Справа № 826/22199/15 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
08 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Безименної Н.В.,
за участю секретаря Бринюк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Віра" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віра» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11.08.2015 №0017481706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2020 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року позов було задоволено.
Крім того, окремою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у місті Києві розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які не забезпечили належне виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 року по справі №826/22199/15.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу першої інстанції.
Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що зроблені судом висновки не відповідають вимогам ст.ст.242, 249 КАС України, оскільки з мотивувальної частини окремої ухвали не вбачається в чому ж саме полягає порушення норм законодавства зі сторони відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав у суду першої інстанції для постановлення окремої ухвали.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.05.2020 у даній справі, з метою виокремлення правомірно застосованої суми штрафної санкції від тієї, яка застосована безпідставно необхідно було витребувати у відповідача деталізований розрахунок штрафних санкцій з розбивкою за окремими платежами за період з 14.04.2014 до 08.12.2014 та після цієї дати, з'ясувати підстави скасування податкової вимоги від 31.03.2015 та періоди нарахування недоїмки, які були охоплені.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 витребувано від відповідача деталізований розрахунок штрафних санкцій з розбивкою за окремими платежами за період з 14.04.2014 до 08.12.2014 та після цієї дати, інформацію щодо підстав скасування податкової вимоги від 31.03.2015 та періоди нарахування недоїмки, які були охоплені.
На виконання вказаної ухвали, представником відповідача було надано до суду інформацію з інтегрованої картки платника податку - позивача.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду відповідачем в повному обсязі не виконана.
Колегія суддів звертає увагу, що посадові особи контролюючого органу зобов'язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень тощо (пункт 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).
Ненадання відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2020, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.05.2020 деталізованого розрахунку штрафних санкцій з розбивкою за окремими платежами за період з 14.04.2014 до 08.12.2014 та після цієї дати, призвело до того, що суд першої інстанції був позбавлений можливості виокремити правомірно застосовану суму штрафної санкції від тієї, яка застосована безпідставно.
Таким чином, недобросовісне ставлення працівниками податкового органу до своїх процесуальних обов'язків, як сторони у справі, на яку законодавством покладений обов'язок доказування правомірності своїх дій, бездіяльності, рішень, мало наслідком невиконання ухвали суду, винесеної з урахуванням висновків Верховного Суду від 29.05.2020 у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Враховуючи що відповідачем не виконано належним чином вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №826/22199/15 в частині надання суду витребуваних документів, дослідження яких входить до предмету доказування та надання, яких було обумовлено висновками Верховного Суду, викладених в постанові від 29.05.2020, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем процесуальних обов'язків, що обумовило реагування суду на такі порушення постановленням окремої ухвали.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а окрема ухвала без змін.
Керуючись ст.ст 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 14.06.2021 року.