м. Вінниця
14 червня 2021 р. Справа № 120/5272/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 31.05.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску цього строку.
07.06.2021 року позивачем подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення процесуального строку.
У поданому клопотанні позивач просив поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду посилаючись на те, що він з 13.05.2020 року по 05.08.2020 року був у відрядженні для виконання завдань, визначених Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". З 22.08.2020 року по 28.08.2020 року перебував у відрядженні для проходження психологічної реабілітації. З 06.09.2020 року по 22.09.2020 року перебував у відрядженні для складання вступних випробувань. З 14.09.2020 року по 13.10.2020 року був у щорічній основній відпустці. З 10.09.2020 року по 19.09.2020 року перебував на санаторно-курортному лікуванні у МРЦ "Тополя". Крім того, в поданій заяві позивач зазначає, що про порушене право він дізнався у лютому 2021 року під час реєстрації у Veteran Hub Вінниця, та вваж, що відлік строку звернення необхідно рахувати з дня отримання спірної відповіді.
Щодо поданого клопотання з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд вказує наступне.
З поданих позивачем доказів вбачається, що останній дійсно з 13.05.2020 року по 05.08.2020 року перебував у відрядженні для виконання завдань, визначених Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та з 22.08.2020 року по 28.08.2020 року перебував у відрядженні для проходження психологічної реабілітації.
На переконання суду вказані обставини свідчать про поважність пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом, а тому, суд вважає за необхідне визнати їх поважними.
Щодо посилань позивача на можливість поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадження певних обмежень, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом другим пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ (далі за текстом Закон № 540-ІХ), який набрав чинності з 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 49, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення або пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У зазначеній редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України діяв до 17.07.2020 року.
17.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року № 731-ІХ" (далі за текстом Закон № 731-ІХ).
Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у наступній редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, у силу положень Закону № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-ІХ, у тому числі строки, встановленні для звернення до адміністративного суду, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом № 731-IX, тобто 06.08.2020 року
Разом з тим, посилання позивача на інші періоди не можуть бути визнані поважними виходячи з наступного.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушенихїї прав, свобод та інтересів. Поняття ж «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Отримавши спірну виплату у неналежному розмірі особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до відповідного державного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
При цьому, звернення до позивача до відповідача зі спірного питання направлене ним лише у березні 2021 року.
Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання допомоги у неналежному розмірі, демонструючи свою з цього питання звернувся до відповідача із заявою про надання відповідної інформації.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.
Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 815/4480/16, від 31 липня 2018 року у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03 травня 2018 року у справі № 826/6380/17.
Суд зазначає, що як вказала Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021у справі № 240/12017/19, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру допомоги тощо.
Як вбачається з доводів клопотання, позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, які вказують, на те, що його право на спірну виплату є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком.
Проте, суд звертає увагу на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
Зокрема, у постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19 суд Касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Крім того, на переконання суду, перебування позивача у щорічній основній відпустці, не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що за змістом статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Розглядаючи справу № 607/7919/17, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, шестимісячний строк звернення до суду із позовом у даній справі збіг щодо допомоги до 5 травня за 2020 рік - 30.03.2021 року.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом в період з 30.09.2020 року по 30.03.2021 року.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом в період з 30.09.2020 року по 30.03.2021 року, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на розгляд його справи у суді, слід дійти висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, у спосіб вказаний в мотивувальній частині ухвали, на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. 121, 248, 256 КАС України, суд
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 120/5272/21-а на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна