справа №759/19254/18 Головуючий у І інстанції - Журибеда О.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/1009/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
10 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Сержанюка А.С., Суханової Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення заборгованості, неустойки (пені) по аліментах на дитину, яка продовжувала навчання,-
встановив:
ОСОБА_2 в листопаді 2018 року звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на її користь на утримання сина - ОСОБА_4 заборгованості по аліментам у розмірі 21161,83 грн. та пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 6316,43 грн. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до рішення Святошинського районного суду від 25.05.2015 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в розмірі ј частини заробітку щомісячно, починаючи з 31.03.2015р. до досягнення сином 23 років. Однак, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати аліментів за ним утворилася заборгованість, яка станом на 26.06.2019 року становить 15655,33 гривень.
05.08.2019 року позивач зменшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 15655,33 грн. заборгованості по аліментам і 4947,58 грн пені.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжував навчання, в розмірі 15 655 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 33 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжував навчання, в розмірі 4 947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 58 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд безпідставно не застосував до вказаних правовідносин сплив строку позовної давності до пені, оскільки п.2 ч.І Статті 258 Цивільного кодексу України говорить, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Крім того судом не враховано, що відповідач проживає разом з мати ОСОБА_5 , 1939 р.н., у якої 04.03.2019р. стався інсульт і вона потребує постійного догляду. З того часу він доглядає за нею, не працює, та отримую компенсацію за догляд. Ця обставина має істотне значення і відповідно до статті 197 п. 2 СК України суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
При цьому суд не звернув уваги, що аліменти відраховувались з його заробітної плати в ТОВ "МЕГА-ЛАДОН" (код ЕГРПОУ: 34980514) згідно Постанови від 13.03.2016р. державного виконавця Удавіцької Є.В. (ДВС Печерського РУЮ в м. Києві) за ВП № 50271332, проте ця обставина згідно довідки державного виконавця від 29.12.2015р., наведена в додатках до позову судом не була врахована. При цьому всі аліменти мали перераховуватися стягувачу саме ТОВ "МЕГА-ЛАДОН", тому згідно ст. 71 п.7 Закону України «Про виконавче провадження» він є неналежний відповідач.
Також відповідач вказує, що звертався до Святошинського районного відділу ДВС міста Києва ГТУЮ у м.Києві з проханням зробити перерахунок боргу, але відповіді не отримав. Проте згідно виписки ПриватБанку за період з квітня 2016 по липень 2018 року відповідач здійснював сплату аліментів, які у довідці-розрахунку заборгованості від 29.12.2015 року не були враховані.
У відзиві позивач посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва (а.с. 7).
З постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2015 року (а.с. 6), яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2/759/3238/15, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в розмірі ј частини заробітку щомісячно, починаючи з 31.03.2015р. до досягнення сином 23 років. Дане рішення набуло законної сили 05.06.2015 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам складеного головним державним виконавцем Р.А. Суховолець, заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 26.06.2019 року становить 15655,33 гривень (а.с.36)
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки відповідно до розрахунку державного виконавця заборгованість по аліментам станом на 26.06.2019 року становить 15655,33 гривень, яка утворилась через несплату відповідачем своєчасно та в повному обсязі аліментів на утримання сина, вказана сума підлягає до стягнення, а також до стягнення підлягає відповідно і неустойка (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в сумі розмірі 4 947,58 грн.
Такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх
дочку, сина.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50271332 від 17.08.2015 року (а.с. 6), яка міститься в матеріалах справи згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2/759/3238/15, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в розмірі ј частини заробітку щомісячно, починаючи з 31.03.2015р. до досягнення сином 23 років. Дане рішення набуло законної сили 05.06.2015 року.
Позивач з урахуванням вимог про їх зменшення просила стягнути заборгованість по аліментам за період квітня 2015 року по травень 2018 року.
Згідно довідки-розрахунку головного державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва від 29.12.2015 року заборгованість по аліментам станом на 26.11.2015 року складає 1654,83 грн і цей період не оспорюється.
Згідно довідки-розрахунку головного державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва від 26.06.2019 року заборгованість за період з січня 2016 року травень 2018 року 14000,50 грн.
Перевіривши надані суду докази встановлено, що згідно наданої відповідачем виписки ПриватБанку від 14.12.2018 року, довідкою-розрахунком головного державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва від 26.06.2019 року за спірний період не враховано 150 грн. в зв'язку з чим в цій частині доводи апеляційної скарги про неточність розрахунку заслуговують на увагу.
