14.06.2021 місто Дніпро Справа № 911/162/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Чус О.В.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Кириленко О.П., адвокат, довіреність №14/193 від 17.05.2019;
від відповідача: Беззубкін С.М., адвокат, довіреність №1 від 08.01.2020;
від третьої особи: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 (повний текст складений 22.01.2021, суддя Кеся Н.Б.) у справі № 911/162/19
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", м. Дніпро
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки № 181 від 06.03.2012 і додаткових угод № 1/650 від 06.03.2012, № 2/651 від 20.06.2012 до вказаного договору, -
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012 та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012, №2/651 від 20.06.2012 до договору поставки №181 від 06.03.2012.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі №911/162/19, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 залишено без змін, в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі № 911/162/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №911/162/19 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що доводи позивача стосовно визнання недійсним договору та додаткових угод про те, що спірний договір спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок, зводяться до необхідності дійти висновку про нікчемність договору і додаткових угод та визнати їх недійсними на цій підставі. Разом з цим, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
За таких умов належним способом захисту інтересів позивача, який вважає, що договір та додаткові угоди порушують публічний порядок, є пред'явлення вимоги про застосування наслідків їх недійсності, а позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів з тих підстав, що вони порушують публічний порядок, не може бути задоволена, оскільки позивач просить застосувати неналежний спосіб захисту (визнання нікчемного правочину недійсним). Таким чином, місцевий господарський суд вказав, що не перевіряє доводи сторін в частині порушення договором та додатковими угодами публічного порядку, не підтверджує і не спростовує їх, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із позовною вимогою про застосування належного способу захисту.
При цьому, позивачем зазначено, що договір зі змінами, внесеними додатковими угодами, не відповідає вимогам частини п'ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон), у зв'язку зі зміною додатковими угодами істотних умов договору до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.
Дослідивши умови договору та внесені до нього зміни в частині характеристики труб, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів, що спірні зміни щодо характеристики труб не є покращенням якості предмета закупівлі. Доводи позивача про те, що додатковою угодою №1/650 було змінено технічну характеристику труб, а умови попередньої характеристики товару не визнані обов'язковими, розцінено місцевим господарським судом як нічим не підтверджене припущення, при цьому, взято до уваги заперечення відповідача, який вказує на те, що додаткова угода №1/650 встановлює не нові технічні умови, а додаткові умови до раніше визначених.
Також, дослідивши зміни умов договору в частині умов оплати, якими фактично доповнено можливість розрахунків не тільки із застосуванням акредитиву, а й звичайним способом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені обставини також не можуть бути підставою для визнання недійсним договору з огляду на те, що положення цивільного законодавства свідчать про те, що як акредитив, так й платіжні доручення є різновидами безготівкової форми розрахунків, кінцевою метою яких є зменшення грошової маси покупця і збільшення грошової маси постачальника. При цьому, позивач не довів, яким чином наведені обставини порушують його права та інтереси.
Місцевим господарським судом також враховано, що позивач отримав продукцію за договором у повному обсязі та не мав до неї заперечень щодо якості, що є доведеними в порядку частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України за правилами преюдиційних фактів, встановлених рішенням суду в іншій господарській справі №910/18883/15, що набрало законної сили, в якій брали участь ті ж самі сторони. У вересні 2012 та серпні 2013 року позивач перерахував самостійно грошові кошти на рахунок відповідача на загальну суму 31 423 008,51 грн., решта суми заборгованості стягнута з нього в судовому порядку.
Місцевим господарським судом відхилені доводи позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію з огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, що розглядається, недобросовісної поведінки сторін договору (у справі відсутні докази звернення позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару "труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм) визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс" та ТОВ "Квант-Сервіс").
Місцевим господарським судом відхилені доводи позивача про те, що після укладення договору відсутні докази узгодження правлінням позивача рішення за цим договором відповідно до пункту 9.5.5 Статуту Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", оскільки предметом дослідження у справі є відповідність спірних правочинів законодавству станом на момент їх укладення.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про наявність фактичних та правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №911/162/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012 та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012, №2/651 від 20.06.2012 до договору поставки №181 від 06.03.2012.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неправильно надано оцінку заявленим позовним вимогам щодо визнання недійсним з моменту укладення договору поставки №181 від 06.03.2012 та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012, №2/651 від 20.06.2012 до договору поставки №181 від 06.03.2012. Звертає увагу, що у позовній заяві відсутнє словосполучення "визнати нікчемним", "нікчемний договір", тому зазначення у рішенні про нікчемність договору є неправильною кваліфікацією спірних правовідносин та призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом.
Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду, що підстави недійсності правочину від 06.03.2012 №181 позивачем зазначено статтю 10, частину 2 статті 23 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), статті 203, 215 Цивільного кодексу України, частину 3 статті 228 Цивільного кодексу України; підставами недійсності правочинів №1/650 від 06.03.2012 та №2/651 від 20.06.2012 - частину 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", пункт 11.5 договору №181 від 06.03.2012.
Так, за доводами апелянта, додатковою угодою №1/650 від06.03.2012 змінені технічні характеристики предмета закупівлі, які не були передбачені у документації конкурсних торгів на закупівлю, тобто вказаною додатковою угодою визначені нові істотні умови товару, які є відмінними і від документації конкурсних торгів і від вимог якості товару за договором, а саме вони не відповідають нормативному документу ТУ 14-3-1128-2000.
Апелянт вважає, що виключення з умов договору строку, в межах якого позивач був зобов'язаний відкрити у банку акредитив для розрахунку, строку дії такого акредитиву та встановлення оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, є зміною порядку розрахунків, визначеного документацію конкурсних торгів та умовами договору.
На думку апелянта, має місце порушення приписів частини 3 статті 23 Закону України "Про здійснення державних закупівель" в частині публікації інформації про внесення змін до документації конкурсних торгів.
Також апелянт посилається на незастосування місцевим господарським судом приписів частини 1 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо відсутності погодження Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" спірного правочину.
Згідно з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2021 для розгляду справи №911/162/19 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий суддя Березкіна О.В., судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.
16.02.2021 судді Березкіна О.В., Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. подали спільну заяву про самовідвід у справі № 911/162/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 спільну заяву суддів Березкіної О.В., Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М. про самовідвід у справі №911/162/19 задоволено, справу передано для визначення складу колегії судів в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2021 для розгляду справи №911/162/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М., Широбокової Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги (подання доказів сплати судового збору) протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
25.02.2021 від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору у сумі 8 644,50 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №911/162/19; розгляд скарги призначений у судове засідання на 12.04.2021.
15.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Відповідач вважає, що місцевим господарським судом не здійснювалось коригування позовних вимог чи зміна підстав позову, а надавалась оцінка спірним правовідносинам з урахуванням заявлених позивачем вимог про недійсність правочину відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України.
Відповідач не погоджується із доводами апелянта про непогодження третьою особою укладення спірного правочину, посилаючись на вчинення відповідачем фактичних дій по його схваленню, а саме прийняття товару, часткова його оплата. Крім того, третя особа, як сторона у справі, обізнана про укладення спірного правочину, однак не заперечує щодо його укладення, що на думку відповідача, є мовчазною згодою на таке укладення.
Відповідач зазначає, що додатковими угодами не вносились зміни в істотні умови договору, а лише встановлені додаткові технічні вимоги до товару (додаткова угода №1/650) без зміни ціни товару та додатково погоджено право на здійснення перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, тобто позивач мав право як відкрити акредитив, так і здійснити оплату без відкриття акредитиву (додаткова угода №2/651).
Враховуючи відсутність внесення істотних змін до договору, відповідач не погоджується із доводами апелянта про недотримання вимог частини 3 статті 23 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
26.03.2021 від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Північному апеляційному господарському суді, у разі технічної неможливості проведення судового засідання в Північному апеляційному господарському суді, визначити відповідальним за проведення відеоконференції Господарський суд міста Києва, або Київський апеляційний господарський суд, або Окружний адміністративний суд міста Києва, або Київський окружний адміністративний суд, або Шостий апеляційний адміністративний суд.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) задоволено клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про участь в судовому засіданні у справі №911/162/19 12.04.2021 о 10:30 год. в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення для Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" у Північному апеляційному господарському суді.
У судовому засіданні, яке відбулося 12.04.2021, оголошувалась перерва до 19.05.2021.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 визначено для розгляду справи №911/162/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 справу №911/162/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Чус О.В.
12.05.2021 від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Північному апеляційному господарському суді, у разі технічної неможливості проведення судового засідання в Північному апеляційному господарському суді, визначити відповідальним за проведення відеоконференції Господарський суд міста Києва, або Київський апеляційний суд, або Окружний адміністративний суд міста Києва, або Київський окружний адміністративний суд, або Шостий апеляційний адміністративний суд.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Чус О.В.) відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в у Північному апеляційному господарському суді, або Господарському суді міста Києва, або Київському апеляційному суді, або Окружному адміністративному суду міста Києва, або Київському окружному адміністративному суді, або Шостому апеляційному адміністративному суді.
18.05.2021 від представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" адвоката Кириленка Олега Петровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Чус О.В.) задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" адвоката Кириленка Олега Петровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №911/162/19 з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.05.2021, оголошувалась перерва до 14.06.2021.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відзиву на апеляційну скаргу не надало, про день, час та місце розгляду справи повідомлялося шляхом направлення копій ухвал від 02.03.2021, 29.03.2021, 12.04.2021, 18.05.2021, 19.05.2021, 24.05.2021 Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 на електронну адресу ngu@naftogaz.com.
У судове засідання, яке відбулося 14.06.2021, представник Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не з'явився.
Враховуючи, що явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась; третя особа не скористалася правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
У судове засідання, яке відбулося 14.06.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було замовником і організатором проведення конкурсних торгів на закупівлю труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм).
За результатами проведення процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" (покупець) укладено договір поставки №181 від 06.03.20212, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар за специфікацією №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору товар поставляється постачальником на умовах DDP, Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, Новосельська сільська рада, бухта Ярилгач, База буріння та облаштування УРіЗБ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (у відповідності до термінів правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року); транспортні затрати з доставки товару до пункту призначення і вартість тари і упаковки включені в ціну товару.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачання товару здійснюється в строк не більше 55 днів з моменту надання покупцем письмової заявки; поставка товару може здійснюватися партіями відповідно до заявки та потреби покупця.
За умовами пункту 3.1 договору якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам діючих стандартів; постачальник повинен підтвердити якість товару, що постачається, відповідними сертифікатами якості (паспортами) на товар, оформленими належним чином товаросупровідними документами, які направляються разом з товаром.
Згідно з пунктом 3.5 договору постачальник повинен надати покупцеві другий екземпляр товарно-транспортної накладної (ТТН) у відповідності до розділу 11 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997.
Відповідно до пункту 4.1 договору сума договору становить 67 170 000 грн., у тому числі ПДВ - 11 195 000 грн., ця ціна товару є звичайною.
Пунктом 4.6 договору визначено, що розрахунки за ним в сумі 67 170 000 грн., у тому числі 11 195 000 грн. ПДВ проводяться за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву.
Умовами оплати акредитиву є надані та акцептовані покупцем документи: рахунок-фактура постачальника, транспортний документ, акт приймання-передачі товару, сертифікат якості тощо (підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 договору).
Покупець після відкриття акредитиву в строк не пізніше 1-го робочого дня з дати відкриття надає постачальнику по факсу копію повідомлення банку покупця про відкриття акредитиву (підпункт 4.6.7 пункту 4.6 договору).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.4, 5.5 договору приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки, зазначеному в пункті 2.5 договору, а саме Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, Новосельська сільська рада, бухта Ярилгач, База буріння та облаштування УРіЗБ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".
Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється протягом 15 робочих днів у відповідності до товаросупровідних документів (ДСТУ, ТУ або іншою документацією) в пункті поставки, зазначеному в пункті 2.5 договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару за кількістю та якістю та підписання акта прийому-передачі товару.
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, але не раніше дати узгодження правлінням Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" рішення за цим договором відповідно до пункту 9.5.5 Статуту Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"; строк дії цього договору до 31.12.2012 (пункт 9.1 договору).
Сторонами погоджена та підписана специфікація №1 (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник поставляє покупцю товар: труба гарячедеформована безшовна 426 мм стінка 16 мм по ГОСТ 8732, сталь 09Г2С по ГОСТ 19281, з термообробкою гідровипробуванням і повинна відповідати вимогам ТУ14-3-1128-2000, антикорозійним покриттям на основі поліуретану типу Сapon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано у заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького DIN 30670, канадського CSA Z 245/21-02 (далі - характеристики-1), в кількості 2000 т на загальну суму 67 170 000 грн., в т. ч. 11 195 000 грн. ПДВ.
06.03.2012 сторонами підписана додаткова угода №1/650, якою доповнено технічні вимоги, викладені в додатку №1 до договору, та додатково узгоджено, що краї кромок труб повинні бути захищені від ізоляційного покриття, від торця труби не менше 150 мм (далі - характеристики-2).
20.06.2012 сторонами підписана додаткова угода №2/651, пунктом 1 якої сторони внесли зміни до пункту 4.6 договору та виклали його в такій редакції: "Розрахунки за даним договором в сумі 67 170 000 грн., в тому числі ПДВ - 11 195 000 грн. здійснюються шляхом відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву. Допускається оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за поставлену партію товару за умови підписання обома сторонами актів прийому-передачі та видаткової накладної, а також за наявності оригіналу рахунку, виставленого постачальником, податкової накладної, заповненої відповідно до чинного законодавства, сертифікатів якості та товарно-транспортної накладної на поставлену партію продукції".
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №2/651 сторони погодили внести зміни до підпункту 4.6.1 пункту 4.6 договору шляхом викладення в такій редакції: "Акредитив має бути відкритим на всю суму договору. Акредитив може бути відкликаний в разі відмови постачальника від виконання умов цього договору, після письмового погодження сторонами. Банк виконує зобов'язання по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання названих в пункті 4.6.2 документів.".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15, яке набрало законної сили, з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" 34 282 517,62 грн. основного боргу, 2 782 909,91 грн. процентів річних, 21 086 548,30 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15 встановлено, що на виконання умов договору поставки №181 від 06.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" поставило Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на підставі видаткових накладних: №РН-0000154 від 16.07.2012 на загальну суму 9 780 556,54 грн., №РН-0000156 від 17.07.2012 на загальну суму 2 482 670,38 грн., №РН-0000157 від 18.07.2012 на загальну суму 3 684 308,09 грн., №РН-0000158 від 20.07.2012 на загальну суму 1 861 179,95 грн., №РН-0000165 від 24.07.2012 на загальну суму 8 543 755,32 грн., №РН-0000170 від 31.07.2012 на загальну суму 3 670 538,23 грн., №РН-0000171 від 31.07.2014 на загальну суму 1 868 602,24 грн., №РН-0000174 від 03.08.2012 на загальну суму 7 377 381,85 грн., №РН-0000176 від 07.08.2012 на загальну суму 11 669 544,85 грн., №РН-0000177 від 09.08.2012 на загальну суму 2 460 605,03 грн., №РН-0000188 від 05.09.2012 на загальну суму 3 371 866,84 грн., №РН-0000190 від 06.09.2012 на загальну суму 2 689 822,66 грн., №РН-0000191 від 07.09.2012 на загальну суму 1 335 709,03 грн., №РН-0000192 від 10.09.2012 на загальну суму 1 325 801,46 грн., №РН-0000199 від 17.09.2012 на загальну суму 659 004,88 грн., №РН-0000201 від 18.09.2012 на загальну суму 1 441 871,22 грн., №РН-0000203 від 19.09.2012 на загальну суму 1 482 307,56 грн. товар на загальну суму 65 705 526,13 грн., який Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" частково оплатило в сумі 31 423 008,51 грн.; відсутність пред'явлених з боку Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" претензій щодо строків, якості та кількості поставленого товару.
Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15 встановлено, що судом за матеріалами справи встановлено, що факт отримання відповідачем товару також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних підписаних обома сторонами актів приймання - передачі до договору, а саме: №16/07 від 16.07.2012, №17/07 від 17.07.2012, №18/07 від 18.07.2012, №20/07 від 20.07.2012, №24/07 від 24.07.2012, №31/07 від 31.07.2012, №31/07/1 від 31.07.2012, №03/08 від 03.08.2012, №07/08 від 07.08.2012, №09/08 від 09.08.2012, №05/09 від 05.09.2012, №06/09 від 06.09.2012, №07/09 від 07.09.2012, №10/09 від 10.09.2012, №17/09 від 17.09.2012, №18/09 від 18.09.2012, №19/09 від 19.09.2012, а також копіями довіреностей представників відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: на ім'я завідуючої складом Войнович О.М. №357/634 від 09.07.2012 строком дії до 20.07.2912, №400/634 від 20.07.2012 строком дії до 30.07.2012 , №410/634 від 26.07.2012 строком дії до 04.08.2012, №435/634 від 01.08.2012 строком дії до 11.08.2012, на ім'я завідуючої складом Мелікової Ю.В. №510/634 від 31.08.2012 строком дії до 10.09.2012, №538/634 від 14.09.2012 строком дії до 24.09.2012. За твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару в порядку, визначеному умовами Договору, належним чином не виконав, здійснивши на підставі рахунків - фактур та актів приймання - передачі тільки часткову оплату на загальну суму 31 423 008,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8803 від 05.09.2012 на суму 3 670 538,23 грн., №8804 від 05.09.2012 на суму 9 780 556,54 грн., №8805 від 05.09.2012 на суму 2 482 670,38 грн., №8806 від 05.09.2012 на суму 3 684 308,09 грн., №8807 від 05.09.2012 на суму 1 861 179,95 грн., №8802 від 05.09.2012 на суму 8 543 755,32 грн., №806 від 02.08.2013 на суму 1 400 000,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та відповідною випискою банку, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним договором в розмірі 34 282 517,62 грн.
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" посилається на невідповідність договору поставки від 06.03.2012 №181 статті 10, частині 2 статті 23 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), частині 3 статті 228, статтям 203, 215 Цивільного кодексу України; невідповідність додаткових угод №1/650 від 06.03.2012 та №2/651 від 20.06.2012 частині 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", пункту 11.5 договору №181 від 06.03.2012, а також недотримання вимог статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), та просить визнати недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012 та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012, №2/651 від 20.06.2012 до договору поставки №181 від 06.03.2012.
Предметом спору є визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012 та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012, №2/651 від 20.06.2012 до договору поставки №181 від 06.03.2012.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №369/2770/16-ц і від 07.11.2018 у справі №357/3394/16-ц.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує висновок про нікчемність правочину.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц.
Відповідно до частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним відповідно до закону з моменту його укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. Наслідки нікчемності правочину також настають для його сторін у силу вимог закону.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору та додаткових угод, Акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" обґрунтувало його, зокрема, обставинами, які на його думку свідчать про те, що договір спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що доводи позивача в цій частині зводяться до необхідності дійти висновку про нікчемність договору і додаткових угод та визнати їх недійсними на цій підставі.
Разом з цим, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
За таких умов належним способом захисту інтересів позивача, який вважає, що договір та додаткові угоди порушують публічний порядок, є пред'явлення вимоги про застосування наслідків їх недійсності, а позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів з тих підстав, що вони порушують публічний порядок не може бути задоволена, оскільки дозивач просить застосувати неналежний спосіб захисту (визнання нікчемного правочину недійсним).
Як зазначено місцевим господарським судом, суд не перевіряє доводи сторін в частині порушення договором та додатковими угодами публічного порядку, не підтверджує і не спростовує їх, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із позовною вимогою про застосування належного способу захисту.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №911/162/19.
Апелянт вважає такий висновок місцевого господарського суду неправильною кваліфікацією спірних правовідносин, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що позивачем заявлено позов про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012 та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012, №2/651 від 20.06.2012 до договору поставки №181 від 06.03.2012, питання щодо нікчемності позивачем не ставилось.
Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на те, що ним у позовній заяві підставою для визнання недійсним договору поставки №181 від 06.03.2012 вказано статтю 228 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про те що доводи позивача в цій частині зводяться до необхідності дійти висновку про нікчемність договору (про що прямо вказано у статті 228 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач) та визнати їх недійсними на цій підставі.
При цьому, місцевим господарським судом правильно засновані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17 та вказано, що аналіз таким обставинам має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення у разі звернення позивача до суду із позовною вимогою про застосування належного способу захисту, а не в межах заявленого позову про визнання недійсним правочину.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Так, відповідно до укладеного сторонами договору №181 від 06.03.2012 відповідач (постачальник) зобов'язується поставити у визначений строк у власність позивача (покупця) товар, визначений специфікацією №1 (додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором; розрахунки за договором проводяться за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву, а умовами оплати акредитиву є надані та акцептовані покупцем документи за наведеним переліком (пункт 4.6 договору).
Специфікацією № 1 (додаток №1) сторони визначили, що постачальник поставляє покупцю трубу а гарячедеформована безшовну 426 мм стінка 16 мм по ГОСТ 8732, сталь 09Г2С по ГОСТ 19281, з термообробкою гідро випробуванням і повинна відповідати вимогам ТУ14-3-1128-2000,0 антикорозійним покриттям на основі поліуретану типу Сapon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано у заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького DIN 30670, канадського CSA Z 245/21-02.
06.03.2012 сторони підписали додаткову угоду №1/650, якою узгодили доповнити технічні вимоги, викладені в додатку №1 до договору таким: "Аантикорозійне покриття на основі поліуретану типу Сapon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано у заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького DIN 30670, канадського CSA Z 245/21-02; краї кромок труб повинні бути зачищеними від ізоляційного покриття від торця труби не менше 150 мм.".
20.06.2012 сторони підписали додаткову угоду №2/651, якою виклали в новій редакції пункт 4.6 договору в такій редакції "Розрахунки за даним договором в сумі 67 170 000 грн., в тому числі ПДВ - 11 195 000 грн. здійснюються шляхом відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву. Допускається оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за поставлену партію товару за умови підписання обома сторонами актів прийому-передачі та видаткової накладної, а також за наявності оригіналу рахунку, виставленого постачальником, податкової накладної, заповненої відповідно до чинного законодавства, сертифікатів якості та товарно-транспортної накладної на поставлену партію продукції".
З аналізу частини п'ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) суд дійшов висновку, що не усі зміни істотних умов договору можуть свідчить про порушення вимог зазначеного Закону, та визначені правомірні випадки зміни обсягів закупівлі, зміни ціни, покращення якості предмета, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, а також зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Отже, для встановлення порушення зазначеного Закону слід встановити, що спірні зміни не належать до легітимних випадків таких змін.
Матеріалами справи підтверджується, що умови договору поставки №181 від 06.03.2012 відповідають змісту пропозиції конкурсних торгів та цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. В день укладення основного договору сторонами підписано додаткову угоду №1/650 від 06.03.2012 щодо зміни умов договору в частині технічної характеристики труб. Зміна до документації конкурсних торгів щодо вимог до антикорозійного покриття труб відображена на веб-порталі з питань державних закупівель (а.с. 165, том 1); звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів за попередньої кваліфікації №98 від 22.03.2012 також оприлюднений замовником (позивачем), спірними додатковими угодами не вносились зміни щодо істотної зміни предмету договору, що спростовує доводи апелянта про недотримання вимог статті 23 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин).
Місцевий господарський суд дослідив внесені сторонами зміни до договору в частині характеристики труб та дійшов до висновку, що позивачем не доведено, що спірні зміни щодо характеристики труб не є покращенням якості предмета закупівлі; відхилені доводи позивача на те, що вказаною додатковою угодою було змінено технічну характеристику труб з посиланням на те, що додаткова угода №1/650 встановлює не нові технічні умови, а додаткові умови до раніше визначених, тому позивачем не доведено істотну зміну умов договору щодо предмета закупівлі без покращення його якості.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та вважає, що внесені додатковою угодою №1/650 від 06.03.2012 зміни є істотними щодо предмету договору.
Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами та вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що спірною додатковою угодою №1/650 від 06.03.2012 доповнено технічні вимоги (доповнено, що краї краї кромок труб повинні бути зачищеними від ізоляційного покриття від торця труби не менше 150 мм.), викладені в додатку №1 до договору, а не істотно змінено характеристику предмету договору.
Також, апеляційний господарський суд враховує доводи відповідача про те, що вказані зміни не призвели до збільшення суми договору та не змінили цінової пропозиції (у томі числі й за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, ініціатором внесення змін був позивач, який прийняв товар без будь-яких зауважень та частково його оплатив, що підтверджується, в тому числі й рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15.
Відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.
У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.
У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.
У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту (стаття 1093 Цивільного кодексу України).
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що зміни умов договору в частині умов оплати, якими фактично доповнено можливість розрахунків не тільки із застосуванням акредитиву, а й звичайним способом - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, не можуть бути підставою для визнання недійсним договору.
Так, положення цивільного законодавства свідчать про те, що як акредитив, так й платіжні доручення є різновидами безготівкової форми розрахунків, кінцевою метою яких є зменшення грошової маси покупця і збільшення грошової маси постачальника. При цьому, позивачем не доведено, яким чином наведені обставини порушують його права та інтереси, враховуючи, отримання продукції за договором у повному обсязі та перерахуванням грошових кошти на рахунок відповідача на загальну суму 31 423 008,51 грн.
Апеляційний господарський суд погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що спірною додатковою угодою №2/651 від 20.06.2012 окрім оплати шляхом відкриття акредитиву, додатково погоджена можливість оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за відповідних умов. При цьому, і акредитив, і платіжні доручення є різновидами безготівкової форми розрахунків, тому доводи апелянта про те, що спірною додатковою угодою №2/651 від 20.06.2012 змінений порядок розрахунків є безпідставними.
Також апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням місцевим господарським судом доводів позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію з огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, що розглядається, недобросовісної поведінки сторін договору (у справі відсутні обставини та докази звернення позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару "труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм)", визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс" та ТОВ "Квант-Сервіс").
Місцевим господарським судом, з яким погоджується апеляційний господарський суд, відхилені доводи позивача про те, що після укладення договору відсутні докази узгодження правлінням позивача рішення за цим договором відповідно до пункту 9.5.5 Статуту Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", оскільки предметом дослідження у справі є відповідність спірних правочинів на момент їх укладення.
При цьому, апеляційний господарський суд враховує доводи відповідача про вчинення відповідачем фактичних дій по його схваленню, а саме прийняття товару, часткову його оплата.
Крім того, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як сторона у справі, обізнане про укладення спірного правочину, однак не заперечує щодо його укладення.
Натомість, матеріалами справи підтверджується часткове виконання сторонами (і позивачем і відповідачем) зобов'язань за спірним договором - передання - отримання товару у повному обсязі без будь-яких зауважень, часткова оплата прийнятого товару, що свідчить про схвалення правочину.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №911/162/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №911/162/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений - 16.06.2021.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Чус
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №911/162/19 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (chornomornaftogas@ukr.net), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (nefteservice.dn@gmail.com), Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ngu@naftogaz.com).