Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" травня 2021 р. Справа№ 905/1187/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 18.05.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 23.11.2020
у справі № 905/1187/20 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"
про стягнення 784 823,60 грн,
Короткий зміст позовних вимог
В червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 868.669,52 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу (справа № 905/912/20).
Ухвалою Господарського суду Донецької області № 905/912/20 від 25.06.2020 позовні вимоги за залізничними накладними, перевезення вантажу по яким здійснювалось залізничним сполученням від станцій Регіональної філій "Львівська залізниця" виділено в самостійне провадження (справа № 905/1187/20). Вимоги за залізничними накладними, перевезення вантажів за якими здійснювалось в межах Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", залишені в провадженні № 905/912/20.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.06.2020 справу № 905/1187/20 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
26.08.2020 вказані матеріали надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 905/1187/20 від 02.09.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
16.09.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідної заяви.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідно до залізничних накладних №36675882, №36826162, № 36770386, №36756591, №36825719, №36798775, №36770659, №36842086, №36818128, №36840064, №36802429, №36931855, №36863173, №36927945, №36930824, №36931368, №36931996, №36932374, №36936862, №36960805, №36961340, №36960854, №36961357, №36811289, №36816999, №36841575, №36823235, №36857795, №36866812, №36931392, №36930758, №36933760, №36931947, №36907905, №36977296, №36931970, №36782704, №36977635, №36992071, №36976819, №36977171, №36995496, №37038361, №37038296, №37075033, №36993285, №36995504, №36818805, №36962082, №36987121, №36976033, №37045234, №36990620, №36975464, №37037884, №36985570, №37060878, №37103835, №37094216, №36945988, №36958957, №36975985, №36989275, №36989473, №36991594, №36993087, №36995439, №36910271, №36994770, №36994788, №36985588, №37083375, №37156577, №37156627, №37155249, №37153517, №37153442, №37153467, №37130390, №37130382, №37205739, №37205713, №37192473, №37223054, №37229564, №37202629, №37197910, №37262706, №37301017, №37301025, №37312436, №37282704 відповідач взяв на себе зобов'язання по перевезенню вантажу. Відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. У відповідності до ст. 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажу залізниця сплачує штраф в залежності від кількості діб прострочення. Вантаж за спірними накладними доставлений з простроченням.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 784823,60 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №905/1187/20 позов задоволено частково.
За рішенням суду присуджено до стягнення відповідача на користь позивача 262078,45грн штрафу, 7862, 35 грн витрат по сплаті судового збору, 8400,24 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині в позові відмовлено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив про доведеність позовних вимог та порушення відповідачем строків доставки вантажу лише по деяких залізничних накладних. Крім того, суд, скориставшись встановленим положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України правом на зменшення суми штрафу, зменшив його розмір до 262078,45 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині зменшення розміру штрафу на 260666,70 грн та на 262078,45 грн, винести рішення, яким позовні вимоги про стягнення штрафу задовольнити у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та не досліджено належним чином докази, надані позивачем.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає про відсутність підстав для продовження строку доставки у зв'язку із затримкою вантажу в процесі перевезення лише за відміткою у п. 49 спірних накладних. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не надано будь-яких фактичних даних, з яких можливо було б встановити, які саме причини слугували підставами для правомірного збільшення терміну вантажів за відсутності вини перевізника у такій затримці, так само як і не доведено наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень пункту 2.9. Правил. З огляду на вказані обставини скаржник вважає безпідставним висновки суду першої інстанції щодо відмови у позові в частині стягнення 260666,70 грн.
