Житомирський апеляційний суд
Справа №278/432/21 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
15 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 278/432/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Грубіяна Є.О. в м. Житомирі,
У лютому 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначало, що 31.07.2014 між ПАТ "ОТП Банк" та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №2009114550, відповідно до якого, позивач надав у платне строкове користування ОСОБА_1 кошти в розмірі 37 186,65 грн із відсотковою ставкою 0,01% річних. Термін дії договору 36 місяців - по 31 липня 2017 року. 13 червня 2016 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора за кредитним договором №2009114550 від 31.07.2014 року. У подальшому, 29.01.2019 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора за договором №2009114550 від 31.07.2014 року. 18 лютого 2019 року ТОВ «ФК «Прайм Альянс» направило ОСОБА_1 вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте відповідачем вказану вимогу не було виконано, заборгованість в сумі 45414,84 грн не сплачено. Товариство зазначало, що 16.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. було вчинено виконавчий напис за №2364 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 45414,84 грн. Однак, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17.11.2020 вказаний виконавчий напис було скасовано. Виконавчий напис було вчинено в межах трьох річного строку , встановлено чинним законодавством. З метою захисту свої прав, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернулося до суду з позовом про стягнення часткової заборгованості за кредитним договором №2009114550 від 31.07.2014 у розмірі 53571,19 грн, з яких: 32016,13 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21555,06 грн - 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2021 року в задоволенні позову ТОВ «ФК «Прайм Альянс» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Прайм Альянс», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Товариства в повному обсязі. Зазначає, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Враховуючи наведене, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» дізналося про порушення ОСОБА_1 кредитних зобов'язань з моменту переходу права вимоги, а саме з моменту укладення договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 року. Вказує, що з метою захисту законних інтересів Товариство звернулося до приватного нотаріуса , яким 16.03.2020 було вчинено виконавчий напис за №2364 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, однак рішенням суду першої інстанції виконавчий напис було скасовано. Тому, строк позовної давності необхідно обраховувати з моменту закінчення строку виконання зобов'язань відповідно до вимоги, а саме з 18.03.2019 року.
У відзиві ОСОБА_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 31 липня 2014 між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2009114550, відповідно до умов якого, позивач надав у платне строкове користування ОСОБА_1 кошти в розмірі 37 186,65 грн із відсотковою ставкою 0,01% річних. Термін дії договору 36 місяців - по 31 липня 2017 року.
13 червня 2016 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора за кредитним договором №2009114550 від 31.07.2014 року.
У подальшому, 29.01.2019 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора за договором №2009114550 від 31.07.2014 року.
16 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. було вчинено виконавчий напис за №2364 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 45 414,84 грн. за кредитним договором.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 листопада 2020 року даний виконавчий напис було скасовано.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Встановлено, що 12 березня 2021 року ОСОБА_1 у поданому відзиві просив застосувати строк позовної давності.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
У силу положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а також у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Вбачається, що кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП БАНК" укладено 31 липня 2014 року із строком його дії до 31 липня 2017 року.
З довідки ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» №2209 вбачається, що в період з 13.06.2016 по 29.01.2019, ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не було сплачено жодного платежу за кредитним договором. В період з 29.01.2019 по 05.02.2021 на рахунок ТОВ «ФК «Прайм Альянс» за кредитним договором здійснювались надходження коштів, а саме 10.08.2020 у розмірі 994, 35 грн.;11.08.2020 у розмірі 76, 69 грн.; 03.09.2020 у розмірі 2529,16 грн. Разом з тим, в довідці не вказано, що ці платежі здійснив ОСОБА_1 . Крім того, платежі здійснені в серпні- вересні 2020 року, а трирічний строк закінчився 31 липня 2020 року.
Загальний строк позовної давності, що застосовується до даних правовідносин сплив 31 липня 2020 року. Між тим, правонаступник кредитора звернувся до суду за захистом порушених прав 10 лютого 2021 року, тобто поза межами трьох років.
З огляду на наведене правильним є висновок суду у першої інстанції про відмову у задоволенні позову за пропуском позовної давності.
Скасування виконавчого напису або повернення виконавчого напису (виконавчого документу) не може переривати перебіг позовної давності за позовними вимогами про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором.
Вжитий ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» засіб позасудового захисту свого порушеного права, а саме вчинений виконавчий напис нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При вирішенні даної справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, ухвалене судове рішення відповідає критеріям законності і обґрунтованості.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» залишити без задоволення.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий
Судді