м. Вінниця
15 червня 2021 р. Справа № 120/4164/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2021 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 905090163234 від 13.01.2021 в частині обмеження максимальним розміром пенсії за вислугу років ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку з 23.11.2020; та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 23.11.2020 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років виходячи із встановленого рішенням № 905090163234 від 13.01.2021 основного розміру пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09.06.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, у якій просить роз'яснити рішення суду в частині визначення відсоткового розміру пенсії за вислугу років при перерахунку з 23.11.2020, без обмеження її максимальним розміром відповідно довідки Київської обласної прокуратури №21ф-420 від 19.11.2020 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, зважаючи на те, що рішення, яке належить роз'яснити, судом постановлено у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, тому заяву про роз'яснення судового рішення слід розглядати у письмовому провадженні.
Визначаючись щодо заяви про роз'яснення судового рішення від 04.06.2021 у справі № 120/4146/24-а, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок роз'яснення судового рішення унормований положеннями статті 254 КАС України.
Так, відповідно частин 1 статті 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Однак, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" судам роз'яснено, що за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
З аналізу вказаних норм встановлено, що в даному випадку законодавець передбачає можливість роз'яснення рішення, яке може підлягати виконанню, в тому числі й примусовому, а метою такого роз'яснення має бути точне та неухильне виконання судового рішення. Тобто, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви позивача про роз'яснення рішення суду, останній зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №120/7728/20-а, було визнано його право на отримання пенсії за вислугу років, як колишньому працівнику прокуратури у розмірі 90% від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.
Водночас, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 23.11.2020 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років виходячи із встановленого рішенням № 905090163234 від 13.01.2021 основного розміру пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Вказаним рішенням № 905090163234 від 13.01.2021 визначено основний розмір пенсії, з урахуванням 90% від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, у розмірі 67500,00 грн.
Серед іншого, судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №120/7728/20-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці прокуратури Київської області від 29.05.2020 року № 21ф-287 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Частиною 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
При цьому абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про прокуратуру" розмір пенсії прокурорів становить 60 відсотків місячної заробітної плати та обмежується максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, на думку суду, вказані норми статті 86 Закону №1697-VII не можуть застосовуватись при перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з огляду на таке.
Так, у Рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 (справа №308/11498/16-а) висловив правову позицію про те, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Крім того, у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що застосування нового відсоткового розміру до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону України "Про прокуратуру" в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, з метою уникнення порушень законних прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 04.06.2021 у справі № 120/4164/21-а, в частині визначення відсоткового розміру пенсії за вислугу років, а саме нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років здійснювати з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Київської обласної прокуратури №21ф-420 від 19.11.2020 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження її граничним максимальним розміром.
Керуючись ст.ст. 254, 256 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду задовольнити.
Роз'яснити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2021 у справі №120/4164/21-а, що нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 здійснювати з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Київської обласної прокуратури №21ф-420 від 19.11.2020 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження її граничним максимальним розміром.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна