Справа № 199/4247/20
(1-кс/199/815/21)
15.06.2021 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12020040120000048, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України,-
14 червня 2021 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді від 01 липня 2020 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що 28 червня 2020 року в період часу з 18 гол. 45 хв. до 19 год. 20 хв. слідчим СВ ВР в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_5 було оглянуто та вилучено прогулянкове судно, самохідне-моторне «Южанка» 1976 року побудови, з бортовим реєстраційним номером ДНП-1988-К, з підвісним двигуном «Yamaha 40VEOS»№ НОМЕР_1 , відповідно до суднового білету ДБ № 009715 про право власності для прогулянкових суден, власником якого є ОСОБА_3
28 червня 2020 року слідчим дане судно було визнано речовим доказом. 01 липня 2020 року слідчим суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська було накладено арешт на вищевказане майно. Представник ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування даного арешту.
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 2 ст.132 КПК України встановлює загальне правило, за яким клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , відділом розслідування злочинів у сфері транспорту проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020040120000048, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, у складі СОГ, як старшими групи. Підслідність даного кримінального провадження визначена за Дніпровським районним управління поліції та відповідно до ЄРДР знаходиться у провадженні слідчого відділу вищевказаного підрозділу.
Таким чином, кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної підсудності Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська.
При цьому, ст.34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч.3 ст.9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульовано, клопотання слід повернути заявнику як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12020040120000048, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України повернути для подачі до належного суду.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: