П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1066/21
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шевчук О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року про повернення позову ОСОБА_1 до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому просив:
- визнати протиправними дії та/або бездіяльність керівника виконавчої служби Гринчак Т. В., які виражаються у невиявлені порушень під час здійснення контролю за ВП №62988705, № 62988467, № 62988579, передбаченого ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати керівника виконавчої служби ОСОБА_2 виконати у повній мірі припис ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» а саме: своєю постановою скасувати постанови про закінчення ВП № 62988705, № 62988467, № 62988579 та зобов'язати головного державного виконавця Харлампієва Т. М. провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Так, для усунення недоліків позову, позивач, зокрема, зобов'язаний був надати належним чином засвідчені документи на підтвердження дотримання десятиденного строку звернення до суду або заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
29 березня 2021 року, на виконання ухвали суду, позивач, обґрунтовуючи дотримання строків звернення до суду, вказує, що в Законі України «Про запобігання корупції» не зазначено, що корупційні дії, які вчиняють посадові особи виконавчої служби, підлягають розгляду в суді лише в десятиденний термін, коли заінтересована особа/викривач дізналася про корупційну складову цих дій, чи порушення своїх прав.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року позовну заяву було повернуто позивачеві, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено десятиденний строк звернення до суду з відповідним позовом, передбачений ч.2 ст.287 КАС України та, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не надано заяву про поновлення строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Також суд першої інстанції приділив увагу тому, що предмет судового розгляду, який досліджується судом має бути чітким та зрозумілим, формулювання позовних вимог у спосіб обраний позивачем є неприйнятним, оскільки є неконкретизованим та не дозволяє зрозуміти суті заявлених позовних вимог та дійсного предмету позову - в чому саме полягає протиправність поведінки відповідача (в його рішенні, діях чи бездіяльності).
У зв'язку з цим, суд вважав, що ухвала суду про залишення скарги без руху залишається невиконаною, оскільки позивачем не усунуті недоліки позову у спосіб вказаний ухвалою суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду. Також апелянт просить вирішити питання про розподіл судових витрат та повернути йому сплачений судовий збір за подання апеляції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував вимоги ч.9 ст.120 КАС України, яка передбачає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Апелянт зазначає про наявність в матеріалах справи квитанції про сплату судового збору від 25.02.2021 року, про що він звертав увагу суду першої інстанції.
Далі, скаржник вказує, що суд першої інстанції проігнорував положення статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», яка не передбачає жодних обмежень щодо часу подання відповідної заяви та обмежень хто може виступати в якості заінтересованої особи, яка подає заяву.
Окрім того, на думку скаржника ним чітко і зрозуміло викладено пункт 1 прохальної частини позову, а тому ним усунуті всі недоліки позову, які були зазначені судом першої інстанції.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач указує про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, тому, відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, справа розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За правилами ч. ч. 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як мовилося вище, суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення позову, вважав, що позивачем порушено десятиденний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.287 КАС України.
Такого висновку суд дійшов враховуючи те, що ОСОБА_1 вже звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з аналогічною позовною заявою (справа №540/4227/20) та ухвалою від 23.02.2021 року позов повернуто позивачу, у зв'язку з неусуненням недоліків позову. Вказану ухвалу позивач отримав 02.03.2021 року, а з даним позовом звернувся лише 18.03.2021 року, тобто через 16 днів.
В апеляційній скарзі, як і в суді першої інстанції, апелянт посилається на положення статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» та вважає, що має право на подання позову без обмежень будь-яким строком.
Однак, колегія суддів не приймає вказаний довід скаржника, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Суд апеляційної інстанції вказує, що позивач, у межах спірних правовідносин, не просить визнати незаконними нормативно-правові акти або рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Вимоги позивача, зокрема, стосуються зобов'язання керівника суб'єкта владних повноважень виконати приписи статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: своєю постановою скасувати постанови про закінчення ВП №62988705, №62988467 №62988579 і зобов'язати головного державного виконавця Харлампієва Т. М. провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
За таких обставин, положення вимог статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що стаття 67 Закону України «Про запобігання корупції» не регулює строк звернення до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів вважає правильним застосування до спірних правовідносин вимоги ч.2 ст.287 КАС України, яка встановлює десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, суд апеляційної інстанції вважає, що у даній справі десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів починає свій відлік з грудня 2020 року, оскільки 09 грудня 2020 року прийняті постанови про закінчення виконавчого провадження, які позивач просить керівника виконавчої служби скасувати.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.169 КАС України та ч. ч. 1, 2 статті 123 КАС України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про повернення позову, оскільки ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не надав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Доводи скаржника, що ним не пропущений строк звернення до суду, адже ним сплачений судовий збір 25.02.2021 р., не засновані на законодавстві, позаяк ч.9 ст.120 КАС України розповсюджує свою дію на подання до суду документів та передачу грошових коштів на пошту чи іншими відповідними засобами зв'язку.
За такого правового регулювання, дата оплати судового збору, не має правового значення для відліку строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання скаржника на те, що ним чітко і зрозуміло викладено пункт 1 прохальної частини позову.
Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, така підстава не може бути самостійною підставою для повернення позовної заяви.
В апеляційній скарзі скаржник ставить питання про розподіл судових витрат, шляхом повернення йому сплаченого судового збору за подання апеляції.
Колегія суддів зазначає, що стаття 139 КАС України передбачає стягнення судових витрат з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень лише у випадку задоволення позову.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, наявні підстави для відмови в задоволенні апеляції та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року про повернення позову ОСОБА_1 до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя О. А. Шевчук
Повне судове рішення складено 16.06.2021 року.