14 червня 2021 року Справа №160/4379/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №160/4379/21 за позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року у справі №160/4379/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №1043-20/VII, прийняте 14.09.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1267 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га., за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації. Зобов'язано Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1267, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. Судові витати, в частині судового збору, вирішено не розподіляти. В частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, відмовлено.
07.06.2021 року позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи клопотання позивача, судзазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина третя ст.132 КАС України встановлює, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, строк для надання доказів понесення судових витрат присічний: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Закон не передбачає повноваження суду на зміну вказаного строку та можливість його поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Дослідивши докази по справі, встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року у справі №160/4379/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №1043-20/VII, прийняте 14.09.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1267 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га., за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації. Зобов'язано Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1267, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. Судові витати, в частині судового збору, вирішено не розподіляти. В частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, відмовлено.
Отже, в рішенні суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року, суд вирішив питання розподілу судових витрат.
Отже, питання розподілу судових витрат вирішене повністю. Таким чином клопотання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення (про стягнення з відповідача витрат на праівничу допомогу) є необґрунтованим.
Долучені позивачем докази та квитанція про сплату цих витрати не спростовує наведених висновків суду.
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Тому відсутні підстави для повторного вирішення такого питання та наявні підстави повернути клопотання без розгляду на виконання ч.7 ст.139, ч.2 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2-20, 118-121, 152-154, 167, 170-171, 248, 254, 256, 294 КАС України, суд,-
Повернути ОСОБА_1 клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу - без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков