Справа № 503/657/21
Провадження № 3/503/417/21
03 червня 2021 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення складеного 21 травня 2021 року серії ОБ № 098662, ОСОБА_1 , 21 травня 2021 року о 18 год 25 хв, в с. Загнітків по вул. Центральній Кодимської ТГ Подільського району Одеської області, керував мотоциклом "Ява 350" д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджено його підписом у протоколі про ознайомлення з часом та місцем розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
До протоколу, який надійшов до суду, доданий висновок спеціального технічного засобу "Драгер" від 21.05.2021 року № 837, результат 0,22 проміле.
Пунктом 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року визначено, що "У національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається".
Тобто вміст алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права, не повинен перевищувати 0,25 мг на літр видихаємого повітря, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і видихаємому повітрі 0,5 проміле.
Пунктом 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Посилання працівника поліції, що зазначеним вище пунктом визначено допустимий рівень вмісту алкоголю в крові 0,2 проміле є хибним, оскільки вказаним пунктом визначається обов'язок установити на підставі огляду, проведеного із використанням спеціальних технічних засобів, чи перебуває особа у стані сп'яніння чи ні, якщо після проведення тесту цифровий показник спеціального технічного засобу становить більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Слід звернути увагу, що лікарі наркологи, при визначенні стану сп'яніння, у своїй роботі керуються методичним посібником для лікарів "Клініко-діагностичні та експертні критерії гострої алкогольної інтоксикації" в якому зазначено, що цифровий показник до 0,3 проміле означає, що особа не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, від 0,3 до 0,5 проміле означає, що йде незначний вплив на організм. В такому випадку проводяться додаткові клінічні обстеження, і якщо відсутні клінічні ознаки сп'яніння лікар має право постановити у висновку тверезий. Показник більше 0,5 проміле означає, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи, що національним законодавством України не передбачено максимального рівня вмісту алкоголю у крові та у повітрі, що видихається, з урахуванням зазначених положень Конвенції про дорожній рух, приходжу до висновку, що при вмісті алкоголю 0,22 проміле не можна достовірно стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що оцінюючи докази, суд повинен керуватися принципом доведення "поза розумним сумнівом", який сформульований в рішеннівід 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення даного принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) у відповідності до якого, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Факт погодження ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння, про що зазначено в акті огляду на стан сп'яніння, не є безумовною підставою для притягнення його до відповідальності за відсутності належних доказів.
Отже, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, оскільки вина ОСОБА_1 не доведена належними доказами, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк