ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2021Справа № 910/18755/20
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825)
до Фізичної особи-підприємця - Горшкової Діани Борисівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційна номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про стягнення 37 259,28 грн,
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,
У грудні 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця Горшкової Діани Борисівни про стягнення 37 259,28 грн, яких 33 805,61 грн - заборгованість з орендної плати, 2 240,95 грн - пеня, 198,55 грн - інфляційні втрати та 1 014,17 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов'язків за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7594 від 31.10.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/18755/20 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
15.01.2021 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обмежене користування орендованим офісним приміщенням, що підтверджується наданим до відзиву актом огляду приміщення представниками Фонду та НДІ «Проектреконструкція». А також на те, що на підставі Постанови КМУ № 611 від 15.06.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" орендна плата підлягала нарахуванню із розрахунку 50 %.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.10.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Горшковою Діаною Борисівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7594 (далі - договір), відповідно якого передано у строкове платне користування нежитлові приміщення на сьомому поверсі літера «А» адміністративної будівлі (реєстровий номер) майна 04653199.1.ХВЮЯШЖ532) загальною площею 30,50 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, що перебуває на балансі Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІППРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», код ЄДРПОУ 04653199 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.08.2016 становить 562 150,00 грн.
Майно передано в оренду з метою розміщення офісу суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері права (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 10.1 Договору, його укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31.10.2016 до 30.09.2019 включно.
На виконання умов договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято у користування орендовані приміщення, про що складено акт приймання-передавання від 31.10.2016.
У відповідності до умов п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, із врахуванням пункту 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
Згідно п. 5.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.
05.12.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Фізичною особою - підприємцем Горшковою Діаною Борисівною укладено договір № 7594/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 7594 від 31.10.2016, яким договір оренди № 7594 від 31.10.2016 продовжений строком на 1 (один) рік, тобто до 30.09.2020. Змінено пункт 3.1 розділу 3 договору оренди № 7594 від 31.10.2016 та викласти у такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2019 року - 14 113,33 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2019 року».
Факт повернення 30.09.2020 нерухомого майна орендарем Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву підтверджується актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи спірним періодом, у який утворилась заявлена позивачем заборгованість у сумі 33 805,61 грн, є березень - вересень 2020 року.
Судом встановлено, що у названий період позивачем нараховувалась орендна плата у повному обсязі, що загалом складає 71 192,55 грн, за цей же період відповідачем з порушенням строків оплати було сплачено - 37 386,86 грн, а саме: 25.06.2020 - 3600 грн, 28.08.2020 - 6558,42 грн, 29.10.2020 - 27228,44 грн.
При цьому відповідач, наполягаючи на застосуванні пільги, встановленої Постановою КМУ № 611 від 15.06.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", сплачував орендну плату із розрахунку 50 % (71 192,55 грн / 2 = 35 596,26 грн).
В той же час, суд звертає увагу, що акт огляду приміщення представниками Фонду та НДІ «Проектреконструкція», як на тому наполягає відповідач, ним до відзиву не подано.
Відповідно до п. 3.7 договору, у разі, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному у п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п 3.8. договору, уразі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 33 805,61 грн, пеня - 2 240,95 грн, інфляційні втрати - 198,55 грн та штраф - 1 014,17 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч.1,4 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що спірним періодом, у який утворилась заявлена позивачем заборгованість у сумі 33 805,61 грн, є березень - вересень 2020 року.
У названий період позивачем нараховувалась орендна плата у повному обсязі, що загалом складає 71 192,55 грн, за цей же період відповідачем з порушенням строків оплати було сплачено - 37 386,86 грн, а саме: 25.06.2020 - 3600 грн, 28.08.2020 - 6558,42 грн, 29.10.2020 - 27228,44 грн.
Відповідач, наполягаючи на застосуванні пільги, встановленої Постановою КМУ № 611 від 15.06.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", сплачував орендну плату із розрахунку 50 % (71 192,55 грн / 2 = 35 596,26 грн).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Приписи частини 6 статті 762 ЦК України визначають в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
Така правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.
Поряд з цим, пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов'язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на суб'єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
Відповідачем не надано доказів та не доведено наявності підстав для застосування при вирішенні даного спору вищенаведених положень п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
В той же час, Постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.
Так, відповідно до п. 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 2 Постанови № 611 зобов'язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
Враховуючи зазначене, від орендної плати звільняються лише ті орендарі, що зазначені у Додатку 1 до Постанови № 611.
Відповідач до визначеного переліку орендарів згідно Додатку 1 до Постанови № 611 не входить.
У Додатку 2 до Постанови № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків. До таких орендарів віднесено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах) (абз. 14 п. 1 Додатку 2 до Постанови № 611).
Відповідач, як орендар, який використовував нерухоме державне майно з метою розміщення офісу суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері права, входить до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків (Додаток 2 до Постанови № 611), оскільки визначена у п. 1.2 договору мета використання орендованого майна підпадає під критерії, визначені Додатком 2 до Постанови № 611.
З урахуванням викладеного, позивач мав право на зниження орендної плати на 50 відсотків.
При цьому, для реалізація такого права на зниження орендної плати не ставиться у залежність від звернення орендаря до орендодавця із відповідною заявою.
Так само Постанова № 611 не містить положень про необхідність внесення змін до договору оренди для такого нарахування.
З урахуванням викладеного, Суд доходить висновку, що згідно з Постановою № 611, починаючи з дати встановлення карантину, нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.
Враховуючи зменшення орендної плати на 50% в силу норм чинного законодавства, належною до сплати за спірний період є орендна плата у розмірі: 35 596,26 грн.
Між тим, відповідачем за цей же період, хоча й з порушенням строків, було сплачено - 37 386,86 грн, а саме: 25.06.2020 - 3600,00 грн, 28.08.2020 - 6558,42 грн, 29.10.2020 - 27228,44 грн.
За таких обставин, за перерахунком Суду, у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати (35 596,26 грн. - 37 386,86 грн = - 1790,30 грн), що є законною підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині, як наслідок через спростування доказами у справі наявності заборгованості з орендної плати загалом не менше ніж три місяці, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості - 33 805,61 грн відповідно до п. 3.8. договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 3.7 договору, у разі, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному у п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Разом з тим, оскільки Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення орендної плати, відтак заявлені до стягнення пеня у сумі 2 240,95 грн та інфляційні втрати у сумі 198,55 грн також підлягають нарахуванню на суму боргу з урахуванням цього зменшення.
Однак, беручи до уваги, що відповідач, погашаючи заборгованість з орендної плати, сплатив більше на 1 790,30 грн (35 596,26 грн. - 37 386,86 грн = - 1790,30 грн), ніж 50 % належної до сплати орендної плати, і вказана сума є очевидно достатньою для покриття заявлених позивачем сум пені та інфляційних втрат, внаслідок їх перерахунку виходячи з розміру зменшеної на 50% орендної плати, Суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подання даного позову, покладається позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) до Фізичної особи-підприємця - Горшкової Діани Борисівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційна номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення 37 259,28 грн відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11.06.2021.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