Житомирський апеляційний суд
Справа №275/746/20 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В.
Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.
01 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Пеклін Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 275/746/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Миколайчука П.В.,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 28 травня 2010 року уклав з відповідачем договір позики, за умовами якого останній отримав у позику грошові кошти в розмірі 6582,27 дол. США, що становить 52000 грн., строком до 28 травня 2013 року.
Оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_2 не повернув кошти, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 6582,27 дол. США.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської обалсті від 21 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 182657 грн. 99 коп. заборгованості за договором позики та 1826 грн. 58 коп. судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року залишене без змін.
У квітні 2021 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на вказане рішення суду.
Зокрема, ОСОБА_3 зазначає, що вона з 26 жовтня 2007 року по 29 березня 2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , який передав у позику ОСОБА_2 спільні сумісні кошти подружжя. При нотаріальному посвідченні цієї угоди вона надавала письмову згоду на укладення її чоловіком договору позики. При вирішенні спору суд не залучив її до участі у справі та позбавив можливості пред'явити вимоги до ОСОБА_2 про стягнення на свою користь Ѕ частини боргу за договором позики.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_3 просила скасувати рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на її користь заборгованість за вказаним договором позики у розмірі 91328 грн. 50 коп. Таку ж суму боргу просила стягнути на користь ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 заперчував проти задоволення апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Матеріали справи свідчать, що 28 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, за умовами якого позивач передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 52000 грн., що є еквівалентним 6582, 27 дол. США, строком до 28 травня 2013 року.
У вказаному договорі позики зазначено, що він укладається за письмовою згодою дружини позикодавця - ОСОБА_3 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Довгополою Т.М. 28 травня 2010 року за реєстром №757.
Відповідно до приписів ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії( негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор ( ч.1 ст.510 ЦК України).
Статтею 511 ЦК України визначено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Частиною 2 статті 11 ЦК України перебачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Спірні правовідносини у даній справі виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Підставою виникнення цих правовідносин був договір позики, укладений між ними 28 травня 2010 року. При цьому, умови вказаного договору позики не містять положень щодо виникнення у ОСОБА_3 права вимоги до боржника. Та обставина, що вона надавала згоду на укладення її чоловіком договору позики із ОСОБА_2 , не створює для неї правових наслідків у договірних правовідносинах між ОСОБА_1 та боржником й не наділяє її правом вимоги до останнього.
Таким чином, рішення у даній справі не порушує права та інтереси ОСОБА_3 .
Відповідно до правил п.3 ч.1 ст.361 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи та інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи вищезазначене, апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 259,268,362,381 ЦПК України, суд,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: