справа № 752/21109/19
провадження №: 4-с/752/107/21
Іменем України
24.05.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 , -
У листопаді 2020 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в особі свого представника, звернулося до суду із скаргою, в якій просить поновити строк КП «Київтеплоенерго» для подання скарги на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича; визнати дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича щодо винесення повідомлення від 05.11.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа у справі № 752/21109/19, незаконним; визнати повідомлення від 05.11.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа у справі № 752/21109/19, прийняте державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем неправомірним; скасувати повідомлення від 05.11.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа у справі № 752/21109/19, прийняте державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем.
Скарга обґрунтована тим, що 13.01.2020 Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 752/21109/19. 30.10.2020 КП «Київтеплоенерго» надіслано до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 30.10.2020 № 30/7/2/11600 про примусове виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/21109/19. 05.11.2020 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, підставою для прийняття такого повідомлення є те, що у виконавчому документі та в заяві відсутні відомості про дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.
Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, повідомлення від 05.11.2020, винесене державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем у справі № 752/21109/19, як таке, що порушує права стягувача та винесене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню.
В судове засідання заявник та заінтересовані особи не з'явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2020 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 28186,88 грн боргу за надані послуги з централізованого опалення, 854,85 грн боргу за постачання гарячої води, 577,49 грн 3 % річних, 826,61 грн інфляційних нарахувань, а також 1921,00 грн судового збору.
13.01.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 752/21109/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 28186,88 грн боргу за надані послуги з централізованого опалення, 854,85 грн боргу за постачання гарячої води, 577,49 грн 3 % річних, 826,61 грн інфляційних нарахувань, а також 1921,00 грн судового збору.
30.10.2020 КП «Київтеплоенерго» надіслано до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 30.10.2020 № 30/7/2/11600 про примусове виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/21109/19.
05.11.2020 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, підставою для прийняття такого повідомлення є те, що у виконавчому документі та заяві відсутні відомості про дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2020 КП «Київтеплоенерго» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про приведення виконавчого документу у відповідність до вимог передбачених Законом.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2020 у справі № 752/21109/19 КП «Київтеплоенерго» відмовлено у задоволенні заяви про проведення виконавчого документа у відповідність до закону.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід'ємною частиною правосуддя, а у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання і не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши 22 серпня 2018 року цивільну справу № 471/283/17ц (провадження № 61-331св18) за скаргами на бездіяльність державного виконавця Братського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у справі № 469/1357/16ц (провадження № 61-32698св18), прийнятій колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд посилався на ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Такий правовий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові № 6-62цс14 від 25 червня 2014 року, у якій ідеться про те, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності у виконавчому листі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.
Повернення виконавчого документа через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання судового рішення не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів.
Окрім того, відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», судовий наказ є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Враховуючи специфіку процедури розгляду даної категорії справ, і зокрема те, що видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику сторін для заслуховування їх пояснень та розгляду відповідних клопотань, суд вважає, що стягувач не мав можливості в установленому законом порядку отримати конфіденційні дані відносно особи боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем було винесене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірно.
В той же час суд зазначає, згідно з положеннями статті 8 Конституції України, визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії. Згідно ст. 55 Конституції, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачає, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном повинно бути «законним»: у пункту 2 встановлено, що держави мають право контролювати використання майна шляхом введення «законів».
Крім того, принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції. Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
З огляду на викладене, вимога заявника про визнання дій державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича щодо винесення повідомлення від 05.11.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа у справі № 752/21109/19, незаконними, відсутні підстави для задоволення.
Враховуючи наведене, суд знаходить скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає частковому задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати повідомлення від 05.11.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа у справі № 752/21109/19, прийняте державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем неправомірним.
Скасувати повідомлення від 05.11.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа у справі № 752/21109/19, прийняте державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеславом В'ячеславовичем.
В решті вимог скарги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур