Н.П. заступник начальника віддіу (посвідчення №064720 видане 01.06.2021
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури до Господарського суду Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі позивача - Срібнянської селищної ради до Державного підприємства “Прилуцьке лісове господарство” про стягнення 51642,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо повноти та своєчасності відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев на території, що належить до об'єктів природно-заповідного фонду та перебуває у віданні ДП «Прилуцьке лісове господарство».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам процесуальні строки для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь позивача на відзив.
05.02.2021 року від відповідача надійшов відзив № 78 від 03.02.2021 із запереченнями проти позову. Свою позицію обгрунтовує тим, що причиною завдання державі шкоди є неправомірні дії невстановлених осіб, які здійснили незаконну рубку, відповідно нести відповідальність за завдану шкоду має виключно особа, яка здійснила незаконну порубку. Відповідач зазначає, що правові норми лісового законодавства не встановлюють спеціальних виняткових умов позадоговірної відповідальності та кореспондуються з приписами норм загального цивільного законодавства, яке регулює порядок відшкодування деліктної (позадоговірної) шкоди, відповідно-до яких деліктна відповідальність настає лише за винне завдання шкоди. Ні Лісовий кодекс України, ані Закон України «Про охорону навколишнього середовища», не встановлюють та не покладають обов'язок на постійних лісокористувачів відшкодувати шкоду, заподіяну незаконною рубкою дерев невстановленими особами, та не містять винятків із загальних правил позадоговірної відповідальності.
16.02.2021 року на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису прокурором надіслано до суду відповідь на відзив змісту № 71-904ВИХ-21 від 16.02.2021. Відповідь аналогічного змісту № 71-904ВИХ-21 від 16.02.2021 за підписом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури надійшла до суду 18.02.2021 року. Прокурором заперечуються обґрунтування відповідача, викладені у відзиві на позов та зазначається, що сам факт допущення незаконної порубки дерев, свідчить про те, що постійним лісокористувачем вживаються недостатні заходи для охорони лісів від незаконних рубок, оскільки ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
23.02.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь № 148 від 22.02.2021 року. Відповідач вказує на те, що Срібнянська селищна рада за заявленим прокуратурою в її інтересах позовом є неналежним позивачем, з огляду на п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою КабінетУ Міністрів України № 275 від 19.04.2017 року, згідно якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким чином, органом, який уповноважено державою здійснювати охорону навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція України, а територіальним органом, який реалізує повноваження Держекоінспекції у межах Чернігівської області, є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області.
09.03.2021 року на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису прокурором надіслано до суду заяву про зупинення провадження № 71-1357ВИХ-21 від 05.03.2021 року. Заява аналогічного змісту № 71-1357ВИХ-21 від 05.03.2021 року надійшла до суду поштовим зв'язком 18.02.2021 року. В зазначеній заяві прокурор зазначає, що у подібній справі, з аналогічними позовними вимогами та учасниками по справі, заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури 18.02.2021 року подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 № 927/565/20.
10.03.2021 року на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису прокурором надіслано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження № 71-1410ВИХ-21 від 10.03.2021 року. Заява аналогічного змісту № 71-1410ВИХ-21 від 10.03.2021 року надійшла до суду поштовим зв'язком 18.02.2021 року. В зазначеній заяві прокурор зазначає, що дану справу необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження виходячи з того, що дана справа має важливе значення для позивача Срібнянської селищної ради, бюджет якої формується, з врахуванням коштів сплачених на відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2021 року постановлено відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, задовольнити клопотання прокурора про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання, сторонам встановлено процесуальні строки для вчинення для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, повідомлено про обмежену технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції (обмежена кількість залів судових засідань, що забезпечують проведення судового засідання в режимі відеоконференції).
01.04.2021 року від відповідача надійшов відзив № 08/229 від 31.03.2021 із запереченнями проти позову. Відповідач вказує на неналежність позивача та зазначає, що причиною завдання державі шкоди є неправомірні дії невстановлених осіб, які здійснили незаконну рубку. При цьому відповідач зазначає, що ним здійснюється комплекс лісоохоронних заходів та саме ним виявлене лісопорушення, складено протокол, направлено повідомлення до слідчих органів.
06.04.2021 року на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису прокурором надіслано до суду відповідь на відзив № 490ВИХ-21 від 05.04.2021 року. Відповідь на відзив аналогічного змісту № 490ВИХ-21 від 05.04.202 надійшла до суду поштовим зв'язком 09.04.2021 року. Прокурор зазначає на належність позивача та посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у справі № 364/1080/16-ц/, що узгоджується з висновками колегій Касаційного господарського суду у справах № 927/1096/16, № 917/1261/17, № 909/495/17. Прокурор повторно зазначає, що сам факт допущення незаконної порубки дерев, свідчить про те, що постійним лісокористувачем вживаються недостатні заходи для охорони лісів від незаконних рубок.
Протокольною ухвалою суду від 06.04.2021 року задоволено клопотання Прилуцької окружної прокуратури № 425 ВИХ-21 від 01.04.2021 про зміну найменування органу прокуратури "Прилуцька місцева прокуратура" на "Прилуцька окружна прокуратура".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів починаючи з 12.05.2021 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
08.06.2021 року суд почав розгляд даної справи по суті.
09.06.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача № 04-12/1279 від 08.06.2021 року про розгляд справи без його участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до п.3.1. Статуту Державне підприємство “Прилуцьке лісове господарство”, затвердженого наказом Державного агенства лісових ресурсів України № 253 від 27.06.2017 (відповідача у справі), підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, що перебувають у користуванні підприємства.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 375641від 04.01.2010 ДП “Прилуцьке лісове господарство”, на підставі розпорядження Срібнянської райдержадміністрації від 03.09.2009р. № 344, надано у постійне користування на території Сокиринської сільської ради урочище “Соколовське” 457,0008 га землі для ведення лісового господарства.
Урочище “Соколовське” (Срібнянський район, квартал 55-64 Сокиринського лісництва ДП “Прилуцьке лісове господарство”) є ботанічним заказником місцевого значення, відповідно до рішення Чернінівського облвиконкому від 04.12.1978 року № 529, рішення Чернінівського облвиконкому від 27.12.1984 року № 454, рішення Чернінівського облвиконкому від 28.08.1989 року № 164, а також з Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП “Прилуцьке лісове господарство” Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів України, тобто є об'єктом природно-заповідного фонду України, згідно ст. 3 Закону України “ Про природно-заповідний фонд України”.
Згідно листа Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 06.11.2020 №08-07/3238, ботанічний заказник місцевого значення «Соколівський» загальною площею 454 га, перебуває у віданні ДП «Прилуцьке лісове господарство». На сьогоднішній день зазначений заказник відноситься до територій та об'єктів природно- заповідного фонду Чернігівської області.
Відповідно до ч.3, 4 ст.17 Лісового кодексу України ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Отже, в розумінні норм лісового законодавства відповідач є постійним лісокористувачем.
12.04.2019 року посадовими особами ДП “Прилуцьке лісове господарство” складено акт огляду місця вчинення лісопорушення, відповідно до якого 12.04.2019 року було виявлено факт незаконного зрубання дерев породи дуб звичайний та липа в кварталі 63 виділ 5. В акті визначено загальну суму збитків, яка становить 44528,00 грн.
За даним фактом 12.04.2019 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12019270250000068, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.04.2019 в урочищі «Соколівське», яке перебуває у постійному користуванні Сокиринського лісництва ДП «Прилуцьке лісове господарство» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №375641 від 04.01.2010, в кварталі 63 виділі 5, виявлено незаконну порубку дерев породи дуб звичайний у кількості 5 штук. Під час огляду місця події від 17.09.2019, який проведено за участі представника ДП «Прилуцьке лісове господарство» Волочка В.М., оглянуто місце незаконної рубки дерев, та виявлено 5 пнів дерев породи дуб звичайний.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено. На момент прийняття рішення докази встановлення особи або осіб, які здійснили незаконну рубку дерев на підвідомчій відповідачу території, до матеріалів справи не надано.
Згідно акту огляду місця вчинення лісопорушення від 12.04.2019, який складений інженером охорони та захисту лісу ДП «Прилуцьке лісове господарство» Клочко В.М., встановлено діаметр незаконно зрубаних дерев породи дуб звичайний, в кварталі 63 виділі 5 урочища «Соколівське», а саме: три пні діаметром - 71 см, один пень - 76 см, один пень - 72 см. При цьому, вимірювання пнів незаконно зрубаних дерев визначалося відповідачем самостійно, за допомогою власних вимірювальних засобів.
В ході досудового розслідування кримінального правопорушення від Державної екологічної інспекції у Чернігівській області отримано розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно- заповідний фонд внаслідок незаконної вирубки дерев на території ботанічного заказника місцевого значення «Соколівське» в кв. 63 вид. 5 Сокиринського лісництва ДП «Прилуцьке лісове господарство».
Згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. №541, додаток 1, Держекоінспекцією в Чернігівській області розраховано збитки в сумі 51 642 грн.
Прокурор стверджує, що оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій в межах Сокиринського лісництва ДП “Прилуцьке лісове господарство”, допустив самовільну порубку дерев породи дуб звичайний та липа, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, тому має понести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди у розмірі, визначеному згідно з вимогами чинного законодавства, а саме у розмірі 51 642,00 грн.
Отже спір полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства на користь Срібнянської селищної ради.
Відповідач заперечує проти належності даного позивача. На думку відповідача, органом, який уповноважено державою здійснювати охорону навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція України, а територіальним органом, який реалізує повноваження Держекоінспекції у межах Чернігівської області, є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області.
Відповідач зауважує, що матеріали справи містять лист Срібнянської селищної ради № 02-32/1863 від 10.12.2020, в якому зазначено, що перевірка інформації про незаконну порубку на підвідомчій території органами місцевого самоврядування не відбувалась, доказів про проведення контролю за додержанням природоохоронного законодавства органами місцевого самоврядування не надано. Також відповідачем заперечується наявність його вини в незаконній рубці дерев.
Щодо належності відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Главою IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень, бюджетних установам зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.
Таким чином збитки, завдані унаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Срібнянської селищної ради, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Срібнянської селищної ради на розподільчий казначейський рахунок зазначеної сільської ради.
Викладене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.06. 2018 року в справі № 364/1080/16-ц. Дана правова позиція узгоджується з висновками колегій суддів Касаційного господарського суду у справах № 927/1096/16, № 917/1261/17, № 909/495/17.
Отже, твердження відповідача про неналежність позивача у даній справі не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства (статті 29,69-1 Бюджетного кодексу України).
Щодо підстав відповідальності відповідача шляхом відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства суд зазначає наступне.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначаються статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, для покладення на особу відповідальності у вигляді відшкодування шкоди мають бути встановлені обставини, з якими матеріальний закон пов'язує настання такої відповідальності, а саме: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача шкоди та наявність вини.
Відсутність хоча із одного із наведених складових виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини правопорушника, а відтак, враховуючи приписи ст.74 Господарського процесуального кодексу України, у спорах про відшкодування шкоди обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на відповідача, а позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, факт заподіяння шкоди та їх розмір, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та шкодою.
Під поняттям шкода розуміється грошова оцінка втраченого або пошкодженого майна потерпілого.
Як свідчать матеріали справи, втрата майна полягає у самовільній порубці невідомими особами дерев дуба та липи до ступеня припинення росту. Згідно із розрахунком розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільної рубки дерев, підготовленому Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області та виконаному по для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541, додаток №1, загальна сума заподіяної шкоди з урахуванням індексації становить 51 642,00 грн.
Отже, факт наявності шкоди в заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи.
Протиправність (неправомірність) поведінки полягає у вчиненні особою дій, внаслідок яких завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
Обгрунтовуючи неправомірність поведінки відповідача, прокурор стверджує, що відповідач, як постійний лісокористувач, не виконав належним чином зобов'язання по забезпеченню охорони та захисту лісових насаджень на своєї території, що є порушенням вимог ведення лісового господарства.
Суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства визначаються як лісові відносини, які регулюються Лісовим кодексом України.
Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки, суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України (ст.2 Лісового кодексу України).
Відповідно до ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
За змістом ч.2 ст.17 Лісового кодексу України спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи надаються у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.
Згідно з ч.2 ст.19 цього ж Кодексу на постійних лісокористувачів покладений обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів; вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
В статті 63 Лісового кодексу України визначається, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Водночас, згідно із п.5 ст.65 цього ж Кодексу до основних вимог щодо ведення лісового господарства віднесено обов'язок підприємств, установ, організацій і громадян здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного лісового законодавства, суд приходить до висновку, що саме на постійних лісокористувачів покладений обов'язок щодо забезпечення організації і захисту лісів з метою збереження та охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як свідчать матеріали справи, незаконна рубка лісових відбулась на території і в межах земельної ділянки, наданої у постійне користування саме відповідачу.
Тому, з огляду на вищевикладене, саме відповідач мав здійснювати комплекс охоронних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження лісу від самовільних незаконних порубок.
При цьому, суд приймає до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача, про що відображено у п. 3.1. його Статуту. Проте факт самовільної рубки дерев, про що складено акт огляду місця вчинення лісопорушення від 12.04.2019, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Відтак, суд доходить висновку про наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягала у протиправній бездіяльності у вигляді незабезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок дерев.
Заперечення відповідача, що саме ним виявлене лісопорушення, складено протокол, направлено повідомлення до слідчих органів, судом до уваги не приймається, оскільки не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянці лісу, наданої у постійне користування відповідачу, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду.
Враховуючи, що незаконна рубка дерев породи дуб звичайний та липа стала можлива внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо забезпечення охорони лісових насаджень, і в результаті такої порубки заподіяно шкоду в розмірі 51 642,00 грн, тому суд доходить висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та її об'єктивним наслідком - заподіяною шкодою.
Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презумується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.
Відповідач, стверджуючи, що ним вчинено всі дії, направленні на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, не надав допустимих, належних і достатніх доказів ефективності функціонування лісової охорони, а також забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності з метою уникнення випадків самовільної порубки дерев.
Отже, суд приходить висновку, що відповідач не довів відповідними засобами доказування відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з п.5 ч.2 цієї ж статті відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Оскільки, як зазначено судом вище, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень покладається на постійних лісокористувачів, тому саме незабезпечення відповідачем ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, є порушенням лісового законодавства.
З огляду на це, судом не приймається до уваги заперечення відповідача, що нормами Лісового кодексу України не передбачена відповідальність за незабезпечення охорони та збереження лісу.
Згідно з приписами ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Приймаючи до уваги, що вина відповідача у незабезпеченні охорони та збереження лісових насаджень від незаконних рубок на підвідомчої йому території із земель лісового фонду доведена матеріалами справи, тому суд приходить до висновку, що відповідач має нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства.
За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи підтверджують наявність всіх чотирьох складових елементів цивільно-правового правопорушення, тому позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порубки лісових насаджень, в сумі 51 642,00 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ч.1,2,4 ст.47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. В свою чергу, державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється також, зокрема, за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в розмірі 30 відсотків є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.
Крім того, в силу приписів п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином, сума шкоди, заподіяної внаслідок лісового правопорушення, яку належить стягнути з відповідача, має бути зарахована у такому порядку: 15492,60 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 10 328,40 грн до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради; 25 821,00 грн до спеціального фонду селищного бюджету Срібнянської селищної ради Чернігівської області.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сума судового збору, сплачена прокурором при зверненні з даним позовом в розмірі 2102,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.8, 13, 73, 74, 129, 233, 237, 238, ч.5 ст.240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави (вул. 1-го Травня, 50А, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 02910114) в особі позивача: Срібнянської селищної ради (вул. Миру, 43а, смт. Срібне, Срібнянський район, 17300, код ЄДРПОУ 04412573) до відповідача: Державного підприємства “Прилуцьке лісове господарство” (вул. Київська, 288, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 00993461) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства “Прилуцьке лісове господарство” (вул. Київська, 288, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 00993461) 51 642,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, шляхом перерахування одержувачам: 15492,60 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 10 328,40 грн до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради; 25 821,00 грн до спеціального фонду селищного бюджету Срібнянської селищної ради Чернігівської області (отримувач - УК у Срібн.р-ні/отг смт Срібн/24062100, код бюджетної класифікації доходів - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), номер рахунку - НОМЕР_1 ).
3.Стягнути з Державного підприємства “Прилуцьке лісове господарство” (вул. Київська, 288, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 00993461) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: прокуратура Чернігівської області, р/р UA248201720343140001000006008, ЄДРПОУ 02910114; банк ДКСУ м. Київ) 2102,00 грн судового збору.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 16.06.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/