Апеляційна скарга в цій частині, щодо неправильності розрахунку державного виконавця від 29.12.2015 року спростовується довідкою-розрахунком державного виконавця від 26.06.2019 року, яким було враховано сплачені відповідачем суми, та який був покладений в основу висновку суду першої інстанції.
Також встановлено, що постановою державного виконавця ВП № 50271332 від 13.03.2016 року звернуто стягнення на доходи боржника, що працевлаштований у ТОВ "МЕГА-ЛАДОН" із здійсненням відрахування із доходів боржника на спеціальний рахунок ВДВС.
Згідно довідки ТОВ «СМАРТ МОБАЙЛ» з 19.07.2017 року по січень 2018 року боржник працював у цьому товаристві. У довідці державного виконавця від 26.06.2019 року у період роботи відповідача в ТОВ «СМАРТ МОБАЙЛ» у графі утримання аліментів-«0»
Тобто згідно постанови державного виконавця від 13.03.2016 року відрахування підприємством не здійснювались.
Згідно ст. 71 п.7 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз'яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
З викладеного вбачається, що у виникненні заборгованості за період з березня 2016 року по червень 2017 року вини боржника у несплаті аліментів не має, оскільки сплата аліментів, за наявності постанови державного виконавця ВП № 50271332 від 13.03.2016 року про звернення стягнення на доходи боржника в ТОВ «СМАРТ МОБАЙЛ», не залежало від його волі, в зв'язку з чим вказаний період має бути виключений з примусового стягнення у даній справі, оскільки відповідно ст. 71 п.7 Закону України «Про виконавче провадження боржник не несе за це віповідальності.
Отже, враховуючи викладене заборгованість складає: 14000,50 грн (заборгованість згідно довідки-розрахунку від 26.06.2019 року) - 150 грн (не враховані згідно виписки ПриватБанку від 14.12.2018 року) - 232 грн. (заборгованості згідно довідки-розрахунку від 26.06.2019 року за червень 2018 року тобто за період, стягнення якого не заявлено позивачем) - 11181 грн (період з березня 2016 року по червень 2017 року включно, тобто період дії постанови державного виконавця ВП № 50271332 від 13.03.2016 року про звернення стягнення на доходи боржника в ТОВ «СМАРТ МОБАЙЛ» ), що дорівнює 2437,5 грн + 1654,83 грн (за період заборгованості по аліментам станом на 26.11.2015 року, який не оспорюється) , що дорівнює 4092,33 грн.
Згідно ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, оскільки стягненню підлягає заборгованість за аліментами в розмірі 4092,33 грн., яка не виплачена з вини боржника, стягненню підлягає і пеня в тому самому розмірі, оскільки вона не може бути стягнута більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення сплати заборгованості по аліментам на підставі ст. 196 СК України, не входить до переліку вимог, що передбачені ч. 1 ст. 20 СК України, тому строк позовної давності на дані правовідносини не поширюється, в зв'язку з чим аргументи відповідача про те, що судом безпідставно не застосовано строк позовної давності до пені є помилковими.
Також необгрунтованими є посилання відповідача на статтю 197 п. 2 СК України для повного або часткового звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, оскільки таке звільнення передбачено за самостійним позовом платника аліментів, якого він не заявляв, тому ці питання не є предметом судового розгляду.
Також апелянт посилається на те, що квітень, травень 2108 року він не працював, тому борг нарахований безпідставно.
Встановлено, що згідно довідок Святошинської районної філії Київського міського центру зайнятості відповідачу надано статус безробітного 03.04.2018 року, 08.05.20018 року з обліку знятий. За квітень 2018 року йому виплачено 1008 грн, за травень 325,16 грн.
Згідно п. 4 ч. 1 ст 73 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути звернено стягнення на матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю.
Безробітним, чий страховий стаж за останні 12 місяців до реєстрації на біржі праці перевищує 6 місяців, розмір виплат по безробіттю розраховується в процентному співвідношенні до їх середнього доходу (зарплати) в залежності від страхового стажу.
Таким чином неправильності нарахування за квітень, травень 2108 року відповідачем не спростовано. Посилання відповідача на таку істотну обставину як догляд за своєю матірью, як на підставу відсутності вини у заборгованості по сплаті аліментів не приймаються судом до уваги, оскільки ці обставини виникли після утворення заборгованості.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,376,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення заборгованості, неустойки (пені) по аліментах на дитину, яка продовжувала навчання задовольнити частково.
Стягунути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжував навчання, за період з квітня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 4092,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжував навчання, за період з квітня 2015 року по травень 2018 року в розмірі 4092,33 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді Є.М. Суханова
А.С. Сержанюк