Справа № 600/582/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
10 червня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
позивачів та представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання наказів протиправними,
ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецький області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог, просив:
- визнати протиправними і скасувати винесені у відношенні нього Головним управлінням Національної поліції України в Чернівецький області п. 2 наказу відповідача № 172 від 09.04.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення" із змінами, внесеними наказом відповідача № 178 від 14.04.2020 та наказом № 64 о/с від 09.04.2020 "По особовому складу" із змінами внесеними наказом № 66 о/с від 16.04.2020;
- поновити його на посаді інспектора сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецький області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецький області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.04.2020 з моменту звільнення по день його фактичного поновлення на службі з розрахунку 365,81 грн за один календарний день;
- звернути до негайного виконання судове рішення в частині поновлення його на службі на посаді інспектора сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецький області, та в частині стягнення на його користь з Головного управління Національної поліції в Чернівецький області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецький області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог, просив:
- визнати протиправними і скасувати винесені у відношенні нього Головним управлінням Національної поліції України в Чернівецький області п. 2 наказу відповідача №172 від 09.04.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення" із змінами, внесеними наказом відповідача №178 від 14.04.2020 та наказом №64 о/с від 09.04.2020 "По особовому складу" із змінами внесеними наказом № 66 о/с від 16.04.2020;
- поновити його на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецький області;
- стягнути з Головного управління національної поліції в Чернівецький області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.04.2020 з моменту звільнення по день його фактичного поновлення на службі з розрахунку 358,12 грн за один календарний день;
- звернути до негайного виконання судове рішення в частині поновлення його на службі на посаді інспектора сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецький області, та в частині стягнення на його користь з Головного управління Національної поліції в Чернівецький області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
09.07.2020 ухвалою суду об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні адміністративні справи № 600/582/20-а, № 600/585/20-а та присвоєно об'єднаним справам загальний № 600/582/20-а.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали доводи апеляційних скарг та просили суд задовольнити їх.
Представники відповідача заперечили щодо задоволення апеляційних скарг та просив суд залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачів та представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З обставин справи встановлено, що на виконання вимог доручення Головного управління Національної поліції в Чернівецький області від 25.03.2020 № 723/123/01/20-2020 "Про додаткові заходи по забезпеченню правопорядку біля госпітальних баз для надання медичної допомоги хворим з коронавірусною інфекцією" та аналогічного доручення Шевченківського ВП від 25.03.2020 № 2663/123/01-2020, 05.04.2020 поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за наказом свого прямого керівника заступили у добовий наряд по забезпеченню публічної безпеки та порядку в приміщенні, а також на прилеглій території Міської лікарні №1 м. Чернівці, по вул. Героїв Майдану, 226, яка визначена як об'єкт для лікування хворих на гостре респіраторне захворювання СОVID-2019.
Приблизно о 21 год. 00 хв. 05.04.2020 відповідальним по Шевченківському відділенню поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецький області Фордуком О.В. проведено перевірку несення позивачами служби, в ході якої виявлено, що останні за зовнішніми ознаками перебували в стані алкогольного сп'яніння (мали різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, поведінка не відповідала обстановці). Про дане порушення ОСОБА_3 повідомив керівництво Шевченківського ВП, яке в свою чергу повідомило ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області.
За фактом перебування позивачів на службі з ознаками алкогольного сп'яніння, наказом ГУНП в Чернівецькій області від 06.04.2020 № 396 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії - полковник поліції ОСОБА_4 , заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області - начальник ВІОС; члени комісії: майор поліції ОСОБА_5 , заступник начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; підполковник поліції ОСОБА_6 , старший оперуповноважений Чернівецького управління ДВБ НПУ.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області 09.04.2020.
Під час службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що своїми діями поліцейські Шевченківського ВП майор поліції ОСОБА_7 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст.179 КУпАП, за що вони, згідно ст. 15 КУпАП, несуть відповідальність за Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Допущений позивачами проступок, на думку дисциплінарної комісії, також свідчить про невиконання ними вимог п.п. 4, 14 ч. 3 ст. 1, ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.7 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що вказує на порушення службової дисципліни, за що вони, згідно ст.11 Дисциплінарного статуту, заслуговують на застосування дисциплінарного стягнення.
Порушення несення служби, допущене позивачами, призвело до необхідності заміни їх на добовому чергуванні та залучення до цього інших працівників ВП.
09.04.2020 ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 172 "Про застосування дисциплінарного стягнення", пунктом першим якого наказано за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні ч.1 ст. 179 КУпАП, невиконання вимог п.п. 4, 14 ч.3, ст. 1, ст. 4, 5 Дисциплінарного Статуту, абз. 7 п. 2 розділу Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" до інспектора сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_2 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Другим пунктом вищезгаданого наказу за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні ч.1 ст. 179 КУпАП, невиконання вимог п.п. 4, 14 ч. 3, ст. 1, ст. 4, 5 Дисциплінарного Статуту, абз. 7 п. 2 розділу Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУПН в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції .
09.04.2020 наказом ГУНП в Чернівецькій області №64 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_2 , інспектора сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, звільнено зі служби в поліції з 10.04.2020.
09.04.2020 наказом ГУНП в Чернівецькій області № 64 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУПН в Чернівецькій області, звільнено зі служби в поліції з 10.04.2020.
14.04.2020 ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 178 "Про внесення змін до наказу ГУПН", яким наказано доповнити наказ ГУНП в Чернівецькій області від 09.04.2020 № 172 пунктом 4 наступного змісту: Рекомендувати позивачам добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, а саме ОСОБА_2 - у сумі 12520,50 грн, ОСОБА_1 - у сумі 16256,90 грн.
16.04.2020 ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 66 о/с "По особовому складу", яким наказано унести змін до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 09.04.2020 № 64 о/с у частині дати звільнення майора поліції ОСОБА_2 , інспектора сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, з 10.04.2020 на 21.04.2020.
16.04.2020 ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 66 о/с "По особовому складу", яким наказано унести змін до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 09.04.2020 № 64 о/с у частині дати звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУПН в Чернівецькій області, з 10.04.2020 на 21.04.2020.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані накази позивачі отримали 17.04.2020 у відповідь на адвокатські запити та не заперечувалася сторонами.
Вважаючи накази ГУНП в Чернівецькій області № 172 від 09.04.2020, № 178 від 14.04.2020, № 64 о/с від 09.04.2020 та № 66 о/с від 16.04.2020 протиправними, 07.05.2020 позивачі звернулися до суду з позовами.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції відповідача, вина позивачів у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому застосоване до позивачів дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію України" від 2 липня 2015 року №580-VIII.
Частиною 1 ст.1 Закону №580-VIII передбачено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIIІ.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ч.2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Таким чином, звільнення із служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Пунктом 1 Розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Водночас, ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що 05.04.2020, на виконання вимог доручення ГУНП в Чернівецькій області від 25.03.2020 № 723/123/01/20-2020 "Про додаткові заходи по забезпеченню правопорядку біля госпітальних баз для надання медичної допомоги хворим з коронавірусною інфекцією" та аналогічного доручення Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП від 25.03.2020 №2663/123/01-2020, поліцейські Шевченківського ВП майор поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за наказом свого прямого керівника заступили у добовий наряд по забезпеченню публічної безпеки та порядку в приміщенні та на прилеглій території Міської лікарні №1 м. Чернівці, по вул. Головній, 226, яка визначена як об'єкт для лікування хворих на гостре респіраторне захворювання СОVID-2019. Службу поліцейські повинні нести до 08 год. 00 хв. 06.04.2020.
Також у висновку службового розслідування зафіксовано, що 05.04.2020, близько 22 год. 25 хв., мобільною групою з числа працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, під час перевірки несення служби нарядами поліції, було виявлено, що інспектор сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_2 та старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебували на службі із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння (в обох різкий запах алкоголю з ротової порожнини, зміна забарвлення шкірного покриву, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці).
Вказані поліцейські перебували в однострої та з вогнепальною зброєю, яку отримали в черговій частині Шевченківського ВП перед заступанням на службу.
У зв'язку із виявленим порушенням несення служби, позивачам було запропоновано проїхати до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (далі - ЧОНД), що по вул. Миколаївській, 30 А м. Чернівці, для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, на що вони погодились.
Направлення на медичний огляд від 05.04.2020 позивачів до комунальної медичної установи Чернівецький обласний наркологічний диспансер про перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння виписано старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_8 .
Однак, прибувши до ЧОНД, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , намагаючись уникнути відповідальності, у присутності керівника Шевченківського ВП ОСОБА_9 , його заступника - ОСОБА_10 , відповідального по ВП - начальника СП ОСОБА_3 , а також у присутності начальника УПД ОСОБА_11 та старших інспекторів ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , від проходження медичного огляду, не повідомивши причин, категорично відмовились. Факт відмови від проходження медичного огляду був зафіксований на відеокамеру поліцейського ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_13 .. Про відмову від проходження огляду лікарем-наркологом ЧОНД були складені висновки №№836, 837 від 05.04.2020
Дослідженням висновків за № 836 від 05.04.2020 та № 837 від 05.04.2020 встановлено факт відмови від проходження медичного огляду та обстеження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказані висновки складено та підписано лікарем-наркологом комунальної медичної установи "Чернівецький обласний наркологічний диспансер" ОСОБА_14 .
При цьому заперечень або зауважень до Висновків ЧОНД за №836, № 837 від 05.04.2020 позивачі не висловлювали під час їх складання.
В актах про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду), у зв'язку із підозрою в перебуванні на службі (роботі) в стані алкогольного сп'яніння наркотичного чи іншого сп'яніння від 05.04.2020 зазначено, що позивачі перебували на службі із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння: обидва мали різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя, їхня поведінка не відповідає обстановці, яка склалась. Від пропозиції пройти медичне освідування (огляд) для встановлення факту вживання алкогольних напоїв, здачі аналізів для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння за адресою: Чернівецький обласний наркологічний диспансер, позивачі відмовилися.
З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису від 05.04.2020 встановлено, що позивачі категорично відмовились від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, запропонованого працівниками відповідача, при цьому жодних аргументів щодо причин відмови, як то прийом медичних препаратів, погане самопочуття тощо, не вказували. Більше того, судом також не встановлено, що позивачі 05.04.2020 висловлювали бажання чи зазначали про намір взяти забір зразків крові на наявність алкоголю та не наполягали та проведенні такого аналізу.
Стосовно доводів апелянтів про те, що висновки № 836 від 05.04.2020 та № 837 від 05.04.2020 не є належними доказами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п.3 та п.4 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Пунктом 16 цього розділу встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Таким чином, висновки № 836 від 05.04.2020 та № 837 від 05.04.2020 складені відповідно до Інструкції на підставі актів про відмову від проходження медичного освідування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З матеріалів справи встановлено, що комунальна медична установа Чернівецький обласний наркологічний диспансер зареєстрована 02.12.1998 р. як юридична особа, а 20.01.2020 р. припинено державну реєстрацію юридичної особи.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником комунальної медичної установи Чернівецький обласний наркологічний диспансер є обласне комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний наркологічний диспансер, яке зареєстроване 18.11.2019 р. як юридична особа.
Матеріалами справи підтверджується, що 09.06.2020 р. наказом обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецький обласний наркологічний диспансер звільнено ОСОБА_14 з посади лікаря-нарколога з 29.06.2020 р. за власним бажанням.
Тож, суд вважає, що використання лікарем-наркологом бланків висновків комунальної медичної установи "Чернівецький обласний наркологічний диспансер", правонаступником якої є обласне комунальне некомерційне підприємство "Чернівецький обласний наркологічний диспансер", щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не свідчить, що Висновки № 836 від 05.04.2020 р. та № 837 від 05.04.2020 р. є неналежними та недопустимими доказами.
Доводи апелянтів про те, що направлення на медичний огляд позивачів було виписано працівником ІОС УКС ГУНП ОСОБА_12 в поза робочий час, колегія суддів оцінює критично, враховуючи наступне.
Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Аналіз вищевказаних положень Дисциплінарного статуту свідчить про те. що ОСОБА_12 , отримавши наказ від безпосереднього керівника приступити до виконання своїх службових обов'язків, автоматично приступив до несення служби, будучи наділений всіма правами та обов'язками відповідно до чинного законодавства.
З матеріалів справи також встановлено, що в період з 07.04.2020 по 08.04.2020 , на підставі направлення ОСОБА_15 від 06.04.2020, в приміщенні КМУ "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА судово-медичною експертною комісією проведено обстеження ОСОБА_1 та складено акт судово-медичного дослідження №502.
На основі даних судово-медичного дослідження №502, провела судово-медичне обстеження крові ОСОБА_1 на виявлення етанолу. При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 етиловий спирт не виявлено. Згідно висновку ЧОНД № 842 від 06.06.2020 ОСОБА_1 тверезий.
Однак, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновок ЧОНД № 842 від 06.06.2020 та акт судово-медичного дослідження №502 від 08.04.2020 не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки складені після спливу часу виникнення підозри про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 не повідомляв відповідача про те, що має намір самостійно пройти медичне обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Судова колегія також враховує, що на самому початку службового розслідування позивачі відмовилися давати будь-які пояснення щодо перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на ст. 63 Конституції України, що підтверджується їх підписами, які містяться в матеріалах справи, а також приєднаним до матеріалів справи відеозаписом.
В ході службового розслідування, 08.04.2020 позивачі свою думку змінили, зазначивши, що під час несення служби відчули погіршення стану здоров'я та були змушені прийняти знеболювальні препарати та противірусні засоби. Причину відмови від проходження медичного освідування пояснили тим, що їм не було запропоновано здати кров на аналіз, а інші форми дослідження могли показати хибний результат, оскільки вони вживали знеболювальні та противірусні засоби.
При цьому, позивачі не заперечують, що керівництво про погіршення стану здоров'я не повідомляли, для надання кваліфікованої медичної допомоги не звертались.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу апелянтів на те, що згідно ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною 1 ст. 62 цього Закону передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
У Рішенні Конституційного Суду України під 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої стані 32. частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено: "Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів й сім'ї. Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначаться в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року №1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).
Таким чином, працівники поліції є публічними особами, а тому твердження апелянтів щодо незаконності здійснення відеозйомки без їх згоди є недоречними. Крім того, відеофіксація проводилась з питань саме проходження служби позивачами в поліції, а не приватного життя позивачів, зйомка проводилась відкрито та жодних заперечень в момент здійснення такої відеофіксації позивачами не висловлювалось.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що своїми діями позивачі вчинили адміністративне правопорушення, за що вони, згідно ст. 15 цього Кодексу, несуть відповідальність за Дисциплінарним статутом.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння є обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського і ця обставина зазначається у висновку службового розслідування згідно з ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Враховуючи встановлені обставини справи та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що при проведенні службового розслідування відповідачем повно і всебічно досліджено всі обставини, які мають значення по справі, під час проведення службового розслідування стосовно позивачів та при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких їх скоєно, попередню поведінку позивачів, їх ставлення до виконання службових обов'язків та рівень кваліфікації.
Судом встановлено, що висновок службового розслідування, складений з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивачів у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, відтак погоджується з доводами відповідача про те, що оскаржувані накази є правомірними, а застосоване до позивачів дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідає вчиненому позивачами проступку.
Доводи апелянтів про те, що наказ їх прямого керівника заступити 05.04.2020 у добовий наряд по забезпеченню публічної безпеки та порядку в приміщенні та на прилеглій території Міської лікарні №1 м. Чернівці є незаконним, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту позивачами ні в усній, ні в письмовій формі не доповідалося керівнику, який віддав наказ, безпосередньому керівнику чи прямому керівнику щодо відмови у виконанні наказу щодо заступання у добовий наряд по забезпеченню публічної безпеки та порядку в приміщенні та на прилеглій території Міської лікарні №1 м. Чернівці, по вул. Головній, 226. Більше того, вказаний наказ позивачами не оскаржено, натомість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззаперечно приступили до його виконання, що свідчить про усвідомлення ними цього наказу як законного.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, вбачається, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Судова колегія зауважує, що позивачі прийняли присягу працівника поліції та добровільно взяли на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і які вони повинні дотримуватися.
Враховуючи усі обставини справи, досліджені докази та пояснення сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а доводи позивачів щодо різкого погіршення самопочуття під час перебування на службі є непереконливими та повністю спростовуються матеріалами справи.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з вчиненням ними дисциплінарного проступку, який компрометує їх як поліцейських та дискредитує поліцію в цілому, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваних наказів стосовно позивачів.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 червня 2021 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.