Справа № 643/20479/20
Провадження № 2/643/2262/21
14.06.2021 Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання Холод К.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,
встановив:
Рішенням суду від 07.05.2021 у даній справі позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.12.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , додаткові витрати, пов'язані з лікуванням дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 3639 грн 30 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 коштів на додаткові витрати, пов'язані з розвитком та лікуванням дитини, відмовлено. Визначено місце проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір'ю ОСОБА_3 .
Крім того, призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати за клопотанням представника позивача зроблене ним у судовому засіданні на 13.05.2021, надано позивачу п'ять днів з дня ухвалення рішення для подання доказів щодо понесених витрат.
У встановлений судом термін 12.05.2021 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів, що підтверджують понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими документами на підтвердження понесених витрат.
У заяві позивач просила стягнути з відповідача на її користь: 6000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Гофельд Г.С. у період з 15.12.2020 по 06.01.2021; 15 600 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Черненко О.А. у період з 10.03.2021 по 07.05.2021.
Представником відповідача 19.05.2021 до суду подано клопотання про зменшення судових витрат, в якому просив відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розподіл судових витрат. В клопотанні зазначив, що в рішенні суду від 07.05.2021було вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу на представника ОСОБА_6 , тому повторна вимога про розподіл судових витрат є безпідставною. Щодо компенсації витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Черненко О.А., представник відповідача зазначив, що не надано жодного доказу на підтвердження розумності його розміру. Зазначив, що квитанція, яка долучена позивачем, не відповідає встановленому зразку.
У судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивачки.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Гофельд Г.С., додано до заяви копію квитанції до прибуткового касового ордеру №060121 від 06.01.2021 (том 2 а.с.11), копія акту про прийняття-передачу прийнятих послуг від 06.01.2021 (том 2 а.с.12), супровідний лист (том 2 а.с.13).
Позивачем під час судового розгляду було заявлено про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Гофельд Г.С., у сумі 6000 грн, яке було розглянуто судом під час ухвалення рішення 07.05.2021, надано оцінку доказам та не знайдено підстав для її стягнення.
Отже вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвокатом Гофельд Г.С., у сумі 6000 грн розглянуті та задоволенню не підлягають.
Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 15 600 грн, надану адвокатом Черненко О.А. у період з 10.03.2021 по 07.05.2021, судом встановлено таке.
Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги від 08.05.2021 сторони - позивач у справі та адвокат Черненко О.А. визначили розмір гонорару, що сплачується Клієнтом на користь Адвоката за правову допомогу за вказаною вище справою. Згідно з п.3 Додаткової угоди №1 до Договору сторони дійшли згоди стосовно розміру гонорару за надання правничої допомоги у сумі 15 600 грн (а.с.14).
Також суду надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №643/20479/20 від 08.05.2021 на суму 15 600 грн (том 2 а.с.15).
Суду надано акт про надання послуг (виконаних робіт) від 08.05.2021, який містить перелік наданих послуг та витрати часу на надання послуг, який підписано сторонами (том 2 а.с.16).
З квитанції №1 від 08.05.2021 вбачається, що ОСОБА_3 сплатила адвокату Черненко О.А. за договором від 10.03.2021, додатково угодою №1 від 08.05.2021 - 15 600 грн (том 2 а.с.17).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача про відсутність доказів на підтвердження розумності розміру витрат на правничу допомогу, час витрачений на надані послуги зазначений в описі робіт (наданих послуг) та в акті про надання послуг. Аргумент про невідповідність квитанції, яка долучена позивачем, встановленому зразку спростовується правовою позицією Верховного Суду.
Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №727/4597/19 колегією суддів зроблено висновки, що профільний закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а оскільки адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність до них не можуть бути застосовані положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 оскільки останні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. У вказаній постанові Верховний Суд також зазначає, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката та одночасно доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Отже, як випливає з вищевикладеної позиції Верховного Суду, видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.
Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду вважаю квитанцію, надану адвокатом Черненко О.А., належним та допустимим доказом на підтвердження сплати витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 15 600 грн, а заяву у цій частині такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На підставі наданих суду доказів суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у сумі 15600 грн, розмір яких є співмірним критеріям, передбаченим ч.4 ст.137 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,5, 12,13,76-82, 89, 137,138,141,259,263-265, 270, 273, 354,355 ЦПК України,
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити часткового.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15600 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м.Харкова.
Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул.Сумська, 78, каб.3, код ЄДРПОУ 26489104.
Повне судове рішення складено 15 червня 2021 року. Суддя О.М.Тимош