справа № 631/467/20
провадження № 2/631/185/21
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
28 січня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі :
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання М'ячиної Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Начальник Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковник служби цивільного захисту Лаврик В. В. звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить визнати останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 червня 2020 року позов Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року замінено позивача по цивільній справі за позовом Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням з Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій на Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
12 жовтня 2020 року на електронну адресу суд за вхідним № ЕП-1945/20-вх. відповідач, ОСОБА_1 , надіслав до суду зустрічну позовну заяву до Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Зі змісту поданої зустрічної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд встановити справедливість щодо забезпечення його житловою площею, як службовця у відставці.
Уповноважений представник Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Через канцелярію суду представник позивача надала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 493/21-вх. від 28 січня 2021 року, відповідно до якої просила суд розглянути питання щодо поданого зустрічного позову ОСОБА_1 за відсутності представника позивача.
Відповідачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомили, ніяких клопотань на адресу суду не направляли.
Через канцелярію суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 497/20-вх. від 28 січня 2021 року, відповідно до якої просила суд прийняти до розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , вирішення даного питання просила провести за її відсутності та відсутності відповідача.
При вирішенні питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до провадження, судом було з'ясовано, що зустрічний позов подано без додержання вимог, викладених у статях 194, 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 194 Цивільного процесуального кодексу України зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Положеннями статтей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так, відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перевіривши зміст зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що у вищевказаному позові позивачем за зустрічним позовом в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України не вказано повні дані про учасників справи, а саме відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зазначає, що окрім нього позивачем за зустрічним позовом є ОСОБА_2 , проте зустрічний позов в порушення приписів частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України не містить підпису останньої.
В порушення приписів пункту 4 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_1 не зазначено змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Також, позивачем за зустрічним позовом в порушення пункту 5 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини та взагалі не надано жодного доказу, що підтверджують обставини, якими обґрунтовується позов.
Окрім перерахованих недоліків, ОСОБА_1 у своєму зустрічному позові не зазначив відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, в порушення приписів пункту 3 та пункту 10 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України не зазначено ціни позову або вказівки, що це немайнового характеру позов, а також підтвердження, що ним не поданого іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В даному випадку, зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 є не конкретизованим, що є порушенням пункту 4 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України. Так, позивач просить встановити справедливість щодо забезпечення його житловою площею як службовцю у відставці, без зазначення у чому полягає порушення його прав та інтересів й хто ці права порушує.
Виходячи з принципу диспозитовності, позивачу необхідно конкретизувати та визначитись з позовними вимогами, які чітко сформулювати, а також усунути усі вищенаведені недоліки шляхом подання до суду уточненої редакції позовної заяви з додатками, а також копії такої позовної заяви з додатками для усіх учасників справи у відповідності до частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Окрім цього, відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» , стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо .
У статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 3 статті 7 Закону України № 294-ІХ від 14 листопада 2019 року «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2102 гривня.
Таким чином, позивачу за зустрічним позовом при подачі позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок у 2020 році та 908 гривень 00 копійок, якщо позовна заява подається до суду у 2021 році.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом не подано квитанцію про сплату судового збору за подання зустрічного позову до суду.
Вищенаведені недоліки зустрічної позовної заяви унеможливлюють її прийняття до провадження.
Частиною 2 статті 194 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (нині - Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій) підлягає залишенню без руху з наданням позивачу за зустрічним позовом часу для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 193, 194, 258 - 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач за зустрічним позовом відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Нове судове засідання у справі призначити на 24 лютого 2021 року об 13 годині 30 хвилин та провести у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресою: вулиця 40 років Перемоги, будинок № 1, селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя: Т. М. Трояновська