01.06.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2614/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.,
судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.
Секретар судового засідання Григоренко А.А.
Представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 (повне рішення складено 21.12.2020, суддя Левкут В.В.) у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НВО Укренерго” (69096, м.Запоріжжя, вул. Байрачна, буд. 7)
до відповідача державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306)
про стягнення суми 5222,24 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2019 у справі №908/2614/19 задоволено позов ТОВ "НВО Укренерго" до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", стягнуто з відповідача на користь позивача 5222,24 грн. 3% річних, 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Від позивача 18.12.2019 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2614/19, якою заявник просив стягнути з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 10411,82 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та 111,36 грн. - витрат на оплату послуг поштового зв'язку за надсилання відповідачеві копій позовної заяви, заяви про зменшення розміру позовних вимог та доданих до них документів.
Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2019 у справі №908/2614/19 стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "НВО Укренерго" 10411,82 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 111,36 грн. витрат на послуги поштового зв'язку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі №908/2614/19 додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2019 у справі №908/2614/19 скасовано, ухвалено нове рішення. Заяву адвоката Стеценко А.В. про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2614/19 залишено без розгляду. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 111,36 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2020 у справі № 908/2614/19 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 та додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2019 у справі № 908/2614/19 скасовано. Справу № 908/2614/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у даній справі заяву товариства з обмеженою відповідальністю НВО Укренерго задоволено частково.
Стягнуто з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306; ідентифікаційний код 26444970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВО Укренерго (69096, м. Запоріжжя, вул. Байрачна, буд. 7; ідентифікаційний код 41793267) 5417,22 грн. (п'ять тисяч чотириста сімнадцять грн. 22 коп.) витрат на професійну правничу допомогу та 111,36 грн. (сто одинадцять грн. 36 коп.) витрат на оплату послуг поштового зв'язку. В інші частині заяву залишено без задоволення.
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням, державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 у справі № 908/2614/19 про стягнення 5 222,24 грн. в частині стягнення 5 417,22 грн, витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове додаткове рішення про часткову відмову в задоволенні заяви ТОВ «ПВО УКРЕНЕРГО» про ухвалення додаткового рішення: відмовити у стягнення 2 689,4 грн. витрат на підготовку та направлення адвокатського запиту, 2 305,2 гри на підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області заяви про зменшення розміру позовних вимог, 2 305,2 грн. витрат на підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано обставини зазначені в ч. 4 статті 126 ГПК України, а саме:
1) Складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ТОВ «ПВО УКРЕНЕРГО» звернулось до суду із вимогою про стягнення заборгованості за продукцію, поставлену за письмовим договором поставки однією партією. Необхідно враховувати також те, що ВП АЕМ ніколи не заперечував факт та обсяги здійсненого постачання продукції, в зв'язку з чим вказана справа є нескладною та не має будь-якого особливого значення для сторін. Крім того, в позовній заяві зазначено недостовірні інформацію про те, що ВП АЕМ взагалі не здійснив оплату за поставлену продукцію, але на час подання позовної заяви та до початку розгляду справи ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснив оплату поставленої продукції: - платіжним дорученням № 2509 від 22.07,2019 сплачено 247 513,57грн.; - платіжним дорученням № 3379 від 27.09.2019 сплачено 200 000 грн.
Залишок вартості продукції, що залишився неецлаченим, складав 252 294,63 грн. та він був сплачений ВП АЕМ до підготовчого засідання у справі (платіжним дорученням; № 3540 від 15.10.2019). Затримка у здійсненні платежів викликана тим, що обсяг та джерела фінансування на рік для кожного відокремленого підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» залежать від тарифу на відпуск електричної енергії АЕС України, яки» встановлюється (затверджується) в законодавчо встановленому порядку. Оскільки, «Атоменергомаш» не є юридичною особою та, відповідно, самостійним суб'єктом господарювання, платежі за договорами здійснюються централізовано через Дирекцію ДП «НАЕК «Енергоатом», яка проводить платежі виходячи з рівня надходжень грошових, котлів з енергоринку за-відпущену електричну енергію.
Також, судом не враховано, що під час звернення до суду позивачем було проігноровано положення укладеного між сторонами договору поставки № 20/05/20 від 28.02.2019, а саме - п. 9.2 вішаного договору, згідно з яким досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов'язковим. Але, позивач до ВП АЕМ з претензією не звертався, а одразу звернувся до суду з позовного заявою, чим порушив умови договору та позбавив ВП АЕМ можливості задовольниш вимоги в добровільному порядку та уникнути судових витрат. При цьому в п. 3.1 договору про надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 01.07.201 укладеного між ТОВ «НВО УКРЕНЕРГО» та адвокатом Стеценко А.В., зазначено про включення до обсягу послуг адвоката досудовоґо врегулювання спору. Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд ма'є право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
2) Час витрачений адвокатом на виконаная відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконіших робіт.
В наданому позивачем «Акті приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 1 липня 2019 року» від 16.12.2019 (далі - Акт) зазначено, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв, зокрема, наступні послуги: 1) підготовка та направлення на адресу ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК, «Енергоатом» адвокатського запиту вих. № 315 від 01.07.2019 про надання інформації та копій документів, але датою надання послуги зазначено 03.07.2019. При цьому будь-яке, зазначення про те, яким чином послуги із складання документа, датованого 0107.2019, були надані 03.07.2019, в матеріалах справи відсутні. Крім того, судом визнані обґрунтованими судові витрати на правничу допомогу із підготовки та направлення адвокатського запиту з розрахунку часу, витраченого на його складання, в розмірі 1,5 год, на підставі чого вартість такого запиту визначена в розмірі 1 152,6 грн., що вочевидь забагато для складання нескладного запиту про надання копій документів про проходження поставленою продукцією вхідного контролю. В зв'язку з вищевикладеним, скаржник вважає обґрунтованими витрати на підготовку та направлення адвокатського запиту в розмірі 384,2 грн. (виходячи з 0,5 год. витраченого часу);
2) підготовка та подання до господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості за договором поставки № 20/05/20 від 28.02.2019. В зв'язку з цим апелянт зазначає, що сума позову була визначена неправильно, не у відповідності з умовами договору та положеннями чинного законодавства, а саме: в позовній заяві зазначено, що передача продукції у власність покупця здійснену 08.04.2019, але згідно з видатковою накладною № 44 від 08.04.2019 продукція вартістю 699 808,2 грн. була отримана представником ВП АЕМ 09.04.2019 (а не 08.04.2019, як зазначено в позовній заяві), що підтверджується датою, під підписом; вхідний контроль вказаної продукції було завершено 06.05.20.19, що підтверджується «Ярликом на придатну продукцію» № 236. З урахуванням вищевикладеного, строк оплати за поставлену продукцію сплинув через 2 місяці після отримання продукції, тобто 10.06.2019 (з урахуванням положень ст. 253 ЦК України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто з 10.04.2019, а не 08.04.2019, з чого виходив представник позивача про визначенні позовних вимог); представником позивача під час складання позовної заяви не враховано, що ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснив оплату поставленої продукції: платіжним дорученням № 3379 від 27.09.2019 сплачено 200 000 грн.; платіжний дорученням № 2509 від 22.07.2019 сплачено 247 513,57грн. Залишок вартості продукції, що залишався несплаченим, на час подання позовної заяви складав 252 294,63 грн. У зв'язку з цим представником позивача неправильно визначена ціна позову та сумі судового збору, що підлягала сплаті. В зв'язку з вищевикладеним, апелянт вважає обґрунтованими витрати на підготовку та складання позовної заяви в розмірі 2 305,2 грн. (виходячи з 3 годин витраченого часу).
3) підготовка та подання до господарського суду Запорізької області заяви про зменшення розміру позовних вимог у справі № 908/2614/19. Необхідність у підготовці такої заяви була викликана тими порушеннями під час складаиня позовної заяви, які зазначені вище, при цьому розрахунки у вказаній заяві про зменшення розміру позовних вимог наведені у відповідності з розрахунками, наведеними у наданому ВП АЕМ відзиві на позовну заяву № 4802/15 від 15.10.2019. Отже, витрати на складання вказаного запиту взагалі не є необхідними для даної справи.
3) Ціна позову.
З урахуванням поданої позиванем заяви про зменшення розміру позовних вимог остаточна сума позову складає 5 222,24 грн., при цьому обгрунтована сума витрат на надання правничої допомоги адвоката визначена в розмірі 5 417,22 грн., тобто в розмірі, що перевищує суму позову.
Під час ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції не дана оцінка вищевикладеним аргументам ВП АЕМ, зазначеним в апеляційній скарзі ВП АЕМ від 21.01.2020 та відзиві ВП АЕМ на касаційну скаргу від 28.09.2020.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 у справі №908/2614/19 та призначено справу до розгляду на 18.03.2021 на 12 годин 20 хвилин.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги у справі № 908/2614/19 в судове засідання до 13.04.2021 о 12:30 год.
Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 13.04.2021 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді-доповідача Чус О.В. у відпусці.
Враховуючи усунення зазначених обставин, справу призначено до розгляду на 01.06.2021 на 14 годин 00 хвилин, про що було прийнято ухвалу від 19.04.2021.
У судовому засіданні 01.06.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 адвокатом Стеценко Артемом Вікторовичем (адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю НВО Укренерго (клієнт) укладений договір № б/н про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до п. 1.1 якого адвокат зобов'язався надати клієнту правничу (правову) допомогу, зазначену у п. 1.2 даного договору, а клієнт зобов'язався сплатити адвокату гонорар за надані послуги. За змістом п. 1.2. договору передбачено, зокрема, підготовку та подання до суду позовної заяви про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості за договором поставки № 20/05/20 від 28.02.2019. В пункті 3.1 договору сторони узгодили, що за надання послуг, зазначених у п. 1.2 договору, клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому адвокатом надаються послуги, за одну годину роботи адвоката (представництво в суді та інша правнича допомога).
До зазначеного договору адвокат Стеценко Артем Вікторович та ТОВ НВО Укренерго 16.12.2019 підписали акт приймання-передачі наданих за договором послуг, в якому викладено детальний опис наданих адвокатом послуг, вказано їх вартість з урахуванням витраченого часу, загальний розмір яких склав 10411,82 грн., а саме:
- підготовка та направлення адвокатського запиту № 315 від 01.07.2019 3073,40 грн.;
- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви 4610,40 грн.;
- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області у справі №908/2614/19 заяви про зменшення розміру позовних вимог 2305,20 грн.;
- представництво інтересів у господарському суді 22.10.2019 51,23 грн., 21.11.2019 115,26 грн., 12.12.2019 256,13 грн.
Адвокатом виставлено ТОВ НВО Укренерго рахунок № 27 від 16.12.2019 на вказану суму на оплату гонорару за договором від 01.07.2019.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано нормами чинного Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Судова колегія також зауважує, що судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до приписів частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до предмету позову в даній справі позивачем при поданні позову заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором, яка складається з 699808,20 грн. основного боргу та 5866,89 грн. 3% річних. З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглянуто вимоги про стягнення з відповідача 5222,24 грн. 3% річних. Розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу. Також не обтяжена справа кількістю доказів, які б потребували вивчення.
З огляду на обставини справи, справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. У справі призначено три судових засідання. Представник позивача адвокат Стеценко А.В. приймав участь у судових засіданнях.
Проаналізувавши складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та ціну позову, вартість адвокатських послуг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок, що необхідно обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, оскільки вони є неспіврозмірними та достатньо завищеними та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 5417,22 грн, що на думку колегії суддів є розумним, справедливим та таким, що відповідає обсягу наданих послуг.
Відтак, через значне завищення вартості частково відшкодовуються наступні витрати: в частині підготовки та направлення адвокатського запиту 1152,60 грн., підготовки та подання позовної заяви 3073,60 грн., підготовки та подання заяви про зменшення розміру позовних вимог 768,40 грн. Інші витрати задовольняються судом у розмірі, визначеному у наданому акті приймання-передачі наданих по слуг від 16.12.2019.
Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що витрати зі сплати послуг поштового зв'язку у розмірі 111,36 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення додаткового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом - залишити без задоволення.
Додаткове Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 у справі № 908/2614/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.06.2021.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв