15.06.2021 Справа № 756/143/21
Унікальний № 756/143/21
Провадження № 2-а/756/74/21
Іменем України
15 червня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Капленка Сергія Вікторовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, -
Позивач 01.01.2021 року направив до суду вищевказаний позов, який зареєстровано судом 11.01.2021 року. Відповідно до змісту позову позивач просить суд скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Капленка Сергія Вікторовича від 22.12.2020 року серії ДП 18 № 702435 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 510 грн. за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а провадження по справі закрити.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.12.2020 року біля 16 год. 20 хв. в м.Києві, керуючи автомобілем марки «Тойота» д.н. НОМЕР_1 , виконав маневр, звернувши з вулиці Володимира Брожка на проспект Валерія Лобановського в напрямку Севастопольської площі у відповідності до схеми. Після повороту направо, виїхавши на крайню праву смугу проспекту Лобановського з включеним сигналом лівого повороту , за декілька метрів до з'явлення дорожнього знаку 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» перетнувши дорожню розмітку 1.11 «Поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків на ділянках доріг, де перестроювання дозволено лише з однієї смуги: позначає місця, призначені для розвороту, в'їзду і виїзду з майданчиків для стоянки тощо, де рух дозволено лише в один бік; Лінію дозволяється перетинати тільки з боку її переривчастої частини, а з боку суцільної - лише по завершенні обгону чи об'їзду перешкоди», перестроївся у крайню ліву смугу проспекту та продовжив рух у щільному заторі у запланованому напрямку. Через декілька метрів руху по проспекту почув, як у заднє праве пасажирське скло хтось сильно стукає. Обернувшись, побачив, як працівник поліції, створюючи аварійну ситуацію на дорозі, вказував на необхідність зупинки на узбіччі проспекту та повідомив про порушення п. 17.1 ПДР. Вважає, що постанову у відношенні нього складено із порушенням вимог КУпАП, просить її скасувати.
За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали адміністративного позову 11.01. 2021 року передано в провадження судді Яценко Н.О.
Згідно ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 14.01.2021 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Як убачається з матеріалів справи 10.03.2021 року відповідач отримав позовну заяву разом з ухвалою про відкриття провадження, однак відзиву на позов не надав.
22.04.2021 року від третьої особи надійшли пояснення на позов в яких зазначають, що в відповідач діяв в межах ПДР. Постанова від 22.12.2020 року відповідачем винесена в межах повноважень , а тому просили суд в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з постанови серії ДП 18 № 702435 від 22.12.2020 року, 22.12.2020 о 16 год.20 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Тойота» д.н. НОМЕР_1 в м.Києві по вул. В. Лобановського не виконав вимогу дорожнього знаку 5.8 та здійснив рух по смузі громадського транспортну , чим порушив п.17.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, внаслідок чого відповідачем винесена дана постанова , якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 510 грн.
Предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, перевіряючи правомірність її винесення суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів , а так само порушення правил зупинки, стоянки що створюють перешкоди дорожнього руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до п.17.1 ПДР - на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Нормами статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення, а саме: наявність події адміністративного правопорушення; особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за якими нормами КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.ч.1-3ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В КУпАП та КАС України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та її перегляду судом у випадку оскарження, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. В даній категорії справ відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача та його заперечення проти пред'явленого йому обвинувачення, адже в силу ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів, а допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідачем та третьою особою взагалі не надано до суду ніяких доказів по справі, що підтверджують позицію відповідача.
Враховуючи сукупність викладених обставин та недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУАП, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог із скасуванням оскаржуваної постанови. Разом з тим в задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє, оскільки як зазначив Верховний Суд у справі № 490/843/15-а право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або суду у передбачених статті 221 КУпАП випадках та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи позивач має 2 групу інвалідності і звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, а тому судові витрати компенсуються за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122 ч.3, 247, 251, 283, 284 КУпАП, ст.9, 76-78, 244-246, 257, 262 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) до Інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Капленка Сергія Вікторовича (м.Київ, вул. Федора Ернста, 3), третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про (м.Київ, вул. Ф.Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Капленка Сергія Вікторовича від 22.12.2020 року серії ДП 18 № 702435 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 510 грн. за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 15.06.2021 року.
Суддя Н.О. Яценко