Крім того, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині зменшення розміру нарахованого штрафу, оскільки вважає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження причин поважності несвоєчасної доставки вантажу, у зв'язку з чим підстав для застосування судом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України у суду першої інстанції не було.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
У поданих відзивах Регіональна філія "Донецька залізниця" та Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказують на необґрунтованість вимог апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Акціонерним товариством "Українська залізниця" (відповідач) до станцій призначення - "Сартана", "Маріуполь-Сортировочний" Донецької залізниці здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (позивач) згідно залізничних накладних: № 36675882 від 10.11.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 30.11.2019; № 36826162 від 20.11.2019, відстань перевезення 1413 км, вантаж прибув 02.12.2019; № 36756591 від 15.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 02.12.2019; № 36835719 від 20.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 02.12.2019; № 36798775 від 18.11.2019, відстань перевезення 1717 км, вантаж прибув 02.12.2019; № 36770659 від 16.11.2019, відстань перевезення 1396 км, вантаж прибув 02.12.2019; № 36842086 від 21.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 02.12.2019; № 36818128 від 19.11.2019, відстань перевезення 1721 км, вантаж прибув 03.12.2019; № 36840064 від 21.11.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 04.12.2019; № 36802429 від 18.11.2019, відстань перевезення 1390 км, вантаж прибув 06.12.2019; № 36931856 від 26.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 07.12.2019; № 36863173 від 22.11.2019, відстань перевезення 1717 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36927945 від 26.11.2019, відстань перевезення 1574 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36930824 від 26.11.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36931368 від 26.11.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36931996 від 26.11.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36931996 від 26.11.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36932374 від 26.11.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 08.12.2019; № 36936862 від 27.11.2019, відстань перевезення 1420 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36960805 від 28.11.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36961340 від 28.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 09.12.3019; № 36960854 від 28.11.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36961357 від 28.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36811289 від 19.11.2019, відстань перевезення 1336 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36816999 від 19.11.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36841575 від 21.11.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36823235 від 20.11.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36857795 від 22.11.3019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36866812 від 22.11.2019, відстань перевезення 1336 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36931392 від 26.11.2019, відстань перевезення 1574 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36930758 від 26.11.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36933760 від 26.11.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36931947 від 26.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 09.12.2019; № 36907905 від 25.11.2019, відстань перевезення 1348 км, вантаж прибув 10.12.2019; № 36977296 від 29.11.2019, відстань перевезення 1336 км, вантаж прибув 13.12.2019; № 36931970 від 26.11.2019, відстань перевезення 1336 км, вантаж прибув 13.12.2019; № 36782704 від 17.11.2019, відстань перевезення 1336 км, вантаж прибув 13.12.2019; № 36977635 від 29.11.2019, відстань перевезення 1336 км, вантаж прибув 13.12.2019; № 36992071 від 30.11.2019, відстань перевезення 1467 км, вантаж прибув 13.12.2019; № 36976819 від 29.11.2019, відстань перевезення 1717 км, вантаж прибув 13.12.2019; № 36977171 від 29.11.2019, відстань перевезення 1289 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36995496 від 30.11.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 37038361 від 03.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 37038296 від 03.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 37075033 від 05.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36993285 від 30.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36995504 від 30.11.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36818805 від 19.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36962082 від 28.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36987121 від 30.11.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 16.12.2019; № 36976033 від 29.11.2019, відстань перевезення 1721 км, вантаж прибув 17.12.2019; № 37045234 від 03.12.2019, відстань перевезення 1440 км, вантаж прибув 17.12.2019; № 36990620 від 30.11.2019, відстань перевезення 1445 км, вантаж прибув 17.12.2019; № 36975464 від 29.11.2019, відстань перевезення 1726 км, вантаж прибув 17.12.2019; № 37037884 від 03.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 18.12.2019; № 36985570 від 30.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 18.12.2019; № 37060878 від 04.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 19.12.2019; № 37103835 від 07.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 19.12.2019; № 37094216 від 06.12.2019, відстань перевезення 1445 км, вантаж прибув 19.12.2019; № 36945988 від 27.11.2019, відстань перевезення 1501 км, вантаж прибув 19.12.2019; № 36958957 від 28.11.2019, відстань перевезення 1808 км, вантаж прибув 19.12.2019; № 36975985 від 29.11.2019, відстань перевезення 1658 км, вантаж прибув 19.12.2019; № 36989275 від 30.11.2019, відстань перевезення 1413 км, вантаж прибув 20.12.2019; № 36989473 від 30.11.2019, відстань перевезення 1413 км, вантаж прибув 20.12.2019; № 36991594 від 30.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 20.12.2019; № 36993087 від 30.11.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 20.12.2019; № 36995439 від 30.11.2019, відстань перевезення 1323 км, вантаж прибув 20.12.2019; № 36910271 від 25.11.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 36994770 від 30.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 36994788 від 30.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 36985588 від 30.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 37083375 від 06.12.2019, відстань перевезення 1772 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 37156577 від 10.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 37156627 від 10.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 21.12.2019; № 37155249 від 10.12.2019, відстань перевезення 1578 км, вантаж прибув 22.12.2019; № 37153517 від 10.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 23.12.2019; № 37153442 від 10.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 23.12.2019; № 37153467 від 10.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 23.12.2019; № 37130390 від 09.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 24.12.2019; № 37130382 від 09.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 24.12.2019; № 37205739 від 13.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 25.12.2019; № 37205713 від 13.12.2019, відстань перевезення 1346 км, вантаж прибув 25.12.2019; № 37192473 від 12.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 25.12.2019; № 37223054 від 14.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 25.12.2019; № 37229564 від 15.12.2019, відстань перевезення 1295 км, вантаж прибув 26.12.2019; № 37202629 від 13.12.2019, відстань перевезення 1721 км, вантаж прибув 28.12.2019; № 37197910 від 12.12.2019, відстань перевезення 1721 км, вантаж прибув 28.12.2019; № 37262706 від 17.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 29.12.2019;
№ 37301017 від 19.12.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 31.12.2019; № 37301025 від 19.12.2019, відстань перевезення 1462 км, вантаж прибув 31.12.2019; № 37312436 від 20.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 31.12.2019; № 37282704 від 18.12.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 31.12.2019; № 36770386 від 16.11.2019, відстань перевезення 1266 км, вантаж прибув 02.12.2019.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за переліченими залізничними накладними, визначені Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, у зв'язку із чим просить суд з стягнути з відповідача штраф у розмірі 784823,60 грн на підставі ст. 116 Статут залізниць.
Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 784823,60 грн за несвоєчасну доставку вантажу згідно визначених залізничних накладних.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 6 статті 306 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі долучених до позову залізничних накладних відповідачем було взято на себе зобов'язання з перевезення вантажу, здійснення чого не заперечується сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Згідно з частиною 1 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно зі статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Абзацами першим, другим і п'ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1 і 1.2. Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".
Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
В силу статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі статтею статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Частиною 2 статті 313 Господарського кодексу України передбачено, що розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Частиною першою статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Статтею 116 Статуту встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Реченням другим абзацу першого пункту 8 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.
Згідно з абзацом другим пункту 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Календарними штемпелями на залізничних накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Судом першої інстанції встановлено, що враховуючи відстань від станції відправлення до станції призначення (із розрахунку 200 км за добу) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) за більшістю залізничних накладних мало місце прострочення доставки вантажу на дві і більше діб.
Відповідно до п. 2.9 Правил № 644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
виконання митних та інших адміністративних правил;
тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Як вбачається з матеріалів справи, у наступних накладних в графі № 49 наявні відмітки про складання актів щодо збільшення терміну доставки вантажу № 36933760 - на 2 доби; №№ 36840064, 37153517, 37153442, 37153467, 37205739, 37205713, 37223054 - на 3 доби; №№ 36802429, 36931855, 36960805, 36961340, 36960854, 36961357, 36811289, 36816999, 36841575, 36823235, 36857795, 36866812, 36930758, 36931947, 36907905, 36977296, 36931970,36782704, 36977635, 36977171, 37038361, 37038296, 37075033, 36993285, 36818805, 36962082, 36987121, 36990620, 36975464, 37060878, 37103835, 36945988, 36958957, 37130390, 37130382, 37192473, 37262706, 37312436, 37282704 - на 4 доби; №№ 36770386, 36756591, 36825719, 36770659, 36842086, - на 5 діб; № 36910271 - на 13 діб.
З урахуванням відповідних відміток судом першої інстанції правильно встановлено, що за накладними №№ 36825719, 36840064, 36931855, 36960805, 36961340, 36960854, 36961357, 36930758,36931947, 36977635, 37038361, 37038296, 37075033, 37103835, 37205739, 37205713, 37192473, 37223054, 37262706, 37312436, 37282704 прострочення доставки вантажу не мало місця та відповідно нарахування штрафу (в загальному розмірі 141 704,70 грн) є безпідставним.
Згідно накладних №№ 36933760, 36977296, 37153517, 37153442, 37153467 прострочення доставки вантажу складає 1 добу та у відповідності до статті 116 Статуту залізниць України в даному випадку нарахування штрафу (в загальному розмірі 48 412,60 грн) не передбачено.
З урахуванням наявності відміток у наступних залізничних накладних про збільшення терміну доставки, виходячи з фактичної кількості прострочених днів, штраф судом розраховано у наступних розмірах: за накладними №№36770386, 36770659, 36907905, 36987121, 36975464, 37060878, 37130390, 37130382 прострочення доставки становить 2 дні, розмір штрафу складає 10%, за видатковими накладними №№36756591, 36993285, 36990620, 36910271, розмір штрафу складає 20 %, загальна вартість штрафу 56850,40 грн.
Згідно поданого позивачем розрахунку за вказаними вище накладними штраф нараховано в сумі 127 399,80 грн. Отже, нарахований позивачем штраф за вказаними накладними в сумі 70 549,40 грн є неправомірним.
Таким чином, за правильними розрахунками суду першої інстанції загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вагонів складає 524 156,90 грн.
В той же час, відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 5 % від обґрунтованої суми позову.
Клопотання обґрунтовано тим, що фактично вся мережа регіональної філії "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення АТО. Проведення АТО значно ускладнило транспортне сполучення. Єдиним залізничним сполученням між м. Маріуполь є ділянка залізниці між ст. Волноваха та ст. Камиш Зоря. Вказана ділянка дає змогу знаходження лише одного поїзду на перегоні між двома станціями. Згущений підхід вантажів на підприємства, що обслуговуються на цьому сполученні та несвоєчасне їх забирання на під'їзні колії вантажоодержувачами створило незадовільну ситуацію по своєчасні доставці вантажу. Тобто порушення термінів доставки вантажу мали місце з поважних та незалежних від залізниці причин. Також зазначає про фінансову неспроможність відповідача.
Позивач в свою чергу звертає увагу, що перевезення вантажу за спірними правовідносинами на його адресу здійснювались виключно на підконтрольній українській владі території. При цьому, ділянка між ж.д. станціями Волноваха-Камиш-Зоря має протяжність усього 84 км і є лише частиною маршруту перевезення вантажу від станції вантажовідправника до ст. Сартана (ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"), в той час як, увесь маршрут перевезення складає набагато більший шлях - 734, 653, 616, 683, 1324, 1135, 1104 км і т.д. Інша більша частина залізничного шляху є задовільною та придатною для безперешкодної експлуатації. На переконання позивача, відповідач, намагаючись уникнути відповідальності, наводить факти, які не відповідають дійсності.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає неустойку (штраф, пеню) як один із видів забезпечення зобов'язання.
Відповідно до положень статті 3, частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).
Як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Відповідно до статей 73, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, позивачем не надано доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов'язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної доставки вантажів відповідачем.
Указом президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (АТО) на території Донецької та Луганської області.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Лиман, м. Маріуполь та інші.
Проведення АТО значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця".
На підтвердження обставин, які зазначені в клопотанні про зменшення розміру штрафу, щодо ускладнення доставки вантажу до м. Маріуполя, відповідачем надано відповідну схему. Частина залізничної мережі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" знаходиться на непідконтрольній території України, що значно ускладнює транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця", зокрема в напрямку м. Маріуполя.
Крім того, виходячи з наданого відповідачем звіту про фінансові результати за перше півріччя 2020 року, збиток Регіональної філії "Донецька залізниця" АҐТ "Українська залізниця" становить 667.854,00 грн.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, враховуючи недоведеність позивачем понесення ним збитків чи будь-яких інших негативних наслідків, викликаних несвоєчасною доставкою вантажу відповідачем, виходячи з загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення нарахованого відповідачу штрафу на 50%, тобто до 262 078,45 грн.
Зменшення розміру пені на 50% суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін та не порушує інтересів позивача.
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 262078,45 грн штрафу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову.
Крім того, позивачем заявлено про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13 416,19 грн.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/4455/19.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем (стягувачем) долучено до матеріалів справи копії наступних документів: договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018; додаткової угоди № 34 від 01.10.2019; додаткової угоди №121 від 04.05.2020; акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 13.07.2020; розрахунку розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2020; рахунку на оплату №467 від 13.07.2020 на суму 13416,19 грн; платіжного доручення №4500079592 від 31.07.2020 на суму 13416,19 грн; довіреність №09-18/7940 від 27.12.2019 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3495 від 14.07.2010.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 13.07.2020 адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв юридичні послуги відповідно до додаткової угоди № 121 від 04.05.2020 згідно з розрахунком розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги; вартість послуг адвокатського об'єднання становить 13416,19 грн.
Відповідно до розрахунку розміру винагороди (до акту приймання-передачі наданих послуг) узгоджена винагорода становить 13416,19 грн до якої входять наступні послуги:
1) усна консультація клієнта узгодження правової позиції - 525,00 грн,
2) збір доказів - 1051,00 грн,
3) перевірка та підготовка документів - 1051,00 грн,
4) складання позовної заяви - 1051,00 грн,
5) складання та подання відповіді на відзив на позов - 1051,00 грн,
6) гонорар за складність справи - 1% від ціни позову (868669,52 грн) - 8686,69 грн.
Адвокатським об'єднанням виставлено клієнту рахунок на оплату № 467 від 13.07.2020 на суму 13416,19 грн, оплата підтверджується платіжним дорученням № 4500079592 від 31.07.2020.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ціною позову у даній справі, що була виділена в окреме провадження, є розмір 784 823,60 грн, отже 1% від ціни позову в якості гонорару за складність справи має становити 7848,23 грн та відповідно загальний розмір винагороди за надані послуги становить 12577,73 грн.
Враховуючи викладене та положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правничу допомогу покладаються на відповідача частково пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 8400,24 грн. При цьому судом враховано, що судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №905/1187/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №905/1187/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №905/1187/20 залишити без змін.
Матеріали справи №905/1187/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 11.06.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська